Return to Video

Сила неформальної економіки

  • 0:01 - 0:03
    В системі Д
  • 0:03 - 0:05
    це магазин,
  • 0:05 - 0:07
    під цим я маю на увазі те, що це фото
  • 0:07 - 0:13
    я зробив у Макоко, селищі з бараків у Лагосі, Нігерія.
  • 0:13 - 0:15
    Воно лежить над лагуною, і в ньому немає вулиць,
  • 0:15 - 0:17
    на яких могли б розміститись магазини,
  • 0:17 - 0:19
    тому магазин приходить до вас.
  • 0:19 - 0:20
    І в тій же громаді -
  • 0:20 - 0:22
    це об'єднані зусилля в бізнесі.
  • 0:22 - 0:26
    Це човен, на якому та жінка веслувала неподалік,
  • 0:26 - 0:29
    а це майстер, який виготовляє човни і весла
  • 0:29 - 0:30
    та безпосередньо продає їх
  • 0:30 - 0:33
    людям, яким потрібен човен і весла.
  • 0:33 - 0:35
    І це глобальний бізнес.
  • 0:35 - 0:39
    Оґандіро коптить рибу в Макоко в Лагосі,
  • 0:39 - 0:42
    і я спитав у неї: "Звідки риба?".
  • 0:42 - 0:45
    Я думав, вона скаже: "Ви знаєте,
  • 0:45 - 0:47
    десь з лагуни, або з іншого боку Африки",
  • 0:47 - 0:49
    але ви будете приємно здивовані, вона сказала,
  • 0:49 - 0:51
    що риба звідси, з Північного моря.
  • 0:51 - 0:53
    Тут її зловлено, заморожено, доставлено в Лагос,
  • 0:53 - 0:56
    прокопчено і продано з найменшим прибутком
  • 0:56 - 0:58
    на вулицях Лагоса.
  • 0:58 - 1:00
    А це - бізнес-інкубатор.
  • 1:00 - 1:03
    Це Олусосун, найбільше сміттєзвалище в Лагосі,
  • 1:03 - 1:07
    тут працює 2000 людей, це я дізнався
  • 1:07 - 1:09
    від цього хлопця, Ендрю Сабору.
  • 1:09 - 1:13
    Ендрю 16 років сортував матеріали на звалищі,
  • 1:13 - 1:16
    заробив достатньо грошей, щоб стати контрактним зважувальником,
  • 1:16 - 1:19
    тобто він ходить з вагами і зважує матеріали,
  • 1:19 - 1:21
    які люди відсортували
  • 1:21 - 1:24
    на звалищі. Тепер він агент з продажу металобрухту.
  • 1:24 - 1:27
    Позаду нього - його маленький склад.
  • 1:27 - 1:31
    Він заробляє вдвічі більше від нігерійської мінімальної зарплати.
  • 1:31 - 1:33
    Це торговий центр.
  • 1:33 - 1:36
    Це Ошоді Маркет в Лагосі.
  • 1:36 - 1:38
    У Хорхе Луї Борхеса є оповідання «Алеф»,
  • 1:38 - 1:40
    Алеф – це таке місце у світі,
  • 1:40 - 1:42
    де існує абсолютно все.
  • 1:42 - 1:44
    а для мене це зображення є місцем у світі,
  • 1:44 - 1:47
    де існує абсолютно все.
  • 1:47 - 1:50
    Тож, що я маю на увазі під системою Д?
  • 1:50 - 1:52
    Зазвичай її називають неформальна економіка,
  • 1:52 - 1:56
    тіньова економіка, чорний ринок.
  • 1:56 - 1:58
    Я її уявляю не так.
  • 1:58 - 2:01
    Думаю, необхідно зрозуміти, що щось подібне
  • 2:01 - 2:05
    є абсолютно відкритим. Саме тут ви можете в цьому переконатися.
  • 2:05 - 2:08
    Тут все відбувається відкрито і прямо.
  • 2:08 - 2:10
    Тут немає нічого тіньового.
  • 2:10 - 2:14
    Це наше упередження, що така економіка є тіньовою.
  • 2:14 - 2:18
    Я запозичив термін «система Д» в колишніх французьких колоній.
  • 2:18 - 2:21
    У французькій мові є слово débrouillardise,
  • 2:21 - 2:23
    що означає «покладатися на себе»,
  • 2:23 - 2:27
    колишні французькі колонії перетворили це на
  • 2:27 - 2:29
    систему Д для економіки, що покладається на власні сили,
  • 2:29 - 2:33
    або на економіку «зроби сам».
  • 2:33 - 2:36
    Але уряди ненавидять економіку «зроби сам»,
  • 2:36 - 2:39
    і тому – я зробив це фото у 2007,
  • 2:39 - 2:44
    а це той же ринок у 2009 –
  • 2:44 - 2:46
    я думаю, коли організатори цієї конференції
  • 2:46 - 2:47
    говорили про суцільну відкритість,
  • 2:47 - 2:50
    вони не мали на увазі, що вулиці повинні бути відкритими,
  • 2:50 - 2:52
    а люди повинні піти.
  • 2:52 - 2:56
    Думаю, ми стикнулися із "маринадною" проблемою.
  • 2:56 - 2:58
    У мене був друг, який працював на маринадному заводі,
  • 2:58 - 3:00
    огірки падали на стрічку конвеєра,
  • 3:00 - 3:04
    а йому треба було вибирати ті,
  • 3:04 - 3:07
    що виглядали не дуже добре, і вкидати їх у діжку
  • 3:07 - 3:09
    з написом «соус», де їх перемелювали,
  • 3:09 - 3:12
    додавали оцет і використовували для інших потреб.
  • 3:12 - 3:14
    Це маринадна економіка.
  • 3:14 - 3:17
    Ми всі зосереджуємося на – це статистика
  • 3:17 - 3:19
    цього місяця в Financial Times –
  • 3:19 - 3:23
    ми всі зосереджуємося на економіці розкошів.
  • 3:23 - 3:26
    Вона сягає 1.5 трильйона доларів щороку,
  • 3:26 - 3:27
    і це великі гроші, чи не так?
  • 3:27 - 3:31
    Втричі більше за швейцарський ВВП.
  • 3:31 - 3:35
    Тож, це багато. Але тут повинна бути зірочка,
  • 3:35 - 3:40
    а зірочка означає, що він не включає дві третини всіх
  • 3:40 - 3:41
    робочих місць світу.
  • 3:41 - 3:44
    1.8 мільярда людей у всьому світі працюють
  • 3:44 - 3:50
    в економіці, що є нерегульованою та неофіційною.
  • 3:50 - 3:53
    Це дуже багато, а що це значить?
  • 3:53 - 3:58
    Це значить, що, якби її об’єднати в одну політичну систему,
  • 3:58 - 4:02
    в одну країну, назвемо її
  • 4:02 - 4:05
    «Об’єднана республіка вуличних торговців»,
  • 4:05 - 4:07
    або «Базарстан»,
  • 4:07 - 4:11
    її статки складали б 10 трильйонів доларів щороку,
  • 4:11 - 4:13
    це друга за розміром економіка світу
  • 4:13 - 4:16
    після США.
  • 4:16 - 4:18
    Дані прогнози основані на тому, що обсяг
  • 4:18 - 4:22
    економічного зростання протягом наступних 15 років
  • 4:22 - 4:25
    надходитиму від нових економік світу, що розвивається.
  • 4:25 - 4:28
    Вони можуть легко обігнати США
  • 4:28 - 4:31
    і стати найбільшою економікою світу.
  • 4:31 - 4:34
    Наслідки цього є значними, адже
  • 4:34 - 4:38
    тут працевлаштовано 1,8 млрд людей,
  • 4:38 - 4:43
    тут ми можемо створити більш рівноправний світ,
  • 4:43 - 4:47
    тому що, по суті, люди здатні заробляти гроші
  • 4:47 - 4:50
    та жити і процвітати, як Ендрю Сабору.
  • 4:50 - 4:52
    Великі бізнеси вже зрозуміли це,
  • 4:52 - 4:54
    а на цьому слайді вражає,
  • 4:54 - 4:56
    не те, що хлопці можуть переносити коробки на головах,
  • 4:56 - 4:58
    і бігати, не впускаючи їх.
  • 4:58 - 5:02
    А те, що Gala sausage roll (сосиска в тісті) виробляється
  • 5:02 - 5:04
    глобальною компанією під назвою UAC foods,
  • 5:04 - 5:07
    що діє на всій території Африки та Близького Сходу,
  • 5:07 - 5:11
    однак Gala sausage roll не продається в магазинах.
  • 5:11 - 5:14
    UAC foods дійшли висновку, що сосиски не продаватимуться в магазинах.
  • 5:14 - 5:18
    Їх продають лише групи вуличних торговців,
  • 5:18 - 5:21
    які бігають вулицями Лагоса по автобусних зупинках,
  • 5:21 - 5:25
    серед дорожніх заторів і продають їх як перекус,
  • 5:25 - 5:28
    в такий спосіб вони продаються вже 40 років.
  • 5:28 - 5:30
    Це бізнес-план для корпорації.
  • 5:30 - 5:33
    І не тільки в Африці.
  • 5:33 - 5:36
    Ось містер Клін любовно дивиться на всі інші
  • 5:36 - 5:38
    продукти Procter & Gamble,
  • 5:38 - 5:40
    а Procter & Gamble, як ви знаєте,
  • 5:40 - 5:43
    завжди наводять статистичні дані про те, що Wal-Mart
  • 5:43 - 5:48
    є їхнім найбільшим споживачем, і правда, як один магазин,
  • 5:48 - 5:51
    Wal-Mart купує 15 %, таким чином 15 %
  • 5:51 - 5:54
    бізнесу Procter & Gamble пов’язані з Wal-Mart,
  • 5:54 - 5:58
    але їхній найбільший ринковий сегмент - це те, що вони називають
  • 5:58 - 6:01
    «часто відвідуваними магазинами», а це всі ці
  • 6:01 - 6:04
    крихітні кіоски і жінка в каное та всі інші бізнеси,
  • 6:04 - 6:09
    що існують в систем Д, неформальній економіці,
  • 6:09 - 6:13
    з якої Procter & Gamble отримує 20 %
  • 6:13 - 6:15
    свого прибутку,
  • 6:15 - 6:18
    і це єдиний сегмент ринку, який зростає.
  • 6:18 - 6:21
    У Procter & Gamble говорять: «Нам немає діла до того,
  • 6:21 - 6:24
    чи є магазин частиною корпорації, і чи він зареєстрований.
  • 6:24 - 6:28
    Ми просто хочемо, щоб в ньому була наша продукція».
  • 6:28 - 6:30
    А ще є мобільні телефони.
  • 6:30 - 6:32
    Це реклама MTN,
  • 6:32 - 6:35
    південноафриканського мультинаціонального оператора,
  • 6:35 - 6:37
    що діє у 25 країнах,
  • 6:37 - 6:39
    і коли вони прийшли в Нігерію –
  • 6:39 - 6:41
    а Нігерія – це ласий шматок в Африці.
  • 6:41 - 6:43
    Кожний сьомий африканець є нігерійцем,
  • 6:43 - 6:46
    тож всі хочуть потрапити на мобільний ринок Нігерії.
  • 6:46 - 6:48
    Коли прийшли MTN, вони хотіли надавати такий же рівень
  • 6:48 - 6:51
    мобільного сервісу, який ми отримуємо в США
  • 6:51 - 6:55
    або тут, у Великій Британії або в Європі –
  • 6:55 - 6:59
    дорогі тарифні плани, переплати при
  • 6:59 - 7:01
    купівлі телефону,
  • 7:01 - 7:03
    тарифи є вбивчими –
  • 7:03 - 7:05
    і їхні плани не здійснилися.
  • 7:05 - 7:07
    Вони повернулися назад до креслярської дошки, замінили
  • 7:07 - 7:08
    оснащення, і вийшли з новим планом:
  • 7:08 - 7:10
    Ми не продаємо вам телефон,
  • 7:10 - 7:12
    ми не продаємо вам тарифний план.
  • 7:12 - 7:15
    Ми продаємо вам тільки ефірний час.
  • 7:15 - 7:17
    А де продається ефірний час?
  • 7:17 - 7:21
    Під парасольками вздовж вулиць,
  • 7:21 - 7:25
    де люди незареєстровані і неліцензовані,
  • 7:25 - 7:28
    але MTN отримує найбільше прибутку,
  • 7:28 - 7:30
    близько 90% від продажів
  • 7:30 - 7:35
    в системі Д, неформальній економіці.
  • 7:35 - 7:37
    А звідки ж надходять телефони?
  • 7:37 - 7:40
    Вони надходять звідси. Це Гуанчжоу, Китай,
  • 7:40 - 7:43
    і якщо ви підніметеся сходами цього досить сонного
  • 7:43 - 7:48
    центру електроніки, ви знайдете Гуанчжоу Дашатоу,
  • 7:48 - 7:51
    торгівельний центр вживаних речей,
  • 7:51 - 7:54
    і якщо ви зайдете туди, то зустрінете мускулястих хлопців,
  • 7:54 - 7:56
    які несуть коробки, а куди вони йдуть?
  • 7:56 - 7:59
    Вони їдуть до Едді в Лагос.
  • 7:59 - 8:02
    Більшість телефонів зовсім не є уживаними.
  • 8:02 - 8:03
    Це неправильна назва.
  • 8:03 - 8:06
    Більшість з них підробки. На них є знак відомої фірми,
  • 8:06 - 8:09
    але вони виготовлені не нею.
  • 8:09 - 8:12
    Чи є у цього зворотній бік?
  • 8:12 - 8:15
    Думаю, ви знаєте, що в Китаї немає –
  • 8:15 - 8:19
    (Сміх) – немає інтелектуальної власності, чи не так?
  • 8:19 - 8:20
    Versace без голосних.
  • 8:20 - 8:22
    Zhuomani замість Armani.
  • 8:22 - 8:27
    S. Guuuci і – (Сміх) (Оплески)
  • 8:27 - 8:31
    Так по всьому світу розподіляються
  • 8:31 - 8:33
    товари, тож, наприклад,
  • 8:33 - 8:36
    на вуличному ринку на Rua 25 de Março
  • 8:36 - 8:38
    в Сан Пауло, Бразилія
  • 8:38 - 8:42
    ви можете придбати фальшиві дизайнерські окуляри.
  • 8:42 - 8:44
    Можете купити копію одеколону.
  • 8:44 - 8:46
    Звісно, можна придбати піратські DVD.
  • 8:46 - 8:49
    Ви можете придбати кепки New York Yankees
  • 8:49 - 8:52
    в безлічі неавторизованих моделей.
  • 8:52 - 8:56
    Можете купити дизайнерську білизну,
  • 8:56 - 8:58
    яка насправді не виготовлена дизайнером,
  • 8:58 - 9:02
    та навіть піратські євангельські пісні. (Сміх)
  • 9:02 - 9:05
    Нині бізнеси схильні нарікати на це,
  • 9:05 - 9:09
    і я не хочу відхилятися від їхніх
  • 9:09 - 9:11
    абсолютно справедливих нарікань,
  • 9:11 - 9:15
    цьогоріч я спитав одного з провідних виробників кросівок,
  • 9:15 - 9:18
    що вони думають стосовно піратства,
  • 9:18 - 9:19
    і вони відповіли мені: "Ви не можете оприлюднювати наші слова,
  • 9:19 - 9:21
    бо, якщо ви це зробите, нам доведеться вас убити".
  • 9:21 - 9:27
    Але вони використовують піратство для дослідження ринку.
  • 9:27 - 9:30
    Виробник кросівок сказав мені, що,
  • 9:30 - 9:34
    якщо вони знайдуть підробки Puma чи Adidas,
  • 9:34 - 9:37
    а підробок на свої кросівки не знайдуть,
  • 9:37 - 9:40
    це означатиме, що вони роблять щось не так. (Сміх)
  • 9:40 - 9:43
    Тож, їм вкрай важливо відстежувати піратство
  • 9:43 - 9:46
    саме через це, а люди, що купують підробки,
  • 9:46 - 9:48
    все одно не є їхніми споживачами,
  • 9:48 - 9:50
    тому що їхні споживачі хочуть купувати оригінал.
  • 9:50 - 9:52
    Ще одна проблема.
  • 9:52 - 9:55
    Це справжній дорожній знак в Лагосі, Нігерія.
  • 9:55 - 9:58
    Усі в системі Д не платять податків, правильно?
  • 9:58 - 10:00
    Коли я міркую над цим, спершу я думаю,
  • 10:00 - 10:04
    що уряд - це соціальна угода між людьми
  • 10:04 - 10:06
    та урядом, тож коли уряд непрозорий,
  • 10:06 - 10:09
    люди теж не збираються бути прозорими.
  • 10:09 - 10:12
    Але коли ми звинувачуємо маленького чоловічка за те,
  • 10:12 - 10:14
    що він не платить податки, ми не помічаємо,
  • 10:14 - 10:16
    що усі шахрують,
  • 10:16 - 10:20
    навіть найповажніші бізнеси,
  • 10:20 - 10:22
    наведу один приклад.
  • 10:22 - 10:26
    Одна компанія дала 4000 хабарів
  • 10:26 - 10:28
    за перше десятиліття цього тисячоліття,
  • 10:28 - 10:33
    а це хабарі на мільйони доларів кожного робочого дня, так?
  • 10:33 - 10:35
    По всьому світу. Цією компанією
  • 10:35 - 10:38
    був німецький гігант електроніки Siemens.
  • 10:38 - 10:42
    Тож, у формальній економіці відбувається те саме,
  • 10:42 - 10:44
    що і в неформальній.
  • 10:44 - 10:46
    Тому не варто нікого звинувачувати, і я не виділяю Siemens,
  • 10:46 - 10:50
    я кажу, що всі так роблять.
  • 10:50 - 10:54
    На завершення я хочу сказати, що було б, якби Адам Сміт
  • 10:54 - 10:56
    сформував теорію блошиного ринку,
  • 10:56 - 11:00
    замість теорії вільного ринку,
  • 11:00 - 11:02
    цікаво які в ньому були б принципи?
  • 11:02 - 11:05
    По-перше, він би вважався кооперативним.
  • 11:05 - 11:08
    і це думка Роберто Манґабейра Унґер,
  • 11:08 - 11:12
    бразильського науковця з права.
  • 11:12 - 11:15
    Кооперативний розвиток - це рух вперед.
  • 11:15 - 11:20
    По-друге, від австрійського філософа-анархіста Пауля Феєрабенда,
  • 11:20 - 11:24
    факти відносні, те що є беззаперечним правом
  • 11:24 - 11:27
    нігерійського бізнесмена на реалізацію,
  • 11:27 - 11:31
    вважається неавторизованим і жахливим для інших людей.
  • 11:31 - 11:33
    А ще ми повинні розуміти, що люди по-різному сприймають речі.
  • 11:33 - 11:35
    і що вони вважають фактами.
  • 11:35 - 11:38
    І по-третє, це вже з
  • 11:38 - 11:41
    великого американського поета-бітника Аллена Ґінзберга,
  • 11:41 - 11:44
    в альтернативних економіках поширений бартер
  • 11:44 - 11:47
    та різні види валюти, альтернативні валюти
  • 11:47 - 11:50
    також дуже важливі, і він розповідав,
  • 11:50 - 11:53
    що можна купити все необхідне лише за свій гарний вигляд.
  • 11:53 - 11:57
    Тож, насамкінець лише хочу сказати, що
  • 11:57 - 12:01
    ця економіка є надзвичайною силою для всесвітнього розвитку,
  • 12:01 - 12:03
    нам треба саме так її розуміти.
  • 12:03 - 12:06
    Щиро вам дякую. (Оплески)
  • 12:06 - 12:09
    (Оплески)
Title:
Сила неформальної економіки
Speaker:
Роберт Нойвірт
Description:

Роберт Нойвірт провів чотири роки серед хаотичних рядів на вуличних ринках, спілкуючись з вуличними торговцями з візками та представниками сірого ринку, щоб дослідити славнозвісну "систему Д", світову неліцензовану економічну мережу. Силу та обсяг економіки, що забезпечує 1.8 мільярда робочих місць, нині недооцінюють.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
12:29

Ukrainian subtitles

Revisions