Наукова премія, що змусить вас сміятись, а потім задуматись
-
0:05 - 0:08Джордж і Шарлотта Блонскі,
-
0:08 - 0:12подружня пара з Бронксу, Нью-Йорк,
-
0:12 - 0:13дещо винайшли.
-
0:13 - 0:17В 1965 році вони запатентували це
під назвою -
0:17 - 0:22"пристрій, що допомагає жінкам
при пологах". -
0:23 - 0:26Він складається з великого круглого столу
-
0:26 - 0:28і деяких механізмів.
-
0:28 - 0:31Коли жінка готова народжувати,
-
0:31 - 0:33вона лягає на спину,
-
0:33 - 0:35її пристібають до столу,
-
0:35 - 0:38а стіл починають швидко крутити.
-
0:38 - 0:42Дитина вилітає
-
0:42 - 0:47під дією відцентрової сили.
-
0:50 - 0:54Коли ви уважно подивитесь
на їхній винахід, -
0:54 - 0:58особливо якщо у вас є якийсь інженерний
досвід чи талант, -
0:58 - 1:00вам може здатися,
-
1:00 - 1:06що в деяких місцях його дизайн
не цілком адекватний. (Сміх) -
1:06 - 1:09Доктор Іван Шваб з Каліфорнії
-
1:09 - 1:11є одним із тих людей, хто допоміг
-
1:11 - 1:13знайти відповідь на питання:
-
1:13 - 1:18"Чому у дятлів не болить голова?"
-
1:18 - 1:19І виявляється, це тому, що
-
1:19 - 1:22їхній мозок
-
1:22 - 1:23розташований в черепі
-
1:23 - 1:26не так,
-
1:26 - 1:28як розташований наш,
-
1:28 - 1:32людський мозок.
-
1:32 - 1:35Дятли, щоразу коли стукають по дереву,
-
1:35 - 1:37б'ються об нього головою
-
1:37 - 1:42тисячі разів щодня. Щодня!
-
1:42 - 1:44І наскільки всім відомо,
-
1:44 - 1:45їх це зовсім не турбує.
-
1:45 - 1:48Як це відбувається?
-
1:48 - 1:51Їхній мозок не бовтається в черепі,
як наш. -
1:51 - 1:53Їхній мозок дуже міцно закріплений,
-
1:53 - 1:56принаймні, йому не страшні удари по лобі.
-
1:56 - 1:58Не надто багато людей звертали увагу
-
1:58 - 2:01на це дослідження, аж поки останнім часом,
-
2:01 - 2:04особливо в цій країні,
-
2:04 - 2:05люди не почали цікавитись,
-
2:05 - 2:07що відбувається з мозком футболістів,
-
2:07 - 2:10які регулярно отримують травми голови.
-
2:10 - 2:15Тут можна було б знайти певний
зв'язок з дятлом. -
2:15 - 2:17Кілька років тому в Англії
-
2:17 - 2:19в медичному журналі The Lancet
-
2:19 - 2:20було опубліковано статтю
-
2:20 - 2:28«Людина, яка вколола палець
і від якої 5 років було чути запах гною». -
2:28 - 2:30Пацієнт дістався
-
2:30 - 2:34лікарю Керолайн Міллс і її команді,
які не знали, що з ним робити. -
2:34 - 2:36Чоловік порізав собі палець,
-
2:36 - 2:39коли обробляв курей на птахофабриці,
-
2:39 - 2:42і після того від нього почало
дуже погано пахнути. -
2:42 - 2:43Настільки погано, що
-
2:43 - 2:44лікарі та медсестри
-
2:44 - 2:47не могли перебувати з ним
в одній кімнаті. -
2:47 - 2:49Це було нестерпно.
-
2:49 - 2:50Вони випробували всі ліки,
-
2:50 - 2:52методи лікування, які змогли
придумати. -
2:52 - 2:54Через рік від нього все одно
було чути запах гною. -
2:54 - 2:56І через два роки.
-
2:56 - 2:59І через три, чотири роки також.
-
2:59 - 3:02Через п'ять років запах сам зник.
-
3:02 - 3:06Загадка.
-
3:06 - 3:08У Новій Зеландії доктор Ліанна Паркін
-
3:08 - 3:14разом зі своєю командою
перевірили стару традицію свого міста. -
3:14 - 3:17Вони живуть в місті
на високих пагорбах, -
3:17 - 3:18таких, як пагорби Сан-Франциско.
-
3:18 - 3:20І взимку там дуже холодно
-
3:20 - 3:22і дуже слизько.
-
3:22 - 3:23Багато хто отримує травми.
-
3:23 - 3:25Щоб перевірити традицію,
-
3:25 - 3:27вони пропонували зустрічним людям,
-
3:27 - 3:29які йшли вранці на роботу,
-
3:29 - 3:31зупинитись і дещо спробувати.
-
3:31 - 3:33Спробувати одне з двох.
-
3:33 - 3:36Традиція полягає в тому, що взимку
в цьому місті -
3:36 - 3:41слід носити шкарпетки поверх черевиків.
-
3:41 - 3:44Експеримент виразно показав,
-
3:44 - 3:46і вони самі це побачили,
-
3:46 - 3:48що це була правда.
-
3:48 - 3:51Якщо носити шкарпетки поверх черевиків,
-
3:51 - 3:57ймовірність послизнутися і впасти
значно менша. -
3:57 - 4:02Тепер, я сподіваюся,
ви погодитеся зі мною, що все, -
4:02 - 4:04про що я щойно розповів,
-
4:04 - 4:10заслуговує на певну нагороду. (Сміх)
-
4:10 - 4:12І ці люди таки були
нагороджені, -
4:12 - 4:15кожен з них отримав
Шнобелівську премію. -
4:15 - 4:19У 1991 році я разом з групою інших людей
-
4:19 - 4:22започаткував церемонію нагородження
Шнобелівської премії. -
4:22 - 4:25Кожного року ми вручаємо 10 премій.
-
4:25 - 4:32Всі премії призначаються згідно
з одним критерієм. Він дуже простий. -
4:32 - 4:38Це коли ви своїм вчинком розсмішили
людей, а потім змусили замислитися. -
4:38 - 4:42Люди сміються з того, що ви зробили,
а потім задумуються. -
4:42 - 4:44Що б це не було,
-
4:44 - 4:47коли люди стикаються з цим,
-
4:47 - 4:50їхньою єдиною можливою реакцією
на це буде сміх. -
4:50 - 4:52І через тиждень
-
4:52 - 4:54воно ще крутиться в них в голові,
-
4:54 - 4:56і все, чого їм хочеться, -
розповісти про це друзям. -
4:56 - 4:58Ось та особливість, яку ми шукаємо.
-
4:58 - 5:01Щороку ми отримуємо близько
-
5:01 - 5:069 000 нових кандидатур
на Шнобелівську премію. -
5:06 - 5:09Переважно від 10 до 20 відсотків
-
5:09 - 5:11цих кандидатур є люди,
-
5:11 - 5:15які самі висуваються на премію.
-
5:15 - 5:19Такі самовисуванці майже ніколи
не виграють. -
5:19 - 5:23Дуже складно виграти нагороду, якщо ви
цього хочете. -
5:23 - 5:25Навіть якщо ви не хочете,
-
5:25 - 5:28це дуже складно через велику
кількість конкурентів. -
5:28 - 5:31Ви повинні знати, що коли ми
вибираємо лауреата -
5:31 - 5:33Шнобелівської премії,
-
5:33 - 5:36ми зв'язуємося з цією людиною
без зайвого шуму. -
5:36 - 5:39Ми даємо їм можливість відмовитися
-
5:39 - 5:42від такої високої честі, якщо вони
хочуть. -
5:42 - 5:46На щастя для нас, майже кожен, кому ми
пропонували нагороду, -
5:46 - 5:49вирішував прийняти її.
-
5:49 - 5:52Що ви отримуєте, якщо стаєте лауреатом
Шнобелівської премії? -
5:52 - 5:54Ну, ви отримуєте декілька речей.
-
5:54 - 5:57Ви одержуєте саму Шнобелівську
премію. -
5:57 - 5:59ЇЇ дизайн щороку інший.
-
5:59 - 6:04Це завжди саморобні предмети
з найдешевших матеріалів. -
6:04 - 6:06Перед вами фотографія премії,
-
6:06 - 6:10яку ми вручали минулого 2013 року.
-
6:10 - 6:12Більшість премій світу супроводжуються
-
6:12 - 6:17певною грошовою винагородою.
-
6:17 - 6:18В нас нема грошей,
-
6:18 - 6:19тому ми не можемо їх дарувати.
-
6:19 - 6:22Фактично, лауреати повинні самі
оплачувати дорогу -
6:22 - 6:25на церемонію нагородження
Шнобелівської премії, -
6:25 - 6:27що більшість з них і робить.
-
6:27 - 6:30Торік, проте, ми
нашкребли трохи грошей. -
6:30 - 6:34Торік кожен з 10 лауреатів
Шнобелівської премії -
6:34 - 6:40отримав від нас 10 трильйонів доларів.
-
6:40 - 6:45Купюру номіналом в 10 трильйонів
доларів Зімбабве. (Сміх) -
6:45 - 6:48Можливо, ви пам'ятаєте про маленький
інцидент в Зімбабве -
6:48 - 6:51декілька років тому,
пов'язаний з інфляцією. -
6:51 - 6:53Закінчилось тим, що вони
почали -
6:53 - 6:56друкувати купюри номіналом в
100 трильйонів доларів. -
6:56 - 6:59Відповідальний за це голова
Національного банку Зімбабве, -
6:59 - 7:02до речі, виграв Шнобелівську
премію з математики. -
7:02 - 7:04Також лауреат отримує
запрошення -
7:04 - 7:05на церемонію, яка проводиться
-
7:05 - 7:07в Гарвардському
університеті. -
7:07 - 7:08І коли ви
туди приїдете, -
7:08 - 7:11ви потрапите в найбільшу
актову залу Гарварду. -
7:11 - 7:12Вона вміщає 1 100 осіб,
-
7:12 - 7:13вщерть заповнена людьми,
-
7:13 - 7:14а на сцені,
-
7:14 - 7:16очікуючи потиснути вам руку
-
7:16 - 7:18і вручити вам нагороду,
-
7:18 - 7:21стоїть група лауреатів
Нобелівської премії. -
7:21 - 7:22Це ключовий момент
церемонії. -
7:22 - 7:24До цього часу переможці не розголошуються,
-
7:24 - 7:27навіть нобелівські лауреати,
які потиснуть їм руку, -
7:27 - 7:30не знають їхніх імен, поки
їх не оголосять. -
7:30 - 7:33Я розповім вам про ще декілька
-
7:33 - 7:36нагород у сфері медицини, які ми вручили.
-
7:36 - 7:38Не забувайте, ми вручили 230 премій.
-
7:38 - 7:41Багато з цих людей є серед вас.
-
7:41 - 7:43Можливо, ви один з них.
-
7:43 - 7:45Близько 30 років тому була
опублікована стаття, -
7:45 - 7:47під назвою "Травми від падаючих кокосів".
-
7:47 - 7:49ЇЇ автором був доктор Пітер Барсс,
-
7:49 - 7:52канадець.
-
7:52 - 7:54Доктор Барсс прийшов на церемонію
-
7:54 - 7:56і пояснив, що будучи молодим лікарем,
-
7:56 - 7:57він хотів побачити світ.
-
7:57 - 7:59Тому він поїхав в Папуа-Нову Гвінею.
-
7:59 - 8:02Там він почав працювати в лікарні,
і зацікавився, -
8:02 - 8:07які обставини є причиною того,
що люди потрапляють в лікарню. -
8:07 - 8:08Він почитав історії
хвороби -
8:08 - 8:11і виявив, що напрочуд багато людей
-
8:11 - 8:12в тій лікарні були там
-
8:12 - 8:16через травми, отримані
від падіння кокосів. -
8:16 - 8:18Зазвичай буває так, що
-
8:18 - 8:22люди з гірської місцевості, де немає
багато кокосових дерев, -
8:22 - 8:24їдуть відвідати родичів на узбережжя,
-
8:24 - 8:25а там таких дерев багато.
-
8:25 - 8:27Вони думають, що
під ними -
8:27 - 8:29прекрасно можна постояти
чи може й полежати. -
8:29 - 8:32Кокосове дерево заввишки 27 метрів,
-
8:32 - 8:34а самі кокоси важать по 900 грам
-
8:34 - 8:38і в будь-який момент можуть впасти.
-
8:38 - 8:40Команда лікарів з Європи
-
8:40 - 8:44опублікувала серію досліджень
з колоноскопії. -
8:44 - 8:46Ви всі знайомі з колоноскопією
-
8:46 - 8:47з одного чи іншого боку.
-
8:47 - 8:48Або в деяких випадках -
-
8:48 - 8:52і з одного боку, і з іншого.
-
8:52 - 8:55В цих дослідження вони
-
8:55 - 8:59пояснили своїм колегам, які проводять
колоноскопію, -
8:59 - 9:01як звести до мінімуму можливість,
того, -
9:01 - 9:04що внаслідок проведення колоноскопії,
-
9:04 - 9:07пацієнт вибухне. (Сміх)
-
9:07 - 9:09Доктор Еммануель Бен-Сусан,
-
9:09 - 9:11один з авторів,
-
9:11 - 9:14прилетів з Парижу на церемонію,
-
9:14 - 9:16де пояснив,
-
9:16 - 9:17що в 1950-х роках,
-
9:17 - 9:22коли колоноскопію тільки починали
застосовувати, -
9:22 - 9:25люди старались збагнути,
як її правильно проводити. -
9:25 - 9:28Спочатку були певні труднощі.
-
9:28 - 9:31Головною проблемою - я впевнений,
ви розумієте - було те, -
9:31 - 9:37що ви вдивляєтесь в довге, вузьке,
темне місце. -
9:37 - 9:40І вам треба трохи збільшити цей простір.
-
9:40 - 9:42Щоб розширити його, ви вводите газ,
і тепер -
9:42 - 9:44маєте достатньо місця,
щоб все бачити. -
9:44 - 9:47Цей газ змішується з метаном,
-
9:47 - 9:49який вже є всередині.
-
9:49 - 9:52Спочатку вони використовували
для цього кисень. -
9:52 - 9:54Отже, вони додавали кисень до метану.
-
9:54 - 9:56І для того, щоб щось бачити,
-
9:56 - 9:57треба було
джерело світла, -
9:57 - 9:58тому туди вводили ще й його,
-
9:58 - 10:00яку в 1950-х було дуже гаряче.
-
10:00 - 10:04Отже, у вас був метан, який є
легкозаймистим, -
10:04 - 10:06кисень і тепло.
-
10:06 - 10:11Досить швидко вони перестали
використовувати кисень. (Сміх) -
10:11 - 10:14Тепер рідко коли пацієнт вибухає,
-
10:14 - 10:20але часом трапляється і таке.
-
10:20 - 10:23Остання річ, про яку я хочу
вам розповісти, -
10:23 - 10:26це нагорода, яку ми присудили
доктору Олені Боднар. -
10:26 - 10:30Д-р. Олена Бондар винайшла бюстгальтер,
-
10:30 - 10:31який в екстрених випадках
-
10:31 - 10:33можна швидко перетворити
-
10:33 - 10:36на пару захисних масок.
-
10:36 - 10:38Одна для збереження вашого життя,
-
10:38 - 10:43а інша - для збереження життя щасливчика,
який опинився поруч з вами. (Сміх) -
10:43 - 10:46Ви спитаєте, навіщо комусь
таким займатись. -
10:46 - 10:48Доктор Бондар прийшла на церемонію
-
10:48 - 10:51і пояснила, що вона виросла в Україні.
-
10:51 - 10:53Вона була серед лікарів, які
лікували -
10:53 - 10:55жертв Чорнобильської катастрофи.
-
10:55 - 10:58І потім вони виявили, що
-
10:58 - 11:00найсерйозніші проблеми зі здоров'ям
-
11:00 - 11:02викликані збудниками, які люди
вдихають. -
11:02 - 11:04Після такого висновку
вона завжди думала -
11:04 - 11:05створити таку просту маску,
-
11:05 - 11:10яка завжди була б при собі на випадок
непередбачуваної ситуації. -
11:10 - 11:12Пізніше вона переїхала в Америку.
-
11:12 - 11:12Народила дитину.
-
11:12 - 11:14Одного разу вона побачила,
-
11:14 - 11:17як її маленький син підняв з підлоги її
бюстгальтер -
11:17 - 11:19і вдягнув на обличчя.
-
11:19 - 11:21Звідси й взялася ця ідея.
-
11:21 - 11:23Вона прийшла на церемонію
нагородження -
11:23 - 11:25з першим прототипом бюстгальтера
-
11:25 - 11:30і продемонструвала його:
-
11:30 - 11:53(Сміх) (Оплески)
-
11:58 - 12:07["Пол Круґман, нобелівський лауреат (2008)
з економіки"] -
12:29 - 12:36["Вольфґанґ Кеттерле, нобелівський
лауреат (2001) з фізики"] -
12:44 - 12:47Я і сам маю такий бюстгальтер
для екстрених випадків. (Сміх) -
12:47 - 12:50Це мій улюблений бюстгальтер,
-
12:50 - 12:52але я з радістю поділюся ним з вами,
-
12:52 - 12:54якщо буде потрібно.
-
12:54 - 12:55Дякую.
-
12:55 - 13:00(Оплески)
- Title:
- Наукова премія, що змусить вас сміятись, а потім задуматись
- Speaker:
- Марк Абрагамс
- Description:
-
Засновник Шнобелівської премії Марк Абрагамс знаходить найнеймовірніші дослідження. У своїй кумедній, але разом з тим такій, що наштовхує на роздуми, промові він розповідає дуже дивні наукові історії і демонструє, як несерйозність здатна пробудити в суспільстві інтерес до науки.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 13:12
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Mariya Udud edited Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Mariya Udud edited Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Mariya Udud accepted Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think | ||
Mariya Udud edited Ukrainian subtitles for A science award that makes you laugh, then think |