Мистецтво може зцілити невидимі рани ПТСР
-
0:01 - 0:04Ви - високопоставлений військовий,
-
0:04 - 0:06направлений на службу в Афганістан.
-
0:08 - 0:10Ви відповідальні за життя
-
0:10 - 0:13сотень чоловіків і жінок,
-
0:13 - 0:15і Ваша база знаходиться під обстрілом.
-
0:15 - 0:19Мінометні бомби вибухають навколо Вас.
-
0:19 - 0:21Намагаючись побачити щось
-
0:21 - 0:23серед пилу і диму,
-
0:23 - 0:26Ви щосили стараєтеся допомогти пораненим
-
0:26 - 0:28і повзете до найближчого бункера.
-
0:29 - 0:32Свідомі, але приголомшені вибухами,
-
0:32 - 0:36Ви лежите на боці і намагаєтеся зрозуміти,
що щойно з Вами сталося. -
0:38 - 0:40Коли до Вас повертається зір,
-
0:40 - 0:42Ви бачите закривавлене обличчя,
-
0:42 - 0:44яке пильно дивиться на Вас.
-
0:45 - 0:48Ця картина жахаюча,
-
0:48 - 0:51але Ви швидко усвідомлюєте,
-
0:51 - 0:53що це все відбувається не насправді.
-
0:54 - 0:59Це марення з'являється у Вашій голові
кілька разів на день і уві сні. -
0:59 - 1:03Ви вирішуєте нікому не казати,
бо боїтеся втратити роботу -
1:03 - 1:04чи здатися слабким.
-
1:06 - 1:08Ви даєте маренню ім'я -
-
1:08 - 1:10Скривавлене Обличчя у Бункері
-
1:10 - 1:13і кличите його СОУБ.
-
1:13 - 1:17Ви тримаєте СОУБа під замком
у своїй голові, -
1:17 - 1:19дозволяючи йому переслідувати Вас
-
1:19 - 1:22наступні сім років.
-
1:24 - 1:25Тепер закрийте очі.
-
1:27 - 1:29Ви можете уявити СОУБа?
-
1:32 - 1:34Якщо так - Ви починаєте бачити обличчя
-
1:34 - 1:37невидимих ран війни,
-
1:37 - 1:40широко відомих як
посттравматичний стресовий розлад -
1:40 - 1:41і черепно-мозкова травма.
-
1:42 - 1:45Хоча я не маю посттравматичного
стресового розладу, -
1:45 - 1:47я близько знайома з ним.
-
1:48 - 1:52Маленькою я їздила
до діда і баби кожного літа. -
1:53 - 1:54Саме мій дід
-
1:54 - 1:59став для мене прикладом того,
як війна впливає на психіку людини. -
1:59 - 2:02Коли він служив у морському флоті
під час Корейської війни, -
2:02 - 2:06куля пробила йому шию так,
що він не міг покликати на допомогу. -
2:07 - 2:10Він дивився, як санітар переступив його,
-
2:10 - 2:11сказавши, що йому не жити,
-
2:11 - 2:13і залишив його помирати.
-
2:15 - 2:18Через багато років,
коли його фізичні рани зажили -
2:18 - 2:19і він повернувся додому,
-
2:19 - 2:23дід рідко розповідав про те,
що йому вдалося пережити. -
2:24 - 2:27Але вночі я чула, як він кричав і лаявся
-
2:27 - 2:28у своїй кімнаті.
-
2:29 - 2:33І вдень я обережно попереджала його,
що я заходжу в кімнату, -
2:33 - 2:35щоб не налякати чи стривожити його.
-
2:37 - 2:39Він доживав свої дні
-
2:39 - 2:42ізольованим і мовчазним,
-
2:42 - 2:44так і не знайшовши способу виразити себе,
-
2:44 - 2:47а я ще не мала знань, щоб йому допомогти.
-
2:50 - 2:52Я не могла визначити дідовий розлад
-
2:52 - 2:54до того, як мені виповнилося двадцять.
-
2:54 - 2:58Здобуваючи ступінь магістра в арт-терапії,
-
2:58 - 3:01я природньо зацікавилася вивченням травми.
-
3:02 - 3:06Коли в університеті я вивчала
посттравматичний стресовий розлад, -
3:06 - 3:08або скорочено ПТСР,
-
3:08 - 3:12моє покликання допомагати військовим,
які постраждали так само, як мій дід, -
3:12 - 3:13почало формуватися.
-
3:15 - 3:18Багато назв для
посттравматичного стресового розладу було -
3:18 - 3:20протягом воєнної історії, наприклад:
-
3:20 - 3:22ностальгія,
-
3:22 - 3:24«збудливе серце»,
-
3:25 - 3:26контузія,
-
3:27 - 3:29«погляд на дві тисячі ярдів».
-
3:30 - 3:33І коли я здобувала свій ступінь,
лютувала нова війна. -
3:33 - 3:37Завдячуючи сучасним бронежилетам
і військовій техніці. -
3:37 - 3:40військовослужбовці виживали під час
вибухових травм, що їх колись не пережили б. -
3:42 - 3:44Але ураження невидимими ранами зростало,
-
3:44 - 3:48і це спонукало війських лікарів
та дослідників -
3:48 - 3:53намагатися по-справжньому зрозуміти,
як черепно-мозкова травма -
3:53 - 3:56і посттравматичний стресовий розлад
впливають на мозок. -
3:57 - 4:00Завдяки розвитку технологій
і нейровізуалізації -
4:00 - 4:03стало відомо, що відбувається збій
у центрі Брока, області мозку, -
4:03 - 4:08яка керує організацією мови і мовлення,
після того, як людина пережила травму. -
4:09 - 4:11Ця фізіологічна зміна,
-
4:11 - 4:14яку ще називають німий страх,
-
4:14 - 4:17разом зі стигмою щодо психічного здоров'я,
-
4:17 - 4:18страхом бути осудженим
-
4:18 - 4:20чи неправильно витлумаченим,
-
4:20 - 4:23можливо навіть усунутим
від постійних обов'язків, -
4:23 - 4:27змусила наших військовослужбовців
мучитися у невидимій битві. -
4:28 - 4:31Покоління за поколінням ветерани
-
4:31 - 4:35вирішували не говорити про те,
що з ними сталося, -
4:35 - 4:37і страждати на самоті.
-
4:39 - 4:42Я чітко бачила своє поле діяльності,
коли пішла на першу роботу -
4:42 - 4:46арт-терапевтом в найбільшому в країні
військово-медичному центрі -
4:46 - 4:47"Вальтер Рід".
-
4:48 - 4:51Після того як я пропрацювала кілька років
у закритому психіатричному віддіденні, -
4:51 - 4:56я врешті перевелася до Національного
науково-медичного центру НІКО, -
4:56 - 5:00який є провідним у лікуванні пацієнтів
з бойовою черепно-мозковою травмою. -
5:01 - 5:03Я вірила в силу арт-терапії,
-
5:03 - 5:06але мені треба було переконати військових,
-
5:06 - 5:10великих, сильних, мужніх чоловіків,
-
5:10 - 5:11а також деяких жінок,
-
5:12 - 5:16спробувати заняття мистецтвом
як психотерапевтичний засіб. -
5:17 - 5:21Результати були справді вражаючі.
-
5:22 - 5:24Яскраві, символічні твори мистецтва
-
5:24 - 5:27створюються нашими військовими,
-
5:27 - 5:30і кожна робота розповідає свою історію.
-
5:31 - 5:34Ми дослідили, що процес арт-терапії оминає
-
5:34 - 5:36проблему збоїв у мові і мовленні в мозку.
-
5:37 - 5:42Процес заняття мистецтвом активізує роботу
області мозку, в якій закодована травма. -
5:42 - 5:46Військові можуть використати мистецтво,
щоб розібратися зі своїми переживаннями -
5:46 - 5:47безпечним способом.
-
5:48 - 5:51Згодом вони можуть застосувати слова
для опису своїх фізичних робіт, -
5:51 - 5:54таким чином об'єднуючи роботу
лівої і правої півкуль мозку. -
5:57 - 6:00Доведено, що такий ефект має
будь-який вид мистецтва: -
6:00 - 6:03малювання олівцями і фарбами,
сворення колажів, -
6:03 - 6:06але, здається, найбільший результат дає
-
6:07 - 6:08створення масок.
-
6:09 - 6:13Зрештою, ці невидимі рани
не тільки мають ім'я, -
6:14 - 6:15вони мають обличчя.
-
6:17 - 6:19І коли військові створюють ці маски,
-
6:19 - 6:23вони мають можливість фізично
та психічно охопити свою травму. -
6:24 - 6:26Неймовірно, як часто це дає їм змогу
-
6:26 - 6:29прорватися крізь травму
і почати виліковуватися. -
6:31 - 6:32Пам'ятаєте СОУБа?
-
6:34 - 6:37Це реальна історія одного з моїх пацієнтів,
-
6:37 - 6:39і коли він зробив цю маску,
-
6:39 - 6:42він зміг відпустити спогад,
який його переслідував. -
6:43 - 6:46Спочатку цей процес лякав військового,
-
6:46 - 6:49але зрештою, він сприйняв СОУБа як маску,
-
6:49 - 6:51а не як свою внутрішню рану,
-
6:51 - 6:52і в кінці кожного сеансу
-
6:53 - 6:56він давав мені маску, кажучи:
"Меліссо, подбайте про нього". -
6:56 - 7:01Згодом ми поклали СОУБа в коробку
для подальшого зберігання, -
7:01 - 7:03і коли військовий виписувався з НІКО,
-
7:03 - 7:05він вирішив залишити СОУБа позаду.
-
7:06 - 7:09Через рік він бачив СОУБа тільки двічі,
-
7:09 - 7:11і обидва рази той посміхався,
-
7:11 - 7:13і військовий більше не відчував тривоги.
-
7:14 - 7:17Тепер, коли його переслідує
якийсь травматичний спогад, -
7:17 - 7:19він продовжує малювати.
-
7:20 - 7:23Кожного разу, коли він малює
ці тривожні картини, -
7:23 - 7:25він бачить їх рідше або не бачить зовсім.
-
7:27 - 7:31Філософи казали нам протягом тисяч років,
-
7:31 - 7:32що сила створення
-
7:32 - 7:35тісно пов'язана з силою руйнування.
-
7:36 - 7:38Зараз наука показує, що та частина мозку,
-
7:38 - 7:40яка записує травматичну подію,
-
7:40 - 7:43може також стати частиною мозку,
де відбувається одужання. -
7:44 - 7:47Арт-терапія показує,
як створити цей зв'язок. -
7:48 - 7:50Ми попросили нашого військового пояснити,
-
7:50 - 7:54як створення масок
влинуло на його одужання, -
7:54 - 7:55і ось що він нам розповів.
-
7:56 - 7:59(Відео) Військовий:
Ти ніби забуваєшся в масці. -
7:59 - 8:00Ти забуваєшся в малюнку,
-
8:00 - 8:04і мені це допомогло відпустити мій блок,
-
8:05 - 8:08тому я зміг це створити.
-
8:08 - 8:11Через два дні, коли я подивився на маску,
я подумав: -
8:11 - 8:15"О Боже, ось картина, ось ключ, ось пазл",
-
8:15 - 8:17і звідти все просто злетіло.
-
8:17 - 8:20Відтоді моє одужання різко пришвидшилось,
-
8:20 - 8:23тому що всі мене просили:
Курт, поясни це, поясни те. -
8:23 - 8:25І вперше за 23 роки
-
8:25 - 8:28я зміг говорити відкрито
про свої проблеми з будь-ким. -
8:28 - 8:31Я зміг би поговорити з вами, якби захотів,
-
8:31 - 8:33тому що я розблокував ці спогади.
-
8:33 - 8:35Це просто чудово.
-
8:35 - 8:39Це дало мені змогу зібрати докупи все,
що протягом 23 років стосувалося ПТСР -
8:40 - 8:46і черепно-мозкової травми,
та впорядкувати це. -
8:46 - 8:48До цього такого ще не ставалося.
-
8:50 - 8:51Вибачте.
-
8:52 - 8:54Мелісса Вокер: Впродовж останніх 5 років
-
8:54 - 8:58було зроблено більше тисячі масок.
-
8:58 - 8:59Це дивовижно, чи не так?
-
9:01 - 9:02Дякую.
-
9:02 - 9:04(Оплески)
-
9:07 - 9:11Я хотіла б мати змогу поділитися
цим процесом з моїм дідом. -
9:12 - 9:14Я впевнена, що він би був щасливий,
-
9:15 - 9:17що ми знаходимо способи,
-
9:17 - 9:20як допомогти сьогоднішнім
і майбутнім військовим одужати, -
9:21 - 9:24і знаходимо ресурси всередині них самих,
-
9:25 - 9:26з яких вони можуть черпати сили,
-
9:26 - 9:28щоб зцілити себе.
-
9:30 - 9:31Дякую.
-
9:31 - 9:35(Оплески)
- Title:
- Мистецтво може зцілити невидимі рани ПТСР
- Speaker:
- Мелісса Вокер
- Description:
-
Травма змушує своїх жерт мовчати, як стверджує арт-терапевтка Мелісса Вокер, але мистецтво може допомогти відкритися і зцілитися тим, хто страждає від психологічних воєнних травм. У цій натхненній промові Вокер пояснює, як створення масок особливо допомагає постраждалим військовослужбовцям відкрити те, що їх тривожить, і, зрештою, почати відпускати ці спогади.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 09:48
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Hanna Leliv accepted Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Yaryna Mushynska edited Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Yaryna Mushynska edited Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Yaryna Mushynska edited Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Yaryna Mushynska edited Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds | ||
Yaryna Mushynska edited Ukrainian subtitles for Art can heal PTSD's invisible wounds |