-
Реальність існує
сама по собі та задля себе.
-
Існував такий рух
«Мистецтво заради мистецтва»,
-
[Мистецтво заради мистецтва]
-
колись у XIX сторіччі.
-
Як ми вже згадували, у передмові
до «Портрету Доріана Грея»
-
Оскар Уайльд робить багато
спостережень щодо мистецтва
-
та він підсумовує
його ствердженням:
-
«Усіляке мистецтво
доволі даремне».
-
Він був дотепником,
-
тож деякі люди подумали,
що він мав на увазі:
-
«Воно не має цінності».
-
Але це не те,
що він хотів сказати.
-
Коли він сказав:
«Воно доволі даремне»,
-
це був
дотепний спосіб сказати:
-
«Воно існує само
по собі та заради себе».
-
Якщо воно існує, щоб
задовольнити якісь цілі,
-
тоді це щось менше
ніж мистецтво.
-
І саме тому Ґуру Махарадж
посилається на Геґеля:
-
«Якщо реальність існує задля
задоволення чиїхось цілей,
-
значить вона не задля себе
та не сама по собі».
-
Тож ми повертаємось
до одкровення Божого,
-
Божественного висловлювання
Крішни:
-
німітта-ма̄трам̇ бгава
савйаса̄чін [Бґ: 11.33]:
-
«Арджуно, ти можеш стати інструментом
для вираження Моєї божественної волі».
-
Тож, якщо ви Арджуна
на полі битви Курукшетра,
-
чи ви художник перед полотном,
чи відданий, який дає лекцію…
-
натхненні слуги пропонують
себе в якості інструмента,
-
задля того, щоб його використовували
у проявленні Божественного.
