Парадокс цінності - Акшита Агарвал

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: http://ed.ted.com/lessons/the-paradox-of-value-akshita-agarwal

Уявіть, що ви знаходитесь на шоу і можете вибрати один з двох призів: діамант… або пляшку води. Це простий вибір — діаманти є більш цінними. Але що, як надати вам той самий вибір, коли ви зневоднені у пустелі після багатоденних блукань? Чи зробили б ви інакший вибір? Чому? Невже діаманти не цінніші? Акшита Агарвал пояснює парадокс цінності.

Урок - Акшита Агарвал, анімація - Ка'ед Май.

Уявіть, що ви на ігровому шоу
і можете вибрати один з двох призів:

діамант

або пляшку води.

Це простий вибір.

Очевидно, що діамант більш цінний.

Тепер уявімо, що ви маєте той самий вибір,

але цього разу ви не на ігровому шоу,

а мучитеся від спраги після декількох
днів блукань пустелею.

Чи зробите ви інакший вибір?

Чому? Невже діамант не є більш цінним?

Це називається "парадоксом цінності",

описаним економістом-новатором
Адамом Смітом.

І він каже нам про те, що визначення
цінності — це не так просто, як здається.

На шоу ви думали про конвертаційну
цінність кожного елемента,

тобто про те, що би ви могли
отримати за них пізніше,

але в критичному становищі,
як у пустелі,

набагато більше значення
має практична цінність:

наскільки вони корисні в даному випадку.

І через те, що ми обираємо
тільки один предмет,

ми також маємо врахувати
альтернативну вартість,

або що ми втрачаємо,
приймаючи інше рішення.

Зрештою, неважливо, скільки ви могли б
отримати від продажу діаманта,

якщо ви ніколи не виберетеся з пустелі.

Більшість сучасних економістів
вирішують питання парадоксу,

намагаючись об'єднати ці міркування

у концепцію корисності,

тобто наскільки добре щось задовольняє
людські бажання і потреби.

Корисність можна знайти у всьому:
від базової потреби у їжі

до насолоди чути улюблену пісню.

І корисність буде, безумовно,
відрізнятися для різних людей і обставин.

Ринкова економіка забезпечує нас
легким способом відстеження корисності.

Простіше кажучи, користь чогось
для вас

виражається тим, скільки ви
будете готові заплатити за це.

Зараз уявіть себе знову у пустелі,

але цього разу вам пропонують вибрати
між діамантом та пляшкою свіжої води

кожні п'ять хвилин.

Більшість людей спочатку обирає достатню
кількість води, щоб закінчити подорож,

а потім стільки діамантів,
скільки зможуть винести.

Це те, що називають
"граничною корисністю",

і це означає, що, коли ви обираєте
між діамантом і водою,

ви порівнюєте корисність, отриману
від кожної додаткової пляшки води

і кожного нового діаманта.

Ви робите це кожного разу,
коли надається можливість вибору.

Перша пляшка води коштує для вас більше
ніж будь-яка кількість діамантів,

але, в кінцевому підсумку, ви маєте
достатню кількість води.

Невдовзі, кожна додаткова пляшка
стає тягарем.

Тоді ви почитаєте обирати діаманти.

І це стосується не тільки потреби у воді.

Говорячи про більшість речей,
чим більше ви чогось набуваєте,

тим менш корисною або приємною
стає кожна додаткова одиниця.

Це називається "законом
спадної граничної корисності".

Ви з радістю купите дві
або три порції улюбленої їжі,

але від четвертої Вас вже буде нудити.

А сотні порцій зіпсуються до того,
як ви до них дістанетесь.

Або ви готові платити, щоб дивитися один
фільм знову і знову, поки не набридне,

або поки не витратите усі гроші.

У всякому разі,
згодом настане час,

коли гранична корисність для покупки
ще одного квитка стане нульовою.

Корисність стосується не тільки
покупки речей, а й усіх ваших рішень.

Інтуїтивний спосіб максимізувати її
та запобігти зменшенню прибутковості —

урізноманітнити спосіб
витрати нашого часу та ресурсів.

Піля задоволення базових потреб,

теоретично, ми готові
інвестувати тільки у те,

що є корисним та приємним.

Авжеж, наскільки ефективно ви збільшили
корисність в реальному житті —

це вже інша справа.

Це допомогає пам'ятати, що рівень
цінності ми встановлюємо самі:

потреби, які ми розділяємо.

речі, якими насолоджуємось,

і рішення, які ми приймаємо.