Чому ми відчуваємо ностальгію?

Перегляньте повний матеріал: http://ed.ted.com/lessons/why-do-we-feel-nostalgia-clay-routledge

Ностальгію колись вважали хворобою, притаманною певній групі людей. Сьогодні люди з усього світу свідчать, що вони переживають ностальгію і отримують насолоду від неї. Проте як вона працює? Чи це здорово? Клей Рутледж описує, як змінилось наше розуміння ностальгії, відколи цей термін уперше ввели наприкінці ХVII століття.

У кінці XVII століття

студент-медик на ім'я Йоганнес Гофер
спостеріг дивну хворобу,

що вражала швейцарських найманих солдатів,
які служили за кордоном.

Її симптоми,

а саме втома,

безсоння,

нерегулярне серцебиття,

розлади шлунка

і гарячка були настільки сильними,

що солдатів часто доводилось звільняти.

Гофер виявив, що причиною було
не фізичне порушення,

а сильна туга за рідною гірською домівкою.

Він увів термін "ностальгія",

від грецького "nostos" --
повернення додому

і "algos" -- біль або жага.

Спочатку ностальгію вважали
особливою швейцарською недугою.

Деякі лікарі припускали, що постійне
дзеленчання ошийників альпійських корів

травмувало барабанну перетинку і мозок.

Командири навіть забороняли своїм солдатам
співати національних швейцарських пісень,

тому що боялись, що це призведе до
дезертирства чи самогубства.

Та із зростанням міграції по всьому світу,
ностальгію зауважили у різних груп.

Виявилось, що будь-хто, відірваний
від своєї домівки впродовж тривалого часу,

схильний до ностальгії.

І на початку ХХ століття

професіонали вже вважали її
не неврологічною хворобою,

а психічними станом, схожим на депресію.

Тогочасні психологи міркували,

що вона є проявом проблем,
які зародились у дитинстві,

чи навіть бажанням повернутись
до стану ембріона.

Та через кілька десятиліть

відбулись дві важливі зміни у розумінні,
що таке ностальгія.

Значення цього терміну розширилось
від туги за домівкою

до бажання повернутись в минуле загалом.

Також її стали вважати
не жахливою хворобою,

а зворушливим і приємним переживанням.

Мабуть, найвідоміший приклад цього

зауважив французький автор Марсель Пруст.

Він описав, як смак печива "мадлен",
яке він не їв з дитинства,

викликав хвилю сильних і теплих
чуттєвих асоціацій.

Тож, що спричинило таку значну зміну
у нашому баченні ностальгії?

Частково це сталось завдяки науці.

Психологи перейшли від теорії

до ретельніших і систематичніших
практичних спостережень.

Професіонали зрозуміли, що багато
негативних симптомів,

імовірніше, просто пов'язані
із ностальгією,

аніж спричинені нею.

І, насправді, незважаючи на те,
що ностальгія -- складний емоційний стан,

за якого можливе почуття втрати і суму,

вона загалом не викликає у людей
похмурого настрою.

Навпаки, дозволяючи згадати
особисто важливі

і приємні для них моменти,
які вони розділили з іншими,

ностальгія може покращити
психологічний стан.

Дослідження показали,
що поява ностальгії в людей

може зміцнити їхнє почуття самоповаги
і потреби в соціалізації,

заохотити до психологічного зростання

і навіть благодійності.

Тож, замість того, щоб бути причиною
психічного розладу,

ностальгія є відновлювальним засобом
для боротьби із ним.

Наприклад, коли люди переживають
негативні емоційні стани,

вони схильні вдаватись до ностальгії,
щоб зменшити стрес

і відновити психологічне благополуччя.

Сьогодні здається, що ностальгія є всюди,

частково тому, що рекламодавці усвідомили,
яку велику силу вона має

як маркетологічний прийом.

Спадає на думку, що ностальгія показує,
ніби ми застрягли в минулому,

проте вона працює не так.

Навпаки, ностальгія нагадує нам,
що наше життя має значення і вагу,

вона допомагає віднайти впевненість
і мотивацію,

щоб зустріти виклики майбутнього.