Return to Video

Що ж такого привабливого у математиці?

  • 0:01 - 0:05
    Що французи роблять краще, ніж
    всі інші?
  • 0:06 - 0:08
    Якщо ви проведете опитування,
  • 0:08 - 0:10
    першими трьома відповідями
    можуть бути:
  • 0:10 - 0:14
    кохання, вино і скиглення.
  • 0:14 - 0:16
    (Сміх)
  • 0:16 - 0:17
    Можливо.
  • 0:18 - 0:20
    Але дозвольте мені запропонувати
    четверту:
  • 0:20 - 0:21
    математика.
  • 0:22 - 0:25
    Чи знаєте ви, що в Парижі було більше
    математиків,
  • 0:25 - 0:26
    ніж у будь-якому місті світу?
  • 0:27 - 0:29
    І також більше вулиць на честь
    математиків.
  • 0:30 - 0:34
    Якщо ви розглянете статистику тих, хто
    отримав Філдсівську премію,
  • 0:34 - 0:36
    яку часто називають Нобелівською премією
    з математики
  • 0:36 - 0:40
    і завжди дають математикам у віці
    до 40 років,
  • 0:40 - 0:44
    ви побачите, що у Франції більше
    медалістів Філдса на одну людину,
  • 0:44 - 0:45
    ніж у будь-якій країні.
  • 0:46 - 0:49
    Що ж такого привабливого у математиці?
  • 0:50 - 0:53
    Зрештою, вона здається нудною і
    абстрактною:
  • 0:53 - 0:57
    лише цифри, розрахунки і
    правила застосування.
  • 0:59 - 1:01
    Математика може бути абстрактною,
  • 1:01 - 1:02
    але вона не є нудною
  • 1:02 - 1:04
    і складається не лише з розрахунків.
  • 1:04 - 1:06
    Вона складається з міркувань
  • 1:06 - 1:08
    і доведень нашої основної діяльності.
  • 1:09 - 1:10
    Вона складається з уяви -
  • 1:10 - 1:12
    таланту, що його ми цінуємо понад усе.
  • 1:12 - 1:14
    У ній йдется про пошук істини.
  • 1:16 - 1:18
    Немає нічого схожого до почуття, яке
    наповнює вас,
  • 1:18 - 1:21
    коли після місяців напруженого мислення
  • 1:21 - 1:24
    вам нарешті приходять правильні думки
    для розв'язання задачі.
  • 1:25 - 1:29
    Великий математик Андре Вейль
    порівняв це -
  • 1:29 - 1:30
    без жартів -
  • 1:30 - 1:31
    із сексуальним задоволенням.
  • 1:32 - 1:38
    Але зауважив, що це почуття може тривати
    годинами або навіть днями.
  • 1:39 - 1:41
    Винагорода може бути значна.
  • 1:41 - 1:45
    Приховані математичні істини пронизують
    весь наш фізичний світ.
  • 1:46 - 1:48
    Вони недоступні для наших почуттів,
  • 1:48 - 1:51
    але їх можна побачити через
    призму математики.
  • 1:52 - 1:54
    На мить заплющіть очі
  • 1:54 - 1:57
    і подумайте, що відбувається прямо зараз
    навколо вас.
  • 1:58 - 2:02
    Невидимі частинки з повітря навколо
    вдаряються об вас -
  • 2:02 - 2:05
    мільярди і мільярди кожної секунди -
  • 2:05 - 2:07
    і все це в повному хаосі.
  • 2:07 - 2:08
    І все ж,
  • 2:08 - 2:13
    ця статистика може бути точно передбачена
    математичною фізикою.
  • 2:14 - 2:17
    А зараз розплющте очі
  • 2:17 - 2:20
    на статистику швидкостей цих
    частинок.
  • 2:21 - 2:24
    Відома дзвоноподібна крива Ґауса -
  • 2:24 - 2:26
    або Закон помилок -
  • 2:26 - 2:29
    відхилення стосовно звичних
    закономірностей.
  • 2:30 - 2:34
    Ця крива розкриває статистику щодо
    швидкостей цих частинок,
  • 2:34 - 2:36
    так само як і демографічна крива
  • 2:36 - 2:40
    розкриває статистику щодо віку
    людей.
  • 2:41 - 2:44
    Це одна з найважливіших кривих
    за все існування.
  • 2:44 - 2:47
    Вона виникає знову і знову,
  • 2:47 - 2:50
    з багатьох теорій і багатьох
    експериментів,
  • 2:50 - 2:53
    як яскравий приклад універсальності,
  • 2:53 - 2:57
    який є таким цінним для нас -
    математиків.
  • 2:58 - 2:59
    Завдяки цій кривій,
  • 2:59 - 3:02
    відомий науковець Френсіс Ґальтон
    сказав:
  • 3:02 - 3:07
    "Якби греки знали про неї, вони б її
    боготворили.
  • 3:07 - 3:10
    Це вища ступінь безрозсудності".
  • 3:12 - 3:18
    І немає кращого способу матеріалізувати
    вище божество, ніж дошка Ґальтона.
  • 3:20 - 3:23
    Всередині неї - вузькі проходи,
  • 3:23 - 3:28
    через які крихітні кульки падають у
    довільному порядку,
  • 3:28 - 3:34
    просуваючись вправо або вліво, або вправо
    і так далі.
  • 3:34 - 3:37
    Все це у повній довільності і хаосі.
  • 3:38 - 3:44
    Розгляньмо, що відбувається, коли
    ми дивимось на всі ці траєкторії одночасно
  • 3:44 - 3:50
    (Трясе дошку).
  • 3:50 - 3:52
    Це трохи кумедно,
  • 3:53 - 3:57
    адже нам немовби треба розібратися з
    певними "заторами".
  • 4:00 - 4:01
    Ага.
  • 4:01 - 4:05
    Ми думаємо, що довільність
    насміхається наді мною на сцені.
  • 4:08 - 4:09
    Так і є.
  • 4:10 - 4:13
    Наша найвища ступінь безрозсудності,
  • 4:13 - 4:15
    крива Ґауса,
  • 4:15 - 4:21
    розміщена всередині цієї прозорої коробки,
    наче Сон з коміксу "Пісочна людина".
  • 4:23 - 4:25
    Для вас я показав її,
  • 4:25 - 4:31
    але моїм студентам я пояснив, чому тут не
    може бути жодної іншої кривої.
  • 4:31 - 4:34
    Ми торкаємось при цьому таємниці того божества,
  • 4:34 - 4:39
    замінюючи прекрасний збіг
    прекрасним поясненням.
  • 4:39 - 4:41
    Всі науки такі ж, як ця.
  • 4:42 - 4:48
    І прекрасні математичні пояснення існують
    не лише для нашого задоволення.
  • 4:48 - 4:50
    Вони також змінюють наше бачення світу.
  • 4:51 - 4:52
    Наприклад:
  • 4:52 - 4:53
    Ейнштейн,
  • 4:53 - 4:55
    Перрін,
  • 4:55 - 4:56
    Смолуховський -
  • 4:56 - 4:59
    вони використовували математичний аналіз
    довільних траєкторій
  • 4:59 - 5:01
    і криву Ґауса,
  • 5:01 - 5:06
    щоб пояснити і довести, що наш світ
    складається з атомів.
  • 5:08 - 5:09
    Це було не вперше,
  • 5:09 - 5:13
    коли математика кардинально змінювала
    наш погляд на світ.
  • 5:14 - 5:16
    Більш ніж 2000 років тому,
  • 5:16 - 5:18
    в часи давніх греків,
  • 5:20 - 5:21
    вона вже існувала.
  • 5:22 - 5:23
    У ті дні
  • 5:23 - 5:26
    лише мала частина світу
    була досліджена,
  • 5:26 - 5:29
    і Земля могла б здаватися нескінченною.
  • 5:30 - 5:32
    Але розумний Ератосфен,
  • 5:32 - 5:33
    використовуючи математику,
  • 5:33 - 5:38
    спромігся виміряти Землю з дивовижною
    точністю до двох відсотків.
  • 5:40 - 5:41
    Ось ще один приклад.
  • 5:42 - 5:46
    У 1673 році Жан Ріше помітив,
  • 5:46 - 5:53
    що маятник гойдається трішки повільніше
    в місті Каєнна, ніж у Парижі.
  • 5:54 - 5:59
    З цього єдиного спостереження
    і детально продуманої математики
  • 5:59 - 6:01
    Ньютон правильно вивів,
  • 6:01 - 6:07
    що Земля трохи сплющена біля полюсів,
  • 6:07 - 6:08
    до близько 0.3 відсотка -
  • 6:09 - 6:13
    настільки мало, що ви навіть не помітите
    цього на справжній проекцї Землі.
  • 6:14 - 6:18
    Ці історії показують, що математика
  • 6:18 - 6:23
    змушує нас змінити своє сприйняття,
  • 6:24 - 6:27
    виміряти Землю, яка здається нескінченною,
  • 6:27 - 6:29
    побачити невидимі атоми
  • 6:29 - 6:33
    або виявити непомітну зміну форми.
  • 6:33 - 6:37
    І якщо існує лише одна річ, яку ви повинні
    запам'ятати з нашої розмови,
  • 6:37 - 6:38
    це буде саме це:
  • 6:38 - 6:42
    математика дає нам змогу вийти
    за межі сприйняття
  • 6:42 - 6:46
    і дослідити території, які не вписуються
    в межі наших міркувань.
  • 6:48 - 6:51
    Ось ще один сучасний,
    добре знайомий вам приклад:
  • 6:51 - 6:53
    пошук в Інтернеті.
  • 6:54 - 6:55
    "Всесвітня павутина" -
  • 6:55 - 6:57
    більш ніж один мільярд веб-сторінок -
  • 6:57 - 6:59
    чи ви хочете їх детально дослідити?
  • 7:00 - 7:01
    Обчислювальна потужність
    допоможе вам у цьому,
  • 7:01 - 7:05
    але вона була б марна без
    математичного моделювання
  • 7:05 - 7:07
    для пошуку інформації, прихованої
    в базі даних.
  • 7:08 - 7:11
    Розв'яжімо одне легке завдання.
  • 7:12 - 7:16
    Уявіть, що ви - детектив, який працює над
    кримінальним злочином,
  • 7:16 - 7:19
    і є багато людей, у кожного з яких своя
    версія фактів.
  • 7:20 - 7:22
    У кого спершу ви візьмете інтерв'ю?
  • 7:23 - 7:25
    Слушна відповідь:
  • 7:25 - 7:26
    у головного свідка.
  • 7:27 - 7:28
    Як бачите,
  • 7:28 - 7:32
    припустімо, ніби існує
    особа номер сім, яка
  • 7:32 - 7:34
    розповідає вам історію,
  • 7:34 - 7:36
    але коли ви спитаєте, звідки вона її
    взяла,
  • 7:36 - 7:39
    вона вкаже на особу номер три
    як на першоджерело.
  • 7:39 - 7:41
    І, можливо, особа номер три,
    своєю чергою,
  • 7:41 - 7:44
    вкаже на особу номер один, як на
    основне джерело.
  • 7:44 - 7:46
    Номер один є головним свідком,
  • 7:46 - 7:49
    так що я, безумовно, хочу спершу
    взяти інтерв'ю у нього.
  • 7:50 - 7:51
    А зі списку
  • 7:51 - 7:55
    ми також бачимо, що особа номер чотири є
    головним свідком.
  • 7:55 - 7:57
    І, можливо, я захочу спершу у нього взяти
    інтерв'ю,
  • 7:57 - 7:59
    через те, що більше людей посилаються
    на нього.
  • 8:00 - 8:03
    Добре, це було легко,
  • 8:03 - 8:08
    але що якби ви мали велику
    групу свідків?
  • 8:09 - 8:10
    І цей графік -
  • 8:10 - 8:16
    може це всі люди, які свідчили у справі
    про складний кримінальний злочин,
  • 8:16 - 8:20
    а може це веб-сторінки, що вказують
    одна на одну,
  • 8:20 - 8:22
    посилаючись на зміст кожної з них.
  • 8:23 - 8:25
    Які з них найбільш авторитетні?
  • 8:26 - 8:27
    Не дуже зрозуміло.
  • 8:28 - 8:30
    Ввійдіть на PageRank -
  • 8:30 - 8:33
    один із важливих елементів Google.
  • 8:33 - 8:38
    Цей алгоритм використовує закони
    математичної випадковості,
  • 8:38 - 8:41
    щоб автоматично визначити найактуальніші
    веб-сторінки,
  • 8:41 - 8:47
    таким же чином, як і довільність
    у експерименті з дошкою Ґальтона.
  • 8:47 - 8:50
    Отже, відправмо в цей список
  • 8:50 - 8:53
    купу крихітних, цифрових кульок
  • 8:53 - 8:56
    і дозволимо їм у довільному порядку
    рухатися по ньому.
  • 8:56 - 8:58
    Потрапляючи на сайт,
  • 8:58 - 9:02
    вони пройдуть через певне випадково
    вибране посилання до наступного.
  • 9:02 - 9:04
    І знову, і знову, і знову.
  • 9:04 - 9:06
    І, за допомогою цих елементів,
  • 9:06 - 9:10
    ми слідкуватимемо за тим, скільки
    разів потрапляли на сайт
  • 9:10 - 9:12
    ті цифрові кульки.
  • 9:12 - 9:13
    Ось так.
  • 9:13 - 9:15
    Випадковість, випадковість.
  • 9:16 - 9:17
    І час від часу
  • 9:17 - 9:21
    також стрибаймо абсолютно
    довільно, щоб було ще веселіше.
  • 9:22 - 9:24
    І подивіться на це:
  • 9:24 - 9:27
    від хаосу з'явиться рішення.
  • 9:27 - 9:30
    Найчастотніші елементи відповідають тим
    сайтам,
  • 9:30 - 9:34
    які певним чином краще з'єднані
    з іншими,
  • 9:34 - 9:36
    на них більше звертають увагу.
  • 9:36 - 9:38
    І тут ми ясно бачимо,
  • 9:38 - 9:41
    на які веб-сторінки ми хочемо зайти
    в першу чергу.
  • 9:42 - 9:43
    І знову
  • 9:43 - 9:45
    рішення приходить випадково.
  • 9:46 - 9:48
    Звичайно, відтоді
  • 9:48 - 9:52
    Google стикався зі складнішими
    алгоритмами,
  • 9:52 - 9:54
    але вже цей був прекрасний.
  • 9:55 - 9:56
    І все ж,
  • 9:56 - 9:58
    лише одна проблема на мільйон.
  • 9:59 - 10:01
    З появою цифрової галузі
  • 10:01 - 10:06
    все більше і більше задач надаються до
    математичного аналізу,
  • 10:06 - 10:10
    що робить професію математика
    дедалі кориснішою,
  • 10:11 - 10:14
    так що декілька років тому
  • 10:14 - 10:18
    цей фах зайняв перше місце серед сотень
    професій
  • 10:18 - 10:22
    у дослідженні найкращих і найгірших з них,
  • 10:22 - 10:25
    опублікованому у Wall Street Journal
    у 2009 році.
  • 10:25 - 10:27
    Математик -
  • 10:27 - 10:29
    найкраща професія у світі.
  • 10:30 - 10:33
    А все завдяки зв'язку зі сферою використання:
  • 10:33 - 10:35
    комунікативна теорія,
  • 10:35 - 10:37
    інформаційна теорія,
  • 10:37 - 10:38
    ігрова теорія,
  • 10:38 - 10:39
    стиснене вимірювання,
  • 10:39 - 10:41
    машинне навчання,
  • 10:41 - 10:43
    графічний аналіз,
  • 10:43 - 10:44
    гармонічний аналіз.
  • 10:44 - 10:47
    І чому б не випадковий процес,
  • 10:47 - 10:49
    лінійне програмування
  • 10:49 - 10:51
    або моделювання рідини?
  • 10:51 - 10:55
    Кожна з цих галузей є монстром у сфері
    промислового застосування.
  • 10:55 - 10:56
    І завдяки ним
  • 10:56 - 10:58
    у математиці крутяться великі гроші.
  • 10:59 - 11:01
    Припускаю, що
  • 11:01 - 11:04
    коли справа доходить до отримання прибутку,
  • 11:04 - 11:08
    американці є світовими
    чемпіонами зі своїми
  • 11:08 - 11:12
    розумними, харизматичними мільярдерами і
    дивовижними, гігантськими компаніями -
  • 11:12 - 11:16
    по суті, це все базується на майстерному
    алгоритмі.
  • 11:17 - 11:21
    З усією цією красою, корисністю і
    багатством
  • 11:21 - 11:23
    математика виглядає привабливіше.
  • 11:24 - 11:26
    Але чи не здається вам,
  • 11:26 - 11:30
    що життя дослідника - математика є
    легким?
  • 11:31 - 11:34
    Воно наповнене подивом,
  • 11:34 - 11:35
    розчаруванням,
  • 11:36 - 11:39
    відчайдушною боротьбою за усвідомлення.
  • 11:40 - 11:42
    Хочу навести приклад
  • 11:42 - 11:46
    одного з найвражаючих днів з мого
    математичного життя.
  • 11:47 - 11:48
    Чи то пак
  • 11:48 - 11:49
    однієї з найвражаючих ночей.
  • 11:51 - 11:52
    У той час
  • 11:52 - 11:55
    я перебував в Інституті перспективних
    досліджень у Прінстоні -
  • 11:55 - 11:57
    у багатолітньому домі Альберта Ейнштейна
  • 11:57 - 12:02
    і, можливо, "свята святих" для
    математичних досліджень у світі.
  • 12:03 - 12:07
    Тієї ночі я працював і працював над
    смутним доказом,
  • 12:07 - 12:08
    який був незавершеним.
  • 12:09 - 12:12
    Він заключався в усвідомленні
  • 12:12 - 12:15
    парадоксальної стабільної властивості
    плазми,
  • 12:15 - 12:17
    яка є скупченням електронів.
  • 12:18 - 12:21
    В ідеальному світі плазми
  • 12:21 - 12:23
    немає жодних зіткнень
  • 12:23 - 12:27
    і тертя, щоб забезпечити стійкість,
    до якої ми звикли.
  • 12:27 - 12:29
    І тим не менш,
  • 12:29 - 12:32
    при найменшому порушенні плазмової
    рівноваги
  • 12:32 - 12:34
    ви виявите, що електричне поле,
    яке виникає в результаті,
  • 12:34 - 12:37
    спонтанно зникає
  • 12:37 - 12:39
    або випаровується,
  • 12:39 - 12:42
    ніби під впливом якоїсь таємничої
    сили тертя.
  • 12:43 - 12:45
    Це парадоксальне явище,
  • 12:45 - 12:46
    назване затуханням Ландау,
  • 12:46 - 12:49
    є одним з найважливіших серед фізичних
    властивостей плазми,
  • 12:49 - 12:52
    і його відкрили математичним шляхом.
  • 12:53 - 12:54
    І все ж,
  • 12:54 - 12:58
    повністю зрозуміти цей феномен
    математикам раніше не вдавалось.
  • 12:58 - 13:03
    Разом з моїм колишнім студентом і
    найближчим колегою Клементом Муо,
  • 13:03 - 13:05
    тоді ще в Парижі,
  • 13:05 - 13:09
    ми працювали над пошуком цього доказу
    довгими місяцями.
  • 13:10 - 13:11
    Насправді
  • 13:11 - 13:16
    я вже ненароком оголосив, що ми могли б
    розв'язати цю задачу.
  • 13:16 - 13:18
    Але насправді
  • 13:18 - 13:20
    з доказом щось було не так.
  • 13:20 - 13:25
    Попри більш, ніж сотню сторінок
    складних, математичних аргументів,
  • 13:25 - 13:26
    купу відкриттів
  • 13:26 - 13:28
    і безліч розрахунків,
  • 13:28 - 13:29
    він не спрацьовував.
  • 13:29 - 13:31
    І тієї ночі у Прінстоні
  • 13:31 - 13:35
    певна розбіжність у низці умовиводів
    зводила мене з розуму.
  • 13:36 - 13:40
    Я вкладав у пошук всю свою енергію, досвід
    і навички,
  • 13:40 - 13:42
    але нічого не виходило.
  • 13:43 - 13:46
    Перша година ночі, друга, третя -
  • 13:46 - 13:48
    все марно.
  • 13:49 - 13:53
    Близько четвертої ранку я пішов спати у
    кепському настрої.
  • 13:54 - 13:56
    Згодом, через декілька годин,
  • 13:56 - 13:58
    я прокидаюсь і думаю:
  • 13:58 - 14:01
    "Ох, час збирати дітей до школи..."
  • 14:01 - 14:02
    Але що це?
  • 14:02 - 14:04
    Присягаюсь, я почув свій внутрішній голос.
  • 14:05 - 14:07
    "Перенеси другу змінну вправо, застосуй
  • 14:07 - 14:09
    перетворення Фур'є і інверсію L2".
  • 14:09 - 14:10
    (Сміх).
  • 14:10 - 14:12
    Чорт забирай,
  • 14:12 - 14:14
    це стало початком розв'язку!
  • 14:16 - 14:17
    Розумієте,
  • 14:17 - 14:19
    я подумав, що трохи відпочив,
  • 14:19 - 14:22
    але насправді мій мозок продовжував
    над цим працювати.
  • 14:23 - 14:25
    В такі моменти
  • 14:25 - 14:27
    ви не думаєте про кар'єру чи про колег -
  • 14:27 - 14:31
    це бій віч-на-віч із проблемою.
  • 14:32 - 14:33
    Безумовно
  • 14:33 - 14:37
    це не заважає вам отримати підвищення
    як нагороду за вашу складну працю.
  • 14:38 - 14:43
    Після того, як ми завершили наш
    грандіозний аналіз затухання Ландау,
  • 14:43 - 14:45
    мені пощастило
  • 14:45 - 14:48
    отримати омріяну
    медаль Філдса
  • 14:48 - 14:51
    з рук Президента Індії
  • 14:51 - 14:54
    в Гайдабараді 19 серпня 2010 року -
  • 14:55 - 14:59
    нагороду, про яку математики і мріяти
    не сміють,
  • 14:59 - 15:01
    це був день, який я запам'ятаю на все
    життя.
  • 15:02 - 15:04
    Що ви відчуваєте
  • 15:04 - 15:06
    у такому випадку?
  • 15:06 - 15:07
    Гордість, так?
  • 15:08 - 15:11
    І вдячність багатьом колегам, які зробили
    це можливим.
  • 15:12 - 15:15
    Оскільки це колективне досягнення,
  • 15:15 - 15:19
    ним потрібно поділитися, і не лише
    зі своїми колегами.
  • 15:20 - 15:25
    Я певен, що кожен може зрозуміти
    захоплення математичним пошуком
  • 15:25 - 15:30
    і поділитися захопливими історіями про
    людей та ідеї, які стоять за ними.
  • 15:30 - 15:35
    Разом з моїми колегами з Інституту
    Анрі Пуанкаре,
  • 15:35 - 15:40
    разом із партнерами і майстрами
    математичної комунікації зі всього світу
  • 15:40 - 15:45
    ми працюємо над створенням власного музею,
    присвяченого математиці.
  • 15:47 - 15:48
    Так що через декілька років,
  • 15:49 - 15:50
    коли ви приїдете до Парижу,
  • 15:50 - 15:56
    покуштувавши чудовий, хрумкий багет
    і макаруни,
  • 15:56 - 16:00
    прошу вас, зайдіть до нас в Інститут
    Анрі Пуанкаре
  • 16:00 - 16:02
    і розділіть з нами нашу математичну мрію.
  • 16:02 - 16:04
    Дякую вам.
  • 16:04 - 16:11
    (Оплески).
Title:
Що ж такого привабливого у математиці?
Speaker:
Седрик Віллані
Description:

Приховані істини пронизують наш світ; вони недоступні для наших почуттів, але математика дає нам змогу вийти за межі нашого сприйняття, щоб розкрити їх таємниці. У даному дослідженні математичних відкриттів, лауреат премії Філдса Седрик Віллані роздумує про хвилювання під час відкриттів і розповідає про заплутане життя математика. "Красиві математичні пояснення існують не лише для нашого задоволення, - зазначає він. - Вони змінюють наше бачення світу".

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
16:23

Ukrainian subtitles

Revisions