Якою є нова влада

Ми щодня бачимо могутні бізнес-моделі, засновані на принципі спільної участі - скажімо, Uber, Kickstarter, Airbnb. Але досвідчений онлайн-активіст Джеремі Гейманс запитує: коли оця "нова влада" з'явиться в політиці? І дає несподівану відповідь: скоріше, ніж ви собі гадаєте. Це смілива промова про майбутнє політики й влади. Подивіться і задумайтесь, чи ви погоджуєтесь.

Перед вами - Анна Газаре,

Анна Газаре - один із найсучасніших

цифрових активістів у світі.

Хоча з першого погляду
цього не скажеш.

Газаре - 77-річний вихідець з Індії,
борець проти корупції та за соціальну справедливість.

Року 2011 він організував
грандіозну кампанію

на тему повсякденної корупції в Індії -

тему, на яку еліта Індії
залюбки заплющує очі.

В рамках цієї кампанії

він вдався до всіх традиційних прийомів,

що їх звикли використовувати
послідовники Ґанді.

Він оголосив голодний страйк,

але згодом Газаре зрозумів,

що цього разу,

в 21-му столітті,

одним голодним страйком
не обійтися.

Тому він узявся за
мобільний активізм.

Насамперед він звернувся
до своїх прихильників:

"Гаразд, чому б вам не надіслати мені

текстове повідомлення, якщо ви підтримуєте

мою кампанію проти корупції?"

Він дав людям короткий номер

і отримав смс від 80 000 людей.

Досить непогано.

Але Газаре вирішив:

"Треба трохи змінити тактику".

І запропонував: "А чому б вам
не послати мені гудок?"

Той, хто живе
у південних країнах,

знає, що пропущений дзвінок -

це дуже важлива складова
глобальної культури мобільного зв'язку.

Бачу, дехто в залі киває.

Люди постійно посилають гудки.

Якщо ви запізнюєтесь на зустріч

і просто хочете попередити,
що ви вже в дорозі,

то посилаєте гудок.

Якщо ви зустрічаєтесь з кимось
і хочете сказати "Сумую за тобою",

то посилаєте цій людині гудок.

Закохані, зверніть увагу -

в деяких культурах

якщо ви хочете зробити
приємність своєму коханому чи коханій,

просто наберіть його чи її номер
і покладіть трубку. (Сміх)

Отож, чому люди посилають гудки?

Тому що вони, звісно ж,

намагаються уникнути витрат

на дзвінки й текстові повідомлення.

Тому коли Газаре попросив людей
послати йому гудок,

вгадайте, скільки людей
це зробило?

35 мільйонів.

Це одна з наймасштабніших
скоординованих акцій в історії людства.

Неймовірно.

І вона свідчить про надзвичайну могутність
середнього класу, що з'являється в Індії,

і силу, яку дають мобільні телефони.

Провівши таку акцію,

Газаре отримав величезний
файл CSV з номерами мобільних телефонів

і використав його, щоб залучити

до акції силу-силенну людей -

він вивів сотні тисяч людей
на вулиці Делі,

щоб привернути увагу до проблеми
повсякденної корупції в Індії.

Дивовижна історія.

А це я в 12 років.

Сподіваюсь, ви впізнали мене.

Тоді я теж був активістом,

зрештою, я все життя - активіст.

В мене було кумедне дитинство -

я блукав світом,

зустрічався зі світовими лідерами
й лауреатами Нобелівської премії,

говорив про борги країн Третього світу,

як це тоді звалося,

і про демілітаризацію.

Я був страшенно серйозною дитиною.
(Сміх)

І тоді,

на початку 90-х,

я мав один дуже сучасний
технічний пристрій -

факс.

Факс був знаряддям мого активізму.

А в той час це був найкращий спосіб

розповсюдити свій заклик

серед багатьох людей одночасно.

Розкажу вам про один приклад,
як я використовував факс під час акції.

Напередодні війни
в Перській затоці

я організував світову кампанію,
щоб засипати закликами

готель Intercontinental в Женеві,

де Джеймс Бейкер і Тарік Азіз

зустрічалися у переддень війни.

Я думав, що якщо нам вдасться
засипати їх факсами,

то ми зупинимо війну.

Немає нічого дивного в тому,

що наша кампанія провалилась.

Для цього було чимало причин,

але, звичайно, один струменевий факс

у Женеві обмежував нашу здатність

донести свій заклик до багатьох людей.

Отож, я вирішив пошукати
кращі інструменти.

І став співзасновником онлайн-спільноти Avaaz,
яка згуртовує людей за допомогою Інтернету

і нині налічує майже
40 мільйонів учасників.

А ще я заснував платформу Purpose,

домівку різних громадських рухів,
які користають з сучасних технологій.

Отож, у чому мораль цієї історії?

Може, мораль у тому,

що мобільний телефон
затьмарив собою факс?

Може, це ще одна історія
про технологічний детермінізм?

Думаю, мораль не тільки в цьому.

За останні 20 років

змінилося щось більш
фундаментальне,

ніж нові технології.

Відбувся фундаментальний зсув

у розподілі влади

в світі.

Запитайте будь-кого з активістів,
як зрозуміти, що робиться у світі,

і ви почуєте у відповідь:
"Дивіться, де є влада,

в чиїх вона руках тепер,
і до чиїх рук переходить".

Думаю, ми всі відчуваємо,
що відбувається щось важливе.

Тому я та Генрі Тіммс -

Генрі - співорганізатор
громадської спільноти -

одного дня зустрілися
і задумались:

як осягнути цей новий світ?

Як описати його

і виробити певну формулу, щоб дістати
з нього користь?

Бо ми усвідомлювали, що чимало

висновків, які ми зробили для себе
з громадських рухів,

були справедливі і для решти світу,

для різних галузей суспільного життя.

Ось до якої формули ми дійшли:

Стара владо, зустрічай нову владу.

І сьогодні я хочу поговорити,
що таке ця нова влада.

Нова влада - це використання

масової участі та
спільної координації -

двох найголовніших елементів -

задля змін та нових результатів.

Ми бачимо нову владу довкола нас.

Це Беппе Ґрілло,

італійський блогер-популіст,

який, заручившись мінімальними
політичними і деякими онлайн-інструментами,

здобув понад 25 відсотків голосів

під час нещодавніх виборів в Італії.

Це Інтернет-платформа Airbnb,

що за якихось кілька років

перевернула догори дриґом
готельну індустрію,

не володіючи ані квадратним метром
нерухомості.

Це Інтернет-проект Kickstarter,

який зібрав понад мільярд доларів

від понад п'яти мільйонів людей.

Ми всі знайомі з цими платформами.

Але неймовірно, які вони
подібні між собою,

наскільки схожа структура
цих нових моделей,

і як різко вони відрізняються
від старої влади.

Подивімось на це.

Старої влади тримаються,
як злитка золота.

Нова влада - наче стрімкий потік.

Стара влада - в руках обраних.

Нова влада - не в руках обраних,
її творять тисячі людей.

Стара влада - забирає,

нова влада - віддає.

Як бачите, є ціла низка характеристик,

властивих медіа, політиці, освіті.

Отож, ми описали,
чим є нова влада.

А тепер поговоримо про те,
чим вона не є.

Ваша сторінка на Фейсбуці
не є новою владою.

Запевняю вас, що стратегія
соціальних медіа

гарантує, що ви забираєте

стільки ж, як і тоді,
коли б мали радіо.

Запитайте сирійського диктатора
Башара аль-Асада -

повірте, його сторінка на Фейсбуці

не користає з можливості
співпраці.

Нова влада не завжди позитивна.

Зазвичай ми не говоримо про це,

але хоча нова влада має
чимало позитивних аспектів,

вона, бува, призводить
до поганих наслідків.

Коли є більше учасників, більше
організаторів,

результати часом виходять
спотворені,

і є певні галузі,

наприклад, медицина,

де ми не хочемо бачити
нової влади.

І по-третє, нова влада
не завжди перемагає.

Не дивно, що

коли нові моделі влади
розширюються,

сили старої влади

чинять запеклий опір.

Просто погляньте на
дуже цікаву, легендарну боротьбу,

що точиться нині між Едвардом Сноуденом
і Агентством національної безпеки.

Тільки один чоловік із двох,
зображених на цьому слайді,

перебуває у вигнанні.

Тому наразі не ясно,

чи нова влада неминуче переможе.

Хай там як, запам'ятайте собі одне:

ми стоїмо на початку
дуже різкої кривої.

Тепер ви задумались про
нові моделі влади, чи не так?

Ще кілька років тому

вони були чиїмись
домашніми проектами,

а тепер вони перевертають догори дриґом
цілі галузі.

Цікаво, що нова влада

черпає сили сама від себе.

Щойно ви скористались
новою владою,

надалі ви хотітимете ще і ще.

Наприклад, ви скористались платформою,
де можна в когось позичити гроші,

як-от Lending Tree або Prosper,

і зрозуміли, що вам більше
не потрібен банк,

та й хто хоче до нього
звертатись, правда ж?

Цей досвід підбадьорює вас,

заохочує вас до участі

в інших аспектах свого життя.

І породжує

низку цінностей.

Ми говорили про моделі,

що їх витворила нова влада -

сайти на кшталт Airbnb, Kickstarter.

А як щодо цінностей?

Я нашвидкуруч намалював,

як виглядатимуть цінності
нової влади.

Найперше місце серед них
займає прозорість.

Віра в прозорість
схожа на релігійну віру,

віра в те, що якщо
навести на щось світло,

то буде краще.

Не забувайте, що в 20-му
столітті так не було.

Вважалось, що джентльмени
мають сидіти за зачиненими дверима

й приймати вигідні всім угоди.

Нова влада надає перевагу
неформальному, мережевому управлінню.

Представники нової влади
нізащо не утворили б сьогодні нової ООН,

добре це чи погано.

Нова влада цінує участь

й особисті зусилля.

Цікаво, що нова влада

цурається професіоналізму

та спеціалізації,

про яку всі кричали в 20-му столітті.

Цікаво, яке значення

мають цінності й моделі
нової влади

для організацій.

Ми довго думали,

як створити

рівноправну організацію,

врахувавши цінності нової влади

та нові моделі

і поглянувши, де розташовуватимуться
різні її учасники.

Спочатку ми проаналізували
ситуацію в США,

і я покажу вам деякі
цікаві висновки.

Ми почали з Apple.

У цій структурі Apple,

по суті, належить до старої влади.

Річ у тім, що ідеологія,

панівна ідеологія Apple,

це ідеологія

дизайнера-перфекціоніста з Купертіно.

Йдеться про красиву, досконалу річ,
що сходить до нас згори

в усій своїй досконалості.

До того ж, ця компанія
не цінує прозорості.

Навпаки, вона вкрай потайна.

Водночас, Apple - одна з найуспішніших
у світі компаній.

А це свідчить про те,

що можна досі дотримуватись
успішної стратегії старої влади.

Проте можна зауважити,
що в цій моделі є неабиякі вади.

Думаю, не менш цікаво буде порівняти

президентську кампанію Обами

з його діяльністю на посаді президента.

(Оплески)

Ні, мені подобається
президент Обама,

але ж він балотувався за підтримки
нової влади, чи не так?

І запевняв людей,

що вони є тими, на кого
ми чекали.

І фінансував свою передвиборчу кампанію

спільнокоштом.

Але ставши президентом,

Обама почав керувати більш-менш
так само як його попередники.

Це дуже цікава тенденція -

що відбувається,

коли біля керма стає
нова влада?

Тому проаналізуйте цю структуру

і задумайтесь, де на ній

перебуває ваша організація.

І поміркуйте, де вона має бути

через п'ять чи десять років.

Отож, що ж робити,
якщо ви належите до старої влади?

Якщо ви - стара влада і думаєте,

що це вас не стосується,

просто знайдіть у Вікіпедії статтю
про Енциклопедію Британніка.

Повірте, її дуже сумно читати.

Але якщо ви - стара влада,

то ваше найважливіше завдання -
зайнятися самими собою

до того, як вами займуться інші,

до того, як вами хтось займеться.

Уявіть собі, що в самісінькому
серці вашої організації

зібрався гурт людей, найбільш скептично
налаштованих до вашої організації,

вони ставлять вам
найнезручніші запитання

і бачать вашу організацію наскрізь.

Запитайте їх, чи подобається їм
те, що вони бачать,

і чи варто змінити вашу модель?

А якщо ви належите до нової влади?

Може, нова влада просто мчить
назустріч своєму зоряному часу?

Я б так не сказав.

Я б сказав, що на етапі становлення

нова влада стикається
з багатьма справжніми проблемами.

Ось, наприклад, протестний рух
"Захопи Волл-стріт".

Він був дивовижним прикладом
нової влади,

досконалим її зразком.

Та попри це, він не зумів
об'єднати людей.

Енергія, яку він здійняв,

стала в пригоді на етапі мемів,

але люди були такі віддані участі,

що так нічого й не зробили.

А це означає,

що нова влада постала перед проблемою:

як скористатись інституційною владою,

не перетворившись при цьому
на інституцію?

На другому кінці спектру є
платформа Uber.

Uber - це чудова

масштабована модель нової влади.

Ця мережа щодня

розширюється.

Але найцікавіше, що Uber

насправді не перейняв цінностей
нової влади.

Ось дослівна цитата
директора Uber:

"Коли ми позбудемось тих чуваків
в машині" - він має на увазі водіїв -

"Uber подешевшає".

Водночас, життєздатність
моделей нової влади

залежить від того, наскільки
сильна їхня мережа.

Чи вірять у неї водії та клієнти,

які користуються її послугами щодня.

То не виправа в перфекціонізмі,

йдеться про мережу.

Тому є проблема -

і це, взагалі-то, не дивно-

водії Uber взялися
формувати власну профспілку.

Це незвично.

Водії Uber повстають проти Uber.

І проблема Uber -

а вони потрапили в непросте становище -

в тому, що вони сковані
надструктурою,

що є частиною старої влади.

Вони взяли понад мільярд доларів
на фондових ринках.

Ці ринки сподіваються отримати
певний дохід,

а щоб його отримати,

доводиться щораз більше витискати

зі своїх клієнтів і водіїв,

а тоді віддавати це

своїм інвесторам.

Тому найважливіше питання щодо
майбутнього нової влади звучить так:

чи вийде стара влада сухою з води?

Чи верхи нової влади
перетворяться

на стару владу й тиснутимуть на низи?

Чи ті низи огризатимуться?

Чи співвласниками нового Uber'а

будуть самі водії Uber?

Думаю, це дуже цікаве

структурне запитання.

І, наостанок, нова влада -

це не просто

якесь масштабне утворення,

що дає змогу нам, споживачам,
отримати кращий досвід.

Я закликаю нову владу

не вдаватись до самоізоляції.

У світі існуєть великі
структурні проблеми,

яким пішли б на користь

масова участь

і спільна координація,

що їх так добре
вміють забезпечувати

представники нової влади.

Нам конче треба спрямувати
їхній запал і силу

на критичні проблеми

в галузі суспільного блага,
як сказали б економісти,

яких немає на ринках,

де можна легко знайти інвестора.

І якщо нам це вдасться,

то ми зможемо кардинально змінити

не лише думку людей
про наші власні вміння й могутність -

мені здається, що найпрекраснішою
рисою новою влади є те,

що вона дає людям відчути
себе могутнішими -

ми зможемо змінити

наше ставлення одне до одного,

а також ставлення
до влади й інституцій.

Як на мене,

варто спробувати

Щиро дякую.

(Оплески)