Return to Video

Networking (16 mins)

  • 0:00 - 0:04
    У цій секції я збираюсь поговорити про те, як працюють комп'ютерні мережі. Отже,
  • 0:04 - 0:09
    комп'ютерні мережі є чимсь подібним до телефонної системи для комп'ютерів. Там кожен
  • 0:09 - 0:13
    комп'ютер може здійснити передачу даних будь-якому іншому. Базові риси, як там все працює
  • 0:13 - 0:18
    є несподівано простими, хоча деталі - доволі складні. Але не дивлячись на це,
  • 0:18 - 0:22
    згідно статистики, більшість студентів Стенфорда використовують мережу -
  • 0:22 - 0:26
    близько 10 хвилин під час прогулянки вранці і, можливо,
  • 0:26 - 0:30
    біля 10 хвилин ввечері перед сном. В будь-якому разі це варто знати.
  • 0:30 - 0:37
    Отже, почнемо з малого. LAN - це абревіатура для Local Area Network.
  • 0:37 - 0:42
    Взагалі - LAN це мережа, яка використовується для покриття
  • 0:42 - 0:47
    можливо, одного поверха в будівлі, або одного будинку чи чогось подібного.
  • 0:47 - 0:51
    Отже, я буду розповідати про цю систему першою. А в наступній секції
  • 0:51 - 0:56
    буде показано, як її масштаб збільшується і покриває всю планету за допомогою
  • 0:56 - 1:01
    Internet. Двома найзагальнішими прикладами технології
    LAN є: 1) Ethernet - дротова
  • 1:01 - 1:05
    наземна технологія і 2) Wi-Fi - бездротовий, радіоподібний
  • 1:05 - 1:10
    аналог Ethernet. Це два найзагальніших випадки.
  • 1:10 - 1:16
    Так що, давате спершу поговоримо про Ethernet. Отже, проводовий Ethernet використовує
  • 1:16 - 1:21
    для передачі сигналу провіднички, які є розміром із соломку для коктейлю. Ось фото
  • 1:21 - 1:26
    одного з них. Провідники завершуються штекерами, подібними до зображеного (RJ-45),
  • 1:26 - 1:30
    які трошки більші від телефонних. Ще ви можете бачити провідники, які входять у штекер,
  • 1:30 - 1:35
    і для можливості розрізнення вони є сині й жовті. Ethernet добре працює на відстанях
  • 1:35 - 1:40
    до 100 метрів. Як ми вже згадували, він може покривати один корпус, або
  • 1:40 - 1:44
    один поверх чи ще щось подібне. Далі бачимо фото
  • 1:44 - 1:50
    безпровідного рутера. До його задньої частини заходять два кабелі Ethernet
  • 1:50 - 1:55
    І коли ви маєте якийсь пристрій, наприклад, комп'ютер чи щось подібне, що ви
  • 1:55 - 2:00
    збираєтесь підключити до Ethernet, то зрозуміло, що пристрій повинен мати
  • 2:00 - 2:05
    подібний штекер, за допомогою якого ви зможете підключити його
  • 2:05 - 2:09
    до гнізда Ethernet. Ось так це відбувається. А далі я хотів би розповісти ось що:
  • 2:09 - 2:13
    добре, маєте ви ці дроти, а як же дані попадають з одного місця до другого?
  • 2:13 - 2:18
    Отже випадок, який ми розглянемо - хай ми маємо на першому комп'ютері файл
  • 2:18 - 2:22
    flowers.jpg, просто файл з великою, великою кількістю бітів у ньому.
  • 2:22 - 2:26
    І я хочу подумати - як би то мені переслати його по кабелю Ethernet
  • 2:26 - 2:31
    на комп'ютер два. Спосіб яким це робиться, а він працює у всіх мережах, полягає в тому
  • 2:31 - 2:35
    що коли ви маєте порівняно великий файл,
  • 2:35 - 2:39
    то його потрібно розбити на частини меншого розміру, т.зв. пакети.
  • 2:39 - 2:44
    А кожен пакет є порівняно невеликим, наприклад він може мати 1000 байт або 1500 байт.
  • 2:44 - 2:48
    Для визначеності, давайте будемо брати 1500 байт. Це спільний розмір для мого прикладу.
  • 2:48 - 2:52
    Отже, якщо перший комп'ютер хоче переслати цей файл,
  • 2:52 - 2:56
    то йому потрібно взяти цей файл, всі ці байти, скажімо 50,000 байт
  • 2:56 - 3:01
    і розбити його на ряд пакетів, кожен з яких буде мати лише 1,500 байт.
  • 3:01 - 3:05
    Так що тепер ми маємо подумати лише про те, як переслати один пакет по провідниках.
  • 3:05 - 3:08
    А якщо ми будемо знати, як це зробити з одним, то, зрозуміло, ми зможемо
  • 3:08 - 3:13
    переслати всі пакети. Так що зараз я детально розберу
  • 3:13 - 3:17
    як Ethernet пересилає один пакет. Отже, я почну з правої частини
  • 3:17 - 3:21
    мого малюнка. Так що, ми маємо перший комп'ютер і цей пакет.
  • 3:21 - 3:26
    Якби ми заглянули всередину пакета, то побачили б, що фактично це є набір байтів,
  • 3:26 - 3:31
    кожен з яких є набором з восьми нулів та одиниць. Отже, ось як ми можемо уявити
  • 3:31 - 3:36
    передачу даних: передаючий комп'ютер читає перший байт пакета.
  • 3:36 - 3:41
    І, як ми вже знаємо, це є просто послідовність нулів і одиниць.
  • 3:41 - 3:46
    А далі просто треба слідувати схемі - скажімо, кожній одиниці ми приписуємо
  • 3:46 - 3:50
    три вольти, і будемо подавати ці три вольти на провідники. А коли буде нуль -
  • 3:50 - 3:54
    відповідно я буду подавати нуль вольт на провідники, ось так працює даний процес
  • 3:54 - 3:58
    зчитування. Ви навіть не повинні розумітися в електротехніці, а просто зчитувати
  • 3:58 - 4:02
    і поміщувати послідовність нулів і одиниць на провідник. На провіднику виникає хвиля із
  • 4:02 - 4:06
    цих бітів, і ясно, що таким чином послідовність нулів і oдиниць переміщується
  • 4:06 - 4:10
    по провіднику. Щоб краще уявити - просто подивіться на ліву частину малюнка.
  • 4:10 - 4:14
    Отже, отримувач просто слідкує за провідниками. А те що він сприймає - це є
  • 4:14 - 4:18
    просто послідовність змін напруги. Так що, коли отримувач бачить, що є три вольти,
  • 4:18 - 4:22
    добре, я вважаю що це одиниця. Тобто процес іде як з трубою,
  • 4:22 - 4:26
    по якій приходять електрони. Далі отримувач бачить нуль, добре,
  • 4:26 - 4:30
    значить це був нуль. А потім знову є три вольти - значить це одиниця.
  • 4:30 - 4:34
    А якщо все є три вольти, значить ще одна одиниця. А потім нуль ну і так далі.
  • 4:34 - 4:40
    Так що, можем уявити, як працює отримувач - просто спостерігаючи за цією послідовністю:
  • 4:40 - 4:45
    3 вольти i 0 вольт, що приходять по провідниках. Звичайно, це проходить дуже швидко.
  • 4:45 - 4:50
    І просто спостерігаючи за цією послідовністю 3 вольти i 0 вольт, можемо відновити,
  • 4:50 - 4:55
    що ж то було в байті, який посилали. Зрештою, таким чином і пересилається
  • 4:55 - 4:59
    весь пакет. Відправник просто зчитує всі біти й посилає послідовність змін напруги.
  • 4:59 - 5:04
    А отримувач, фактично, реконструює всі 1500 біт, шоб отримати весь пакет.
  • 5:04 - 5:09
    Ось так, насправді, все і працює.
  • 5:09 - 5:13
    Ви можете мати дані на одному комп'ютері і якщо до нього під'єднано кабель Ethernet,
  • 5:13 - 5:18
    то він зможе посилати всі ці нулі й одиниці по провідниках.
  • 5:18 - 5:24
    А тепер актуальне питання - як щодо помилок? В сучасному Ethernet
  • 5:24 - 5:29
    передавання йде на швидкостях порядку мільярда біт за секунду. Мільярд нулів
  • 5:29 - 5:35
    і одиниць за секунду на провідниках - це дуже швидко. І, само собою зрозуміло,
  • 5:35 - 5:38
    що часом в такому процесі трапляються помилки. Наприклад, замість одиниці
  • 5:38 - 5:43
    приходить нуль і таке подібне. Так що, я збираюсь розповісти про одну цікаву
  • 5:43 - 5:47
    техніку - яка зветься контрольною сумою і застосовується для
  • 5:47 - 5:51
    виявлення і корекції помилок. Щоб зрозуміти, як це працює, давайте поглянемо
  • 5:51 - 5:55
    на невелику діаграму ось тут. Перед передачею пакета відправник переглядає його,
  • 5:55 - 5:59
    а це, як ми вже знаємо, є просто набір чисел. Згадали, набір чисел
  • 5:59 - 6:03
    які знаходяться між нулем і 255. І що відправним може зробити -
  • 6:03 - 6:07
    це просто додати ці числа. В нашому прикладі сумою буде 491.
  • 6:07 - 6:11
    Ну і, скажімо, наша схема буде полягати в тому, що ми
  • 6:11 - 6:15
    просто беремо останні дві цифри. В даному прикладі цими цифрами
  • 6:15 - 6:19
    будуть 91. Далі ми скажемо, що це є наша контрольна сума, помістимо її в кінець
  • 6:19 - 6:24
    пакета і також надішлемо. Очевидно, щоб це запрацювало,
  • 6:24 - 6:28
    отримувач, маючи вже у себе цілий пакет, повинен виконати таке ж додавання.
  • 6:28 - 6:33
    Отже, отримувач додає всі ті біти, що він отримав. А далі дивиться, чи дають
  • 6:33 - 6:38
    вони 91? Чи співпадає значення останнього байта з контрольною сумою? Якщо значення
  • 6:38 - 6:43
    не співпадає, це означає, що якийсь біт перекрутився - трапилась помилка.
  • 6:43 - 6:48
    Отже не все передалось вірно. Значить отримувач повинен попростити відправника
  • 6:48 - 6:53
    ще раз переслати цей пакет. Кожен пакет порівняно невеликий, так що
  • 6:53 - 6:57
    це не є значною проблемою. А результат полягає в тому, що у нас є хоч і невелика,
  • 6:57 - 7:02
    гарантія, що кожен пакет буде передано коректно. І от, маючи змогу попросити
  • 7:02 - 7:06
    ще раз переслати пакет, в кінцевому підсумку отримувач буде мати повний набір пакетів,
  • 7:06 - 7:11
    кожен з яких буде перевірений. Ось так використовується дана схема,
  • 7:11 - 7:15
    насправді не лише в мережах, але в багатьох областях комп'ютерних систем.
  • 7:15 - 7:19
    Це є принцип перевірки, що при обміні інформацією з іншими компаніями,
  • 7:19 - 7:22
    кожна передача даних пройшла правильно. Отже ми пояснили, як так може бути,
  • 7:22 - 7:26
    що маючи якийсь великий .jpg файл на своєму комп'ютері ви можете взяти його на флешку,
  • 7:26 - 7:30
    а далі переслати його по мережі, і хоча, ви переміщуєте його з місця на місце
  • 7:30 - 7:33
    все це відбувається практично зі 100 % правильністю.
  • 7:33 - 7:36
    Кожен нуль чи одиниця, що знаходиться в якомусь маленькому бітові,
  • 7:36 - 7:41
    завдяки цій перевірці, продовжує залишатись нулем чи одиницею. І ще одне,
  • 7:41 - 7:44
    що треба згадати, ця схема перевірки, яка грунтується на просто додаванні,
  • 7:44 - 7:48
    наведена тут лише для пояснення. Реальна схема контрольної суми є трохи
  • 7:48 - 7:53
    більш складною. Існує ймовірність, що можуть бути дві помилки, які, зрозуміло,
  • 7:53 - 7:58
    взаємно компенсуються, так що помилки є, а контрольна сума не може їх виявити.
  • 7:58 - 8:02
    Хоча це і мікроскопічна ймовірність, але вона існує, і тому
  • 8:02 - 8:08
    дана схема не є повністю надійною. Так що я хочу розширити рамки нашого розгляду.
  • 8:08 - 8:12
    До цього часу я, фактично, розповідав про два комп'ютери, з'єднаних
  • 8:12 - 8:16
    кабелем Ethernet, а тепер ми розглянемо, що то буде, коли ми матимемо багато комп'ютерів,
  • 8:16 - 8:21
    які спілкуються за допомогою одного провідника. Я вважаю, що це є дуже елегантний витвір,
  • 8:21 - 8:26
    який варто розглянути. І всі ті зразки, які ви побачите в цій конструкції, будуть неодноразово
  • 8:26 - 8:31
    використовуватись в подальшому. Дизайн був настільки вдалим, що застосовується для вирішення
  • 8:31 - 8:36
    багатьох проблем. Отже, давайте сформулюємо задачу. Подивіться на цей малюнок, що ілюструє
  • 8:36 - 8:41
    роботу Ethernet у випадку, коли ви маєте багато комп'ютерів. Я зобразив чотири,
  • 8:41 - 8:46
    а провідник лише один. Це щось подібне до хребта, а вони всі його спільно використовують.
  • 8:46 - 8:51
    Тобто конструкція Ethernet полягає в тому, що є один спільний елемент апаратної частини
  • 8:51 - 8:56
    і багато комп'ютерів, які його використовують, причому вони здатні так кооперувати свої дії,
  • 8:56 - 9:01
    що використовують його ефективно. Отже, я розповім, як може один комп'ютер переслати
  • 9:01 - 9:05
    пакет другому по Ethernet, коли все виглядає як на малюнку, де я маю багато комп'ютерів,
  • 9:05 - 9:09
    що спільно використовують один провідник. Аналогією цього процесу є вечірка,
  • 9:09 - 9:13
    де присутні багато людей і вони хочуть поспілкуватись. Вони можуть
  • 9:13 - 9:16
    вести розмову, хоча в дійсності двоє людей не можуть балакати одночасно.
  • 9:16 - 9:19
    Просто їм треба узгодити свої дії і встановити черговість в розмові.
  • 9:19 - 9:23
    І Ethernet працює подібно до описаного.
  • 9:23 - 9:28
    Тут я зобразив, як це відбувається. Кожен з цих комп'ютерів має адресу,
  • 9:28 - 9:32
    унікальну адресу треба сказати, наприклад комп'ютер один, два три, чотири.
  • 9:32 - 9:37
    І комп'ютер хоче передати пакет, ось тут зліва я зобразив пакет.
  • 9:37 - 9:41
    Пакет починається з поля з двокрапкою, яке вказує комп'ютер призначення.
  • 9:41 - 9:46
    Хай для визначеності в нашому випадку буде, що комп'ютер один хоче
  • 9:46 - 9:51
    переслати пакет комп'ютеру чотири. Так що, комп'ютер один підготовлює пакет.
  • 9:51 - 9:55
    А далі що він має зробити - це дочекатися періоду мовчання на провіднику.
  • 9:55 - 10:00
    Можливо комп'ютери два і три мали розмову, тобто провідник був зайнятий,
  • 10:00 - 10:04
    переносячи їхні повідомлення. Але зрештою сигнали на провіднику затихають.
  • 10:04 - 10:08
    І от, користуючись цим періодом мовчання, комп'ютер один починає пересилати
  • 10:08 - 10:12
    пакет по провіднику. Ми можемо уявляти, що пакет отак проходить
  • 10:12 - 10:17
    і повертає сюди, прямо до комп'ютера чотири.
  • 10:17 - 10:21
    Але реально це більш схоже на трансляцію. Сигнал пакета поширюється
  • 10:21 - 10:26
    по провіднику і досягає кожного комп'ютера, під'єднаного до провідника.
  • 10:26 - 10:30
    Так що, це дійсно є трансляція, пакет просто займає весь провідник. А спосіб,
  • 10:30 - 10:34
    яким працює Інтернет полягає в тому, що кожен комп'ютер прослуховує провідник
  • 10:34 - 10:38
    весь час. Кожен прослуховує провідник. І дійсно, те що вони роблять - це просто
  • 10:38 - 10:42
    слідкують за пакетами, що адресовані їм. Так що, коли пакет для комп'ютера чотири
  • 10:42 - 10:47
    виходить, то четвертий комп'ютер почує його і скаже: добре, це для мене.
  • 10:47 - 10:50
    Далі скопіює нулі й одиниці цього пакета, бо це є для четвертого комп'ютера.
  • 10:50 - 10:55
    А комп'ютери два і три також будуть бачити нулі й одиниці, що поширюються по провіднику.
  • 10:55 - 10:58
    Але вони просто відмітять призначення - to: computer 4.
  • 10:58 - 11:03
    Добре, цей пакет не для мене, і просто ігноруватимуть його. Ось так все працює.
  • 11:03 - 11:09
    А тепер ще цікавий випадок спільного використання апаратури в Ethernet.
  • 11:09 - 11:14
    Нехай, як уже говорилось вище, комп'ютер один збирається переслати пакет на комп'ютер чотири.
  • 11:14 - 11:19
    Але так сталось, що комп'ютер три також має переслати пакет. І, припустимо,
  • 11:19 - 11:23
    що і комп'ютер один, і комп'ютер три почули
  • 11:23 - 11:27
    один і той же період мовчання на провіднику. Звісно, вони обидва вирішують
  • 11:27 - 11:32
    почати передачу по спільному провіднику. Але провідник не може переносити
  • 11:32 - 11:36
    одночасно декілька передач. І якщо вони обидва почнуть передачу, то буде зіткнення,
  • 11:36 - 11:40
    і дві розсилки накладуться та заглушать одна одну.
  • 11:40 - 11:44
    Інформація буде незворотньо перекручена,
  • 11:44 - 11:48
    обидва пакети пошкодженими і, відповідно, непотрібними.
  • 11:48 - 11:53
    А далі, і комп'ютер один, і комп'ютер три
  • 11:53 - 11:58
    врешті решт помітять, що ще хтось балакає крім них і, нарешті,
  • 11:58 - 12:03
    припинять передачу. І на провіднику знову буде період мовчання. А потім знову
  • 12:03 - 12:08
    і комп'ютер один, і комп'ютер три зрозуміють, що нічого не працює.
  • 12:08 - 12:12
    А оскільки вони почують тишу, то знову почнуть передачу, і знову буде
  • 12:12 - 12:17
    подібне зіткнення. А ось тут і знаходиться мудра конструкція Ethernet.
  • 12:17 - 12:21
    Як зробити так, щоб вони працювали по черзі?
  • 12:21 - 12:25
    Розумієте? Коли один передає, то другий чекає. Способом вирішення цієї проблеми
  • 12:25 - 12:29
    стало те, що і комп'ютер один, і комп'ютер три в Ethernet очікують на протязі часу,
  • 12:29 - 12:33
    який вибирається випадково. Вони просто вибирають випадкове число і кажуть, я чекаю
  • 12:33 - 12:37
    ось стільки, а далі пробую передавати. І дійсно, це є гарна ідея,
  • 12:37 - 12:41
    один із них завершить очікування першим, на провіднику не буде мовчання,
  • 12:41 - 12:45
    бо по ньому йтиме передача, а ми можемо просто повернутись до нашої попередньої
  • 12:45 - 12:49
    стратегії. Так що коли ви маєте зіткнення, то обидва комп'ютери пригальмовують,
  • 12:49 - 12:53
    а далі один з них скористається своєю чергою, і ми будемо
  • 12:53 - 12:57
    використовувати провідник дуже ефективно. Це пояснює, як ви,
  • 12:57 - 13:03
    маючи багато комп'ютерів підключених до одного провідника Ethernet, можете досягти,
  • 13:03 - 13:08
    щоб вони використовували його досить ефективно. Сьогодні, мабуть, більшість людей,
  • 13:08 - 13:14
    що дивляться цей матеріал, не використовують дротовий Ethernet взагалі. Він здається
  • 13:14 - 13:20
    трохи застарілим. Найзагальнішим способом підключення до будь-яких мереж сьогодні є Wi-Fi.
  • 13:20 - 13:25
    І я говоритиму про Wi-Fi дуже коротко, оскільки у нього така ж сама стратегія.
  • 13:25 - 13:30
    Отже, відмінною ознакою Ethernet є те, що ви маєте спільний провідник, і лише
  • 13:30 - 13:34
    одна особа може здійснювати передачу в даний момент. І ви маєте якось спільно його
  • 13:34 - 13:38
    використовувати. Wi-Fi - це точнісінько те саме. Просто в цьому випадку замість провідника
  • 13:38 - 13:42
    ви маєте радіо канал. Просто радіо-канал, що спільно використовується.
  • 13:42 - 13:45
    Також ми маємо всі ці комп'ютери, вони містять в собі невелике радіо,
  • 13:45 - 13:49
    як показано на малюнку схематичними радіохвилями. Отже є якийсь
  • 13:49 - 13:53
    радіо-канал, і вони всі спільно його використовують, а це дуже схоже на дротовий
  • 13:53 - 13:57
    Ethernet. Вони мають стратегію очікування періоду мовчання, і коли дочекаються - починають
  • 13:57 - 14:01
    трансляцію. Всі комп'ютери прослуховують ефір весь час і виловлюють пакети,
  • 14:01 - 14:05
    що адресовані їм і ігноруючи пакети, які адресовані не їм.
  • 14:05 - 14:08
    Іноді трапляється зіткнення - два пристрої почали трансляцію
  • 14:08 - 14:12
    одночасно. Коли це буде виявлено, застосовується стратегія призупинки на період часу,
  • 14:12 - 14:16
    вибраний випадковим чином, так що ви можете дочекатись мовчання знову і транслювати
  • 14:16 - 14:23
    без накладання. Значить, працює дуже схожа стратегія. А тепер підсумуємо
  • 14:23 - 14:29
    ті корисні ідеї, які присутні в структурі Ethernet і які, як я вже згадував,
  • 14:29 - 14:33
    постійно виникають в певних складних задачах. Це є просто оберемок
  • 14:33 - 14:38
    корисних рішень. Я вважаю, що вони варті розгляду.
  • 14:38 - 14:42
    Отже, ідея, що лежить в основі - ви маєте провідник, як певний спільний ресурс
  • 14:42 - 14:47
    і хочете використати його ефективно. І вирішення не потребує якоїсь зовнішньої
  • 14:47 - 14:51
    наглядової сили. Навпаки, всі учасники дотримуються правил розподілу і
  • 14:51 - 14:55
    співробітництва. І вони можуть так кооперуватись один з одним, що використовують
  • 14:55 - 15:00
    спільний ресурс ефективно. Іншою рисою, яка ще не була відмічена
  • 15:00 - 15:05
    є те, що Ethernet є дуже незахищеною системою. Згадаємо, як проходило
  • 15:05 - 15:09
    передавання пакета з комп'ютера один на комп'ютер чотири.
  • 15:09 - 15:14
    Цей пакет попадав також на комп'ютер три. Правда ж? І якби третій комп'ютер хотів,
  • 15:14 - 15:19
    він міг би його переглянути. І реально це означає, що спільний ресурс це така річ -
  • 15:19 - 15:23
    коли хтось транслює, то той хто хоче, може слухати.
  • 15:23 - 15:27
    Зрозуміло, не будь хто на Землі, а будь-хто на відстані цієї сотні метрів,
  • 15:27 - 15:32
    на яку, як ми вже знаємо, і поширюється ця локальна мережа.
  • 15:32 - 15:36
    Це не означає, що безпека в Internet є безнадійною, це значить, що ми
  • 15:36 - 15:40
    маємо додати інший рівень шифрування і безпеки. Сама по собі локальна мережа
  • 15:40 - 15:44
    LAN не є безпечною. Я буду розповідати про це більш детально трохи пізніше,
  • 15:44 - 15:48
    в секції безпеки. Ще однією рисою даної системи буде те, що коли ви маєте спільний
  • 15:48 - 15:52
    ресурс, то при збільшенні числа комп'ютерів, які його використовують,
  • 15:52 - 15:56
    продуктивність, доступна якомусь одному комп'ютеру буде зменшуватись.
  • 15:56 - 15:59
    Це знову повертає нас до спільного ресурсу. Якщо комп'ютери два і три зв'язуються
  • 15:59 - 16:03
    через бездротову область, наприклад, пересилаючи якийсь великий файл,
  • 16:03 - 16:07
    то це означає, що буде менше мовчання. І, таким чином, комп'ютер один
  • 16:07 - 16:11
    буде мати менше можливостей переслати щось, ніж він міг би.
  • 16:11 - 16:15
    Ви хочете мати добру якість і не бажаєте, щоб продуктивність
  • 16:15 - 16:20
    зменшувалась. Ви отримуєте меншу потужність, але з цього непросто вибратись.
  • 16:20 - 16:25
    Ethernet має цю виразну тенденцію до зменшення. І як я вже сказав,
  • 16:25 - 16:30
    це є дуже популярний, дуже вдалий набір рішень. І саме тому ми будемо розглядати
  • 16:30 - 16:32
    цю цікаву річ в подальшому.
Title:
Networking (16 mins)
Video Language:
English

Ukrainian subtitles

Revisions