Як побороти власну необізнаність про світ

Скільки всього ви знаєте про світ? Славнозвісні графіки Ганса Рослінґа про населення світу, здоров’я та дохід (і його довжелезний вказівник), доводять, що існує висока ймовірність, що ви помиляєтеся в тому, що сприймаєте за правду. Візьміть участь в опитуванні разом із іншими слухачами та дізнайтеся від сина Ганса - Оли - про чотири прийоми, які допоможуть подолати власну необізнаність.

Ганс Рослінґ: Я поставлю Вам

три питання на множинний вибір.

Використайте ось цей прилад,
щоб дати на них відповіді.

Перше запитання - наскільки

число смертей за рік

від природніх катастроф

змінилося протягом останнього століття?

Зросло більше як в двічі,

залишилося у світі на тому ж рівні,

чи зменшилось більше як на половину?

Будь ласка, оберіть А, Б чи В.

Бачу багато відповідей. Зараз це
відбувається швидше ніж в університеті.

Студенти такі повільні. Вони все
думають і думають.

Ось, чудово.

Переходимо до наступного запитання.

Скільки років 30-річна жінка

провела в школі:

7, 5 чи 3 років?

А, Б чи В? Будь ласка, відповідайте.

Далі наступне запитання.

Протягом останніх 20 років,
як змінився відсоток

людей у світі,

які живуть за межею крайньої бідності?

Крайня бідність -
це нестача їжі протягом дня.

Їхнє число подвоїлось,

залишилося майже на тому ж рівні

чи зменшилось на половину?

А, Б чи В?

А зараз - відповіді.

Ви бачите

кількість смертей
від природніх катастроф у світі -

її зображено на графіку,

з 1900 до 2000 років.

У 1900 близько 500 тисяч людей

померли від природніх катастроф:

повеней, землетрусів, вивержень вулканів,
посухи та іншого.

Як змінилася ця ситуація?

Організація "Ґепмайндер" поставила
ці питання громадянам Швеції.

Ось що вони відповіли.

Шведи відповіли так:

50% - їх кількість подвоїлась,

38% відповіли, що ситуація не змінилася,

12% - їхня кількість зменшилась вдвічі.

Ось найточніші дані, отримані
при дослідженні катастроф:

шкала графіку піднімається і падає,

вона зростає до початку
Другої світової війни,

пісня неї шкала починає
і продовжує зменшуватись,

і досягає позначки менше половини.

Світ ставав все спроможнішим

з роками

захищати людину від природніх катастроф.

Отже, лише 12% шведів знають про це.

Далі я пішов в зоопарк і запитав шимпанзе.

(Сміх) (Оплески)

Шимпанзе не дивляться вечірніх новин,

тому вони робили

вибір наосліп, відповіді ж шведів
виявилися гіршими за відповіді наосліп.

Які ж ваші результати?

Дякую.

Шимпанзе здобули гору.

(Сміх)

Однак ваші відповіді були
близькими до правди.

Ваші відповіді втричі кращі
за відповіді шведів,

але цього не достатньо.

Вам не варто порівнювати себе із шведами.

У вас мають бути кращі цілі в житті.

Давайте розглянемо таку тему:
освіта жінок.

Отже, чоловіки навчалися 8 років.

Скільки років навчалися жінки ?

Ми запитали це у шведів,

це багато про що говорить, чи не так?

Правильною відповіддю буде та,

яку найменше обрали шведи?

(Сміх)

Давайте перевіримо. Ось відповіді.

Так,

Це американці.

А ось ваші відповіді.

О.

Мої вітання, ви вдвічі кращі шведів,

однак я вам не потрібний -

Отже, як це сталося? На мою думку,

усім відомо, що існують країни

та регіони,

де дівчата зіштовхуються з труднощами.

Їм не дозволяють здобувати освіту,

і це мерзенно.

Однак у більшій частині світу,

де проживає найбільше населення,

у більшості країн
дівчата ходять до школи -

майже стільки ж дівчат,
як і хлопців.

Це не означає,
що гендерної рівності досягнуто,

в жодному разі.

Жінки й досі зазнають жахливих обмежень,

але сьогодні у них є можливість
здобути освіту.

Цього разу відповідь не співпала
із ситуацією у більшості країн.

Відповідаючи на питання, ви керуєтесь
даними найнерозвиненіших країн

і маєте рацію, однак загалом це не так.

Яка ситуація з рівнем бідності?

Очевидним є те, що думки з цього питання

розділилися на половину,

коли ми поставили це питання в США,

лише 5% респондентів відповіли
на нього правильно.

Які ж ваші результати?

Ваша відповідь майже збігається
із відповіддю шимпанзе.

(Сміх) (Оплески)

Так мало з вас відповіли правильно.

Існують упереджені погляди на цю тему.

Багато громадян розвинених країн

вважають, що бідність ніколи
не буде подолана.

Звичайно, вони так думають,

тому що навіть уявлення не мають,
що відбувається.

Перший крок до майбутнього -

це знання теперішнього.

Це були декілька питань

із пілотної фази проекту
з подолання необізнаності,

що його започаткував фонд "Ґепмайндер",
який ми очолюємо.

Проект розпочав торік

мій начальник і водночас мій син
Ола Рослінґ. (Сміх)

Як один із засновників і керівників,

Ола прагнув, з його слів,

щоб ми були більш систематичними

у боротьбі із руйнівною необізнаністю.

Отже, згідно із пілотними результатами,

більшість оцінок публіки були гіршими
за відповіді навмання,

тому варто задуматись
про упереджені погляди,

і один із головних міфів -

це розподіл світових доходів.

Погляньте. Ось як це виглядало у 1975.

Це чисельність населення
в залежності від доходу

починаючи з $1 в день -

(Оплески)

Зверніть увагу лише на один горбик

близько $1 в день,

і ще один горбик

в районі $10 та $100.

Світ поділявся на 2 групи.

Він нагадував верблюда із 2 горбами,

багатих та бідних,

між ними було мало середняків.

Однак, зверніть увагу,
як змінилася ситуація:

якщо розглянути подальші зміни,

кількість населення в світі зросла,

а нерівності почали згладжуватись.

Найвищі показники з’єдналися із нижчими,

що викликало смерть двогорбого верблюда
та появу в світі

верблюда одногорбого.

Рівень бідності знизився.

Приголомшливим залишається й те,

що й досі велика кількість населення
живе за межею крайньої бідності.

Досі більш як мільярд
людей належить до цієї категорії,

але цю ситуацію можна
змінити вже сьогодні.

Основне завдання -

розв'язати цю проблему, зрозуміти
ситуацію більшості,

і саме це підкреслюється
в цьому питанні.

Ми запитали, який відсоток у світі

однорічних дітей, які отримали

базову вакцинацію проти кору
чи інших хвороб,

якими хворіло людство:

20, 50 чи 80 відсотків?

Перед вами відповіді
громадян США та Швеції.

Відповіді шведів:

ви знаєте правильну відповідь.

(Сміх)

Хто, з біса, в їхній країні має звання
професора зі світової охорони здоров’я?

В принципі, це я.

(Сміх)

Це важка робота, дуже важка.

(Оплески)

Однак, ідея Ола

зібрати дані про ці питання
зацікавила медіа.

CNN розмістило результати
на своєму сайті:

там були запитання
і мільйони відповідей,

більше 2 тисяч коментарів,

і ось один із них.

"Я готовий побитись об заклад, що
жоден із представників ЗМІ не склав тест".

Тому Ола запропонував:
"Візьми з собою це обладнання.

Тебе запросили на медіаконференцію.

Постав ці запитання і
дізнаєшся обізнаність ЗМІ".

Отже, пані та панове,

вперше в історії неофіційні результати

з конференції з представниками
американських ЗМІ.

А пізніше ваших колег із
Європейського Союзу.

(Сміх)

Розумієте, питання не в тому, що люди

не читають чи не слухають ЗМІ.

Проблема в тому, що самі ЗМІ
не знаю себе достеменно.

Що нам варто робити з цим, Ола?

У нас є думки з цього приводу?

(Оплески)

Ола Рослінґ: Так, у мене є ідея,
однак спочатку

хочу вибачитися за те,
що шимпанзе вас перемогли.

На щастя, я можу запевнити вас,

що у цьому немає вашої вини.

Далі, я дам вам певні підказки,

щоб ви в майбутньому перемогли шимпанзе.

Ось, що я хочу зробити.

Спершу поговоримо,
чому ми такі необізнані,

і звідки це бере початок.

Це Гудіксвалл - місто на півночі Швеції.

Це місцевість, де я виріс,

і тут існує велика проблема.

Точніше, це та сама ж пролема,

що існує по всіх околицях,

де зростали і ви.

Це ж бачення не було типовим. Згідні?

Воно дало мені упереджене бачення того,

яким є життя на планеті.

Це є першим складовим
великого пазлу необізнаності.

Існування особистих упереджень.

Ми всі здобуваємо різний досвід

від громад та людей, яких зустрічаємо,

доповнює це все ще і освіта,

яка створює ось яку проблему.

Я люблю школи,

однак вчителі навчають
нас застарілої інформації,

тому що вони засвоїли щось
ще коли самі ходили до школи

і тепер описують цей світ учням,

без ніяких поганих намірів,

а ті опубліковані книжки, звичайно,

розповідають про світ,
який вже давно змінився.

Спостерігається тенденція,

що навчальні матеріали не оновлюють.

Ось на чому ми робимо наголос.

Тому в нас є застарілі факти,

які доповнюються особистими упередженнями.

Наступними є новини, погоджуєтесь?

Професійний журналіст знає, як

обрати історію,
що створить чудовий заголовок,

а пізніше люди читатимуть
її через сенсаційність.

Незвичайні події викликають
більше інтересу, чи не так?

Їх перебільшують,

особливо те, чого ми боїмося.

Якщо на громадянина Швеції
нападе акула,

це тижнями буде на перших сторінках.

Тому цих трьох викривлених джерел інформації

надзвичайно важко уникнути.

Вони мовби бомбардують нас

і поселяють у наших думках багато
підозрілих ідей,

і до цього всього додамо ще те,

що робить нас людьми - інтуїцію.

Вона була корисною для нас
під час еволюції.

Допомагала узагальнювати

і робити висновки дуже швидко.

Вона допомогла перебільшувати те,
чого ми боялися,

ми шукали причини,
коли вони були відсутні,

а пізніше у нас з’явилася
ілюзія впевненості,

що ми найкращі водії машин у світі,

вправніші за середньостатистичних.

Усі відповіли на запитання?

"Я воджу машину краще".

Отже, це було корисно для еволюції,

однак коли йдеться про світогляд,

все достоту навпаки.

Тенденції, що розвивались раніше,
зараз занепадають,

все відбувається навпаки,

у цьому випадку, шимпанзе
використовують нашу інтуїцію проти нас,

і це стає нашою слабкістю,
а не перевагою.

Інтуїція мала ж бути нашою перевагою,
чи не так?

Отже, як ми розв'язуємо
такі проблеми?

Спочатку необхідно оцінити,

а тоді вже виправити їх.

Оцінюючи їх, ми зрозуміємо,

якою саме є модель необізнаності.

Торік ми запустили пілотний проект,

сьогодні ми впевнені в тому,
що матимемо справу

з необізнаністю по всьому світі,

і наша ідея полягає в тому,

щоб оцінити її в усіх галузях

і вимірах світового розвитку:

клімат, тварини на межі вимирання,
права людини,

гендерна рівність,
джерела енергії, фінанси.

У різних галузях існують факти

та організації,
які намагаються поширити

обізнаність про них.

Ми розпочали налагоджувати контакти
з деякими із них -

Всесвітнім фондом захисту природи, Амнесті
інтернешинал, ЮНІСЕФ -

запитуючи, які їхні улюблені факти,

яких може не знати громадськість.

Я зібрав ці дані.

Уявіть довгий список із 250 фактів.

Далі ми опитали людей

і побачили, чого вони не знають.

Так з’явився коротший список

з жахливими результатами,

як ті декілька, що про них згадав Ганс,

і нам зовсім не було важко

отримати ці жахливі відповіді.

Що ж ми планували робити далі з
цим невеличким списком?

Ми перетворили його у сертифікат знань,

сертифікат світових знань,

яким можна скористатися, якщо ви
велика організація,

школа, університет чи інформаційна агенція,

і хочете засвідчити власні знання про світ.

Простіше кажучи, ми не наймаємо людей,

у яких відповіді на рівні шимпанзе.

Звичайно, ви не маєте цього робити.

Тому, можливо, через 10 років від сьогодні,

якщо цей проект виявиться успішним,

ви проходитиме співбесіду

під час якої потрібно буде відповісти
на дивакуваті питання про світ.

Зараз ми переходимо
до практичних хитрощів.

Як у цьому можна досягнути успіху?

Звичайно, існує один варіант:

просиджувати до пізньої ночі,

зазубрюючи факти на пам’ять,

перечитуючи усі необхідні звіти.

Насправді це ніколи не станеться.

Навіть Ганс не вірить у те,
що це стане реальністю.

У людей немає для цього часу.

Людям подобається шукати простіших
шляхів, і вони існують.

Нам знову необхідно
перетворити інтуїцію на перевагу.

Нам треба вміти узагальнювати.

Зараз я продемонструю деякі прийоми,

як перетворити помилкові погляди

на правильні.

Розпочнено із першої помилкової думки.

Вона широко поширена.

Усе в світі погіршується.

Ви чули цю думку. Ви самі так вважаєте.

Інший варіант:
стан більшості речей покращився.

Ви сидите, міркуєте над цим запитанням

і не знаєте, що відповісти.
Раджу обрати "покращення".

Добре? Не обирайте те, що гірше.

Це допоможе вам отримати
кращий бал на тесті.

(Оплески)

Це був перший прийом.

Існують бідні та багаті,

і відстань між ними зростає.

Це жахлива нерівність.

Так, це нерівноправний світ,

однак коли поглянути на дані,
то це одна крива.

Якщо ви невпевнені,

подумайте собі: "більшість людей - по середині".

Це допоможе вам зробити правильний вибір.

Наступна упереджена думка -

країни та населення мають бути
надзвичайно багаті,

щоб відбувався соціальний розвиток,

для прикладу, освіта для жінок чи
готовність до природніх катастроф.

Ні. Це помилкова думка.

Погляньте, ось це горбик посередині,

де дівчата вже відвідують школу.

Тому якщо ви не впевнені, оберіть:

"у більшості є доступ до цього",

коли йдеться про забезпечення електрикою та
освіту жінок.

Це всього лиш практичні прийоми,

які, звичайно,
не застосовуються до всього,

але таким чином можна узагальнювати.

Розглянемо останній приклад.

Справді хороший:

акули - небезпечні.

Звичайно, що так,
однак вони не такі важливі

для світової статистики,
ось що я маю на увазі.

Правду кажучи, я дуже боюсь акул.

Тому, як тільки я бачу питання про те,
чого я боюсь -

землетруси, інші релігії,

можливо, терористи чи акули,

будь-що, що викликає

у мене страх,
я перебільшуватиму проблему.

Так завжди стається.

Звичайно, існують дуже небезпечні явища.

Акули убивають дуже мало людей.
Ось як варто думати.

Ці чотири прийоми

дадуть вам змогу дати кращу відповідь,
ніж шимпанзе,

тому що шимпанзе не можуть цього зробити.

Вони не можуть опанувати ці прийоми.

Сподіваюсь, нам вдасться перевернути світ

й перемогти шимпанзе, згодні?

(Оплески)

Це системний підхід.

А тепер питання: чи це важливо?

Так, важливо розуміти бідність,

крайню бідність і те, як з нею боротися,

як дати освіту жінкам.

Коли ми усвідомимо, що ми зазнаємо успіху,
до нас прийде розуміння.

Однак чи важливо це для тих,

хто переймається багатими?

Я думаю, що так, надзвичайно важливо,

з тієї ж причини.

Якщо у вас буде бачення сьогодення,
засноване на фактах,

ви зможете зрозуміти,

що відбуватиметься в майбутньому.

Повернемося до цих двох горбів
у 1975 році.

Я народився цього року

і обрав Захід.

Ось дійсні члени ЄС і Північна Америка.

Порівняймо Захід
та інші частини світу

з погляду того, наскільки ми заможні.

Є люди, які можуть собі дозволити

вирушити у відпустку літаком.

У 1975 лише 30% із них жили

за межами ЄС та Північної Америки.

Однак ситуація змінилася.

Звернімо увагу на зміни,
що сталися до 2014,

сьогодні цей показник 50/50.

Панування Заходу завершилося.

Це чудово. Що відбуватиметься далі?

Ви бачите велику криву?
Бачите, як вона змінюється?

Я провів невеличкий експеримент, зайшов на
сайт Міжнародного валютного фонду.

У них є розрахунок ВВП на наступні
5 років на душу населення.

Я можу скористатися ними, щоб
побачити майбутнє через 5 років,

припускаючи, що нерівномірний дохід
країн залишиться на тому ж рівні.

Я зробив це і пішов ще трішки далі.

Я використав дані за 5 років
і спрогнозував, що станеться

за 20 років, якщо темп зростання
буде такий же.

Перейдемо у майбутнє.

В 2020 показник буде 57% у решті світу.

У 2025 - 63%.

2030 - 68%. У 2035 Захід уже не матиме
найбільшого ринку заможних споживачів.

Це лише проекція ВВП на душу населення
в майбутньому.

73% заможних споживачів

житимуть за межами
Північної Америки та Європи.

Тому я вважаю, що це хороша ідея для
компаній: використовувати сертифікати,

щоб упевнитися, що їхні майбутні
вчинки будуть справді засновані на фактах.

Дякую!

(Оплески)

Бруно Джуссані: Ганс та Ола Рослінґ!