Маєте проблему? По-перше, скажіть мені, як ви робите тост

Зробити тост здається не таким складним завданням, доки хтось не попросить вас намалювати цей процес крок за кроком. Том Вуєк любить просити людей і цілі команди намалювати, як вони роблять тост, тому що цей процес показує несподівані істини про те, як ми можемо розв'язати наші найбільші, найскладніші проблеми на роботі. Дізнайтеся, як самому виконати цю вправу, і послухайте дивовижні висновки від спостереження за тисячами людей, які малюють тости.

Кілька років тому

я натрапив на просту творчу вправу,

яка допомагає людям розуміти
та розв'язувати складні проблеми,

і, як багато таких творчих вправ,
спочатку виглядає банальною,

але після уважного розгляду

виявляється, що вона показує
неочікувану правду

про наш метод співпраці та
розуміння речей.

Вправа має три частини

і починається з чогось,
що ми всі знаємо, як робити,

а саме, як приготувати тост.

Все розпочинається з чистого аркуша
паперу й маркера:

мовчки ви починаєте
малювати процес приготування тосту.

Більшість людей малюють щось таке.

Вони малюють хлібину, яку
ріжуть і кладуть в тостер.

Потім тост залишають на деякий час.

Він вискакує і - вуаля!
Через дві хвилини, тост і радість.

Сьогодні, через багато років, я назбирав
багато сотень малюнків цих тостів,

і деякі з них дуже гарні,

тому що вони, насправді, дуже чітко
зображують процес приготування тосту.

І також є деякі, які не є
такими хорошими.

Вони жахливі, насправді, тому що
невідомо, що вони хочуть сказати.

Уважно розглянувши, помітимо, що

деякі малюнки показують лише певні аспекти
приготування тосту, приховуючи інші.

Отже, деякі малюнки показують тільки тост

і перетворення тосту.

І є інші, про тостер,

інженерам подобається малювати
його механізм.

(Сміх)

Є малюнки про людей.

Про візуалізацію досвіду,
що його отримують люди.

Є малюнки про ланцюжок
доставки для приготування тосту,

що починається з магазину.

Він проходить від ланцюжка постачання
через мережу телепортацій

і аж до поля та пшениці,

і один, що доходить
аж до Великого Вибуху.

Це божевілля.

Але я вважаю очевидним,

що, хоча ці малюнки дуже різні,

вони мають спільні риси,
і мені цікаво, чи ви їх бачите.

Бачите? Що тут спільного?

Більшість малюнків мають
спільні риси та зв'язки.

Отже, спільні риси - це очевидні речі,
такі, як тостер та люди,

а зв'язки представляють
з'єднання між спільними рисами.

І це поєднання між зв'язками
та спільними рисами

створює повну системну модель

і робить видимими наші особисті,
розумові моделі про те,

як щось працює.

Саме в цьому цінність цих речей.

Цікавим фактом про ці системні моделі

є те, як вони показують наші
різні точки зору.

Наприклад, американці готують
тост в тостері.

Це, здається, очевидним.

Тоді як багато європейців готують
тост на сковорідці,

а багато студентів - на вогні.

Я не дуже це розумію.
Багато студентів це роблять.

Отже, ви можете визначити складність,
порахувавши спільні риси.

Середньостатистична ілюстрація
має від чотирьох до восьми спільних рис.

Менше число, малюнок здається банальним,

але його легко зрозуміти,

а більше, ніж 13, малюнок шокує.

Занадто складно.

Зона найкращого сприйняття - між 5 та 13.

Отже, якщо ви хочете щось
передати візуально,

робіть від 5 до 13 спільних рис
у вашій діаграмі.

І хоч ми, може, погано малюємо,

суть у тому, щоб інтуїтивно розуміти,
як розбивати складні речі

на прості, а потім
збирати їх разом.

Отже, це приводить нас
до другої частини вправи,

а саме як робити тост,

але тепер з наліпками чи картами.

Отже, що відбувається потім?

Отже, з картами, більшість людей зазвичай
малюють зрозуміліші, детальніші

та логічніші елементи.

Ви бачите покроковий
аналіз, що відбувається.

Як тільки вони вибудовують модель,
вони пересувають ці елементи,

переставляючи їх як конструктор Лего.

І хоча це може здаватися банальним,
це дуже важливо.

Це швидке повторення вираження,
роздумів та аналізу

є єдиним шляхом, що дає розуміння.

Це суть творчого процесу.

І системні теоретики кажуть, що

те, як легко ми можемо
змінити представлення чогось,

залежить від нашого бажання
покращити модель.

Отже, система наліпок -
це не лише більше змін,

вони зазвичай створюють набагато
більше зв'язків, ніж статичні малюнки.

Малюнки багатші.

І це приводить нас до
третьої частини нашої вправи,

а саме зображення процесу приготування
тосту, але в групі.

Отже, що відбувається тепер?

Ну, ось що відбувається.

Все починається складно,
потім стає складніше,

а потім ще складніше,

але коли люди поліпшують свої моделі,

найкращі зв'язки стають помітнішими,

і з кожним повторенням,
модель стає чіткішою,

тому що люди базуються
на ідеях інших людей.

І з'являється єдина системна модель,

яка об'єднує різноманіття всіх
особистих точок зору,

тому це зовсім інший результат

ніж той, який зазвичай відбувається
на зустрічах, чи не так?

Отже, такі малюнки можуть містити
20 чи більше елементів,

але учасники не відчувають шоку від карти,

тому що вони брали участь у створенні
цієї моделі.

Справді цікаво, що
групи спонтанно змішують

і додають додаткові
організаційні шари до моделі.

Щоб уникнути протиріч, наприклад,

вони додають розгалуження
та паралелі.

О, і до того ж, якщо
вони роблять це у цілковитій тиші,

вони роблять це краще й швидше.

Дуже цікаво, що
розмова заважає.

Отже, ось кілька основних уроків,
які можуть виникнути з цієї ситуації.

Перше, малюнки допомагають нам
зрозуміти ситуацію

як систему з елементами
і їхній взаємозв'язок.

Рухомі картки створюють
кращу системну модель,

тому що ми змінюємо все плавніше.

А групові замітки створюють
найбільш докладні моделі,

тому що ми синтезуємо
кілька точок зору.

Отже, це цікаво.

Коли люди працюють разом
за правильних умов,

групові моделі кращі,
ніж індивідуальні.

Отже, цей підхід чудово працює
з малюнками про тост,

але, що якщо ви хочете намалювати
щось важливіше чи складніше,

наприклад, ваше бачення організації
чи клієнтський досвід,

чи довготривалий розвиток?

Сьогодні відбувається візуальна революція,

оскільки все більше організацій
вирішують свої незвичайні проблеми,

спільно вимальовуючи їх.

І я переконаний, що ті, хто бачить світ
як рухомі елементи та зв'язки,

мають справжню перевагу.

І практика насправді дуже проста.

Ви починаєте з питання,
збираєте елементи,

перевіряєте елементи,
і робите це знову:

перевіряєте, перевіряєте і перевіряєте,
аж поки з'являється зразок,

групі стає зрозуміло,
і ви відповідаєте на запитання.

Отже, цей простий процес візуалізації
і перероблення

створює дійсно чудові результати.

Дуже важливо знати,

що важливим аспектом є розмова,

а не лише сама модель.

І ці візуальні системи

можуть вирости до кількох сотень
чи навіть тисяч елементів.

Отже, один приклад від
організації Rodale.

Це велике видавництво.

Одного року воно зазнало чималих збитків,

і його керівники сіли й за три дні
провізуалізували всю їхню роботу.

Цікаво, що після візуалізації
всього бізнесу,

системи за системою,

вони повернули 50 мільйонів
доларів прибутку,

а їхня оцінка від клієнтів
змінилася з Д до А.

Чому? Тому що є єдність в управлінні.

Отже, сьогодні я маю місію
допомагати організаціям

розв'язувати складні проблеми,
використовуючи спільну візуалізацію,

і на створеному мною сайті
drawtoast.com

я зібрав кілька найкращих рекомендацій.

Тут ви можете дізнатися, як
проводити майстер-клас,

краще освоїти візуальну мову,

структуру зв'язків та груп, які можна
застосувати в звичному розв'язанні проблем,

завантажити приклади різних зразків

для розв'язання важких проблем, з якими
ми всі стикаємося в наших організаціях.

Отже, начебто банальна вправа
зображення тосту

допомагає зрозуміти, долучитися та
об'єднатися заради залагодження проблеми.

Отже, наступного разу, коли
отримаєте цікаве завдання,

пам'ятайте, чого нас може навчити малюнок.

Робіть свої ідеї видимими, матеріальними
та логічними.

Це просто, весело, переконливо.

І я вірю, що це ідея, яку варто
взяти до уваги.

Дякую.

(Оплески)