Афазія: розлад, через який людина втрачає слова - Сюзан Вортман-Джут

Переглянути повну версію уроку можна за посиланням: http://ed.ted.com/lessons/aphasia-the-disorder-that-makes-you-lose-your-words-susan-wortman-jutt

Мова є важливою частиною нашого життя, яку ми часто сприймаємо як належне. Якщо б витончене мереживо мови в нашому мозку було пошкоджене інсультом, хворобою чи травмою, у вас могли б виникути складнощі з підбіром слів.
Сюзан Вортман-Джут в деталях розповідає про розлад, що називається афазією, і який може шкодити всім аспектам спілкування.

Урок Сюзан Вортман-Джут, анімація TED-Ed.

Мова - невід'ємна частина нашого життя,
яку ми часто приймаємо як належне.

Завдяки їй ми можемо передавати
наші думки та почуття,

тонути у романах,

відправляти повідомлення,

і спілкуватися з друзями.

Важко уявити, що ми можемо бути
не здатні перетворити думки у слова.

Але якщо б витонченне мереживо мови
в нашому мозку

було пошкоджене інсультом,
хворобою чи травмою,

у вас могли б виникнути складнощі
з підбором слів.

Цей розлад, що називається афазія,
може погіршити спілкування в усіх проявах.

Люди, що мають афазію, залишаються
такими ж розумними, як і раніше.

Вони знають що вони хочуть сказати,

але не завжди можуть
правильно підібрати слова.

Вони можуть ненавмисно
заміняти слова на парафазії,

плутати споріднені слова,
говорити "собака" замість "кіт",

або слова, які схоже звучать,
наприклад, "холодно" і "голодний".

Іноді взагалі важко зрозуміти,
що саме вони говорять.

Є декілька типів афазії,
розбитих на дві категорії:

Сенсорна, або рецептивна афазія,

та моторна афазія.

Люди з повною афазією можуть мати
нормальні інтонації,

але використовувати слова без значення.

Їм складно сприймати мову інших

і вони часто не можуть розпізнати
свої мовні помилки.

Люди з неповною афазією,
з іншого боку,

можуть добре розуміти,

але будуть довго сумніватися, яке слово
вжити і робитимуть граматичні помилки.

Всі ми час від часу маємо це відчуття,
що воно на кінчику язика,

коли не можемо згадати слово,

але афазія може викликати складнощі в
назвах простих, щоденних об’єктів.

Навіть читання і письмо можуть бути
складними і бентежними.

Отже, як трапляється втрата мови?

Людський мозок має 2 півкулі.

В більшості людей ліва півкуля керує
мовою.

Ми знаємо це тому, що в 1861

терапевт Пол Брока вивчав пацієнта,

який втратив здатність вживати одне
єдине слово "загар".

Впродовж посмертного дослідження
мозку пацієнта

Брока виявив велике пошкодження в
лівій півкулі,

зараз відомій як зона Брока.

Нуковці зараз вважають, що зона Брока
є відповідальною за називання об’єктів

і координацію м’язів мовлення.

Позаду зони Брока є зона Верніке
біля слухової кори.

Це місце, де мозок прив’язує
значення до мовних звуків.

Пошкодження зони Верніке шкодить
здатності мозку розуміти мову.

Афазія виникає під час пошкодження одної
або двох цих спеціальних мовних зон.

На щастя, є і інші зони мозку,

які підтримують ці мовні центри

і можуть допомогти з комунікацією.

Навіть зони мозку, які контролюють рух,
є пов’язаними з мовою.

Досдження МРТ показали, що коли ми
чуємо слова дій, як "бігти" чи "танцювати",

частини мозку відповідальні за рух,
задіюються так,

ніби тіло дійсно танцює або біжить.

Наша інша півкуля грає роль і
в мовленні також,

підсилюючи ритм та інтонацію мовлення.

Ці немовні зони інколи допомагають
людям з афазією,

коли спілкування складне.

Наскільки поширена афазія?

Приблизно 1 мільйон людей тільки в США
мають її,

з 80 000 нових випадків кожного року.

Приблизно одна третя тих, хто вижив
після нападів, страждають на афазію,

що робить її поширенішою, ніж
хвороба Паркінсона

чи розсіяний склероз,

які все-таки більш відомі.

Є один рідкісний вид афазії, який називається первинна прогресуюча афазія (ППА),

яка не викликається нападом або
пошкодженням мозку,

а справді є формою слабоумства,

в якому втрата мови є першим симптомом.

Метою лікування ППА є підтримка
функціонування мови, поки можливо,

до появи інших симптомів слабоумства.

Проте, коли афазія викликана нападом
або травмою мозку,

покращення мови може бути досягнено
завдяки мовній терапії.

Здатність нашого мозку лікувати себе,
знана як пластичність мозку,

дозволяє зонам довкола пошкодження

перейняти деякі функції під час
процесу зцілення.

Науковці здійснили досліди
за допомогою нових технологій,

які, як вони вважають, можуть допомагати
пластичності мозку в людей з афазією.

Тим часом багато людей з афазією
залишаються ізольованими,

боячись, що інші не зрозуміють їх або не
дадуть додаткового часу, щоб сказати.

Пропонуючи їм час і гнучкість в спілкуванні
залежно від їх можливостей,

ви можете допомогти їм відкрити двері
до мови знову

і подолати обмеженння афазії.