Колізей (Амфітеатр Флавіана), 70-80 рр., Рим

Колізей (Амфітеатр Флавіана), 70-80 рр., Рим

Диктори: Валентина Фолло, Бет Харріс, Стівен Цюкер

Вигляд Колізею у різних ракурсах був узятий із Rome Reborn моделі Стародавнього Рима із дозволу The Rome Reborn Project (www.romereborn.virginia.edu). Право власності на цю модель належить Університету Каліфорнії. Всі права збережені. В цьому відео зображена найновіша модель (2.1), створена в січні-травні 2010. Доступна лише з дозволу.; для копій, будь ласка, пишіть на http://[e-mail]

[ вступна музика ]

Уявіть якою гарною, напевне,
була ця площа

з усіма цими монументальними
арками, вкритими травертином

і всіма цими статуями і включеними
фонтанами,

що відбивають світло на травертин.

Можливо, ми про неї думаємо більше,

як про сучасний Центр Лінкольна (саме так)

з фонтанами у центрі і сяючим каменем.

Мабуть, нам слід почати із короткої
розповіді

про структуру і як він був збудований?

Уявіть, що Колізей це гігантський пончик.

Усередині знаходиться арена.

Арена походить віл лат. "пісок" .

На підлозі, де бились гладіатори,

пісок використовувався для
того, щоб вбирати кров і піт.

Знаєте, це як гігантський
котячий туалет.

Тому між боями

вони могли просто дуже
швидко прибрати.

Спочатку, ця споруда не називалась
Колізеєм.

Назва Колізей з'явилась пізніше.

Не тому, що це колосальна
споруда,

а тому, що вона знаходилась неподалік

колосальної статуї Нерона,

яка була частиною інтер'єру його будинку.

Тому з часом, така назва виникла
через його розташування.

Насправді, спочатку Колізей називався
Амфітеатром Флавіана.

І це щось дуже типове,

навіть якщо подумати про
американські пам'ятки.

Центр Лінкольна,

Центр Рокфеллера.

Вони пов'язані з прізвищами сімей, які
платили за їхнє будівництво.

Родина Флавіана платила за
спорудження Колізею.

Амфітеатр Флавіана це лише
технічна назва для форми.

Просто грец. це означає -
"подвійний театр".

Оригінальні грецькі театри
були у формі півкола

із прямою стороною біля сцени,

тому Колізей це лише об'єдання двох
таких театрів і один,

Використовуючи арки і бетон,

римляни були здатні збудувати
амфітеатр

навіть подвійний театр із
місцями на плоскій поверхні.

Проектування надзвичайно вражаюче,

враховуючи, що він був збудований
за 10 років.

Колізей вміщав від 50 до
80 тисяч людей.

Якщо подивитись на вершину
кожної арки першого поверху,

то ви побачите римські цифри.

Вони дуже темні та напівзруйновані
(А, бачу!)

Ви бачите 23 (XXIII).

Тоді 24 (XXIIII).

А потім 25 (XXV).

Вони йдуть в зростаючому порядку.

Такі ж цифри були написані на
квитках, що роздавались людям.

Це як на сучасному стадіоні -

ви мали власне місце...

Номер проходу і місця.

Тому що це було надзвичайно
важливим для римлян.

Навіть місця були підписані
відповідно до статусу.

Найважливіші люди сиділи
ближче до арени

а найменш важливі - жінки -
на верхніх поверхах.

Тут ми бачимо стиль Колізею.

У ньому є три поверхи арок,

і ще один поверх - 5ий - із вікнами,

тож, він закритий і з маленькими
вікнами всередині.

Якщо ви поглянете на ці арки,

то вони обрамлені обрамлені колонами.

На низу ж те, що називається
Тосканським ордером.

Він такий самий як Доричний,

але у нього більш локальний,
італійський стиль.

Навіть здається, що він
простіший за Доричний.

Так, він - основа.

Я маю на увазі, що доричні
колони не мають основ,

тоді як тосканські -
мають.

і вони також не рифлені
всередині, так? Ні.

На другому поверсі є
Іонічні колони.

Іонічні колони насправді...

їх вважають найбільш жіночими
колонами.

Тому що їхні пропорції
більш витончені,

а ще ці волюти вгорі.

а також, жінки сиділи вище...точно.

А на верхньому поверсі
є Коринфський ордер.

В їхній основі - рослина акант -

це типова рослина у Римі, її можна
було побачити в багатьох садах.

Вона дуже гарна, з зеленим листям.

Таким чином, це імітація
шматка каменю,

вкритого листям і травою.

Всередині кожної арки на
третьому та четвертому поверхах,

були статуї.

А на останньому поверсі були,

ймовірно, бронзові щити, які
були замість вікон.

Так, ми уявляємо, що Колізей
це пончик.

Зовнішнє коло було
зроблене з блоків травертину.

В основі внутрішньої сторони
пончика був бетон.

Стародавні римляни справді
вдосконалили бетон

і стали першими, хто використав
його, як будівельний матеріал.

І це було надзвичайно важливим
для створення споруд такого розміру.

А також таких, як Пантеон.

Удосконалення бетону мало вирішальне
значення з двох основних причин.

Перша - якщо ви працюєте з
каменем для різьблення:

мармуром, травертином, чи навіть з туфу,

вам потрібні кваліфіковані робітники,

оскільки, потрібно знати як
різьбити по каменю.

Якщо ви зробите щось не так,

то камінь покришиться у
ваших руках, так?

Бетон дав можливість ненавченим робітникам

виготовляти щось міцніше.

І в той самий час дешевше. Розумієте.

Видобувати шматки мармуру справа
не з дешевих.

Бетон можна створити будь-де.

Для цього вам потрібна лише маленька ступа
і кілька камінців, щоб зробити агрегат і воду.

Тому це дуже просто. До того ж,
бетон більш гнучний.

Бетон еластичний і ви можете надати
йому форми.

Так як він рідкий, ви можете
сформувати з нього що захочете.

Вам потрібно лише дерев'яний каркас,

потрібної вам форми

і налити в цю форму бетон.

Саме так, а тоді можна його
декорувати.

Це може бути цегла, штук, чи будь-що інше.

Тому бетон дає змогу збудувати
щось монументальне

економічне і фізично можливе.

До того ж, дешевше і швидше.

Знаєте, збудувати Колізей за 10 років,
це свого роду досягнення,

а все тому, що вони здебільшого
використовували бетон.

А також новий архітектурний
підхід

до формування простору всередині.

Особливо в інтер'єрі.

Тому що, якщо подивитись
на архітектуру Греції,

подивитись на храми,

то всередині них досить
мало місця.

А якщо згадати Пантеон, то це
просто дивовижна сфера.

І це те, що вони винайшли -

формування не зовнішнього,
а внутрішнього простору

щоб створити простір,

який не зайнятий колонами

по центру, які підтримують дах.

Переходячи від поперечно-балкової
архітектури до внутрішнього простору,

що певним чином подвоїло
словник архітектурних слів

і удосконалило систему,

яка існувала тисячі років.

Римляни піднесли бетон
на такий рівень,

який дозволив їм будувати
все що завгодно.

У них не було просторового
обмеження.

Греки не могли збудувати театр
в будь-якому місці.

Їм був потрібен схил.

А що, коли б ви жили в
місті без схилів?

У вас не було б театру, так?

Римляни могли створити театр,
амфітеатр,

цирк чи банний комплекс
де бажали.

Правда, що греки використовували
природні матеріали не так активно,

тоді як римляни здається формували
ландшафт набагато агресивніше.

Ви говорите про той факт,
що раніше тут було озеро.

Давайте осушимо озеро і
спорудимо тут будівлю.

Так, природа служила людині,
а не навпаки.

Дуже слушне твердження.

Суть у тому, що вони хотіли мати мати
змогу самотужки формувати простір.

Тобто ідея міського планування,

ви могли збудувати місто, таким
яким хотіли ви,

а не лише були предметом
ландшафту, який уже був.

Я думаю, що це дуже
важливий спосіб того,

як римляни бачили самих себе -

такими, що мають владу над
ландшафтом, мають певну перевагу.

Мені здається, що римляни будували
в такий спосіб,

який виражав їхню уроджену силу.

Римське суспільство відрізнялось тим,

що воно не було расистським,

їм було все одно, який колір
твоєї шкіри.

Їх це не турбувало.

В них було багатокультурне суспільство.

Були римляни з Африки,

з Туреччини, Німеччини.

Все що їх турбувало, це те громадянин
ти чи ні.

Якщо ви не були громадянином
республіки, ви були ніким.

Якщо ви громадянин,колір вашої
шкіри був не важливий.

Але навіть серед громадян є
достатньо відмінностей.

Звичайно ж суспільство
було поділене на стани.

Цікаво те, що ви могли переходити
з одного стану в інший.

Тоді як в Греції ви навіть не
могли набути громадянство.

Отримання громадянства було
великою рідкістю.

Щодо римлян, то в них навіть раб
міг спочатку стати вільною людиною,

а згодом його діти ставали повноправними
громадянами Рима.

Це як в Америці. Там

така ж ситуація з другим
поколінням іммігрантів.

Вони зрозуміли, що давши людям
можливість руху і

давши людям шанс у житті

можна отримати цілком іншу економіку.

[музика]