Маленька та несподівано небезпечна деталь про вас, яку поліція може відстежити

Технічний прилад із не дуже привабливою назвою - "автоматичний зчитувач номерних знаків" - може означати, що поліція знає, куди ви ідете, з ким і коли. Ці камери безневинно встановлені по всіх маленьких містах Америки, щоб з їх допомогою зловити відомих злочинців. Проте, як юрист та член спільноти TED, Кетрін Крамп показує, що інформацію, яку вони збирають у великих кількостях, може мати страшні наслідки.

Шокуючий напад поліції на
протестувальників у Ферг'юсоні, Міссурі,

що відбувся після вбивства
Майкла Брауна поліцією,

чітко показав, до якої міри передова
військова зброя та спорядження,

призначені для поля бою,

потрапляють

в поліцейські управління маленьких міст
по цілій Америці.

Хоч і важче спостерегти,

проте те саме відбувається із
системами спостереження.

Масові спостереження в стилі
Агенції Національної Безпеки

спонукають місцеві відділки міліції
збирати величезну кількість

особистої інформації про кожного з нас

у спосіб, який не був можливим раніше.

Інформація про місцезнаходження
є особливо делікатною.

Якщо ви водите машину в США,

вона може вказати,
чи ви пішли до лікаря,

чи ви на зустрічі анонімних алкоголіків,

ходили ви до церкви, чи ні.

І коли ця інформація про вас

співставляється із такою ж
інформацією про когось іншого,

уряд може отримати
детальну картину того,

як приватні особи взаємодіють
одне з одним.

Ця інформація колись була особистою.

Завдяки сучасним технологіям

уряд занадто багато знає про те,
що відбувається в приватному житті громадян.

А місцеві відділки поліції роблять свої
висновки про те, ким ви є,

посилаючись на цю інформацію.

Одним із ключових приладів, який
відстежує місцезнаходження машин,

є прилад із безневинною назвою
"Автоматичний зчитувач номерних знаків".

Якщо ви ніколи його не бачили,

це, мабуть, тому, що ви й не знали,
що такі існують -

вони повсюди.

Встановлені просто на дорогах,
чи на поліцейських автівках,

автоматичні зчитувачі номерних знаків
фіксують зображення кожної машини

та перетворюють номерні знаки на текст,
які може зчитати спеціальний прилад,

таким чином перевіряючи їх
на наявність в гарячому списку

машин, які потенційно знаходяться
в розшуку за правопорушення.

Більше того -
зростаюча кількість

місцевих відділків поліції
веде облік

не лише осіб, яких розшукують
за вчинене правопорушення,

але і номерного знака кожної машини,
яка проїжджає повз,

в результаті чого створюється
масова кількість інформації

про те, куди американці їздять.

Чи ви знали про це?

Коли Майк Кац-Лакаб попросив
місцевий відділок поліції

сказати, яку саме інформацію про його
номерні знаки вони мають,

то йому показали наступне:

крім дати, часу та місця

поліцейські відділки мали фотографії,
які фіксували

напрямок його руху та, доволі часто,
й того, з ким він був.

Друге фото згори - фото Майка та його
двох дочок,

які саме виходили з машини
в його власному дворі.

Уряд має сотні схожих фотографій

про Майка в його повсякденному житті.

І якщо ви водите машину в США,

можу закластися,
що вони мають схожі фото

вас у повсякденному житті.

Майк не робив нічого протизаконного.

Чому тоді вважається нормальним,
що уряд зберігає всю цю інформацію?

Причина в тому,

що як тільки вартість зберігання цієї
інформації різко впала,

поліцейські відділки просто
чіпляються за неї

на випадок, що вона колись пригодиться.

Питання не лише в тому,
що один відділок поліції

окремо збирає інформацію,

чи навіть багато відділків це роблять.

В той самий час федеральний уряд

збирає персональні дані про громадян

та об'єднує їх в одну
величезну базу даних

сотень мільйонів місць,

в які їздили американці.

Документ Федеральної адміністрації по
боротьбі з наркотиками,

однієї з найбільш зацікавлених
у цьому питанні агенцій,

є одним із декількох документів,
які виявляють існування такої бази даних.

Тим часом в Нью-Йорку

міська поліція нещодавно проїжджала
зі зчитувачами номерних знаків

повз мечеті для того, щоб вияснити,
хто туди ходить.

Використання та зловживання цими приладами
не обмежується лише США.

У Великій Британії один відділок поліції

заніс 80-річного Джона Кета
у список спостережуваних номерних знаків

після того, як він побував на низці
правомірних політичних демонстрацій,

під час яких він любив сідати на лавку
та змальовувати учасників.

Зчитувачі номерних знаків - не єдині
прилади масового відстеження,

доступні в наш час
правоохоронним органам.

Через прийом, знаний як
копіювання мобільного зв'язку,

правоохоронні органи можуть
з'ясувати, хто використовував

одну чи більше телефонних веж
у певний час -

прийом, який уже виявив

місцезнаходження десятків тисяч
та навіть сотень тисяч людей.

Також, використовуючи
такий прилад як StingRay,

правоохоронні органи можуть
послати відстежуючі сигнали

прямісінько в будинки людей,
щоб ідентифікувати мобільні телефони.

І якщо вони не знають, у який дім
їх направити,

то відомо, що вони направляють
цю технологію

на всі околиці.

Так само, як міліція Фергюсона
володіє військовою зброєю та спорядженням,

так і відділки міліції
по всій Америці

володіють високотехнологічними
системами спостереження.

Те, що ви їх не бачите,

не означає , що їх немає.

Питання стоїть в тому, що ми
повинні з цим робити?

Я вважаю, що це становить серйозну
загрозу громадській свободі.

Практика показала, що як тільки поліція
має велику кількість інформації,

збираючи її шляхом відстеження
руху невинних людей,

тим починають зловживати - чи то для
шантажу, чи для політичної вигоди,

чи, може, просто через нездорову цікавість.

На щастя, ми можемо здійснити певні кроки.

Місцеві відділки поліції
можуть управлятися міськими радами,

які можуть видати закон,
що вимагатиме від поліції

позбутися даних про невинних людей

та натомість дозволятиме законне
використання цих технологій.

Дякую.

(Оплески).