Як гігантські вебсайти роблять дизайн для вас і для мільярдів інших людей

Кнопки "подобається" та "поділитися" на Фейсбуку бачать 22 мільярдри разів щодня, через що вони є найбільш огляданими дизайнерськими елементами у світі. Маргарет Голд Стюарт, директор з дизайну продукції у компанії Фейсбук, виділяє три правила для дизайну у такому великому масштабі - він настільки важливий, що найменший твіт може спричинити всесвітнє обурення, але й найменша зміна заради покращення може вплинути на життя багатьох.

Що вам спадає на думку,

коли я кажу слово "дизайн"?

Напевно, ви уявляєте щось таке:

делікатні речі, які можна взяти в руки,

чи може логотипи, афіші та карти,

які візуально пояснюють речі,

класичні образи вічного дизайну.

Але я хочу поговорити не про цей дизайн.

Я хочу розповісти про дизайн,

який ви, ймовірно,
використовуєте кожного дня

навіть не задумуючись,

дизайн, який постійно змінюється

і живе у вашій кишені.

Я маю на увазі дизайн

цифрових технологій,

зокрема, дизайн систем,

настільки великих у масштабі,

що складно собі уявити.

Уявіть, що Google обробляє

понад мільярд пошукових запитів за день,

кожної хвилини понад 100 годин

метражу фільму завантажують з Youtube.

Це більше за один день,

ніж три головні американські телемережі

за останні 5 років разом взятих.

А фейсбук відсилає фото,

повідомлення та історії

понад 1.23 мільярдам людей.

Це майже половина інтернет контингенту

та шоста частина людства.

Це деякі з продуктів,

які я створювала впродовж моєї кар'єри,

і їхній масштаб настільки великий,

що вони зробили безпрецедентний

виклик дизайну.

Але ось, що дійсно складно

при оформленні у масштабі:

Це складно частково тому,

що потребує поєднання двох речей -

відваги та смиренності -

відваги вірити, що річ, яку ви створююте,

є чимось, чого цілий світ хоче і потребує,

а смиренність - для розуміння,
що дизайнером

ви є не для себе чи вашого портфоліо,

а для людей, яким ви це створююте,

і як ваша робота може їм допомогти

жити краще.

Зараз, на жаль, немає школи,

що пропонує курси Дизайну для Людства 101.

Я та інші дизайнери,

які працюють над цими речами,

мали це придумати, бо ми рухаємося далі

і вчимося

найкращим наявним практикам

дизайну в масштабі,

і сьогодні я хочу поділитися дечим,

чого ми навчилися впродовж років.

Перша річ, яку варто знати

про дизайн у масштабі,

це те, що маленькі дрібниці дійсно вагомі.

Ось хороший приклад того,

як крихітний елемент має великий вплив.

Команда на фейсбуці, яка управляє

позначкою у фейсбуці "подобається",

вирішила, що вона потребує зміни дизайну.

Позначка наче уникала синхронізації

з еволюцією нашого бренду

і потребувала модернізації.

Ви можете подумати, що це лише позначка,

це, можливо, досить просто,

легко у виконанні, але це не так.

Виявляється, були всякі обмеження

щодо дизайну цієї позначки.

Необхідно враховувати висоту та ширину.

Потрібно бути обережним, щоб це працювало

на різних мовах,

а також, роблячи уявні нахили чи межі,

тому, що це має належно виглядати

у старих веб-браузерах.

Правду кажучи, проектування цього значка

стало скалкою в одному місці.

Тепер це нова версія значка,

і дизайнер, керуючий проектом, підрахував,

що він витратив понад 280 годин,

змінюючи дизайн позначки впродовж місяця.

Нащо нам зараз витрачати стільки часу

на щось зовсім маленьке?

Тому, що при проектуванні в масштабі,

немає такого поняття, як маленька деталь.

Цю невинну маленьку позначку

бачать загалом 22 мільярди разів в день

і понад 7.5 мільйонів вебсайтів.

Це один з найбільш популярних

елементів дизайну коли-небудь створених.

Тепер багато мороки з цим значком,

зокрема для дизайнера,

але в таких речах

потрібно розробляти дизайн
і для найменших деталей.

Наступне, що ви повинні зрозуміти -

як проектувати з даними.

Тепер, коли ви працюєте
над такими речами,

у вас є неймовірна кількість інформації

про те, як люди використовують ваш виріб,

що допоможе вплинути

на ваші проектуючі рішення,

це не так легко?
як слідкувати за кількістю.

Дозвольте мені навести приклад,

щоб ви зрозуміли, що я маю на увазі.

У фейсбуці тривалий час був інструмент,

що дозволяв людям позначати фото,

які можуть порушувати суспільні стандарти,

такі як спам або жорстоке поводження.

І позначалася величезна кількість фото,

проте, як виявилось,

лише невеликий відсоток дійсно порушували

суспільні стандарти.

Більшість, це ваші типові фото з вечірок.

Щоб дати конкретний гіпотетичний приклад,

скажімо, моя подруга Лаура, гіпотетично,

завантажила моє фото

з п'яної ночі в караоке.

Це чисто гіпотетично, я можу вас запевнити.

(Сміх)

Тепер, до речі,

ви знаєте, як деякі люди турбуються,

що їхній бос або співробітник

побачать їхні бентежні фото

на фейсбуці.

Ви знаєте, як цього важко уникнути,

коли ти, власне, працюєш у фейсбуці?

Так чи інакше, є багато таких фотографій,

помилково позначених як спам і зловживання,

і один з інженерів команди мав передчуття.

Він дійсно думав, що щось не так,

і мав рацію,

тому що, коли він розглядав низку випадків,

то побачив, що більшість з них

були від людей, які зверталися з проханням

забрати їхнє фото.

Тепер це був сценарій, який команда

ніколи навіть не враховувала до цього.

Таким чином, вони додали нову функцію,

що дозволяла людям повідомити друга

і попросити забрати фото.

Але це не спрацювало.

Лише 20 відсотків людей

надіслали повідомлення їхнім друзям.

І команда повернулася до цього.

Вони радились з експертами щодо покращення.

Вони навіть вивчали універсальні принципи

мови ввічливості,

про існування якої я і не здогадувалася

поки не почалося це дослідження.

І вони виявили дещо цікаве.

Потрібно не лише допомагати людям

просити їхнього друга забрати фото.

Вони повинні допомогти висловлювати друзям,

як вони ставляться до фото.

Ось як досвід працює сьогодні.

Отже я знаходжу моє гіпотетичне фото,

це не спам і не образа,

але я б хотіла, щоб його не було на сайті.

Я надсилаю запит і кажу,

"Я на фото, і воно мені не подобається,"

і тоді ми копаємо глибше.

Чому вам не подобається ваше фото?

І я вибираю "Це ніяково."

І тоді мене закликають повідомити друга,

але ось суттєва різниця.

Я ввела спеціальну запропоновану мову,

що допомагає мені спілкуватись з Лаурою

про те, як я ставлюсь до цього фото.

І команда виявила, що ця невеличка зміна

мала величезний вплив.

До цього, лише 20 відсотків людей

відсилали повідомлення,

а зараз - 60 відсотків,

і опитування показали, що люди

з обох сторін спілкування

в результаті почувалися краще.

Це саме опитування показало,

що 90 відсотків ваших друзів

хочуть знати, чи вони вас не засмутили.

Я не знаю, хто є іншими
десятьма процентами,

але, можливо, тут наша
функція "Видалити з друзів"

може стати у нагоді.

Отже, як ви можете побачити,

ці рішення мають багато нюансів.

Звичайно, ми використовуємо багато даних,

щоб повідомити про наші рішення,

але ми також значно покладаємося на повтор,

дослідження, тестування,
інтуїцію, співчуття.

Це мистецтво і наука.

Іноді дизайнерів, які працюють над цим,

називають "керовані даними",

термін, який робить із нас схиблених.

Це було б безвідповідально з нашої сторони -

не перевірити чітко наші проекти,

коли стільки людей покладаються на нас,

щоб все впорядкувати,

але аналітики даних

ніколи не замінять дизайнерську інтуїцію.

Дані зроблять з хорошого дизайну чудовий,

але ніколи з поганого хороший.

Наступне, що ви повинні зрозуміти як основу,

коли запроваджуєте зміну,

ви повинні робити це надзвичайно ретельно.

Я часто жартую,

що витрачаю стільки ж часу,

проектуючи введення зміни,

скільки й роблячи саму зміну,

і я впевнена, що це всіх стосується,

коли те, що ми використовуємо, змінюється,

і ми маємо звикнути до цього.

Суть в тому, що люди можуть

ефективно використовувати поганий дизайн,

і тому, навіть якщо зміна
є хорошою у перспективі,

коли вона відбувається, це спантеличує,

і особливо це має місце

у платформах, де вміст наповнюють
користувачі,

бо це, по праву, їхня власність.

Це, як не як, їхній контент.

Раніше, коли я працювала в Youtube,

ми шукали шляхи

закликати людей оцінювати відео,

і це було цікаво,
бо коли ми оглядали дані,

ми виявили, що майже кожен виключно обирав

найвищу п'ятизіркову оцінку,

деякі люди використовували

найнижчу оцінку,

і практично ніхто

не обирав дві, три чи чотири зірки.

І ми вирішили спростити

до подвійної моделі голосування знизу-вверх.

Людям буде простіше так взаємодіяти.

Але люди були дуже прив'язані

до п'ятизіркової системи оцінювання.

Творцям відео подобалися їхні оцінки.

Мільйони людей

звикли до старого дизайну.

І щоб допомогти людям

підготувати їх до змін

і акліматизувати новий дизайн швидше,

ми опублікували графік даних,

пояснюючи громадськості

те, що ми збирались робити,

і це навіть охопило більшу ділянку

спілкування, що мало вияв

у моєму улюбленому

TechCrunch заголовку всіх часів:

"YouTube йде до п'ятизіркової реалізації:

його рейтинг марний.

Неможливо повністю уникнути

антипатії до зміни, коли ти вже змінюєш

речі, які багато людей використовує.

Навіть, якщо ми хотіли
зробити все правильно,

ми отримували звиклий наплив

відеопротестів і невгамовних емейлів,

і навіть пакет, який мусила просканувати охорона.

Але ми повинні пам'ятати:

люди дуже переживають через таке.

Тому, що ці речі, ця робота

справді, справді важливі для них.

Тепер ми знаємо, що потрібно бути уважним

і враховувати деталі,

ми повинні осмислено використовувати дані

у процесі проектування,

і ми повинні запроваджувати зміни

дуже і дуже обережно.

Всі ці речі дійсно корисні.

Це найкращі практики
для розробки в масштабі.

Але вони нічого не означатимуть,

якщо ви не зрозумієте щось

більш фундаментальне.

Ви повинні розуміти,
для кого ви проектуєте.

Коли ви окреслюєте ціль проектувати

для цілої людської раси,

і починаєте займатися цим серйозно,

в певній мірі ви потрапляєте в рамки

бульбашки, у якій живете.

У Сан-Франциско нас трохи дратує,

коли ми попадаємо у зону, де нема покриття,

бо не можемо скористатись навігацією

до нового хіпстерського кафе.

А що, коли вам потрібно їхати чотири години,

щоб зарядити телефон,

бо у вас немає джерела електропостачання?

Коли немає доступу до міських бібліотек?

Коли ваша країна не має безкоштовної преси?

Що тоді ці речі для вас означатимуть?

Ось так Google, YouTube і Facebook

виглядають для більшої частини світу,

а це так, як воно виглядатиме

для наступних п'яти мільйонів людей,

щоб з'явитись онлайн.

Проектування для телефонів низького рівня

не є гламурною дизайнерською роботою,

але якщо ви хочете проектувати
для всього світу,

ви повинні розробляти,
дивлячись з їхнього боку,

а не з вашого.

І як ми бачимо цю велику
картину в голові?

Ми обходимо бульбашку, щоб побачити,
почути

і зрозуміти людей, для яких ми творимо.

Ми робимо нашу продукцію іншими мовами,

щоб впевнитися, що вони також функціонують.

Ми використовуємо інколи такі телефони,

щоб бачити їхню дійсність.

Що ж означає творити у світовому масштабі?

Це вимагає важкої, іноді дратівливої роботи

для вдосконалення і розвитку продукції.

Пошук відваги і смиренності

може виявитись досить виснажливим,

і смиренність

утискає дизайнерське его.

Тому що ці речі завжди змінюються,

все, що я створила за свою кар'єру,

в значній мірі зникло.

І все, що я розроблятиму, зникне.

Але ось те, що залишається:

нескінченне враження

бути частиною чогось такого великого,

що годі й уявити,

а ще надія, що це може змінити світ.

Дякую.

(Оплески)