Чому тобі варто послухати "Пори року" Вівальді? - Бетсі Шварм

Подивитися повний урок: http://ed.ted.com/lessons/why-should-you-listen-to-vivaldi-s-four-seasons-betsy-schwarm

Легка, яскрава та життєрадісна. Ці слова про найбільш відому з усієї музику початку 18 століття. ЇЇ використовували в незліченній кількості фільмів та рекламних роликів, але що це, і чому це звучить саме так? Бетсі Шварм розкриває історію, що стоїть за цим музичним шедевром.

Урок Бетсі Шварм, анімація Compote Collective.

Легка,

яскрава

та життєрадісна.

Це дещо про найбільш відому з усієї
музику початку 18 століття.

ЇЇ використовували в незліченній кількості
фільмів та рекламних роликів,

але що це, і чому це звучить саме так?

Це початок "Весни" з "Пір року"

італійського композитора
Антоніо Вівальді.

"Пори року" відомі почасти тому,
що вони є насолодою для слуху.

Однак, ще більш примітним

є факт, що вони мають історії,
щоб їх розповісти.

На час свого видання в Амстердамі
у 1725 році

вони супроводжувалися віршами,

що описували саме характерні особливості
кожного сезону,

що їх Вівальді мав на меті спіймати
у музичні тенета.

У наданні конкретного сюжетного
змісту інструментальній музиці

Вівальді на покоління випереджав свій час.

Якби вірші читались водночас із
прослуховуванням музики,

можна було б знайти поетичні сцени

чудово синхронізовані з музичними образам.

Ми говоримо, що птахи вітають весну
щасливими піснями,

і тут вони саме це і роблять.

Незабаром, однак, вибухає гроза.

Мало того, що тут є музичні
грім та блискавки,

тут також багато птахів,

змоклих, переляканих і нещасних.

У "Літі" голуб-горлиця співає своє ім'я
"tortorella" італійською,

перш ніж шторм із градом зрівняє лани.

"Осінь" приносить нетерплячих мисливців,
які мчать, переслідуючи свою здобич.

Концерт "Зима" починається із клацання
зубів від морозу,

до того, як знайдеться притулок
біля потріскуючого вогню.

Потім повертаємось назад до шторму,

де будуть ковзання та падіння на льоду.

У ці перші тижні зими
старий рік добігає кінця,

як і музичне дослідження
сезонів Вівальді.

Аж до початку 19 століття

не буде такої виразної інструментальної
музичної програми, як ця,

щоб стати популярнішою.

На той час були, як правило,
більші, різноманітніші ансамблі:

дерев'яні, латунні духові й ударні,
щоб допомогти розповісти історію.

Але Вівальді досягнув цього лише з однією
скрипкою, струнними та клавесином.

На відміну від свого сучасника Баха,

Вівальді не був аж надто зацікавленим
складними фугами.

Він вважав за краще запропонувати
легкодоступну розвагу для своїх слухачів

з мелодіями, які з'являються знов
пізніше по частині,

щоб нагадати нам про те, де ми були.

Таким чином, перший рух концерту Весна"
починається з теми для весни,

і нею ж завершується, злегка змінюючись
з моменту, коли її чули востаннє.

Це був натхненний спосіб
залучити слухачів,

і Вівальді,

який вважається одним з найбільш
провокативних скрипалів початку 18 ст,

розумів значення залучення аудиторії.

Такі концерти могли б характеризувати його
як зірку-скрипаля.

Інші представили молодих музикантів П'єта,

венеціанської школи для дівчат,
де Вівальді був директором музики.

Більшість студентів були сиротами.

Музична освіта передбачалася не тільки як
соціальна навичка, що потрібна юним леді,

але і як потенційна кар'єра

для тих, хто, можливо,
був не в змозі вдало вийти заміж.

Навіть за часів композитора

музика Вівальді була розвагою для всіх,

не тільки для багатих аристократів.

300 років потому - це підхід,
який до цих пір працює,

і музика Вівальді досі звучить
як коні, які мчать риссю.