Історія проти Клеопатри - Алекс Джендлер

Дивіться повний урок на: ed.ted.com/lessons/history-vs-cleopatra-alex-gendler

Вона була найбільш сумнозвісною жінкою в історії давнього світу, королева, яка захопила не одного, а двох найвеличніших римських генералів. Але чи була вона вмілою спокусницею -- чи великим правителем зі своїм власним правом? Алекс Гендлер ставить цю суперечливу фігуру на суд у справі Історії проти Клеопатри.

Урок Алекса Джендлера, анімація Бретта Андерхілла.

"Тиша в залі.

Так, що ми тут маємо?"

Ваша честь, це Клеопатра,

Цариця Єгипту, чиї зловісні романи
знищили двох кращих римських генералів

і привели Республіку до краху"

"Ваша честь, це Клеопатра,

одна з наймогутніших жінок в історії,

чиє привління принесло Єгипту майже
22 роки стабільності та процвітання."

"Ох, чому ми навіть не знаємо,
як вона виглядала?"

"Більша частина творів мистецтва та описів
з'явилось після її життя

в першому столітті до нашої ери,

як і більшість творів, написаних
про неї."

"Що ж ми, власне, знаємо?

Клеопатра VII була останньою
з династії Птолемеїв,

македонської грецької сім'ї,
яка керувала Єгиптом,

після його завоювання
Олександром Великим.

Вона правила в Олександрії
спільно зі своїм братом -

з яким була також одружена -

доки він не вислав її у вигнання."

"Та яке це має відношення
до Риму?"

"Довгий час Єгипет був залежною
від Риму державою,

батько Клеопатри набрав великих боргів
перед республікою.

Отримавши поразку від Юлія Цезаря
в громадянській війні в Римі,

генерал Помпей шукав притулок
у Єгипті,

та, натомість, його стратив брат
Клеопатри."

"Цезарю це, певно, сподобалось."

"Власне, він вважав вбивство неблаговидним
і зажадав виплати боргу Єгипту.

Він міг забрати Єгипт,

але Клеопатра переконала його
привести її на трон."

"Ми чули, що вона буле дуже
переконливою."

"Чому б ні? Клеопатра була
чарівною жінкою.

В 21 вона командувала армією,

говорила кількома мовами,

вона навчалась в місті
з найкращою у світі бібліотекою

і з найкращими вченими того часу."

"Хмм."

"Вона тримала Цезаря там на відпочинку,
в період, коли Рим потребував його."

"Цезар не просто гаяв час.

Він був у захваті від єгипетської
культури та знань

перебуваючи тут, він багато чому навчився.

Коли він повернувся до Риму,
він реформував календар,

зробив перепис населення,

зробив плани щодо публічної
бібліотеки

та запропонував чимало проектів
для нової інфраструктури."

"Так, дуже амбіційно,
саме за це його і вбили."

"Не звинувачуйте королеву
за дивну політику Риму.

Її роботою було керування Єгиптом,
з чим вона добре справлялась.

Вона стабілізувала економіку,

впоралась із обширною бюрократією

та приборкала корупцію священиків
та чиновників.

Коли вдарила посуха, вона відчинила
зерносховища для народу

та ввела податкову амністію,

і зберегла стабільність
та незалежність свого королівства

без жодних повстань протягом
решти її правління."

"То що ж пішло не так?"

"Після смерті Цезаря ця іноземна королева
не припинила втручатись в справи Риму."

"Власне, це римські фракції прийшли
з вимогою її допомоги.

І звичайно, у неї не було вибору, крім
як підтримати Октавіана та Марка Антонія

в помсті за Цезаря,
якщо не заради їх сина."

"І знову, вона надала особливу
підтримку Марку Антонію."

"Чому це має значення?

Чому нікого, здається, не хвилюють

інші численні зв'язки Цезаря чи Антонія?

Чому ми припускаємо, що вона
провокувала ці відносини?

І чому тільки могутніх жінок
оцінюють за їх сексуальністю?"

"Порядок."

"Клеопатра та Антоній були катастрофою.

Вони ображали республіку
своїми обурливими урочистостями,

сидячи на золотих тронах

та одягаючись як боги,

доки Октавіан не переконав весь Рим
в їх манії величності."

"І все ж Октавіан був єдиним,
хто напав на Антонія,

забрав Єгипт

та проголосив себе імператором.

Це страх Риму перед жінкою при владі
привів до краху Республіку,

а не сама жінка."

"Як іронічно."

Історія Клеопатри збереглась в основному
в записах її ворогів в Римі,

пізніше письменники заповнили прогалини
чутками та стереотипами.

Ми, можливо, ніколи не дізнаємось
всю правду про її життя та правління,

та ми можемо відрізнити факт від чуток,
поставивши історію на суд.