Майкл Ґрін: Чому варто будувати дерев'яні небосяги

"Будуєте небосяг? Забудьте про сталь і бетон, - каже архітектор Майкл Ґрін, - і будуйте його з ... дерева". У цій захопливій промові він розповідає, що будувати безпечні дерев'яні споруди заввишки 30 поверхів (а то й більше) - не тільки можливо, а й необхідно.

Це мій дідусь.

А це мій син.

Дідусь навчив мене працювати з деревом,

коли я ще був малим.

А ще він навчив мене,

що якщо Ви зрубали дерево, щоб щось із нього зробити,

то мусите вшанувати життя цього дерева,

виготовивши з нього якнайкрасивішу річ.

Мій син нагадав мені,

що попри всі сучасні технології та іграшки на світі,

часом звичайні дерев'яні кубики,

складені один на один,

можуть надихнути на щось неймовірне.

Ось будинки, які я збудував.

Я проектую будинки по всьому світу,

працюючи в офісі у Ванкувері та Нью-Йорку.

Ми споруджуємо будівлі різних розмірів і стилів,

з різних матеріалів, залежно де саме працюємо.

Але найбільше я люблю деревину,

і сьогодні розповім Вам про неї історію.

Я люблю деревину зокрема тому, що

коли люди заходять у дерев'яну споруду,

вони реагують на неї по-особливому.

Я ніколи не бачив, щоб хтось заходив в один із наших будинків

і обіймав сталеву чи бетонну колону.

Однак, я був свідком цього у дерев'яному будинку.

Я на власні очі бачив, як люди торкаються дерева,

і, гадаю, на це є причина.

На Землі не існує двох однакових шматків деревини -

як і двох однакових сніжинок.

Це чудово.

Дерево немов залишає

відбитки пальців матінки-природи на наших будівлях.

І саме завдяки цим відбиткам, наші будинки

повертають нас до природи у забудованому середовищі.

Я мешкаю у Ванкувері, поблизу лісу,

у якому дерева сягають 33 поверхів заввишки.

Уздовж узбережжя на півдні Каліфорнії

секвої сягають 40 поверхів угору.

Однак, дерев'яні будівлі у більшості куточків світу

мають щонайбільше чотири поверхи.

Навіть будівничі норми часом забороняють

споруджувати вищі будинки.

Це стосується і Сполучених Штатів.

Винятки, усе ж, існують.

Та й вони мусять бути,

адже ситуація рано чи пізно зміниться, я сподіваюся.

Чому я так гадаю? Справа в тому,

що половина населення живе у містах.

Незабаром там мешкатиме 75 відсотків людей.

Міста будуть густонаселені, отже будинки

і далі будуть високі.

На мою думку, у містах є місце для деревини.

Адже за наступні 20 років

три мільярди людей на планеті

потребуватимуть нової домівки.

Для 40 відсотків жителів світу треба буде

збудувати новий дім за наступні 20 років.

Один із трьох мешканців сучасного міста

живе у нетрях.

Тобто один мільярд людей на планеті живуть у нетрях.

Сто мільйонів людей у світі - безхатченки.

Перед архітекторами і суспільством

постала проблема -

забезпечити цих людей житлом.

Проблема виникає, коли люди перебираються до міста:

міста збудовані з двох матеріалів -

сталі та бетону. Це чудові матеріали.

Матеріали, винайдені у минулому столітті.

Однак їхнє виробництво потребує чималих затрат енергії

і продукує тони парникових газів.

Сталь становить три відсотки

викидів парникових газів, що їх генерує людина,

а бетон - п'ять відсотків.

Отож вісім відсотків

парникових газів

походять із цих двох матеріалів.

На жаль, ми про це не задумуємося.

А будинки нам просто не спадають на гадку,

хоча мали б.

Це статистичні дані США про вплив парникових газів.

Майже половину парникових газів генерує галузь будівництва.

Погляньмо на енергію - те ж саме.

Транспорт займає друге місце у списку,

а саме про нього ми чуємо найчастіше.

І йдеться не тільки про енергію,

а й про вуглець.

На мій погляд, дві проблеми -

як задовольнити потреби

трьох мільярдів людей, що потребують житла,

і зміна клімату - неминуче зіткнуться,

а то й уже зіткнулися.

Нам потрібно мислити у новому напрямі.

Я гадаю, що деревина стане нам у пригоді -

і я розповім Вам, як саме.

Як архітектор скажу Вам, що дерево - це єдиний матеріал,

чудовий матеріал, яким я можу користуватися,

що вже визрів під дією сонця.

Коли дерево росте у лісі, воно створює кисень

і поглинає двоокис вуглецю.

Потім воно вмирає і падає на землю,

повертаючи двоокис вуглецю назад в атмосферу або в землю.

Якщо дерево згоряє під час пожежі,

то вуглець повертається в атмосферу.

Однак якщо з дерева збудувати будинок,

меблі або дерев'яну іграшку,

то воно не втрачає чудової здатності

зберігати і зв'язувати вуглець.

Один кубометр дерева зберігає

одну тону двоокису вуглецю.

Існує два способи розв'язати проблему зміни клімату:

скоротити викиди і знайти спосіб їх зберігати.

Дерево - це єдиний будівельний матеріал,

який уміє і те, й інше.

Сьогодні ми дотримуємося принципу,

що Земля дає нам їжу.

У цьому столітті ми мусимо дійти згоди,

що Земля може дарувати нам і домівку.

Але як це зробити,

якщо міста нестримно зростають,

а дерев'яні будівлі можуть бути щонайбільш чотири поверхи заввишки?

Треба менше використовувати бетон і сталь,

і при цьому будувати вищі будинки. Так ми створили проект

30-поверхових дерев'яних будинків.

Ми працювали над проектом разом із інженером

на ім'я Ерік Карш - моїм колегою.

Ми взялися за цю справу,

бо у нас з'явилися нові дерев'яні вироби -

так звані масові дерев'яні панелі.

Ці панелі зроблені з молодих дерев,

низькорослих видів і невеликих шматків деревини,

які склеєні докупи і утворюють величезні панелі:

2,5 метрів завширшки, 20 метрів завдовжки, різноманітної товщини.

Я завжди кажу:

коли ми говоримо про деревину,

то здебільшого маємо на увазі конструкції розміром два на чотири.

Ось що відразу спадає людям на гадку.

Конструкції два-на-чотири - це такі собі

кубики Леґо з вісьмома виступами,
з якими ми всі бавилися малими.

З Леґо такого розміру - як і з конструкцій два-на-чотири -

можна виготовити що завгодно.

Але пригадайте собі, як ви були малими,

порпалися у купі кубиків

і раптом знайшли великий кубик Леґо з 24-ма виступами.

Ви страшенно втішилися:

"Ого, круто! Тепер я збудую щось справді велике

і класне!"

Усе відразу змінилося!

Масові дерев'яні панелі -
це немов ті кубики з 24-ма виступами.

Вони змінюють масштаб наших дій.

Ми створили проект під назвою FFTT

за ліцензією Creative Commons,

який дає змогу збудувати дуже гнучку систему

будинку за допомогою тих великих панелей.

За бажанням, ми можемо спорудити одразу шість поверхів.

Це відео показує, як складається будинок -

дуже просто. Ці будинки доступні

для архітекторів та інженерів,

які будують для різних культур по всьому світу

і творять у найрізноманітніших архітектурних стилях.

Щоб гарантувати безпеку,

ми спроектували ці будинки

під умови Ванкувера,

який розташований у високосейсмічній зоні.

Навіть у таких умовах вони можуть сягнути 30 поверхів заввишки.

Але щоразу, як я говорю на цю тему,

мене завжди перепитують - навіть на цій конференції:

"Серйозно? 30 поверхів? Як таке може бути?"

Мені задають чимало справді змістовних

і важливих запитань,
над відповідями до яких ми дуже довго

працювали, коли готували свої звіт

і доповідь, які рецензували фахівці.

Я відповім на кілька запитань.

Розпочнемо з пожежі,

адже саме це Вам мабуть спадає на думку в першу чергу.

Цілком зрозуміло.

Ось моя відповідь.

Якщо Ви запалите сірник

і піднесете його до колоди, то вона

не загориться, чи не так? Це всім відомо.

Щоб розпалити вогнище, Ви спочатку складаєте

тріски, а вже потім - дрова.

І лише згодом докидаєте до вогню колоду.

Звичайно, що колода у такому випадку загориться,

але горітиме повільно.

Масові дерев'яні панелі - ці нові продукти,

що їх ми використовуємо - це немов колоди.

Їх важко підпалити, а коли вони все-таки загоряться,

то горітимуть дуже передбачувано.

Знання пожежної справи дає нам змогу передбачити, як ці панелі горітимуть,

і зробити дерев'яні будинки такими ж безпечними,

як бетонні чи сталеві.

Наступна проблема - вирубка лісів.

18 відсотків викидів парникових газів

у світі - це наслідок

вирубки лісів.

Ми нізащо не хочемо рубати дерева.

А тим більше - не ті, що треба.

Існують моделі екораціонального лісівництва,

які вказують, як правильно рубати дерева -

тільки ті з них, що підходять

для наших систем.

Я гадаю, що ці концепції

змінять засади вирубки лісів.

Країнам, що боряться із вирубкою лісів,

ми маємо запропонувати спосіб,

як краще використовувати ліс,

і заохотити тамтешніх мешканців заробляти

на дуже швидких циклах росту -

10-, 12-, 15-річних дерев, з яких ми виготовляємо свій продукт

і можемо будувати у великих масштабах.

Ми зробили розрахунки для 20-поверхового будинку:

у Північній Америці виросте достатньо дерев за 13 хвилин.

Всього-на-всього.

Ми не матимемо проблеми з вуглецем.

Якщо ми збудуємо 20-поверховий будинок із цементу та бетону,

то для цього муситимемо виготовити

цемент, а разом із ним - 1200 тон двоокису вуглецю.

Якщо ж скористаємося деревиною,

то зв'яжемо близько 3100 тон вуглецю -

чиста різниця становитиме 4300 тон.

Це те ж саме, якби за один рік із доріг

зникло 900 автомобілів.

Подумайте про ті три мільярди людей,

які потребують нової домівки.

Можливо, це справді допоможе скоротити викиди.

Я сподіваюся, що ми стоїмо на порозі революції

у галузі будівництва, адже це перший новий спосіб

збудувати небосяг, який з'явився за останні 100 років.

Однак найважче - змінити думку громади про те,

що таке можливо. Це найбільша проблема.

Проектування - це, чесно кажучи, найлегша частина справи.

Ось що я хочу Вам розповісти.

Перший небосяг (у технічному розумінні) -

а небосяг, за визначенням, має 10 поверхів заввишки, хоч у це й важко повірити -

перший небосяг з'явився у Чикаго.

Люди боялися ходити під цим будинком.

Однак усього за чотири роки

Ґустав Ейфель спорудив Ейфелеву вежу.

А зробивши це,

він змінив горизонт міст світу.

Змінив і започаткував змагання

між Нью-Йорком і Чикаго,

де будівельники почали
споруджувати щораз вищі будинки,

і підіймали планку дедалі вище,

пропонуючи щораз кращі інженерні рішення.

Цю модель ми збудували у Нью-Йорку,

як теоретичну модель у студмістечку

технічного університету, що незабаром з'явиться.

Ми обрали саме цей майданчик,

щоб показати Вам, як виглядають такі будинки,

що можуть мати різний зовнішній вигляд.

Наразі йдеться тільки про структуру.

Ми обрали технічний університет,

бо, на мій погляд, дерево - це

технологічно найдосконаліший матеріал, з якого ми можемо будувати.

Просто патентом на нього володіє матінка-природа,

і нам це не дуже до вподоби.

Але так і має бути -

відбитки пальців природи у забудованому середовищі.

Я з нетерпінням чекаю можливості

створити так званий момент Ейфелевої вежі.

По всьому світу з'являються будинки.

Будинок у Лондоні заввишки дев'ять поверхів,

новий, щойно завершений будинок у Австралії

заввишки 10 чи 11 поверхів.

Ми поволі робимо дерев'яні будинки вищими

і сподіваємося,

що мій рідний Ванкувер уже незабаром

стане домівкою найвищого у світі дерев'яного будинку

заввишки 20 поверхів.

Момент Ейфелевої вежі зруйнує бар'єри -

умовні бар'єри висоти -

і дасть змогу дерев'яним будинкам долучитися до змагання.

Усе тільки починається.

Дякую.

(Оплески)