Найджел Марш: Як досягнути балансу між роботою і особистим життям

Рівновага між роботою і особистим життям занадто важлива, щоб довірити турботу про неї вашому роботодавцю, стверджує Найджел Марш. Виступаючи на конференції TEDxSydney, Найджел Марш дає своє власне уявлення про ідеальний день, в якому гармонійно поєднуються час для сім'ї, особистих потреб і роботи - та пропонує чудову ідею про те, як цього досягнути.

Що я вирішив зробити,

то це - почати виступ з простого прохання.

Я б хотів, щоб усі ви

зупинились на мить,

ви, нещасні слабаки,

і підбили підсумки свого нікчемного існування.

(Сміх)

Це була порада

яку Святий Бенедикт дав своїм приголомшеним учням

в п'ятому столітті.

Слідувати цій пораді вирішив і я сам

коли мені виповнилось 40.

До цього я був типовим корпоративним бійцем -

Я забагато їв, забагато пив,

надто тяжко працював,

і я нехтував своєю родиною.

І я вирішив, що спробую

і докорінно зміню своє життя.

Зокрема, я вирішив

спробувати вирішити делікатне питання

балансу між роботою і особистим життям.

Тож я відійшов від роботи,

і провів рік вдома

з жінкою і чотирма малими дітьми.

Але все, що я дізнався про баланс між роботою і приватним життям

того року

це те - що я знаходжу доволі простим

балансування роботи та життя,

коли не маю жодної роботи.

(Сміх)

Не дуже корисне вміння,

особливо, коли закінчуються гроші.

Тож я повернувся на роботу,

і я провів наступні сім років,

силуючись досягти, вивчаючи

та пишучи про баланс між роботою та приватним життям.

І я маю чотири спостереження,

якими хотів би поділитися з вами сьогодні.

Перше це те, що,

якщо суспільство бажає хоч скільки небудь просунутись в вирішенні цього питання,

необхідне чесне обговорення.

Проте проблема в тому,

що так багато людей говорять ще більше нісенітниць

про баланс між роботою і особистим життям.

Всі ці розмови про гнучкий графік роботи

або вільний стиль одягу по п'ятницям,

або можливість брати декретну відпустку для батька, -

лишень відволікають увагу від головної проблеми,

а саме того,

що певна робота чи кар'єрний вибір

є абсолютно несумісними

з повноцінним залученням,

на постійній основі

до життя молодої сім'ї.

Отже, перший крок вирішення будь-якої проблеми

це визнання реалій ситуації, в якій ви опинились.

А реальність нашого суспільства така,

що в ньому багато тисяч

людей навколо

проживають життя, повне тихого, пронизливого відчаю

де вони працюють довгі виснажливі години

на роботах, що вони ненавидять,

щоб мати можливість купляти речі, які їм не потрібні,

щоб вразити людей, які їм не подобаються.

(Сміх)

(Оплески)

Я стверджую, що можливість приходити на роботу в джинсах і футболці по п'ятницям

насправді не вирішує проблеми в корені.

(Сміх)

І друге, що я хоті в би відмітити,

це те, що нам потрібно чесно визнати,

що уряди і корпорації

не стануть вирішувати цю проблему за нас.

Нам слід припинити озиратись,

це наша власна справа,

взяти контроль та відповідальність

за спосіб життя, що ми хотіли-б вести.

Якщо ви не проектуєте свого життя,

хтось інший спроектує його за вас,

і вам, можливо, не сподобається

їхнє уявлення про баланс.

Особливо важливо -

сподіваюсь, це не викладуть в інтернет, бо я ризикую бути звільненим -

особливо важливо

ніколи не довіряти відповідальність за якість свого життя

комерційній корпорації.

Дивіться, я зараз говорю не лише про погані корпорації,

які я називаю "скотобійнями" людських душ.

(Сміх)

Я говорю про всі компанії.

Оскільки комерційні компанії

від початку призначені,

одержувати від вас все,

що тільки зійде їм з рук.

Це їх природа, це закладено в їх ДНК,

це те чим вони займаються -

навіть хороші компанії, з добрими намірами.

З одного боку,

обладнати дитячий куточок на роботі -

чудово і просвітлено.

З іншої сторони, це жах:

це просто значить, що ви проводитимете більше часу в клятому офісі.

Ми повинні взяти відповідальність

за встановлення і дотримання

розмежування, якого ми прагнемо в наших життях.

Третє спостереження:

ми маємо бути дуже обережними

обираючи часову шкалу,

за якою ми оцінюватимемо наш баланс.

Перед тим як вернутись на роботу,

провівши рік вдома,

я сів

і склав

детальний, покроковий опис

ідеального збалансованого дня,

якого я прагнув.

І вийшло на кшталт цього:

Прокинутись добре відпочилим,

після, хорошого нічного сну.

Зайнятись сексом,

Погуляти з собакою.

Поснідати з моєю дружиною і дітьми.

Знову зайнятись сексом

(Сміх)

По дорозі в офіс завезти дітей в школу.

Попрацювати три години.

Пограти з другом в спортивну гру в обідню перерву,

Попрацювати ще три години.

Зустрітись з товаришами в пабі, для підвечірньої пиятики.

Поїхати додому до вечері

з дружиною і дітьми.

Помедитувати з-пів години.

Зайнятись сексом.

Погуляти з собакою. Знову зайнятись сексом.

Лягти спати.

(Оплески)

Як часто, на вашу думку, мені випадає такий день?

(Сміх)

Потрібно бути реалістами.

Неможливо встигнути зробити все це за один день.

Нам треба розтягти часові рамки,

за якими ми оцінюємо збалансованість в нашому житті,

але ми маємо розтягувати їх,

не потрапляючи в пастку

типу: "Я заживу повним життям, коли вийду на пенсію,

коли діти залишать дім,

коли дружина розлучиться зі мною, коли погіршиться здоров'я,

і коли не залишиться ні товаришів, ні зацікавлень".

(Сміх)

День надто короткий, і "після виходу на пенсію" - це дуже не скоро.

Повинна бути золота середина.

Четверте спостереження:

Ми маємо братися за рівновагу

врівноважено.

Знайома відвідала мене минулого року -

і вона не проти того, щоб я розповів цю історію - так ось, вона прийшла

і сказала: "Найджел, я прочитала твою книжку.

Я зрозуміла, що моє життя цілковито розбалансоване.

Воно повністю підкоряється роботі.

Я працюю по 10 годин на день, і в дорозі 2 години щодня.

Всі мої стосунки зазнали краху.

В моєму житті немає нічого,

крім роботи.

Тож я вирішила серйозно взятись і розібратись з цим.

І записалась в тренажерниу залу".

(Сміх)

Я, звісно не хочу глузувати,

але бути підтягнутим офісним щуром 10 годин на добу,

не більш врівноважено, просто більш підтягнуто.

(Сміх)

Фізичні вправи, це звісно, дуже мило,

однак, в житті, є і інші важливі сторони.

Є інтелектуальна сторона, емоційна,

є духовна сторона.

І щоб знайти рівновагу,

я вірю - ми маємо приділяти увагу

до всіх цих сфер -

а не лише 50 згинанням для пресу.

Зараз це може жахати.

Тому що мені кажуть, "Друже, я, в біса, не маю часу навіть на вправи,

ти ж хочеш, щоб я ходив до церкви і телефонував матері".

І я розумію.

Я дійсно розумію, як лякаюче це виглядає.

Але випадок, що стався кілька років тому

відкрив мені іншу точку зору.

Моя дружина, присутня десь в цій залі,

подзвонила мені в офіс

і сказала, "Найджел, тобі треба забрати нашого молодшого сина,

Гарі зі школи."

Оскільки того вечора вона з трьома іншими дітьми мала бути деінде.

Так що в той день я пішов з роботи на годину раніше

і підібрав Гарі біля воріт школи.

Ми прогулялись пішки до місцевого парку,

погойдались на гойдалках, пограли в якісь смішні ігри.

Потім я повів його на пагорб, до тамтешнього кафе,

і ми розділили піцу до чаю,

а потім спустились з пагорба до нашого будинку,

і я викупав його

і вдяг в його піжаму Бетмена.

Потім я прочитав йому главу

з "Джеймс та гігантський персик", Роальда Даля.

Потім я вклав його в ліжко, закутав ковдрою,

поцілував його чоло й сказав: "Добраніч, друже",

і вийшов з його спальні.

І коли я виходив з його кімнати,

він гукнув до мене: "Тато?" Я запитав: "Що, друже?"

І він сказав, "Тато це був найкращий день

всього мого життя!"

Але я нічого не зробив,

Я не звозив його в Діснейленд і не купив йому Плейстейшн.

Я тільки хочу сказати,

що дрібниці дуже важливі.

Досягнення більшої рівноваги

не значить кардинального перевороту вашого життя.

З найменшими внесками

у вірних місцях

ви можете радикально змінити якість ваших стосунків

і якість вашого життя.

Крім того, я думаю,

це може змінити наше суспільство,

Тому що, якщо достатня кількість людей зроблять це,

ми можемо змінити суспільне визначення успіху

від примітивно-спрощеної ідей про те

що перемагає той, в кого на момент смерті виявиться більше грошей,

до більш обміркованого й збалансованого уявлення,

як має виглядати добре прожите життя.

І цією ідеєю я вважаю,

варто поділитись.

(Оплески)