Return to Video

Як ми перемогли домашнє насильство (Підказка: нам став у пригоді Полароїд)

  • 0:01 - 0:03
    Уявіть собі,
  • 0:03 - 0:05
    який це був прорив
  • 0:05 - 0:07
    для жінок, які стали жертвами насильства
  • 0:07 - 0:09
    у 1980-х.
  • 0:09 - 0:13
    Вони потрапляли до приймального покою
  • 0:13 - 0:16
    після "сварки закоханих", як це називала поліція.
  • 0:16 - 0:20
    А я бачила перед собою побиту жінку
  • 0:20 - 0:25
    зі зламаним носом, вивихнутим зап'ястям
  • 0:25 - 0:26
    і спухлими очима.
  • 0:26 - 0:30
    Нам було не байдуже - ми витягали наш фотоапарат Полароїд,
  • 0:30 - 0:33
    робили тій жінці знімок,
  • 0:33 - 0:35
    чекали 90 секунд
  • 0:35 - 0:38
    і віддавали їй цю світлину.
  • 0:38 - 0:40
    Так вона отримувала доказ,
  • 0:40 - 0:43
    з яким могла звернутися до суду.
  • 0:43 - 0:48
    Ми робили невидиме - видимим.
  • 0:48 - 0:50
    Я займаюся цим 30 років.
  • 0:50 - 0:52
    Я беру участь у соціальному русі,
  • 0:52 - 0:54
    який прагне покласти край
  • 0:54 - 0:58
    насильству проти жінок і дітей.
  • 0:58 - 1:01
    І всі ці роки
  • 1:01 - 1:06
    я палко дотримуюся
  • 1:06 - 1:08
    непопулярного переконання про те,
  • 1:08 - 1:12
    що цього насильства можна уникнути,
  • 1:12 - 1:15
    що його набувають з часом, а якщо його набувають,
  • 1:15 - 1:19
    значить його можна позбутися - а отже йому можна запобігти.
  • 1:19 - 1:26
    (Оплески)
  • 1:26 - 1:28
    Чому я так вважаю?
  • 1:28 - 1:30
    Бо це правда.
  • 1:30 - 1:32
    Це чистісінька правда.
  • 1:32 - 1:38
    У проміжку між 1993 і 2010 роками
  • 1:38 - 1:41
    кількість випадків домашнього насильства щодо дорослих жінок
  • 1:41 - 1:43
    у Сполучених Штатах Америки
  • 1:43 - 1:46
    знизилася на 64 відсотки,
  • 1:46 - 1:49
    і це чудові новини.
  • 1:49 - 1:52
    (Оплески)
  • 1:52 - 1:55
    64 відсотки. Як ми домоглися цього?
  • 1:55 - 1:56
    Наші очі широко розплющені.
  • 1:56 - 1:59
    Тридцять років тому жінок били,
  • 1:59 - 2:01
    їх переслідували, ґвалтували.
  • 2:01 - 2:04
    І всі про це мовчали.
  • 2:04 - 2:05
    Правосуддя було сліпе.
  • 2:05 - 2:10
    Мені як активістці це не подобалося.
  • 2:10 - 2:12
    Перший крок на цьому шляху ми зробили тоді,
  • 2:12 - 2:14
    коли організували,
  • 2:14 - 2:17
    створили дивовижну
  • 2:17 - 2:20
    підпільну мережу чудових жінок,
  • 2:20 - 2:22
    які відкривали притулки,
  • 2:22 - 2:24
    а якщо не притулки,
  • 2:24 - 2:26
    то двері своїх помешкань,
  • 2:26 - 2:29
    де жінки та діти могли почуватися у безпеці.
  • 2:29 - 2:30
    Знаєте, що ще ми зробили?
  • 2:30 - 2:34
    Ми продавали випічку, мили автівки,
  • 2:34 - 2:36
    робили все для того, щоб зібрати кошти.
  • 2:36 - 2:38
    А одного разу ми вирішили:
  • 2:38 - 2:40
    час податися
  • 2:40 - 2:42
    до федерального уряду
  • 2:42 - 2:44
    і попросити його оплатити
  • 2:44 - 2:48
    всі ці дивовижні послуги, що рятують життя людей.
  • 2:48 - 2:51
    Хіба ми не мали рації? (Оплески)
  • 2:51 - 2:54
    Отож, крок номер два -
  • 2:54 - 2:56
    ми знали, що потрібно змінити закони.
  • 2:56 - 2:58
    Тому ми вирушили до Вашингтона
  • 2:58 - 3:03
    і пролобіювали перший законопроект.
  • 3:03 - 3:06
    Пригадую, як я йшла залами
  • 3:06 - 3:08
    Капітолію.
  • 3:08 - 3:13
    Мені було за тридцять, моє життя мало мету,
  • 3:13 - 3:15
    і я й подумати не могла,
  • 3:15 - 3:17
    що комусь міг не сподобатися
  • 3:17 - 3:19
    такий важливий закон.
  • 3:19 - 3:22
    Мабуть, у свої 30 я була наївна.
  • 3:22 - 3:24
    Та я чула про одного конгресмена,
  • 3:24 - 3:26
    який дотримувався цілком протилежного погляду.
  • 3:26 - 3:28
    Знаєте, як він назвав
  • 3:28 - 3:31
    той важливий законопроект?
  • 3:31 - 3:34
    Він назвав його законом "Як зробити шлюб нудним".
  • 3:34 - 3:37
    Закон "Як зробити шлюб нудним".
  • 3:37 - 3:39
    Пані й панове, то був 1984 рік
  • 3:39 - 3:42
    у Сполучених Штатах. Якби ж тоді я мала Твіттер!
  • 3:42 - 3:45
    (Сміх)
  • 3:45 - 3:49
    Через десять років важкої праці
  • 3:49 - 3:52
    ми врешті-решт прийняли закон "Про захист жінок від насильства".
  • 3:52 - 3:54
    Цей закон змінив
  • 3:54 - 3:57
    і врятував чимало життів. (Оплески)
  • 3:57 - 3:58
    Дякую.
  • 3:58 - 4:01
    Я гордилася тим, що брала участь у тому процесі,
  • 4:01 - 4:04
    що змінив законодавство
  • 4:04 - 4:06
    та залучив мільйони доларів у місцеві спільноти.
  • 4:06 - 4:09
    І знаєте, що ще зробив той закон? Він збирав дані.
  • 4:09 - 4:11
    Мушу визнати, що я обожнюю дані.
  • 4:11 - 4:14
    Я на них помішана.
  • 4:14 - 4:16
    Я впевнена, що в цьому залі багато таких.
  • 4:16 - 4:17
    Я помішана на статистиці.
  • 4:17 - 4:20
    Чому? Бо я хочу впевнитися,
  • 4:20 - 4:24
    що якщо ми витрачаємо долар, то програма працює,
  • 4:24 - 4:28
    а якщо ні, то треба змінити план.
  • 4:28 - 4:32
    І хочу сказати ще одне:
  • 4:32 - 4:34
    ми не розв'яжемо проблему,
  • 4:34 - 4:37
    якщо набудуємо ще більше в'язниць
  • 4:37 - 4:39
    чи притулків.
  • 4:39 - 4:42
    Йдеться про заохочення жінок до економічної діяльності.
  • 4:42 - 4:45
    Про зцілення постраждалих діток,
  • 4:45 - 4:48
    про Запобігання з великої літери.
  • 4:48 - 4:53
    Отож, третій крок на цьому шляху:
  • 4:53 - 4:56
    ми знаємо: щоб і далі рухатись уперед,
  • 4:56 - 4:58
    потрібно збільшити масштаб.
  • 4:58 - 5:00
    Тому нам потрібно було привернути увагу до нашої справи,
  • 5:00 - 5:03
    тобто залучити громадськість.
  • 5:03 - 5:07
    З цим наміром ми подалися до Ради з питань реклами
  • 5:07 - 5:09
    і попросили, щоб вони допомогли нам
  • 5:09 - 5:11
    розробити освітню кампанію.
  • 5:11 - 5:14
    Ми проаналізували практику Канади,
  • 5:14 - 5:17
    Австралії, Бразилії та кількох регіонів Африки,
  • 5:17 - 5:18
    запозичили їхній досвід
  • 5:18 - 5:21
    і розробили першу національну
  • 5:21 - 5:23
    освітню кампанію
  • 5:23 - 5:25
    під назвою "Домашньому насильству немає виправдань".
  • 5:25 - 5:28
    Ось одне з наших відео.
  • 5:28 - 5:30
    (Відео) Чоловік: Де вечеря?
  • 5:30 - 5:33
    Жінка: Я думала, що ти прийдеш кілька годин тому і вже все зібрала зі стола, тому -
  • 5:33 - 5:36
    Чоловік: Що це таке? Піца.
    Жінка: Треба було мені подзвонити,
    і тоді б я знала -
  • 5:36 - 5:39
    Чоловік: Вечеря готова? Піца - то вечеря?
    Жінка: Сонечко, не кричи, будь ласка.
  • 5:39 - 5:41
    Будь ласка, не треба - Пусти!
  • 5:41 - 5:44
    Чоловік: Іди на кухню!
    Жінка: Ні! Допоможіть!
  • 5:44 - 5:46
    Чоловік: Знаєш, що таке "болить"? (Б'є жінку)
  • 5:46 - 5:50
    Ось що таке "болить"! Ось що таке "болить"! (Звук побитого скла)
  • 5:50 - 5:52
    Жінка: Допоможіть!
  • 5:52 - 5:55
    ["Діти мусять сидіти і спостерігати. Яке виправдання Ви знайдете?]
  • 5:55 - 5:57
    Еста Солер: Коли ми
  • 5:57 - 5:59
    розпочали цю кампанію,
  • 5:59 - 6:01
    О.Дж.Сімпсона заарештували
  • 6:01 - 6:05
    за вбивство дружини та її приятеля.
  • 6:05 - 6:08
    Ми дізналися, що він уже давно
  • 6:08 - 6:09
    практикував домашнє насильство.
  • 6:09 - 6:11
    Цей випадок привернув увагу медіа.
  • 6:11 - 6:13
    Стаття про домашнє насильство
  • 6:13 - 6:15
    перейшла з останньої сторінки,
  • 6:15 - 6:18
    або взагалі з неіснуючої сторінки, на першу шпальту.
  • 6:18 - 6:21
    Наші оголошення збурили громадськість,
  • 6:21 - 6:23
    і жінки уперше
  • 6:23 - 6:25
    почали розповідати свої історії.
  • 6:25 - 6:28
    Для руху найважливіше вхопити момент -
  • 6:28 - 6:31
    і нам це вдалося.
  • 6:31 - 6:33
    Розповім про тодішнє становище.
  • 6:33 - 6:36
    Чи хтось скаже, скільки до 1980 року
  • 6:36 - 6:40
    у газеті "Нью-Йорк Таймс" з'явилося статей
  • 6:40 - 6:43
    на тему домашнього насильства?
  • 6:43 - 6:46
    Я скажу Вам: 158.
  • 6:46 - 6:51
    А в 2000-х роках - понад 7,000.
  • 6:51 - 6:54
    Ми вочевидь домоглися змін.
  • 6:54 - 6:57
    Та все ж нам бракувало ключової складової.
  • 6:57 - 7:02
    Отож, крок четвертий: нам треба було залучити чоловіків.
  • 7:02 - 7:04
    Ми не могли розв'язати цієї проблеми,
  • 7:04 - 7:07
    якщо 50 відсотків населення залишалося осторонь.
  • 7:07 - 7:10
    Я вже Вам казала, що помішана на статистиці.
  • 7:10 - 7:13
    Під час національного соціологічного опитування чоловіки заявили, що почувалися так, наче їх звинувачують
  • 7:13 - 7:16
    і не запрошують до розмови.
  • 7:16 - 7:19
    Тому ми задумалися - як залучити чоловіків?
  • 7:19 - 7:21
    Як заохотити чоловіків говорити
  • 7:21 - 7:24
    про насильство щодо жінок і дівчат?
  • 7:24 - 7:27
    Один мій приятель відвів мене убік
  • 7:27 - 7:30
    і сказав: "Ви хочете, щоб чоловіки говорили про насильство
  • 7:30 - 7:33
    щодо жінок і дівчат. Але чоловіки не говорять".
  • 7:33 - 7:35
    (Сміх)
  • 7:35 - 7:37
    Прошу вибачення у чоловіків у цьому залі.
  • 7:37 - 7:39
    Я знаю, що Ви говорите.
  • 7:39 - 7:41
    Але мій приятель запитав: "Знаєш, що вони роблять?
  • 7:41 - 7:42
    Вони говорять зі своїми дітьми.
  • 7:42 - 7:46
    Вони розмовляють зі своїми дітьми як батьки, як наставники".
  • 7:46 - 7:48
    Саме так ми й зробили.
  • 7:48 - 7:49
    Ми зустрічалися з чоловіками
  • 7:49 - 7:51
    і розробили програму.
  • 7:51 - 7:53
    А тоді провели подію,
  • 7:53 - 7:55
    яка назавжди залишиться в моєму серці.
  • 7:55 - 7:57
    Тоді тренер із баскетболу
  • 7:57 - 8:01
    звернувся до повного залу спортсменів
  • 8:01 - 8:04
    та чоловіків найрізноманітніших професій.
  • 8:04 - 8:06
    Він говорив про те, як важливо
  • 8:06 - 8:07
    виховувати з хлопчиків чоловіків,
  • 8:07 - 8:09
    змінювати культуру поведінки в роздягальні
  • 8:09 - 8:12
    та допомогти чоловікам налагодити здорові стосунки.
  • 8:12 - 8:15
    Раптом під час виступу він подивився на задні ряди
  • 8:15 - 8:17
    і побачив свою доньку.
  • 8:17 - 8:20
    Він гукнув доньку: "Мікаела!"
  • 8:20 - 8:21
    І попросив: "Мікаело, підійди-но сюди".
  • 8:21 - 8:24
    Дівчинці дев'ять років, вона трохи соромилася,
  • 8:24 - 8:25
    але підійшла до сцени,
  • 8:25 - 8:28
    і її тато сказав: "Сядь біля мене".
  • 8:28 - 8:30
    Вона сіла поруч із ним.
  • 8:30 - 8:33
    І він міцно обійняв її зі словами:
  • 8:33 - 8:36
    "Мене питають, чому я цим займаюся.
  • 8:36 - 8:39
    Я займаюся цим, бо я її батько
  • 8:39 - 8:42
    і не хочу, щоб мою доньку хтось колись образив".
  • 8:42 - 8:46
    Я мати, і тому розумію його.
  • 8:46 - 8:48
    Я розумію,
  • 8:48 - 8:51
    бо знаю, скільки випадків сексуальних домагань
  • 8:51 - 8:52
    трапляється у студентських гуртожитках.
  • 8:52 - 8:56
    По всій країні. Але про них нечасто повідомляють у поліцію.
  • 8:56 - 8:58
    Ми чимало зробили для дорослих жінок.
  • 8:58 - 9:01
    Але мусимо ще більше постаратися заради наших дітей.
  • 9:01 - 9:04
    Просто мусимо. (Оплески)
  • 9:04 - 9:06
    Чимало було зроблено
  • 9:06 - 9:09
    з часів тих світлин із Полароїда.
  • 9:09 - 9:13
    Технологія - наша приятелька.
  • 9:13 - 9:17
    Мобільний телефон змінив ситуацію у цілому світі,
  • 9:17 - 9:19
    розширивши права та можливості жінок,
  • 9:19 - 9:23
    а Фейсбук, Твіттер, Ґуґл, Ютуб
  • 9:23 - 9:27
    і решта соціальних медіа допомагають нам організовувати
  • 9:27 - 9:30
    та розповідати нашу історію на повен голос.
  • 9:30 - 9:33
    Звертаюсь до тих людей у цьому залі,
  • 9:33 - 9:34
    які взяли участь у розробці тих програм
  • 9:34 - 9:37
    і платформ. Як організатор,
  • 9:37 - 9:39
    я щиро Вам вдячна.
  • 9:39 - 9:41
    Справді. Аплодую Вам.
  • 9:41 - 9:44
    (Оплески)
  • 9:44 - 9:47
    Я донька чоловіка,
  • 9:47 - 9:49
    який за своє життя був членом одного клубу -
  • 9:49 - 9:53
    Клубу оптимістів.
  • 9:53 - 9:56
    Оптимізм неможливо вдавати.
  • 9:56 - 9:59
    Його дух і оптимізм
  • 9:59 - 10:01
    увійшли до мого ДНК.
  • 10:01 - 10:03
    Я займаюся цією справою
  • 10:03 - 10:05
    понад 30 років
  • 10:05 - 10:08
    і вірю - так твердо, як ніколи раніше -
  • 10:08 - 10:12
    у здатність людини змінюватися.
  • 10:12 - 10:15
    Я впевнена, що ми можемо скерувати криву розвитку людства
  • 10:15 - 10:18
    у напрямку до співчуття і рівності.
  • 10:18 - 10:21
    А ще я твердо переконана
  • 10:21 - 10:23
    і щиро вірю,
  • 10:23 - 10:26
    що насильство не може бути частиною
  • 10:26 - 10:28
    людського життя.
  • 10:28 - 10:31
    Прошу Вас - підтримайте нас,
  • 10:31 - 10:35
    щоб створити майбутнє без насильства
  • 10:35 - 10:40
    для жінок, дівчат, чоловіків і хлопців по всьому світу.
  • 10:40 - 10:42
    Щиро дякую!
  • 10:42 - 10:48
    (Оплески)
Title:
Як ми перемогли домашнє насильство (Підказка: нам став у пригоді Полароїд)
Speaker:
Еста Солер
Description:

Коли 1984 року Еста Солер лобіювала закон, який встановлював відповідальність за домашнє насильство, один політик назвав його законом "Як зроби шлюб нудним". "Якби ж я мала тоді Твіттер", - жартує Еста. Ця захоплива, оптимістична промова розповідає про 30 років тактики і технологій - від фотоапарату Полароїд до соціальних медіа - що завдяки їм кількість випадків домашнього насильства у США впала на 64 відсотки.
more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
11:10

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.