Забудьте про шопінг. Скоро ви будете завантажувати свій новий одяг - Даніт Пелег

Дивіться повний урок на: http://ed.ted.com/lessons/forget-shopping-soon-you-ll-download-your-new-clothes-danit-peleg

Одяг, який можна завантажити та роздрукувати, може висіти у вашій шафі. Те,що розпочалось як дизайнерський проект Деніт Пелег у школі моди та дизайну, стало колекцією 3D-надрукованого одягу, який досить міцний та м'який, щоб носити його кожен день. "Мода - це дуже матеріальна річ", - говорить вона. "Цікаво, як виглядав би наш світ, якби одяг був цифровим."
Розповідає Даніт Пелег.

Кілька місяців тому
я цілими тижнями подорожувала

лише з одною валізою.

Одного дня мене запросили
на важливу подію,

я хотіла туди одягнути
щось особливе.

Я пошукала у своїй валізі,
та не знайшла нічого, щоб одягнути.

Мені пощастило бути
на технологічній конференції того дня,

і в мене був доступ до 3D принтерів.

Я швидко розробила
блузу на моєму комп'ютері

та завантажила файл на принтер.

Він роздрукував частини вночі.

Наступного ранку
я просто взяла всі шматки,

зібрала їх докупи
у готельному номері,

і власне, саме ця спідниця
зараз на мені.

(Оплески)

Це не вперше я друкувала одяг.

Для колекції для дорослих
в школі моди та дизайну

я вирішила спробувати 3D друк
на всій колекції із мого дому.

Та проблемою було те,
що я мало знала про 3D друк,

в мене було лише дев'ять місяців,
щоб з'ясувати, як надрукувати 5 образів.

Вдома мені завжди творилося краще.

Я люблю експериментувати
з новими матеріалами,

я завжди намагаюсь
пробувати нові техніки,

щоб зробити унікальні тканини
для моїх модних проектів.

Я люблю ходити по старих заводах
та дивних магазинах

у пошуках залишків
від дивних порошків та матеріалів,

а потім приносити їх додому
для експериментів.

Як ви можете собі уявити,

мої сусіди по кімнаті
були не в захваті.

(Сміх)

Я вирішила продовжити працювати
з великими машинами,

занадто великими для моєї кімнати.

Я люблю точну та звичайну роботу,

з усіма видами модних технологій,

як, наприклад, в'язальні машини,
вирізання лазером та шовкографія.

Одного літа, я приїхала сюди
до Нью-Йорка на стажування

в будинок моди в китайському кварталі.

Ми працювали над створеними 3D принтером
двома неймовірними сукнями.

Вони були прекрасні -
тут ви можете побачити.

Та у мене було з ними
кілька проблем.

Вони зроблені із твердого пластику,
тому дуже крихкі.

Моделі не могли сидіти в них,

пластик навіть подряпав їх
під пахвами.

Із появою 3D друку у дизайнерів
з'явилась свобода

створювати сукні
згідно свого смаку,

та до цих пір вони залежали від великих
та дорогих промислових принтерів,

розташованих в лабораторіях,
далеко від їхніх студій.

Потім, цього ж року, друг дав мені
намисто, надруковане в 3D,

на домашньому принтері.

Я знала, що ці принтери
набагато дешевші

та доступніші, ніж ті, що я використовувала
під час стажування.

Я поглянула на намисто

і подумала, "Якщо я можу
надрукувати намисто вдома,

то чому б не друкувати і одяг вдома?"

Мені сподобалась ідея
не ходити по магазинах,

вибирати тканини,
які хтось інший вибрав для продажу -

я могла б просто спроектувати
та роздрукувати їх прямо вдома.

Я знайшла невеличку майстерню,

де дізналась все,
що я зараз знаю про 3D друк.

Вони відразу
дали мені ключ від лабораторії,

тож я могла експериментувати
кожної ночі.

Головною проблемою було знайти
підходяще волокно для друку одягу, філамент.

Що таке філамент?

Філамент - це матеріал,
яким ви заправляєте принтер.

Я місяцями
експериментувала із полілактидом,

твердим, колючим
та крихким матеріалом.

Прогрес відбувся після мого знайомства
із філафлексом,

новим типом філаменту.

Він міцний, дуже еластичний.

І з ним я змогла надрукувати
першу одежину,

червоний піджак,
із словом "Liberté", -

"свобода" французькою -

вишитому на ній.

Я вибрала це слово, бо почувалась
такою сильною та вільною,

коли змогла просто спроектувати
одяг вдома

і самотужки його роздрукувати.

Власне, ви можете легко
завантажити цей піджак

і легко змінити слово на якесь інше.

Наприклад, на ваше ім'я
чи ім'я коханої людини.

(Сміх)

Сам принтер дуже маленький,

тому мені довелось збирати піджак
по частинах, як пазл.

Я хотіла вирішити іншу проблему.

Я хотіла друкувати матеріал,

який могла б використовувати
як звичайну тканину.

Саме тоді я знайшла безкоштовний файл

від архітектора, який створив
мій улюблений зразок.

З ним я змогла надрукувати
чудовий матеріал,

який можна використовувати
як звичайну тканину.

Це трохи нагадує мереживо.

Я взяла файл, переробила,
змінила його, погралась з ним -

вийшло чимало версій.

Потрібно було друкувати ще
більше півтори тисячі годин,

щоб завершити мою колекцію.

Я принесла шість принтерів додому
і цілодобово друкувала.

Це насправді
дуже повільний процес,

та давайте згадаємо, що Інтернет
був значно повільнішим 20 років тому,

і 3D друк також прискориться.

Ви зможете
надрукувати вдома футболку

за пару годин
чи навіть хвилин.

Що ж, народ, хочете побачити,
як це виглядає?

Глядачі: Так!

(Оплески)

Даніт Пелег: Ребекка одягнута
в один з п'яти моїх образів.

Майже все, що на ній,
я надрукувала вдома.

Навіть її взуття надруковане.

Глядачі: Вау!

Глядачі: Круто!

(Оплески)

Даніт Пелег: Дякую, Ребекко.

(До глядачів) Дякую вам.

Я вважаю, що в майбутньому
матеріали покращаться,

на вигляд та на дотик
вони будуть як відомі нам тканини,

котон чи шовк.

Уявіть персоналізований одяг,
що точно відповідатиме вашим параметрам.

Музика колись була матеріальною річчю.

Потрібно було йти
до музичного магазину та купувати диск,

та зараз ви можете
просто завантажити музику -

цифрову музику -

прямо на телефон.

Мода - це також дуже матеріальна річ.

Цікаво, як би виглядав наш світ,

якби одяг був цифровим,
як ця спідниця.

Дуже дякую вам.

(Оплески)

[Дякую]

(Оплески)