Чи ми справді могли б оселитися на Марсі? - Мері Форутан

Повний урок дивіться за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/could-we-actually-live-on-mars-mari-foroutan#watch

Сьогодні точиться чимало розмов про те, коли та як ми всі зможемо перебратися на Марс. Але як воно насправді - жити на Марсі? Мері Форутан розповідає про особливості марсіанського рельєфу, які на дивно схожі до рельєфу Землі, а також про ті, що притаманні тільки Червоній планеті.

Урок - Мері Форутан, анімація - Нік Гілдітч.

Отже, ви надумали перебратися на Марс.

А ви вже вибрали місцину
для своєї нової оселі?

Ні? Що ж, я вам допоможу.

Почнемо спочатку -

ось кілька речей, які варто прихопити
з собою до Червоної планети:

терпимість до холоду,
самотності й радіації;

пожиттєвий запас
повітря і їжі;

космічний корабель
за пару мільярдів доларів;

бажання втекти подалі звідси;

і воду.

Вода вам буде ой як потрібна.

Отже, яка нерухомість
вас цікавить?

Як щодо маєтку
у Лабіринті ночі?

А може схованка
у кратері "Щасливе лице"?

Фортеця на Фейс Мейса?

Вигляд на океан?

Упс, погані новини.

Ви запізнились на
чотири мільярди років.

Ми впевнені в тому, що колись
на Марсі були океани, озера та ріки,

все, що завгодно.

Але з часом майже всі
вони замерзли під поверхнею

або випарувалися у космос.

Напевно, трохи води
досі перебуває у пастці

під вуглецевими крижаними шапками,
які залежно від сезону то зменшуються, то збільшуються.

Як би виглядав Марс сьогодні,
якби на його поверхні була вода?

Усе, звісно, залежить
від кількості води,

але він би міг виглядати ось так.

Відносно плоска північна півкуля знаходиться
нижче за середню висоту над рівнем моря,

тому вона б стала гігантським океаном,

тоді як південна півкуля,
помережана кратерами,

залишилась би суха.

Різниця між півкулями доволі дивна,

і ми не знаємо, чому це так.

Можливо, південна півкуля
набагато старіша,

про що свідчить
кількість кратерів

і докази підвищеної
вулканічної діяльності на півночі.

Хтозна.

Може, одного дня на Марсі
знову з'являться океани,

але наразі це, по суті, величезна
запилена пустеля.

Насправді, вона дуже схожа
на пустелі на Землі,

так що ми змогли чимало всього
дізнатися про Марс, не покидаючи рідної планети.

Наприклад, марсіанські піщані дюни
формуються і поводяться

так само, як наші дюни,

хоча марсіанські версії
часто виростають вдвічі більші

через силу тяжіння, яка майже
на третину сильніша за нашу.

Але на Марсі є деякі особливості рельєфу,
що їх ви не побачите на Землі,

як-от хвилясті дюни, що сягають
до п'ятнадцяти метрів заввишки,

і чиє походження досі
нам незрозуміле.

Вам напевно цікаво:

"А що буде, якщо поєднати
таку пустелю, що займає цілу планету,

з атмосферою, в якій - як у нашій -

віють вітри, змінюється тиск,
бувають пилові бурі?"

Це будуть ваші найбільші
погодні загрози на Червоній планеті.

Завдяки їм ця планета - червоного кольору,

бо вони розносять частинки іржі
поверхнею планети і атмосферою.

Через низьку силу тяжіння
і брак вологості

ці пилові бурі можуть тривати
місяцями й покривати цілу планету.

Тому краще будувати свою оселю
якомога вище.

І ось ідеальне місце.

Гора Олімп - найвищий
вулкан у Сонячній системі.

Якби на Марсі була придатна
для дихання атмосфера,

від краєвидів з висоти 25 кілометрів
вам перехопило б подих.

Чи вулкани вам не до вподоби?

Тоді як щодо Долини Марінера -
найбільшого каньйону в Сонячній системі?

Він такий широчезний, що
якщо подивитись з одного краю -

протилежний край зникне за горизонтом.

Все ж, на тлі червонястого неба
можна милуватися блакитним заходом сонця.

Блакитним через порох, який поглинає
більшість блакитного світла,

і через те, як в атмосфері
розходяться сонячні промені.

Вам вистачить духу й допитливості,
чи ви просто шукаєте нових можливостей?

Тоді не вагайтесь -
перебирайтесь на Марс уже сьогодні.

Марс: Ще червоніший, ніж завжди.