Чи може ваш мозок самовідновлюватися? - Раліца Петрова

Переглянути повну версію уроку можна за посиланням: http://ed.ted.com/lessons/could-your-brain-repair-itself-ralitsa-petrova

Уявіть, що мозок можна було б перезавантажувати, замінювати пошкоджені клітини новими. Це може звучати, як наукова фантастика,— але це потенційна реальність, яку вчені досліджують вже зараз. Раліца Петрова розкриває деталі науки нейрогенезу і пояснює, як ми можемо використовувати його, щоб запобігти таким захворюванням як хвороба Альцгеймера і Паркінсона.

Урок - Раліца Петрова, анімація - Artrake Studio.

Уявімо, що мозок можна перезавантажити,

замінивши старі та пошкоджені клітини
новими та удосконалими.

Може це і звучить, як наукова фантастика,

але, насправді, це потенційна реальність,
яку вчені досліджують вже зараз.

Та чи колись зможе мозок
самовідновлюватися?

Відомо, що ембріональні клітини
в нашому молодому мозку, що розвивається,

створюють нові нейрони,

мікроскопічні частинки,
що входять до складу мозкової тканини.

Ці новоутворені нейрони відправляються
до різних частини мозку, що розвивається,

що призводить до його самоорганізації
в різних структурах.

Але до недавнього часу

вчені думали, що продукування клітин різко
припинялося після початкового росту,

наштовхуючи їх на висновок, що
неврологічні захворювання

такі як хвороба Альцгеймера і Паркінсона,

а також руйнівні явища, як
інсульт - незворотні.

Але серія нещодавніх відкриттів

показала, що дорослий мозок
дійсно продовжує виробляти нові клітини

принаймні в трьох відділах мозку.

Цей процес, відомий як нейрогенез,

до якого входять окремі клітини мозку,
так звані нейронні стовбурові клітини

та прогеніторні клітини,

що продукують нові нейрони
або замінюють старі.

Нейрогенез був виявлений
у трьох відділах мозку -

це зубчаста звивина, яка
відповідає за навчання і запам'ятовування,

субвентрикулярна зона, яка може
постачати нейрони до нюхової цибулини

для сполучення носа з мозком

і смугасте тіло,
яке відповідає за координацію рухів.

Вчені ще не мають уявлення про те,
яку саме роль

відіграє нейрогенез
в кожному з цих відділів,

або чому вони мають таку здатність,
яка відсутня в інших відділах мозку,

але факт наявності механізму продукування
нових нейронів в дорослому мозку

відкриває унікальну можливість.

Та чи можемо ми використати цей механізм
для лікування пошкодженого мозку

подібно до того, як нова шкіра
загоює рани,

або зламана кістка знову зростається?

Тож ось, де ми знаходимося зараз.

Деякі білки та інші дрібні молекули,
які повторюють ці білки,

можна вводити в мозок,

щоб змусити нейронні стовбурові
та прогеніторні клітини

виробляти більше нейронів
у цих трьох точках.

Цей метод ще потребує удосконалення,

щоб відтворювати клітини більш ефективно

і збільшити кількість живих клітин.

Але дослідження показують,
що прогеніторні клітини з цих зон

насправді можуть відправлятися до місця,
де сталася травма,

і створювати нові нейрони.

Можливий і ще один перспективний підхід:

це пересадка здорових нейронних клітин,

які культивують в лабораторії,
щоб замінити травмовані тканини,

як ми робимо зі шкірою.

Зараз вчені проводять експерименти,

щоб визначити, чи потрібно пересаджувати
донорські клітини, які можуть ділитися,

відрізнятися та успішно породжувати
нові нейрони в ушкодженому мозку.

Вони також виявили,

що ми могли б навчати
інші види клітин головного мозку,

такі як астроцити або олігодендроцити,

поводити себе, як нейронні стовбурові
клітини і генерувати нейрони.

То чи зможе наш мозок, через пару
десятків років, самовідновлюватися?

Ми не можемо стверджувати напевно,

але це стало однією з основних цілей
регенеративної медицини.

Людський мозок має 100 мільярдів нейронів

і ми все ще продовжуємо вивчати цю
біологічну материнську плату.

Але щоденні дослідження нейрогенезу
наближають нас до такого перезавантаження.