Return to Video

Навчаймо для вправності, а не для оцінок

  • 0:01 - 0:04
    Сьогодні я хочу поговорити
    про два поняття,
  • 0:04 - 0:06
    які базуються на моїх спостереженнях
    в "Академії Хана"
  • 0:06 - 0:10
    і є своєрідним ядром навчання,
    його головними важелями.
  • 0:10 - 0:12
    Це поняття вправності
  • 0:12 - 0:14
    та поняття світогляду.
  • 0:14 - 0:17
    Я помітив це дуже давно, працюючи
    з моїми кузинами.
  • 0:17 - 0:19
    У багатьох з них спочатку
    були проблеми з математикою
  • 0:19 - 0:22
    через пробіли у знаннях,
    які вони накопичили.
  • 0:22 - 0:25
    Через це певної миті
    на уроках алгебри, —
  • 0:25 - 0:29
    бо їхні базові знання
    були досить хиткими, —
  • 0:29 - 0:32
    вони починали вважати,
    що не мають здібностей до математики.
  • 0:32 - 0:34
    Або потрапляли на урок матаналізу
  • 0:34 - 0:37
    із досить хиткими знаннями алгебри.
  • 0:37 - 0:38
    Я помітив це дуже давно,
  • 0:38 - 0:42
    коли завантажував
    деякі свої відео на YouTube
  • 0:42 - 0:45
    і зрозумів, що їх дивляться
    не тільки мої кузини.
  • 0:45 - 0:47
    (Сміх)
  • 0:47 - 0:51
    І спочатку коментарі
    складалися зі звичайних "дякую".
  • 0:51 - 0:53
    Я подумав, що це дещо таки значить.
  • 0:53 - 0:55
    Не знаю, скільки часу
    ви витрачаєте на YouTube.
  • 0:55 - 0:58
    Але більшість коментарів там —
    зазвичай не "дякую".
  • 0:58 - 0:59
    (Сміх)
  • 0:59 - 1:01
    Вони дещо різкіші зазвичай.
  • 1:01 - 1:03
    Але потім коментарі ставали емоційнішими,
  • 1:03 - 1:08
    учень за учнем писав, що вони зростали
    з огидою до математики.
  • 1:08 - 1:11
    Вона ставала все складнішою,
    варто лиш було перейти до нових тем.
  • 1:11 - 1:12
    Коли вони добралися до алгебри,
  • 1:13 - 1:16
    вони мали стільки пробілів у знаннях,
    що вже не могли включитися.
  • 1:16 - 1:18
    Вони думали, що не мають
    здібностей до неї.
  • 1:18 - 1:19
    Але коли стали трохи старшими,
  • 1:19 - 1:22
    вони доклали трохи зусиль
    і вирішили розібратися.
  • 1:22 - 1:24
    Вони знайшли сторінки,
    подібні до Академії Хана,
  • 1:24 - 1:27
    і були в змозі заповнити пробіли,
    опанувати поняття,
  • 1:27 - 1:29
    і це змінило їхній світогляд:
    він не був обмеженим,
  • 1:29 - 1:33
    вони були, насправді, здатні
    вивчити математику.
  • 1:33 - 1:37
    І саме так ми опановуємо
    безліч речей у житті.
  • 1:37 - 1:39
    Так ми вчимося
    бойових мистецтв.
  • 1:39 - 1:43
    У бойових мистецтвах
    ми вчимося навичок білого поясу
  • 1:43 - 1:44
    стільки, скільки треба,
  • 1:44 - 1:46
    і тільки, коли ми опанували їх,
  • 1:46 - 1:48
    ми переходимо до жовтого поясу.
  • 1:48 - 1:50
    Так ми вчимося
    грати на музичному інструменті:
  • 1:50 - 1:52
    ми повторюємо простий твір
    знов і знов,
  • 1:52 - 1:54
    і тільки, коли ми опанували його,
  • 1:54 - 1:55
    ми переходимо до складнішого.
  • 1:55 - 1:57
    Але звернімо увагу:
  • 1:57 - 2:01
    класичні навчальні моделі
    побудовано в інший спосіб, —
  • 2:01 - 2:05
    навчальні програми, на яких
    зростала більшість з нас.
  • 2:05 - 2:06
    У класичній навчальній моделі
  • 2:06 - 2:09
    ми поділяємо учнів на групи,
    зазвичай за віком,
  • 2:09 - 2:10
    а десь в середній школі —
  • 2:10 - 2:12
    за віком і виявленими здібностями,
  • 2:12 - 2:14
    і ми тягнемо їх уперед
    усіх в одному темпі.
  • 2:15 - 2:16
    І зазвичай трапляється так,
  • 2:16 - 2:19
    уявімо, що ми в середній школі
    на основах алгебри,
  • 2:19 - 2:21
    вивчаємо піднесення до степеня,
  • 2:21 - 2:23
    учитель розповість теорію
    степеня на уроці,
  • 2:23 - 2:25
    ми підемо додому, зробимо уроки.
  • 2:25 - 2:27
    Наступного ранку
    ми перевіримо домашнє завдання,
  • 2:27 - 2:30
    тоді нова теорія, нове ДЗ,
    теорія, ДЗ.
  • 2:30 - 2:32
    Так триватиме приблизно
    два-три тижні,
  • 2:32 - 2:33
    а потім тестування.
  • 2:33 - 2:36
    На тестуванні я, може, отримаю 75%,
  • 2:37 - 2:38
    ви отримаєте 90%,
  • 2:38 - 2:40
    а може, й 95%.
  • 2:40 - 2:43
    І хоча тест і виявив
    пробіли у наших знаннях,
  • 2:43 - 2:45
    я не знав 25% матеріалу,
  • 2:45 - 2:48
    навіть відмінник не знав 5%,
    які саме 5% він не знав?
  • 2:48 - 2:50
    І хоча ми виявили пробіли,
  • 2:50 - 2:52
    увесь клас рухається
    до нової теми,
  • 2:52 - 2:56
    ймовірно, складнішої теми,
    яка спиратиметься на ті пробіли.
  • 2:56 - 2:59
    Може, це логарифми
    чи від'ємні показники.
  • 2:59 - 3:02
    І цей процес триває,
    і ви одразу розумієте,
  • 3:02 - 3:03
    як це дивно.
  • 3:03 - 3:06
    Я не знав 25% базової теми,
  • 3:06 - 3:08
    а зараз мене тягнуть
    до теми складнішої.
  • 3:08 - 3:12
    І це триватиме протягом місяців, років,
    аж поки певної миті, коли
  • 3:12 - 3:15
    на уроці алгебри чи тригонометрії
  • 3:15 - 3:16
    я зайду в глухий кут.
  • 3:16 - 3:19
    І справа не в тому, що алгебра
    складна сама собою
  • 3:19 - 3:23
    чи учень не надто талановитий.
  • 3:23 - 3:26
    Це тому, що я бачу рівняння
    із піднесенням до степеня,
  • 3:26 - 3:29
    і ці 30%, що я не знав,
    вони даються взнаки.
  • 3:29 - 3:32
    І потім я втрачаю інтерес.
  • 3:32 - 3:36
    Щоб оцінити, наскільки це абсурдно,
  • 3:36 - 3:39
    уявімо, що ми робили б щось інше
    у цей спосіб.
  • 3:39 - 3:41
    Наприклад, будували дім.
  • 3:41 - 3:43
    (Сміх)
  • 3:45 - 3:48
    Ми наймаємо будівників і кажемо:
  • 3:48 - 3:51
    "Нам сказали, що у нас два тижні
    закласти фундамент.
  • 3:51 - 3:52
    Зробіть, що зможете."
  • 3:52 - 3:55
    (Сміх)
  • 3:55 - 3:57
    І вони роблять, що можуть.
  • 3:57 - 3:58
    Може, дощить.
  • 3:58 - 4:00
    Може, деякі матеріали не привезли.
  • 4:00 - 4:03
    І через два тижні
    приходить інспектор, оглядається,
  • 4:03 - 4:06
    каже: "Гаразд, бетон досі не висох отут,
  • 4:06 - 4:08
    ця частина не вповні
    відповідає плану...
  • 4:09 - 4:10
    Я оцінюю це на 80%."
  • 4:10 - 4:11
    (Сміх)
  • 4:11 - 4:14
    Ви кажете: "Чудово! Це трійка.
    Будуймо перший поверх."
  • 4:14 - 4:15
    (Сміх)
  • 4:15 - 4:16
    Те ж саме.
  • 4:16 - 4:20
    У нас два тижні, робімо, що можемо,
    інспектор приходить, це 75%.
  • 4:20 - 4:21
    Гаразд, це 2+.
  • 4:21 - 4:23
    Другий поверх, третій,
  • 4:23 - 4:25
    і тут раптом, коли
    ви будували третій поверх,
  • 4:25 - 4:27
    увесь дім розвалився.
  • 4:27 - 4:30
    І якщо ви реагуєте так,
    як зазвичай реагують в навчанні,
  • 4:30 - 4:31
    як реагує багато хто,
  • 4:31 - 4:34
    ви скажете, що в нас, мабуть,
    були погані будівельники,
  • 4:34 - 4:37
    а може, нам потрібна краща перевірка
    чи частіша перевірка.
  • 4:37 - 4:39
    Але справжня проблема
    була в самому процесі.
  • 4:39 - 4:42
    Ми мали штучні обмеження
    щодо часу, який відведено,
  • 4:42 - 4:44
    і це робить непередбачуваним результат.
  • 4:44 - 4:48
    І ми не полінувалися перевірити
    й виявити пробіли,
  • 4:48 - 4:50
    але потім почали будувати,
    на них спираючись.
  • 4:50 - 4:53
    Тож ідея вправності у навчанні
    прямо протилежна.
  • 4:53 - 4:55
    Замість штучного обмеження,
    нав'язування,
  • 4:55 - 4:57
    коли і як довго працювати над чимось,
  • 4:57 - 5:00
    зі змінним результатом у наслідку —
  • 5:00 - 5:01
    усіма 5, 4, 3, 2 —
  • 5:02 - 5:03
    зробіть усе навпаки.
  • 5:04 - 5:06
    Змінна частина — це коли і як довго
  • 5:06 - 5:08
    учень має працювати над чимось,
  • 5:08 - 5:11
    а от незмінним лишається той факт,
    що він опанує матеріал.
  • 5:11 - 5:13
    І дуже важливо зрозуміти,
  • 5:13 - 5:16
    що це не тільки дасть учневі
    краще вивчити свої степені,
  • 5:17 - 5:19
    але й зміцнить
    правильний світогляд.
  • 5:19 - 5:23
    Це змусить зрозуміти, що коли ти
    не знаєш 20% чогось,
  • 5:23 - 5:26
    з цього не випливає, що трійка
    якось вбудована в твоє ДНК.
  • 5:26 - 5:29
    Це значить, що тобі варто продовжувати
    працювати над цим.
  • 5:29 - 5:31
    Тобі потрібна впертість,
    потрібна завзятість,
  • 5:31 - 5:33
    потрібна відповідальність
    за власне навчання.
  • 5:34 - 5:37
    Скептики можуть сказати:
    "Гаразд, це все чудово,
  • 5:37 - 5:40
    уся ця ідея про навчання,
    засноване на вправності,
  • 5:40 - 5:41
    і її зв'язок зі світоглядом,
  • 5:41 - 5:43
    і відповідальність учнів
    за власне навчання...
  • 5:43 - 5:46
    Це звучить розумно,
    але виглядає непрактично.
  • 5:46 - 5:50
    Щоб це реалізувати, кожен учень
    має рухатися у власному темпі.
  • 5:50 - 5:51
    Освіта має бути персоналізована,
  • 5:51 - 5:55
    доведеться мати окремого вчителя
    та зошити для кожного учня.
  • 5:55 - 5:56
    І ці ідеї не нові —
  • 5:56 - 5:59
    100 років тому у Віннетці, Іллінойс,
    проводили експеримент
  • 5:59 - 6:02
    щодо навчання, заснованого на вправності —
    з чудовим результатом,
  • 6:02 - 6:05
    але вирішили, що масштабування
    не вийде, надто складно логістично.
  • 6:05 - 6:08
    Вчитель мав би дати різні завдання
    кожному учневі,
  • 6:08 - 6:10
    проводити перевірки за потреби.
  • 6:10 - 6:12
    Але зараз це вже практично.
  • 6:12 - 6:13
    Є інструменти для цього.
  • 6:13 - 6:16
    Учні дивляться пояснення
    у власному темпі у зручний час?
  • 6:16 - 6:17
    Для цього існує відео за запитом.
  • 6:17 - 6:19
    Потребують вправ? Потребують відгуків?
  • 6:19 - 6:24
    Адаптовані вправи
    готові й доступні учням.
  • 6:24 - 6:27
    І тоді починають траплятися
    дивовижні речі.
  • 6:27 - 6:30
    По-перше, учні нарешті можуть
    опанувати поняття,
  • 6:30 - 6:32
    але додатково вони розвивають
    світогляд зросту,
  • 6:32 - 6:34
    вони виховують міцність, впертість,
  • 6:34 - 6:36
    вони самі керують
    своїм навчанням.
  • 6:36 - 6:38
    І усі ці чудові речі
    можуть з'явитися
  • 6:38 - 6:40
    у реальному класі.
  • 6:40 - 6:42
    Замість того, щоб зосереджуватися
    на лекції,
  • 6:42 - 6:44
    учні можуть взаємодіяти
    між собою.
  • 6:44 - 6:46
    Вони можуть глибше опановувати
    матеріал.
  • 6:46 - 6:49
    Вони можуть еспериментувати,
    вести сократівські діалоги.
  • 6:49 - 6:51
    Щоб оцінити, про що тут йдеться,
  • 6:51 - 6:55
    оцінити трагедію загубленого потенціалу,
  • 6:55 - 6:58
    я хочу запропонувати
    уявний експеримент.
  • 6:59 - 7:04
    Якщо б ми перенеслися на 400 років
    в минуле до Західної Європи,
  • 7:04 - 7:07
    яка навіть тоді була однією
    з найбільш освічених місцин планети,
  • 7:07 - 7:11
    ви б побачили, що близько 15% населення
    вміють читати.
  • 7:12 - 7:15
    І я підозрюю, що коли б ви запитали
    когось, хто вміє читати,
  • 7:15 - 7:17
    наприклад, когось з духовенства:
  • 7:17 - 7:21
    "Який відсоток населення, на вашу думку,
    взагалі здатен навчитися читати?"
  • 7:21 - 7:24
    Вам відповіли б: "Ну, за умови
    сильної системи освіти,
  • 7:24 - 7:27
    може, 20-30%."
  • 7:27 - 7:29
    Але якщо перенестися у теперішнє,
  • 7:29 - 7:32
    ми знаємо, що таке припущення
    було б надто песимістичним,
  • 7:32 - 7:36
    що близько 100% популяції
    здатні навчитися читати.
  • 7:36 - 7:39
    Але коли б я поставив
    схоже питання:
  • 7:39 - 7:43
    "Який відсоток населення, на вашу думку,
    здатен
  • 7:43 - 7:46
    насправді опанувати матаналіз,
  • 7:46 - 7:49
    зрозуміти органічну хімію,
  • 7:49 - 7:52
    зробити свій внесок у дослідження раку?"
  • 7:52 - 7:55
    Багато хто сказав би: "Ну, за умови
    сильної системи освіти, —
  • 7:55 - 7:57
    може, 20-30%".
  • 7:58 - 7:59
    Але що, коли це припущення
  • 7:59 - 8:03
    просто базується на досвіді
    у системі, не заснованій на вправності —
  • 8:03 - 8:05
    власному досвіді
    або спостереженнях за тими, хто поруч,
  • 8:05 - 8:08
    де вас тягнули
    у визначеному темпі з класу в клас,
  • 8:08 - 8:10
    а ви накопичували пробіли?
  • 8:10 - 8:11
    Навіть коли ви отримали 95%,
  • 8:11 - 8:13
    які саме 5% ви впустили?
  • 8:13 - 8:16
    І воно накопичується:
    ви переходите до наступного класу,
  • 8:16 - 8:18
    раптом заходите у глухий кут
    і кажете:
  • 8:18 - 8:20
    "Мені не судилося бути дослідником раку,
  • 8:20 - 8:23
    не судилося бути фізиком,
    не судилося й математиком."
  • 8:23 - 8:25
    Підозрюю, що в цьому уся справа,
  • 8:25 - 8:29
    але якщо вам би дозволили вчитися
    у системі вправності,
  • 8:29 - 8:32
    якщо дозволили б самому керувати
    власним навчанням,
  • 8:32 - 8:34
    а коли ви чогось не розумієте, —
  • 8:34 - 8:36
    прийняти це — і дивитися на поразку
    як на навчальний момент —
  • 8:36 - 8:40
    то це число, відсоток людей,
    що можуть дійсно опанувати матаналіз
  • 8:40 - 8:42
    чи зрозуміти органічну хімію,
  • 8:42 - 8:45
    насправді, помітно наблизиться до 90%.
  • 8:46 - 8:48
    І це, насправді,
    навіть не "було б добре",
  • 8:49 - 8:51
    я думаю, це соціальна необхідність.
  • 8:52 - 8:55
    Ми виходимо з того,
    що називається індустріальна епоха,
  • 8:55 - 8:59
    ми прямуємо
    у інформаційну революцію.
  • 9:00 - 9:02
    І зрозуміло, що дещо відбувається.
  • 9:02 - 9:04
    В індустріальній епосі
    суспільство було пірамідою.
  • 9:04 - 9:09
    У фундаменті піраміди
    містилася фізична праця.
  • 9:09 - 9:12
    У середині —
    обробка інформації,
  • 9:12 - 9:14
    бюрократичний клас,
  • 9:14 - 9:18
    а на верхівці піраміди
    знаходилися володарі капіталу
  • 9:18 - 9:20
    та підприємці,
  • 9:20 - 9:21
    а ще — креативний клас.
  • 9:22 - 9:24
    Але ми вже знаємо, що відбувається,
  • 9:24 - 9:26
    поки набирає обертів
    інформаційна революція.
  • 9:26 - 9:29
    Нижчий рівень піраміди
    захоплює автоматизація.
  • 9:29 - 9:31
    Навіть середину теж,
    обробку інформації,
  • 9:31 - 9:33
    бо комп'ютери добре це вміють.
  • 9:33 - 9:34
    І перед суспільством постає питання:
  • 9:35 - 9:38
    нова продуктивність народжується
    з технологій,
  • 9:38 - 9:39
    але кого залучено?
  • 9:39 - 9:42
    Якщо залишиться тільки
    сама верхівка піраміди,
  • 9:42 - 9:44
    що тоді робитимуть усі інші?
  • 9:44 - 9:45
    Як вони працюватимуть?
  • 9:45 - 9:47
    Чи ми все ж зробимо дещо
    амбітніше?
  • 9:48 - 9:51
    Чи ми все ж спробуємо
    перевернути піраміду,
  • 9:51 - 9:53
    щоб був великий креативний клас,
  • 9:53 - 9:56
    де майже кожен може брати участь
    як підприємець,
  • 9:56 - 9:58
    як митець, як дослідник?
  • 9:59 - 10:01
    І я не вважаю це утопією.
  • 10:01 - 10:03
    Я дійсно вважаю,
    що все засновується на думці,
  • 10:03 - 10:05
    що коли ми дамо людям
    розвинути свій потенціал
  • 10:05 - 10:07
    шляхом опанування нових понять,
  • 10:07 - 10:11
    шляхом права керувати власною освітою,
  • 10:11 - 10:12
    вони зможуть туди дістатися.
  • 10:13 - 10:17
    І коли подумати про це
    як про приналежність до громадян світу,
  • 10:17 - 10:18
    це дуже надихає.
  • 10:18 - 10:21
    Тобто замисліться про ступінь
    справедливості, якого можна досягти,
  • 10:21 - 10:24
    про швидкість, із якою цивілізація
    зможе розвиватися.
  • 10:24 - 10:27
    Я дуже оптимістично налаштований.
  • 10:27 - 10:30
    Думаю, за таких часів буде неймовірно
    цікаво жити.
  • 10:30 - 10:31
    Дякую.
  • 10:31 - 10:37
    (Оплески)
Title:
Навчаймо для вправності, а не для оцінок
Speaker:
Салман Хан
Description:

Чи побудували б ви будинок на незавершеному фундаменті? Звичайно, ні. Чому ж тоді ми квапимо учнів вчити щось нове, коли вони ще не опанували основ? Так, це складно, однак педагог Сал Хан ділиться своїм планом щодо того, як допомогти розгубленим учням стати фахівцями, дозволивши їм опановувати нові поняття у власному темпі.
more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
10:49

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.