Як зрозуміти, що діаграма вас обманює? — Лі Ґасловіц

Переглянути урок повністю можна за посиланням — http://ed.ted.com/lessons/how-to-spot-a-misleading-graph-lea-gaslowitz

Якщо їх використовувати правильно, графіки можуть інтуїтивно допомогти нам засвоїти складну інформацію. Та як тільки візуальні програми забезпечили ширше використання діаграм через усі медіа, стало простіше використовувати їх легковажно і нечесно. Виявляється, є чимало способів, з допомогою яких діграми вводять в оману і відверто маніпулювати.

Урок — Лі Ґасловіц, анімація — Марка Філліпса.

Виробник стверджує, що його зубна паста
знищить більше нальоту

за будь-який інший продукт.

Політик запевняє, що його програма
створить найбільше робочих місць.

Ми настільки звикли чути такого
роду перебільшення

у рекламі та політиці,

що, ймовірно, це нас вже не дивує.

Та як щодо заяви, яка
супроводжується діаграмою?

Врешті-решт, діаграма
не є точкою зору.

Вона показує точні цифри, то хто ж
зможе з ними посперечатися?

Однак існує чимало ситуацій,
коли графіки нас обманюють

і відверто маніпулюють.

Ось декілька речей, на які
слід звернути увагу.

У 1992 році компанія Chevy рекламувала
свої вантажівки як найнадійніші в Америці,

використовуючи цю діаграму.

Тут не лише інформація,
що 98% усіх вантажівок Chevy,

проданих за останні 10 років,

все ще їздять дорогами,

але складається враження, що вони є
вдвічі надійнішими за вантажівки Toyota.

Так і є, аж поки ми не глянемо ближче
на цифри ліворуч

і не побачимо дані Toyota,
а це приблизно 96,5%.

Шкала охоплює лише дані
між 95 та 100%.

Якби вона йшла від 0 до 100%,
то виглядала б отак.

Це один з найпоширеніших способів
подання недостовірних даних:

через викривлення шкали діаграми.

Збільшення маленького відрізку осі Y

перебільшує ледь помітну різницю
між об'єктами, що порівнюються.

Особливо оманливими є ґістограми,

оскільки ми припускаємо,
що різниця в розмірах стовпців

є пропорційною їхнім значенням.

Проте шкала може бути
викривленою і вздовж осі X,

зазвичай в лінійних діаграмах,
що демонструють якісь зміни з часом.

Цей графік, що показує зростання рівня
безробіття в Америці з 2008 до 2010 років,

маніпулює віссю Х двома способами.

Перш за все, шкала нерівномірна,

адже стиснуто 15-місячний інтервал
після березня 2009 року,

щоб він виглядав коротшим
за попередні 6 місяців.

Використання коректних даних
дає іншу картинку

зі зменшенням втрати роботи
до кінця 2009 року.

І якщо вам цікаво, чому ці втрати
спочатку зростали,

часова шкала починається одразу після
найбільшого фінансового колапсу США

з часів Великої депресії.

Такі прийоми відомі
як вибіркова демонстрація фактів.

Часовий інтервал акуратно вибирають,
щоб виключити вплив важливої події,

яка знаходиться одразу за ним.

Підбірка специфічних даних може
приховати важливі зміни в проміжках часу.

Навіть, якщо все гаразд
з самою діаграмою,

вилучення певних даних може
формувати оманливе враження.

Цей графік ілюструє щорічну кількість
глядачів Супербоулу.

Здається, що у цієї події
шалена популярність.

Та він не враховує
приросту населення.

Рейтинги, власне, є стабільними,

адже хоча кількість футбольних
вболівальників збільшилася,

частка загального перегляду - ні.

Врешті, діаграма не може
вам багато розказати,

якщо ви не усвідомлюєте
усієї важливості цих даних.

Обидні наступні діаграми показують
ті ж дані температури океану,

взяті з Національного центру інформації
про навколишнє середовище.

Але чому здається, що мають
протилежне значення?

Перша діаграма подає середню
річну температуру океану

з 1880 до 2016 років,

демонструючи незначну зміну.

Насправді ж, збільшення навіть
на півградуса за Цельсієм

може спричинити величезну
екологічну руйнацію.

Тож друга діаграма,

котра показує середню
зміну температури щороку,

є значущішою.

Коректні графіки можуть допомогти нам
інтуїтивно засвоїти складну інформацію.

Та як тільки візуальні програми забезпечили
ширше використання діаграм через медіа,

стало легше використовувати їх
легковажно та нечесно.

Тож як наступного разу побачите діаграму,
не піддавайтеся впливу ліній та кривих.

Погляньте на позначки,

цифри,

шкалу

і контекст,

поцікавтеся, яку історію вам
намагається розповісти картинка.