Зізнання поганої феміністки

Коли письменниця Роксан Ґей назвала себе "поганою феміністкою", вона просто жартувала, визнаючи неможливість жити згідно з умовами феміністського руху - бути ідеальною у всьому. Але вона усвідомила, що жарт залишився непоміченим. У глибокодумній та провокативній промові вона просить нас прийняти всі особливості фемінізму та зробити маленький вибір, який - коли його вчинить маса людей - призведе до справжніх змін.

Я невдаха-жінка

і невдаха-феміністка.

Я надзвичайно пристрасно ставлюсь
до гендерної рівності,

але хвилююсь, що відкрито брати на себе
ярлик "феміністки"

не буде чесно для хорошої феміністки.

Я феміністка, але, радше, погана.

Тож, я зву себе поганою феміністкою.

Чи, принаймні, я написала статтю,

потім видала книгу
"Погана феміністка",

тоді й інтерв'ю, люди почали
звати мене Поганою феміністкою.

(Сміх)

Тож, те, що почалось
жартом над собою

та умисною провокацією,

стало чимось більшим.

Повернусь трохи назад.

Коли я була молодшою,

в підлітковому віці та в 20 років,

я трохи дивно уявляла собі феміністок -

волохатими, злими,
які ненавидять секс і чоловіків -

ніби все те є поганим.

(Сміх)

У ці дні, я бачу, як поводяться
з жінками по всьому світі,

і гнів, в окремих випадках, видається
цілком природною реакцією.

Але тоді

я хвилювалась про те, з яким тоном

люди запитуватимуть, чи я феміністка.

Ярлик феміністки - це наче звинувачення,

в ньому є буква "Ф", що не дуже гарно.

До мене приклеївся ярлик жінки,
яка не грає за правилами,

яка занадто багато очікує,

занадто високої думки про себе,

наважуючись думати, що я рівна -
(Кашель) - вища, ніж чоловіки.

Ви не хочете бути жінкою-бунтаркою,

доки не усвідомите, що ви
вже є цією жінкою

і не можете уявити себе кимось ще.

З віком я почала усвідомлювати

що я насправді феміністка,
і горда цим.

Я почала вважати
певні істини очевидними:

жінки рівні з чоловіками;

ми заслуговуємо однакову платню за роботу;

ми маємо право їздити по світу,
як нам того забажається;

вільні від домагань та насилля;

ми маємо право на легкий доступ
до центрів контролю народжуваності

та репродуктивних клінік;

у нас є право вибору,
що робити з власним тілом,

вільне від законодавчого нагляду
чи євангельського вчення;

ми маємо право на повагу.

Крім того,

коли ми говоримо про потреби жінок,

ми повинні розглянути
інші особливості, з якими ми живемо.

Ми не лише жінки.

Ми люди з різними тілами,

гендерними ознаками, вірою, статтю,

освітою, здібностями
та багато чого іншого.

Ми маємо взяти до уваги

ці відмінності, а також те, як вони
впливають на нас,

настільки ж як і ми зважаємо
на те, що маємо, в цілому.

Без такого включення
наш фемінізм нічого не вартий.

Я вважаю ці істини очевидними,
але хочу все ж пояснити:

я - суцільний безлад.

Я повна протиріч.

Є чимало способів,
якими я псую фемінізм.

У мене є інше визначення.

Коли я їжджу на роботу, я слухаю
бандитський реп на високій гучності.

(Сміх)

Навіть якщо лірика
принизлива для жінок -

ця лірика зачіпає мене до глибини душі -

класична пісня "Salt Shaker"
групи Yin Yang Twins -

це дивовижно.

(Сміх)

"Зроби це твоєю мокрою футболкою.

Сучка, ти трястимеш це,
доки твої ноги не заниють!"

(Сміх)

Задумайтесь.

(Сміх)

Поезія, чи не так?

Мої музичні смаки
мене дуже засмучують.

(Сміх)

Я твердо вірю, що чоловік робитиме

всю роботу, яку я не хочу робити,
включно -

(Сміх) -

всі домашні обов'язки,

а також вбивство комах, виніс сміття,
стрижка газону та догляд за машиною.

Я не хочу брати участі в цьому.

(Сміх)

Рожевий - мій улюблений колір.

Я насолоджуюсь модними журналами
та гарними речами.

Я дивлюсь "Нежонатий"
та романтичні комедії,

маю абсурдні фантазії,
що казки збуваються.

Деякі з моїх провин
є більш обурливими.

Якщо жінка має бажання
взяти прізвище чоловіка,

це її вибір, і не мені
бути суддею.

Якщо жінка вибирає залишитися вдома
та виховувати дітей,

я також приймаю цей вибір.

Проблема не в тому, що при такому виборі
вона робить себе економічно вразливою,

а в тому, що суспільство влаштоване так,

щоб зробити жінок економічно вразливими
в їхньому виборі.

Давайте з цим розберемось.

(Оплески)

Я відкидаю мейнстрімний фемінізм,

який історично ігнорує
або відкидає потреби

кольорових жінок, жінок, які працюють,
лесбіянок та трансгендерних жінок,

натомість підтримуючи білих,
правильних жінок середнього класу.

Послухайте, якщо це хороший фемінізм,
то я дуже погана феміністка.

(Сміх)

І до того ж,

як феміністка, я відчуваю великий тиск.

У нас є тенденція ставити
явних феміністок на п'єдестал.

Ми очікуємо, що вони будуть ідеальними.

Якщо вони розчаровують,

ми радісно зіштовхуємо їх
з п'єдесталу, на який самі й поставили.

Як я говорила, я - суцільний безлад.

Вважайте мене скинутою з п'єдесталу

перед тим, як мене туди поставили.

(Сміх)

Занадто багато жінок,

особливо надзвичайних жінок,
лідерів галузі,

бояться отримати ярлик феміністки.

Вони бояться встати й сказати:
"Так, я феміністка"

через страх перед значенням цього ярлика,

через страх, що не в змозі відповідати
нереальним очікуванням.

Наприклад, Бейонсе,
або як я зву її - Богиня.

(Сміх)

В ці роки вона показала себе
явною феміністкою.

На церемонії 2014 MTV Video Music Awards

вона виступала перед словом
"Феміністка" 4 метри заввишки.

Це було вражаюче видовище,

як поп-зірка відкрито приймає фемінізм,

щоб молоді жінки і чоловіки знали,

що бути феміністкою -
це надзвичайно.

Щойно момент пройшов, культурні критики
почали нескінченну суперечку,

чи була, насправді, Бейонсе
феміністкою.

Вони оцінювали її фемінізм,

замість того, щоб сприймати в її словах
дорослу досвідчену жінку.

(Сміх)

(Оплески)

Ми вимагаємо досконалості від феміністок,

бо досі боремось за так багато речей,

ми так багато хочемо,

ми хочемо до чорта багато.

Ми виходимо далеко за рамки обґрунтованої
конструктивної критики,

розрізаючи фемінізм будь-якої жінки,

розриваючи на шматки,
доки нічого не залишиться.

Не потрібно цього робити.

Поганий фемінізм, чи більш всеохопний
фемінізм, - це відправна точка.

Що ж буде потім?

Ми йдемо від визнання
нашої недосконалості до відповідальності,

тобто виконувати самим те, чому навчаємо,
і бути трохи хоробрішими.

Якщо я слухаю деградуючу музику,

я створюю попит на таких артистів,
які є дуже щасливими від того,

що сприяють безмежному споживанню.

Ці співаки не збираються змінювати

те, як вони називають жінок
в їхніх піснях,

доки ви не почнете вимагати змін,
впливаючи на рівень їхніх прибутків.

Звичайно, це важко.

Чому ж це так привабливо?

(Сміх)

Важко зробити правильний вибір

і так легко виправдати поганий.

Але

коли я виправдовую поганий вибір,

я роблю гірше для жінок,
які хочуть досягти рівності,

рівності, яку ми всі заслуговуємо,

і нам потрібно вибороти її.

Я думаю про моїх племінниць, 4 та 3 років.

Вони чудові та нахабні,
яскраві дівчата,

які є надзвичайно хоробрими.

Я хочу, щоб вони процвітали у світі,
де їх цінують,

тому що вони могутні створіння.

Я думаю про них,

і раптом правильний вибір
стає набагато легшим.

Ми всі можемо зробити правильний вибір.

Ми можемо перемкнути канал,
коли по телевізійному шоу

показують сексуальне насилля
над жінками, як спорт,

"Гра престолів".

Ми можемо змінити радіостанцію,

коли чуємо пісні,
в яких жінок показують як ніщо.

Ми можемо витратити
наші гроші будь-де,

де у фільмах не показують жінок

чимось трохи значнішим,
ніж предмет інтер'єру.

Ми можемо припинити підтримку спорту,

де атлети відносяться до своїх партнерів
як до підвісних груш.

(Оплески)

В інших випадках, чоловіки -
особливо заможні білі чоловіки -

можуть сказати: "Ні, я не публікуватимусь
в журналі,

чи не братиму участі в проекті,
або іншим чином не працюватиму з вами,

доки ви не включите достатньо жінок,

як просто учасниць,
так і тих, хто приймає рішення.

Я не працюватиму з вами,
доки видавництво,

чи організація, не стане приймати
більшу кількість різних людей".

Ті з нас, хто недостатньо представлений

чи не запрошений для участі
в таких проектах,

можуть відмовитись від участі,

доки більше жінок не проб'ють
"скляну стелю",

а їхня участь більше не
вважатиметься суто символічною.

Без цих зусиль,

без прийняття цих рішень,

наші досягнення
дуже мало значитимуть.

Ми можемо здійснити ці акти хоробрості

та сподіватися, що наш вибір дійде
до людей у владі -

редакторів, музичних та кіно-продюсерів,

директорів, законодавців -

людей, які зможуть зробити
сміливіший вибір,

щоб гарантувати міцніші, значиміші зміни.

Ми будемо стверджувати, що наш фемінізм

хороший, поганий чи щось середнє.

Останній рядок моєї книги
"Погана феміністка" говорить:

"Я радше буду поганою феміністкою,
ніж взагалі не буду феміністкою".

Це дійсно так через багато причин,

але в першу чергу я кажу про це,
бо колись давно

мій голос украли в мене,

і фемінізм допоміг мені
повернути мій голос назад.

Був один випадок.

Я зву це випадком, тому що зможу винести
тягар того, що сталось.

Одні хлопці зламали мене,

коли я була така молода і не знала,

що вони можуть зробити,
щоб зламати дівчину.

Вони повелись зі мною, наче я була ніщо.

Я почала вірити, що я ніщо.

Вони вкрали мій голос, і потім,

я не наважувалась повірити,

що те, що я скажу, може мати значення.

Але

я мала письменництво.

Письмо допомогло мені повернути себе.

Письменницька праця допомогла
мені стати сильнішою.

Я читала слова жінок,

які могли б зрозуміти мою історію,

жінок, які дивились на мене

та розуміли, як це - жити в цьому світі
з коричневою шкірою.

Я читала слова жінок,
які показали, що я не була ніким.

Я навчилась писати, як вони,

і тоді, коли навчилась писати
своїм стилем,

я знову знайшла голос

і почала вірити, що мій голос
є безмірно потужним.

Завдяки письменництву й фемінізму

я відчула, якщо я буду
трохи хоробрішою,

можливо інша жінка почує мене,
побачить мене та усвідомить,

що жодна з нас не є ніким,
як світ намагається переконати нас.

З одного боку

я маю владу, щоб домогтись чогось.

З іншого боку

я бачу принизливу реальність,
що я лише одна жінка.

Я - погана феміністка,

Я - хороша жінка,

я намагаюсь стати кращою
в тому, як я думаю,

що я говорю, що я роблю,

не відмовляючись від усього,
що робить мене людиною.

Я сподіваюсь, що ми всі зможемо те ж саме.

Сподіваюсь, що ми всі зможемо бути
хоробрішими,

коли нам буде так необхідна сміливість.

(Оплески)