Як втрата допомогла художниці знайти красу в недосконалості
-
0:01 - 0:02Я - художниця.
-
0:02 - 0:05Я створюю гіперреалістичні картини,
-
0:05 - 0:06тобто малюю людей
-
0:07 - 0:08ось так.
-
0:08 - 0:11Але сьогодні я тут,
щоб розказати про щось особисте, -
0:12 - 0:14що змінило мою роботу і погляди.
-
0:16 - 0:17Це те, через що ми всі проходимо,
-
0:17 - 0:21і я надіюсь, мій досвід комусь допоможе.
-
0:23 - 0:25Коротко про мене:
я виросла наймолодшою серед восьми дітей. -
0:26 - 0:28Так, вісім дітей у сім'ї.
-
0:28 - 0:31У мене шестеро старших братів і сестра.
-
0:31 - 0:33Щоб ви розуміли, що це таке,
-
0:34 - 0:36коли ми їхали на відпочинок,
-
0:36 - 0:37у нас був автобус.
-
0:37 - 0:39(Сміх)
-
0:41 - 0:44Моя супермама возила по усьому місту
-
0:44 - 0:46на позашкільні заняття --
-
0:46 - 0:48не автобусом.
-
0:49 - 0:51Ми мали і звичайну машину.
-
0:52 - 0:54Вона водила мене на уроки малювання,
-
0:54 - 0:55і не на один чи два.
-
0:55 - 1:01Вона водила мене на усі наявні уроки
у віці 8-16 років, -
1:01 - 1:02це все, що я хотіла робити.
-
1:03 - 1:05Вона навіть брала урок зі мною
у Нью-Йорку. -
1:06 - 1:10Наймолодша дитина в сім'ї,
я вивчила уроки виживання. -
1:10 - 1:11Правило номер один:
-
1:11 - 1:14не дозволяй старшому брату
бачити дурниці, які ти робиш. -
1:16 - 1:18Тому я стала спокійною і акуратною,
-
1:18 - 1:21дотримуюся правил і стою в черзі.
-
1:22 - 1:25Але у мистецтві я створила свої правила.
-
1:25 - 1:26Це мій власний світ.
-
1:28 - 1:30Ще до 14 я знала,
що хочу стати художницею. -
1:32 - 1:35Я також збиралася стати офіціанткою,
щоб підтримати свою творчість фінансово. -
1:36 - 1:38Тому я продовжувала відточувати навики.
-
1:38 - 1:40Я стала магістром мистецтв,
-
1:40 - 1:44і на моїй першій виставці
брат запитав: -
1:44 - 1:47"Що означають усі ці червоні крапки
поруч з картинами?" -
1:47 - 1:49Ніхто не був таким здивованим, як я.
-
1:50 - 1:52Червоні крапки означали,
що картини продані, -
1:52 - 1:54і я можу сплатити оренду
-
1:54 - 1:55завдяки своїй творчості.
-
1:56 - 1:59На цей час у моїй квартирі
було лише чотири розетки, -
1:59 - 2:03і я не могла користуватися мікрохвильовою
і тостером одночасно, -
2:03 - 2:05але я могла оплатити оренду квартири.
-
2:05 - 2:07І я була дуже щаслива.
-
2:08 - 2:10Ось картина з цього часу.
-
2:11 - 2:14Я хотіла, щоб вона була
якомога реалістичніша. -
2:14 - 2:16Конкретна і правдоподібна.
-
2:17 - 2:22Тут я була сама по собі
і все тримала під контролем. -
2:24 - 2:27Відтоді я побудувала кар'єру,
малюючи людей у воді. -
2:27 - 2:31Ванна і душ
були ідеальним середовищем. -
2:31 - 2:33Це було інтимно і приватно,
-
2:33 - 2:37вода була складним завданням,
над яким я працювала десятиліття. -
2:37 - 2:40Я створила 200 таких картин,
-
2:40 - 2:41деякі з них по 6-8 футів,
-
2:42 - 2:44наприклад ця.
-
2:44 - 2:48Я додала борошно у воду,
щоб зробити її мутною, -
2:49 - 2:51вилила олію на поверхню
-
2:51 - 2:53і занурила дівчину в усе це,
-
2:53 - 2:55і коли я підсвітила,
-
2:55 - 2:58це було так красиво,
що я не могла дочекатись, коли почну малювати. -
2:58 - 3:02Мене спонукала імпульсивна цікавість,
-
3:02 - 3:04я завжди була в пошуках чогось нового,
що додати: -
3:04 - 3:06вініл, пара, скло.
-
3:07 - 3:10Одного разу я вилила вазелін
на голову і волосся, -
3:10 - 3:13щоб побачити, як це виглядає.
-
3:13 - 3:14Не робіть цього.
-
3:14 - 3:15(Сміх)
-
3:18 - 3:19Усе йшло добре.
-
3:19 - 3:21Я шукала свій шлях.
-
3:21 - 3:23Я була енергійною і вмотивованою,
-
3:23 - 3:25в оточенні художників,
-
3:26 - 3:28завжди ходила на відкриття і заходи.
-
3:28 - 3:31У мене був успіх і визнання,
-
3:31 - 3:35я перебралася у квартиру
з більш ніж чотирма розетками. -
3:36 - 3:38Ми з мамою сиділи до пізнього вечора,
-
3:38 - 3:41розмовляли про ідеї
та надихали одна одну. -
3:41 - 3:43Вона виготовляла чудову кераміку.
-
3:44 - 3:47У мене є друг Бо,
він намалював цю картину, -
3:47 - 3:50ми з його дружиною танцюємо біля океану,
-
3:50 - 3:51він назвав її "Світлі роки".
-
3:51 - 3:54Я запитала, що він має на увазі,
і він сказав: -
3:54 - 3:58"Коли ти вступаєш у доросле життя,
ти вже більше не дитина, -
3:58 - 4:02але ти ще не обтяжений обов'язками".
-
4:03 - 4:05І це все. Це були світлі роки.
-
4:06 - 4:088 жовтня 2011 року
-
4:08 - 4:10світлі роки завершилися.
-
4:10 - 4:13Моїй мамі діагностували рак легенів.
-
4:15 - 4:18Він поширився на її кістки і мозок.
-
4:18 - 4:21Коли вона це сказала,
я впала на коліна. -
4:21 - 4:22Мені запаморочилося у голові.
-
4:23 - 4:26Коли я зібралася з силами
і глянула на неї, -
4:26 - 4:27я зрозуміла, що йдеться не про мене.
-
4:27 - 4:30Треба з'ясувати, як допомогти мамі.
-
4:31 - 4:32Мій батько - лікар,
-
4:33 - 4:36тому нам пощастило,
що він про все подбав, -
4:36 - 4:38він опікувався нею так
добре, як тільки міг. -
4:39 - 4:41Але я теж хотіла допомогти,
усім чим могла. -
4:41 - 4:44і я хотіла спробувати усе можливе.
-
4:44 - 4:45Усі ми хотіли.
-
4:46 - 4:47Я ретельно шукала таблетки,
-
4:47 - 4:51дієти, соки, голковколювання.
-
4:51 - 4:53Нарешті я запитала маму:
-
4:53 - 4:55"Це те, що ти хочеш, щоб я робила?"
-
4:55 - 4:57І вона відповіла: "Ні".
-
4:57 - 5:01Мама сказала: "Заспокійся.
Ти мені будеш потрібна пізніше". -
5:04 - 5:06Вона розуміла, що коїться,
-
5:06 - 5:07і розуміла, що лікарі,
-
5:07 - 5:09експерти та Інтернет
не знають, -
5:09 - 5:12як вона хоче пройти через це.
-
5:13 - 5:14Я мусила запитати про це в неї.
-
5:16 - 5:18Я зрозуміла, що
якщо сама намагатимусь якось зарадити, -
5:18 - 5:20то потім шкодуватиму про це.
-
5:20 - 5:22Тому я була поруч з нею,
-
5:22 - 5:25у будь-яких ситуаціях,
-
5:25 - 5:27просто слухала її.
-
5:28 - 5:33Якщо раніше я пручалася,
то тепер піддалася, -
5:33 - 5:35відмовилася контролювати те,
що не піддається контролю, -
5:36 - 5:38і просто була біля мами.
-
5:40 - 5:41Час сповільнився,
-
5:42 - 5:44і дата вже не мала значення.
-
5:45 - 5:47У нас виникли свої традиції.
-
5:47 - 5:50Кожного ранку я залазила до маминого ліжка
і спала з нею. -
5:51 - 5:52Мій брат приїжджав на сніданок,
-
5:52 - 5:55ми раділи, коли чули,
як наближається його машина. -
5:56 - 5:59Я допомагала їй піднятися,
брала за обидві руки, -
5:59 - 6:01і ми йшли до кухні.
-
6:02 - 6:05Мама брала великий кухоль,
який сама зробила, -
6:05 - 6:07пила з нього каву
-
6:08 - 6:10і їла на сніданок хліб
з прісного тіста. -
6:12 - 6:13Потім був душ,
-
6:13 - 6:14вона любила це заняття.
-
6:14 - 6:16Мама любила теплу воду,
-
6:16 - 6:19а я потурала їй як могла,
-
6:19 - 6:21як у СПА.
-
6:21 - 6:23Інколи нам допомагала моя сестра.
-
6:23 - 6:25У нас були теплі рушники
-
6:25 - 6:28і приготовані капці,
-
6:28 - 6:30тому мама ніколи не мерзла,
навіть на секунду. -
6:31 - 6:32Я сушила їй волосся.
-
6:33 - 6:35Ввечері приїжджали
мої брати з дітьми, -
6:35 - 6:37і це було головним моментом її дня.
-
6:39 - 6:42З часом ми перейшли на інвалідний візок,
-
6:42 - 6:44вона не дуже хотіла їсти
-
6:45 - 6:49і користувалася найменшою чашкою,
яку ми знайшли, щоб пити каву. -
6:51 - 6:53Я більше не могла її доглядати сама,
-
6:53 - 6:56тому ми найняли помічницю,
щоб допомагати їй приймати душ. -
6:56 - 6:59Усі щоденні прості дії
-
6:59 - 7:01стали священним ритуалом,
-
7:02 - 7:04і ми повторювали його день за днем,
-
7:04 - 7:06поки рак поширювався.
-
7:06 - 7:08Це було принизливо і боляче,
-
7:08 - 7:11але я хотіла бути саме там.
-
7:12 - 7:15Ми називали цей час "прекрасний жах".
-
7:16 - 7:20Мама померла 26 жовтня 2012.
-
7:20 - 7:24Через рік і три тижні після діагнозу.
-
7:25 - 7:26Вона пішла.
-
7:30 - 7:32Мої брати, сестра, тато і я -
-
7:32 - 7:35усі ми зблизилися,
дбаючи про маму. -
7:36 - 7:38Здавалося, що все наше
сімейне життя змінилося, -
7:38 - 7:40всі наші встановлені ролі стерлися,
-
7:40 - 7:42і ми просто опинилися всі разом
у незвіданому, -
7:42 - 7:45відчували одне і теж
-
7:45 - 7:46і дбали одне про одного.
-
7:48 - 7:50Я така вдячна їм.
-
7:53 - 7:57Як людина, яка переважно працює
наодинці в майстерні. -
7:57 - 7:59я не мала уявлення, що такий зв'язок
-
7:59 - 8:02може бути таким важливим,
таким цілющим. -
8:03 - 8:05Це було найважливішим.
-
8:06 - 8:09Це те, що я завжди хотіла.
-
8:09 - 8:14Отже, після похоронів, настав час іти
у майстерню. -
8:16 - 8:18Я зібрала все в машину
і повернулася у Бруклін, -
8:18 - 8:22малювати, як завжди,
адже я цим займалася раніше. -
8:22 - 8:24Але сталася одна річ.
-
8:27 - 8:32Я немовби випустила з себе все,
що нуртувало в моїй душі. -
8:34 - 8:39Оте акуратно намальоване
безпечне місце, -
8:39 - 8:41яке я творила у своїх картинах,
-
8:41 - 8:43виявилося міфом.
-
8:43 - 8:45І це міф розтанув.
-
8:45 - 8:49Мені було страшно, бо я
не хотіла більше малювати. -
8:51 - 8:53Тому я пішла у ліс.
-
8:53 - 8:56Я думала, що спробую малювати просто неба.
-
8:56 - 9:00Я взяла фарби,
але я не була пейзажистом, -
9:00 - 9:03втім, я не належала
до жодного типу художників, -
9:03 - 9:05тому не мала якихось
схильностей чи очікувань, -
9:05 - 9:08що дало мені змогу
бути сміливою і вільною. -
9:08 - 9:10Одну з картин я так і залишила вологою
-
9:10 - 9:13надворі на цілу ніч,
-
9:13 - 9:16поруч із вогниками у лісі.
-
9:16 - 9:19До ранку картина була вкрита жучками.
-
9:21 - 9:23Але мені було байдуже.
Яка різниця? -
9:23 - 9:26Я забрала ці картини назад у майстерню,
-
9:26 - 9:28дряпала їх, вирізала,
-
9:28 - 9:30вилила на них розчинник,
-
9:31 - 9:33наклала ще більше фарби і малювала.
-
9:33 - 9:34Я не мала ніяких намірів,
-
9:35 - 9:37а просто спостерігала,
що відбувається. -
9:39 - 9:41Це та картина з жучками.
-
9:42 - 9:44Я не хотіла зобразити реальність.
-
9:44 - 9:48Мене зачарували хаос і недосконалість,
-
9:49 - 9:50і щось почало відбуватися.
-
9:52 - 9:53Повернулась допитливість.
-
9:54 - 9:57А це ще одна картина з лісу.
-
9:58 - 10:00Але є один нюанс.
-
10:00 - 10:03Я не могла контролювати процес,
як колись. -
10:03 - 10:06Йшлося про припущення і натяки,
-
10:06 - 10:08а не пояснення чи опис.
-
10:10 - 10:14І ця недосконалість,
хаотична, бурхлива поверхня -
10:14 - 10:16і перетворилась на історію.
-
10:18 - 10:21Я стала допитливою,
як колись. -
10:22 - 10:26Далі я хотіла помістити в ці картини
фігури, людей, -
10:26 - 10:28я полюбила це нове середовище
-
10:28 - 10:32і хотіла показати і людей, і атмосферу.
-
10:34 - 10:36Коли мені спала на думку ідея,
як це зробити, -
10:36 - 10:39я відчула запаморочення,
-
10:39 - 10:42що тільки підкреслило,
-
10:42 - 10:44що цехороший знак.
-
10:45 - 10:48Я покажу вам,
над чим я працювала. -
10:48 - 10:52Цього ще ніхто не бачив, тож
це буде анонс -
10:52 - 10:53моєї нової виставки,
-
10:53 - 10:55підготовка до якої триває.
-
10:56 - 10:58Багато простору
-
10:59 - 11:01замість ізольованої ванни.
-
11:01 - 11:03Все ззовні, а не у приміщенні.
-
11:05 - 11:07Менше контролю,
-
11:08 - 11:09насолода недосконалістю,
-
11:10 - 11:11дозвіл на...
-
11:12 - 11:14дозвіл на недосконалість.
-
11:16 - 11:17І в цій недосконалості
-
11:17 - 11:19можна побачити вразливість.
-
11:19 - 11:24Я відчула свій сокровенний намір,
те, що найважливішим для мене є -
11:26 - 11:28зв'язок з людиною,
-
11:28 - 11:32який трапляється у просторі,
де нема контролю. -
11:34 - 11:35І я хочу це малювати.
-
11:38 - 11:40І ось що я зрозуміла.
-
11:41 - 11:44Усі ми переживемо в житті
великі втрати: -
11:45 - 11:47робота чи кар'єра,
-
11:47 - 11:50стосунки, любов чи молодість.
-
11:52 - 11:53Ми втратимо здоров'я,
-
11:54 - 11:55людей, яких любимо.
-
11:56 - 11:58І ці втрати
непідконтрольні нам. -
11:59 - 12:00Вони непередбачувані
-
12:01 - 12:03і збивають нас з ніг.
-
12:03 - 12:05І я кажу: впустіть їх.
-
12:07 - 12:10Упадіть на коліна. Змиріться.
-
12:11 - 12:13Не намагайтеся змінити їх
-
12:13 - 12:15і не бажайте, щоб усе було по-іншому.
-
12:15 - 12:17Просто так є.
-
12:19 - 12:21А потім з'являється простір,
-
12:21 - 12:23що відчуває вашу вразливість,
-
12:24 - 12:26те, що є важливим для вас,
-
12:26 - 12:27ваші сокровенні прагнення.
-
12:29 - 12:31Спробуйте встановити зв'язок
-
12:32 - 12:35з тими, хто є тут,
-
12:35 - 12:37реальний і живий.
-
12:38 - 12:40Це те, чого ми всі хочемо.
-
12:41 - 12:44Скористаймося можливістю
знайти щось красиве -
12:45 - 12:47у невідомому,
непередбачуваному -
12:49 - 12:50і навіть жахливому.
-
12:51 - 12:52Дякую.
-
12:53 - 12:56(Оплески)
- Title:
- Як втрата допомогла художниці знайти красу в недосконалості
- Speaker:
- Алісса Монкс
- Description:
-
Художниця Алісса Монкс знаходить красу і натхнення у незвіданому, непередбачуваному та навіть жахливому. У поетичній, особистій промові вона розповідає про взаємодію життя, фарб і полотен через її розвиток як художниці й людини.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 13:08
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Hanna Leliv accepted Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Olesia Kulyk edited Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Olesia Kulyk edited Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Olesia Kulyk edited Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Olesia Kulyk edited Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection | ||
Olesia Kulyk edited Ukrainian subtitles for How loss helped one artist find beauty in imperfection |