Return to Video

Як расизм впливає на наше здоров'я

  • 0:01 - 0:04
    Журнал випускників Єльського
    університету опублікував статтю,
  • 0:05 - 0:08
    в якій розповідається
    про історію Клайда Мерфі,
  • 0:08 - 0:12
    афроамериканця,
    випускника 1970-го року.
  • 0:13 - 0:15
    Історія Клайда - це історія успіху.
  • 0:16 - 0:19
    Після Єлю він отримав диплом юриста
    в Колумбійському університеті
  • 0:20 - 0:22
    і протягом наступних 30-ти років
  • 0:22 - 0:26
    був одним з найпрестижніших адвокатів
    з цивільних прав в Америці.
  • 0:26 - 0:29
    Він також був чудовим чоловіком і батьком.
  • 0:30 - 0:33
    Проте, незважаючи на його успіх
  • 0:33 - 0:35
    в особистому житті та професійній сфері,
  • 0:36 - 0:38
    історія Клайда має сумний кінець.
  • 0:39 - 0:41
    В 2010- му,
  • 0:42 - 0:43
    у віці 62 років,
  • 0:45 - 0:48
    Клайд помер від тромбу в легенях.
  • 0:50 - 0:54
    Історія Клайда не єдина в своєму роді.
  • 0:55 - 0:58
    Багато хто з його афроамериканських
    одногрупників по Єлю
  • 0:58 - 0:59
    також померли молодими.
  • 1:00 - 1:03
    В статті зазначалося,
  • 1:04 - 1:08
    що через 41 рік
    після закінчення Єлю
  • 1:08 - 1:11
    в афроамериканців 1970-го року випуску
  • 1:11 - 1:14
    рівень смертності втричі вищий,
  • 1:15 - 1:17
    ніж середній показник серед
    випускників цього року.
  • 1:19 - 1:20
    Це вражаючий факт.
  • 1:21 - 1:24
    Останнім часом в Америці
  • 1:25 - 1:27
    побільшало випадків,
  • 1:27 - 1:31
    коли поліція вбиває
    неозброєних афроамериканців.
  • 1:32 - 1:35
    Більше того,
  • 1:37 - 1:40
    кожні 7 хвилин
  • 1:40 - 1:44
    в США передчасно помирає афроамериканець.
  • 1:44 - 1:48
    Тобто, більше 200 афроамериканців
  • 1:48 - 1:50
    помирає кожного дня.
  • 1:50 - 1:55
    Цього б не сталося, якби здоров'я
    білих і афроамериканців було рівноцінним.
  • 1:58 - 2:00
    Протягом останніх 25 років
  • 2:01 - 2:03
    моє завдання полягало в тому,
  • 2:03 - 2:06
    щоб зрозуміти, чому расова приналежність
  • 2:06 - 2:08
    так багато значить для здоров'я.
  • 2:10 - 2:12
    Коли я розпочав свою кар'єру,
  • 2:12 - 2:16
    багато хто вважав, що проблема полягає
    просто в розбіжностях між расами
  • 2:16 - 2:18
    щодо рівня доходів та освіти.
  • 2:18 - 2:23
    Я дізнався, що потрібно враховувати
    не тільки економічний статус,
  • 2:24 - 2:26
    але й інші фактори.
  • 2:26 - 2:31
    Наприклад, якщо ми подивимось на
    тривалість життя в 25 років,
  • 2:32 - 2:37
    між білими та афроамериканцями,
    є різниця в 5 років,
  • 2:37 - 2:41
    А різниця за рівнем освіти як
    для білих, так і для афроамериканців,
  • 2:41 - 2:44
    є навіть більшою, ніж расові відмінності.
  • 2:45 - 2:50
    В той самий час на
    кожному з рівнів освіти,
  • 2:50 - 2:52
    білі живуь довше, ніж афроамериканці.
  • 2:53 - 2:55
    Отже, білі, які не закінчили старшу школу,
  • 2:55 - 2:59
    живуть на 3,4 роки довше, ніж
    їхні чорношкірі ровесники,
  • 2:59 - 3:01
    і така різниця ще більша
  • 3:02 - 3:03
    серед випускників коледжів.
  • 3:04 - 3:07
    Найдивнішим є те,
  • 3:07 - 3:11
    що білі, які таки закінчили старшу школу,
  • 3:11 - 3:14
    живуть навіть довше, ніж афроамериканці,
    які закінчили коледж
  • 3:14 - 3:16
    або мають вищу освіту.
  • 3:17 - 3:20
    Чому ж расова приналежність
    така важлива для здоров'я?
  • 3:21 - 3:25
    Що ще крім освіти та доходів
  • 3:25 - 3:27
    має значення?
  • 3:28 - 3:30
    На початку 1990-х
  • 3:31 - 3:33
    мене попросили стати
    рецензентом нової книги
  • 3:34 - 3:35
    про здоров'я афроамериканців в Америці.
  • 3:36 - 3:39
    Я був здивований, що майже в кожному
  • 3:39 - 3:42
    з 25 розділів
  • 3:42 - 3:43
    було сказано, що расизм
  • 3:43 - 3:46
    був фактором, що шкодив
    здоров'ю афроамериканців.
  • 3:47 - 3:49
    Всі ці дослідники стверджували,
  • 3:50 - 3:55
    що расизм шкідливо
    впливав на афроамериканців,
  • 3:56 - 3:58
    але вони не мали жодних доказів.
  • 3:59 - 4:01
    Як на мене, цього було недостатньо.
  • 4:02 - 4:04
    Кілька місяців потому
  • 4:04 - 4:07
    я виступав на конференції у Вашингтоні,
  • 4:07 - 4:10
    і я сказав, що однією
    з основних цілей дослідження
  • 4:10 - 4:14
    є задокументувати, як саме
    расизм впливав на здоров'я.
  • 4:15 - 4:17
    Один білий джентльмен піднявся
  • 4:17 - 4:21
    і сказав, що хоча він і погоджується
    зі мною щодо важливості расизму,
  • 4:22 - 4:24
    ми не зможемо його виміряти.
  • 4:25 - 4:27
    "Ми ж вимірюємо самооцінку," - сказав я.
  • 4:28 - 4:30
    "Немає жодної причини,
  • 4:30 - 4:33
    яка б завадила нам виміряти расизм,
    якщо докласти зусиль".
  • 4:34 - 4:36
    Отож я доклав зусиль
  • 4:36 - 4:38
    і розробив три шкали.
  • 4:38 - 4:42
    Перша охоплює основні прояви дискримінаці,
  • 4:42 - 4:47
    такі як несправедливе звільнення з роботи
    або коли вас без причини зупиняє поліція.
  • 4:47 - 4:52
    Проте дискримінація також трапляється
    і в менш гострих проявах,
  • 4:52 - 4:55
    і моя друга шкала, яка називається
    шкала щоденної дискримінації,
  • 4:56 - 4:58
    охоплює 9 пунктів,
  • 4:58 - 4:59
    що відповідають
    за ситуації,
  • 4:59 - 5:02
    коли до вас ставляться
    менш люб'язно, ніж до інших,
  • 5:02 - 5:06
    коли вас обслуговують гірше, ніж інших
    в ресторанах або магазинах,
  • 5:06 - 5:08
    чи коли хтось вдає, наче вас боїться.
  • 5:09 - 5:12
    Ця шкала охоплює
  • 5:12 - 5:16
    дії, через які гідність і повага
  • 5:16 - 5:19
    людей, що не цінуються суспільством,
  • 5:19 - 5:21
    поступово знищуються кожного дня.
  • 5:22 - 5:23
    Дослідження виявило,
  • 5:25 - 5:28
    що вищі рівні дискримінації
  • 5:28 - 5:34
    пов'язані з вищим ризиком
    розвитку різних захворювань,
  • 5:34 - 5:37
    починаючи з підвищення тиску,
    і закінчуючи абдомінальним ожирінням,
  • 5:37 - 5:40
    раком грудей та серцевими хворобами,
  • 5:40 - 5:42
    і навіть передчасною смертністю.
  • 5:44 - 5:49
    На диво, деякі з наслідків
    спостерігаються в дуже ранньому віці.
  • 5:49 - 5:53
    Наприклад, спостереження за
    афроамериканськими підлітками
  • 5:54 - 6:00
    виявило, що ті, хто піддавалися великим
    проявам дискримінації в підлітковому віці,
  • 6:01 - 6:04
    мали вищі показники гормонів стресу,
  • 6:06 - 6:07
    тиску
  • 6:07 - 6:10
    і ваги в 20 років.
  • 6:12 - 6:14
    Однак,
  • 6:16 - 6:18
    стрес, спричинений дискримінацією,
  • 6:18 - 6:20
    є лише одним аспектом проблеми.
  • 6:20 - 6:23
    Дискримінація та расизм
  • 6:23 - 6:27
    глибоко впливають на
    здоров'я іншими способами.
  • 6:27 - 6:30
    До прикладу, існує дискримінація
    в системі охорони здоров'я.
  • 6:31 - 6:35
    В 1999-му році
    Національна Медична Академія США
  • 6:35 - 6:37
    запросила мене стати членом комітету,
  • 6:37 - 6:42
    який, опираючись на наукові докази,
    дійшов до висновку,
  • 6:42 - 6:45
    що афроамериканці та інші меншини
  • 6:45 - 6:48
    обслуговуються гірше, ніж білі.
  • 6:48 - 6:52
    Це тверження стосувалося
    всіх видів лікування,
  • 6:52 - 6:54
    від найпростішого
  • 6:55 - 6:58
    до найбільш технологічно складного.
  • 6:59 - 7:02
    Поясненням такому явищу
  • 7:02 - 7:06
    був феномен, який називається
    "приховане упередження"
  • 7:06 - 7:08
    або "мимовільна дискримінація".
  • 7:08 - 7:11
    Довготривале дослідження, яке
    проводили соціальні психологи,
  • 7:11 - 7:14
    виявило, що якщо
    у вас негативний стереотип
  • 7:14 - 7:18
    щодо певної групи людей у підсвідомості
  • 7:18 - 7:20
    і ви зустрічаєте когось з такої групи,
  • 7:20 - 7:23
    ви будете дискримінувати цю людину.
  • 7:23 - 7:24
    Ви ставитиметесь до неї по-іншому.
  • 7:24 - 7:29
    Це несвідомий процес.
    Це автоматичний процес.
  • 7:29 - 7:32
    Це витончений процес, але це нормально,
  • 7:32 - 7:38
    і трапляється навіть серед
    людей з найкращими намірами.
  • 7:39 - 7:42
    Чим глибше я занурювався в досліження
  • 7:42 - 7:44
    впливу расизму на здоров'я,
  • 7:45 - 7:48
    тим підступнішим виявлявся його вплив.
  • 7:49 - 7:52
    Існує інституційна дискримінація,
  • 7:53 - 7:55
    яка стосується дискримінації
  • 7:55 - 7:59
    в соціальних інститутах.
  • 8:00 - 8:03
    Існує житлова сегрегація
    за расовою приналежністю,
  • 8:03 - 8:08
    яка призвела до того, що афроамериканці та
    білі живуть в дуже різних районах,
  • 8:08 - 8:11
    і яка є класичним прикладом
    інституційного расизму.
  • 8:13 - 8:17
    Одним з секретів Америки,
    який найбільше охороняється,
  • 8:17 - 8:19
    є те, як житлова сегрегація
  • 8:19 - 8:22
    стала секретним способом
  • 8:22 - 8:25
    створення расової нерівності в США.
  • 8:27 - 8:30
    В Америці місце, де ви живете,
  • 8:30 - 8:33
    визначає наявність таких можливостей
  • 8:33 - 8:36
    як освіта та працевлаштування,
  • 8:36 - 8:40
    забезпеченість житлом та навіть
    доступ до медичної допомоги.
  • 8:42 - 8:48
    Дослідження 171 найбільших міст в США
  • 8:48 - 8:51
    стверджує, що немає жодного міста,
  • 8:51 - 8:55
    де білі б жили в рівних умовах
    з афроамериканцями,
  • 8:55 - 8:59
    і де б найгірші умови
    проживання білих людей
  • 8:59 - 9:03
    були значно кращими, ніж умови проживання
    типових афроамериканських спільнот.
  • 9:04 - 9:06
    Інше дослідження виявило,
  • 9:06 - 9:09
    що якби ми могли статистично ліквідувати
  • 9:09 - 9:10
    житлову сегрегацію,
  • 9:10 - 9:14
    ми б повністю позбулися різниці
    між расами в доходах,
  • 9:15 - 9:17
    освіті та неповній зайнятості,
  • 9:17 - 9:20
    і зменшили б різницю в
    кількості матерів-одиначок
  • 9:20 - 9:22
    на дві третини,
  • 9:22 - 9:24
    і все це спричинене сегрегацією.
  • 9:25 - 9:27
    Я також дізнався,
  • 9:27 - 9:30
    як негативні стереотипи
  • 9:30 - 9:33
    та загальний образ афроамериканців
    в нашій культурі
  • 9:33 - 9:36
    буквально створює та забезпечує
  • 9:36 - 9:39
    як інституційну, так і
    індивідуальну дискримінацію.
  • 9:41 - 9:44
    Група дослідників об'єднала бази даних,
  • 9:44 - 9:47
    які містять книги,
  • 9:47 - 9:50
    журнали та статті,
  • 9:50 - 9:54
    які прочитав би протягом життя
    звичайний американець з вищою освітою.
  • 9:54 - 9:57
    Це дозволяє заглянути в ці бази даних
  • 9:57 - 10:03
    і дізнатися, які комбінації слів
    сприймали американці
  • 10:03 - 10:05
    протягом свого розвитку в суспільстві.
  • 10:05 - 10:09
    Коли слово "афроамериканець"
    з'являється в американській культурі,
  • 10:09 - 10:11
    що іде поруч з ним?
  • 10:11 - 10:13
    "Бідний",
  • 10:13 - 10:14
    "жорстокий",
  • 10:14 - 10:15
    "релігійний",
  • 10:15 - 10:17
    "лінивий",
  • 10:17 - 10:18
    "життєрадісний",
  • 10:18 - 10:20
    "небезпечний".
  • 10:20 - 10:21
    Зі словом "білий"
  • 10:21 - 10:23
    найчастіше вживаються такі слова:
  • 10:23 - 10:25
    "багатий",
  • 10:25 - 10:26
    "передовий",
  • 10:26 - 10:27
    "ввічливий",
  • 10:28 - 10:29
    "наполегливий",
  • 10:29 - 10:31
    "успішний",
  • 10:31 - 10:32
    "освічений".
  • 10:32 - 10:36
    Отже, якщо полісмен
  • 10:36 - 10:40
    занадто гостро реагує, коли бачить
    неозброєного афроамериканця
  • 10:41 - 10:46
    і сприймає його
    як жорстокого та небезпечного,
  • 10:46 - 10:51
    ми необов'язково маємо справу
    з поганим поліцейським.
  • 10:51 - 10:54
    Ми просто спостерігаємо
  • 10:54 - 10:56
    за звичайним американцем,
  • 10:56 - 11:00
    який відображає те, до чого його привчили
  • 11:00 - 11:02
    в результаті виховання
  • 11:02 - 11:03
    в цьому суспільстві.
  • 11:04 - 11:06
    З мого власного досвіду,
  • 11:08 - 11:10
    я вірю, що чиясь расова приналежність
  • 11:10 - 11:13
    не має визначати долю.
  • 11:15 - 11:17
    Я мігрував до США
  • 11:17 - 11:19
    з Сент-Люсії на Карибських островах
  • 11:20 - 11:22
    вкінці 1970-х,
  • 11:23 - 11:25
    бажаючи здобути вищу освіту,
  • 11:26 - 11:28
    і протягом останніх 40 років
  • 11:28 - 11:30
    в мене було хороше життя.
  • 11:30 - 11:33
    В мене була любляча сім'я,
  • 11:33 - 11:34
    я важко працював,
  • 11:35 - 11:36
    в мене було хороше життя.
  • 11:37 - 11:40
    Проте, щоб стати успішним,
    було потрібно більше.
  • 11:41 - 11:45
    Я отримував допомогу як представник меншин
    від Мічиганського університету.
  • 11:45 - 11:50
    Так, я дитя політики рівних можливостей.
  • 11:51 - 11:53
    Без політики рівних можливостей
  • 11:53 - 11:55
    мене б тут не було.
  • 11:57 - 12:00
    Проте, протягом минулих 40 років
  • 12:00 - 12:03
    афроамериканцям в Америці
    щастило менше, ніж мені.
  • 12:05 - 12:10
    У 1978 році кожне афроамериканське
    господарство в США
  • 12:10 - 12:14
    отримувало тільки 59 центів
    за кожен долар, який вони заробили.
  • 12:15 - 12:17
    У 2015
  • 12:17 - 12:22
    афроамериканські сім'ї все ще
    заробляли 59 центів
  • 12:22 - 12:26
    на кожен долар доходу,
    який отримували білі сім'ї,
  • 12:26 - 12:30
    і расова різниця в багатстві
    є ще більш вражаючою.
  • 12:31 - 12:33
    За кожен долар багатсва,
    яким володіють білі,
  • 12:34 - 12:37
    6 пенні має афроамериканська сім'я,
    та 7 - латиноамериканська.
  • 12:39 - 12:40
    Справа в тому,
  • 12:40 - 12:42
    що расизм
  • 12:42 - 12:47
    створює систему фальсифікації,
  • 12:47 - 12:52
    яка методично перешкоджає
    деяким расовим групам в США.
  • 12:53 - 12:55
    Як говорив Платон,
  • 12:55 - 12:57
    немає нічого настільки ж несправедливого,
  • 12:59 - 13:02
    як однакове ставлення до різних людей.
  • 13:04 - 13:06
    Ось чому я працюю
  • 13:06 - 13:09
    над тим, щоб позбутися расизму.
  • 13:10 - 13:12
    Я глибоко ціную той факт,
  • 13:12 - 13:16
    що я опираюсь на плечі людей,
  • 13:16 - 13:20
    що пожертвували навіть своїми життями,
    щоб відчинити двері,
  • 13:20 - 13:21
    через які пройшов я.
  • 13:22 - 13:26
    Я хочу впевнитися, що ці двері
    залишаться відчиненими,
  • 13:26 - 13:30
    і що кожен зможе ними скористатися.
  • 13:32 - 13:35
    Робер Кеннеді казав:
  • 13:35 - 13:38
    "Кожного разу, коли чоловік"--
    або жінка, додав би я --
  • 13:38 - 13:40
    "відстоює свій ідеал
  • 13:40 - 13:43
    або робить щось, щоб
    покращити долю інших,
  • 13:43 - 13:46
    або бореться проти несправедливості,
  • 13:46 - 13:49
    він посилає крихітні промені надії,
  • 13:49 - 13:52
    і ці промені можуть об'єднатися
    в стрімку течію,
  • 13:52 - 13:57
    яка зруйнує найміцніші стіни
    гноблення та опору."
  • 13:58 - 14:00
    Я оптиміст,
  • 14:00 - 14:03
    тому що по всій Америці
  • 14:03 - 14:05
    я бачив промені надії.
  • 14:06 - 14:08
    Бостонський Медичний Центр
  • 14:08 - 14:10
    залучив юристів до своєї медичної команди,
  • 14:11 - 14:15
    щоб лікарі могли покращити
    здоров'я пацієнтів,
  • 14:15 - 14:20
    тому що юристи звертають увагу на
    немедичні проблеми пацієнтів.
  • 14:20 - 14:24
    Університет Лома Лінда збудував коледж
  • 14:24 - 14:26
    поблизу містечка Сан-Бернардіно,
  • 14:26 - 14:29
    щоб крім надання медичної допомоги,
  • 14:29 - 14:32
    вони також могли забезпечити
    здобуття професійних навичок
  • 14:32 - 14:34
    та навчання перед роботою
  • 14:34 - 14:39
    для найчисельнішої меншини та
    членів общини з низьким доходом.
  • 14:39 - 14:43
    Таким чином ці люди матимуть навички,
    необхідні для отримання хорошої роботи.
  • 14:45 - 14:47
    В місті Чапел Гілл, Північна Кароліна,
  • 14:47 - 14:51
    в межах Елементарного Проекту
    було виявлено,
  • 14:51 - 14:56
    як саме забезпечити зниження ризику
    серцево-судинних захворювань
  • 14:56 - 14:59
    в афроамериканців у віці 30 років
  • 14:59 - 15:02
    за умови надання високоякісного
    медичного догляду
  • 15:03 - 15:05
    від народження до 5 років.
  • 15:05 - 15:09
    На групах продовженого дня
    по всій території США
  • 15:09 - 15:11
    Уінтлі Фіппс та Академія Мрій США
  • 15:11 - 15:14
    розривають порочне коло ув'язнень,
  • 15:14 - 15:18
    забезпечуючи високоякісний
    академічний розвиток та наставництво
  • 15:18 - 15:21
    дітям в'язнів
  • 15:21 - 15:24
    і тим, хто відстає в школі.
  • 15:25 - 15:26
    В Гантсвілі, Алабама,
  • 15:26 - 15:28
    Університет Оуквуд,
  • 15:28 - 15:30
    заклад для афроамериканців,
  • 15:30 - 15:34
    доводить, що ми можемо покращити
    здоров'я дорослих афроамериканців
  • 15:34 - 15:37
    включаючи оцінку здоров'я
  • 15:37 - 15:41
    в процес координування новачків
  • 15:41 - 15:44
    і надаючи цим студентам
    необхідні інструменти,
  • 15:44 - 15:45
    щоб вони зробили здоровий вибір,
  • 15:45 - 15:49
    та забезпечуючи їм щорічний
    звіт про стан здоров'я,
  • 15:49 - 15:51
    що дозволяє моніторити
    власний прогрес.
  • 15:52 - 15:53
    В Атланті, Джорджія,
  • 15:53 - 15:59
    організація Спеціалізовані Спільноти
    позбулася негативних наслідків сегрегації
  • 15:59 - 16:02
    перетворивши злочинний,
  • 16:02 - 16:05
    залежний від наркотиків проект поселення
  • 16:05 - 16:09
    на оазис господарств зі змішаним доходом,
  • 16:09 - 16:11
    високою академічною успішністю,
  • 16:11 - 16:14
    великим рівнем добробуту спільноти
  • 16:14 - 16:15
    і повним працевлаштуванням.
  • 16:16 - 16:18
    І, нарешті,
  • 16:18 - 16:20
    є рішення Дівайн.
  • 16:21 - 16:23
    Професор Патриція Дівайн
  • 16:24 - 16:27
    з Університету Вісконсин,
  • 16:27 - 16:31
    показала, як ми можемо атакувати
  • 16:31 - 16:34
    наші приховані упередження
  • 16:34 - 16:36
    та навіть позбутися їх.
  • 16:37 - 16:38
    Кожен з нас
  • 16:38 - 16:41
    може бути променем надії.
  • 16:41 - 16:45
    Ця справа не завжди буде легкою,
  • 16:45 - 16:48
    але колишній суддя Верховного Суду
    Тургуд Маршалл
  • 16:49 - 16:52
    сказав нам: "Ми мусимо змінитися.
  • 16:52 - 16:54
    Ми мусимо забути про байдужість.
  • 16:54 - 16:56
    Ми мусимо забути про апатію.
  • 16:56 - 17:00
    Ми мусимо забути про
    ненависть та недовіру.
  • 17:00 - 17:01
    Ми мусимо забути,
  • 17:01 - 17:05
    бо Америка може бути кращою,
  • 17:05 - 17:09
    бо Америка не має вибору,
    окрім як стати кращою.
  • 17:09 - 17:11
    Дякую.
  • 17:11 - 17:14
    (Оплески)
Title:
Як расизм впливає на наше здоров'я
Speaker:
Девід Р. Вільямс
Description:

Чому расова приналежність так багато значить для здоров'я? Девід Р. Вільямс розробив шкалу для оцінювання впливу дискримінації на самопочуття, вийшовши за межі таких традиційних мірок як дохід та освіта. Він зробив це для того, щоб показати, як такі фактори як приховане упередження, житлова сегрегація та негативні стереотипи створюють та забезпечують існування нерівністі. В цьому повчальному відео Девід Вільямс наводить докази того, як расизм створює систему фальсифікації - і пропонує можливі приклади програм в США, які намагаються покласти край дискримінації.

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
17:27
Khrystyna Romashko approved Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Khrystyna Romashko accepted Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Iryna Drochak edited Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Iryna Drochak edited Ukrainian subtitles for How racism makes us sick
Show all

Ukrainian subtitles

Revisions