Як купити щастя?

На конференції TEDxКембридж Майкл Нортон ділиться результатами захопливого дослідження про те, як за гроші справді можна купити щастя - якщо не витрачати їх на себе. Дізнайтеся, як альтруїстичні пожертви можуть допомогти вам, вашій роботі, і (звичайно) іншим людям.

Сьогодні я хочу поговорити
про гроші та щастя.

Це ті два поняття,

про які ми багато розмірковуємо,

де їх дістати чи як їх примножити.

Багатьом знайома ця фраза.

Релігії та розумні книжки стверджують:

"Щастя за гроші не купиш".

І сьогодні я хочу довести,
що насправді це не так.

(Сміх)

Я працюю у школі бізнесу,
ось цим ми і займаємося.

Що ж, це не так.
І якщо ви думаєте навпаки,

то ви просто неправильно
їх витрачаєте.

Замість того, щоб витрачати їх,
як ви зазвичай витрачаєте,

можливо варто спробувати
скористатися ними інакше,

тоді від них буде більше користі?

І перш ніж я скажу, як користуватися грошима,
щоб стати щасливішим,

пригадаймо,
як зазвичай ми їх витрачаємо

на те, що, по суті, не приносить щастя.

Ми провели маленький експеримент.

Не так давно CNN опублікував
цікаву статтю про те,

що відбувається з людьми
після виграшу лотереї.

Люди думають, що після виграшу
життя стане безхмарним.

Та стаття про те, як воно руйнується.

Що ж відбувається після виграшу:

по-перше, вони витрачають всі гроші
та залазять у борги,

по-друге, усі їхні друзі та давні знайомі

знаходять їх та просять позичити.

І по суті — це руйнує соціальні стосунки.

У них більше боргів та менше друзів,

ніж було до виграшу.

Та найцікавішими

були коментарі до статті.

Замість того, щоб написати

що вони усвідомили —
гроші - не шлях до щастя,

усі відразу почали писати:

"Знаєте, що я б зробив,
вигравши лотерею...?"

І фантазували, що б вони зробили.

Ось кілька особливо
цікавих прикладів.

Одна людина написала:
"Якщо я виграю, куплю власну маленьку гору

а на вершині заведу коней".

(Сміх)

Інша написала: "Я б наповнив ванну грішми,

заліз у неї і покурював
велику, товсту сигару,

посьорбуючи шампанське".

Ось ще гірше: "Потім я б сфотографувався

і роздрукував би десятки копій.

І кожному, хто буде просити чи
витягувати з мене гроші,

відправляв би копію,
і нічого більше".

(Сміх)

І більшість коментарів
були в такому ж дусі.

Люди отримують гроші,

і це відриває
їх від громадськості.

Я вже сказав, що гроші руйнують життя і
перетворюють друзів у набридливих мух.

Також гроші змушують нас
почуватися егоїстами,

ми починаємо робимо усе тільки для себе.

Можливо, гроші не роблять
нас щасливими,

тому що ми витрачаємо
їх на хибні речі,

а надто тільки на себе.

Нам спало на думку, а що б трапилося,

якби люди витрачали гроші на інших.

Замість того, щоб віддалятися з грішми
від суспільства,

чому б не зробити крок назустріч?

І ми вирішили дати людям
шанс і подивитися.

Припустимо, одним дозволимо робити,
що вони зазвичай роблять,

і нехай витрачають гроші на себе,

а інші будуть віддавати свої гроші.

Ми заміряємо рівень щастя
і поглянемо, чи він збільшиться.

Тож перший наш експеримент.

Одного ранку у Ванкувері,
ми вийшли в студентське містечко

Університету Британської Колумбії,

підходили до людей і питали:
"Хочете взяти участь у експерименті?"

Вони казали: "Так".

Ми запитували, наскільки вони щасливі,
і давали конверт.

В одному з конвертів було написано:

"Потратьте гроші на себе до 17:00".

І навели кілька прикладів.

Іншим того ранку дістався
конверт, де писало:

"Потратьте гроші на іншу людину
до 17:00".

У кожному конверті були гроші.

Різна кількість.

Комусь діставалась записка і 5 доларів.

А комусь записка і 20 доларів.

І вони займалися своїми справами.
Робили що хотіли.

І виявилося, вони справді витратили
кошти, як їх просили.

Ми обдзвонили їх увечері й запитали:

"На що ви витратили гроші і
чи почуваєтеся тепер щасливими?"

На що вони їх витратили?

Так як усі вони студенти,
багато з них витратили гроші на себе:

на сережки або косметику.

Одна дівчина сказала, що
купила м'яку іграшку племінниці.

Люди віддавали гроші безпритульним.

Велику роль зіграв Старбакс.

(Сміх)

Тож якщо дати студентам 5
баксів, вони найперше подумають про каву.

Вони побіжать до Старбаксу й
витратять усе якомога скоріше.

Хтось, як і зазвичай,
купував каву для себе,

а дехто казав, що пригостив іншого.

Одна й та сама покупка,

всього лиш направлена на себе,

чи на іншого.

Що ми з'ясували, подзвонивши їм увечері?

Люди, які витрачали гроші на
інших, почувалися щасливішими.

Люди, які витрачали на себе,
змін не відчували.

Це не зробило їх менш щасливими,
просто нічого не змінилося.

Ми також помітили, що
кількість грошей неважлива.

Дехто думав, що 20 доларів
ощасливлять більше ніж 5.

Насправді, це не зіграло жодної ролі.

Важливо лиш те, що ти витратив
їх на когось іншого,

а не на себе.

Це відбувалося знову і знову,

коли люди витрачали гроші на інших.

Звісно, вони канадські студенти,

а не представники усього населення.

Вони достатньо заможні і так далі.

Ми хотіли дізнатися, чи спрацює це з іншими
в іншому місці,

чи тільки в багатих країнах.

То ж ми поїхали до Уганди
і провели схожий експеримент.

Уявіть, як і в Канаді,

ми питали: "Скажіть, коли ви востаннє
витрачали гроші на себе і на інших.

Опишіть, чи почувалися ви щасливими?"

І в Уганді: "Скажіть, коли ви востаннє
витрачали гроші

на себе та на інших, опишіть".

І потім ми знову запитали,
як вони почувалися.

Ми були приголомшені,
почувши відповідь,

тому що люди витрачають гроші
на схожі речі,

зберігаючи культурні відмінності.

Наприклад,

ось що розповів хлопець з Уганди.

Він сказав: "Я подзвонив дівчині,
яка мені подобалась".

Вони сходили на побачення.

А в кінці він сказав, що так її
і не "здобув".

Ось хлопець з Канади.

Дуже схожі історії.

"Я запросив дівчину повечеряти.

Ми сходили в кіно, але не
додивилися до кінця,

в потім пішли до неї "на чашку чаю
зі шматочком тістечка".

Всі люди схожі, витрачають гроші на інших,

намагаються гарно до них ставитися.

Можливо, в них було щось на думці,
можливо, ні.

Але потім ми побачили
незвичну відмінність.

Ось ще кілька прикладів.

Це жінка з Канади.

Ми запитали: "Скажіть, коли ви востаннє
витрачали гроші на інших?"

Вона сказала: "Я купила мамі подарунок.

Я під'їхала до торгового центру,
купила подарунок, віддала мамі".

Ідеальний вчинок.

Добре робити подарунки знайомим людям.

Порівняйте це з жінкою з Уганди.

"Я гуляла і зустріла
давнього знайомого.

Його син був хворий малярією.

В них не було грошей, вони пішли в
лікарню, і я дала йому гроші".

Це не 10 тисяч доларів,
це місцева валюта.

Насправді, це копійки.

Та тут неймовірно різні мотиви.

Це реальна, медична допомога,

де гроші буквально рятують життя.

Напротивагу звичайному подарунку мамі.

Ми зрозуміли, що

те, як саме ви витрачаєте гроші на інших,

не так важливо,

як те, що ви витрачаєте їх на інших,

щоб зробити себе щасливим.

Ось що справді важливо.

Необов'язково робити неймовірні речі
з грішми, аби зробити себе щасливим.

Можна робити маленькі, буденні
і отримувати від цього насолоду.

Але в світі не дві країни.

Тож ми хотіли піти далі й
проаналізувати в кожній країні

зв'язок між грішми та щастям.

Ми взяли дані Інституту Ґеллапа,

якого ви знаєте завдяки політичним опитуванням.

Працівники інституту питали: "Чи жертвували
Ви останнім часом гроші на благодійність?",

а потім: "Наскільки Ви взагалі
задоволені своїм життям!?"

Тепер подивимось, який зв'язок
існує між цими двома запитаннями.

Вони позитивно пов'язані?
Віддаючи гроші, ви стаєте щасливішими.

Чи негативно?

На цій карті, зелений -
позитивний зв'язок,

а червоний - негативний.

Як бачите,
світ неймовірно зелений.

І майже в кожній країні світу

такі ж дані:

люди, які дають гроші на доброчинність,
щасливіші,

за тих, які цього не роблять.

Я знаю, ви дивитесь на
червону країну посередині.

Я був би негідником,
якби не сказав, що це.

Це Центральна
Африканська Республіка.

Можете вигадати якесь пояснення.
Можливо, там усе по-іншому.

Внизу праворуч - Руанда,

вона неймовірно зелена.

Куди б ми не поглянули,

бачимо, що витрачати на інших приємніше

ніж на себе.

А як щодо роботи, на яку ми
витрачаємо решту часу,

коли ми не з друзями та знайомими?

Ми вирішили проникнути в
деякі компанії і зробити те саме.

Ми обрали представників з продажу
в Бельгії.

Вони працюють у команді,
обходять лікарів і пропонують

придбати медикаменти.

Ми простежили за
успіхами з продажу,

коли вони працюють у команді.

Одній команді ми дали
гроші "на себе"

і сказали:
"Витратьте, як забажаєте, але на себе",

те саме, що ми робили з
канадськими студентами.

А іншій команді сказали:
"Ось вам 15 євро.

Витратьте їх цього тижня
на котрогось учасника команди".

Купіть для нього якийсь подарунок.

Отож, тепер маємо команди,
які витрачали на себе,

і такі собі альтруїстичні команди,

яким ми дали гроші,
щоб вони покращили свою команду.

Чому в мене така смішна піньята?

Одна з команд скинулася
і купила піньяту.

Вони бігали довкола, молотили по ній
і збирали цукерки.

Дуже просто та примітивно,

але подумайте про різницю між
командами, які такого не робили,

які отримали свої 15 євро
та поклали їх до кишені,

можливо, купили собі кави.

А ці команди діяли гуртом,

їм довелося разом щось
купувати та проводити час.

Ми помітили, що альтруїстичні команди
продали більше продукції,

ніж команди, які витрачали на себе.

Задумайтесь:

кожні 15 євро, які люди
отримали на себе,

вони поклали в кишеню,
в їхній поведінці нічого не змінилося.

З цього не отримаєш
жодної користі.

Ба навіть втратиш гроші, адже
це ніяк не мотивує працювати краще.

Але коли команда отримує 15 євро,
які треба витратити на своїх колег,

вони починають працювати
набагато краще разом,

тобто ви навіть виграєте,
інвестувавши ці гроші.

Напевно, ви думаєте:

ну гаразд,

але є одна ситуація,
дуже важлива для державної політики,

де це точно не спрацює.

І якщо я не доведу вам протилежне,

ви не повірите жодному моєму слову.

Я знаю, що всі ви зараз подумали про
гру в вибивайла.

(Сміх)

Нас розкритикували,
сказали, якщо нам не вдасться

показати ті самі результати з
командами вибивайл - усе безглуздо.

Тож ми знайшли команди
гравців у вибивайла

та відібрали декількох людей.

І провели той самий експеримент.

Одним командам дали гроші на себе.

А іншим -

на друзів по команді.

У командах, учасники яких витрачали
гроші на себе,

результати залишилися без змін.

Команди, де витрачали на інших,

показали кращі результати

і, фактично, стали наприкінці лідерами.

У всіх ситуаціях, які ми розглянули:

у приватному житті. на роботі,

навіть у спортивній біганині,

ми бачимо, що витрачаючи на інших,
ми самі отримуємо більше,

ніж витрачаючи на себе.

Тому ще раз скажу: якщо ви досі думаєте,
що за гроші щастя не купиш,

то ви витрачаєте їх неправильно.

Річ не в тому, який продукт краще купити,

сподіваючись, що він зробить
вас щасливішим.

Насправді, варто припинити думати,

що б такого собі купити,

і задуматись, як допомогти іншим.

У цьому ми можемо вам допомогти.

DonorsChoose.org - некомерційна організація,

яка допомагає викладачам
малобюджетних державних шкіл.

Вони публікують проекти,

наприклад: "Я хочу, щоб учні ознайомились
з Гекльберрі Фінном, але в нас немає книжок",

або "Мені потрібен мікроскоп, щоб
вивчати природознавство,

але в мене його немає".

Ми можемо купити ці речі для них.

Вчителі та учні напишуть вам
листи з подякою.

Іноді вони присилають фотографії, аби показати,
як вони користуються мікроскопом.

Це чудові вчинки.

Зайдіть на сайт та почніть менше думати

"Що б такого собі купити?"

і більше "Якби в мене було 5 чи 15 доларів,

як би я міг допомогти іншим?"

Бо коли ви це зробите, то помітите,
що собі ви допомогли набагато більше.

Дякую.

(Оплески)