Економічна вигода дошкільної освіти

У цій переконливій промові Тімоті Бартік розглядає дошкільну освіту у макроекономічному контексті і пояснює, чому ви з радістю повинні в неї інвестувати, навіть якщо у вас немає дітей цього віку (або немає дітей взагалі). Економічні вигоди від добре освічених дітей, як виявляється, виходять далеко за рамки альтруїстичних. (Знятий під час TEDxMiamiUniversity)

Сьогодні у свої промові я хочу представити незвичну ідею

про те, чому інвестиції в дошкільну освіту

є ефективними державними інвестиціями.

Це незвична ідея, тому що здебільшого,

коли люди говорять про програми для дітей,

вони розповідають про всі надзвичайні переваги для учасників

з точки зору колишніх учасників, які в дитсадку

найкраще склали тести К-12

та заробляють більше в дорослому житті.

Це все справді дуже важливо,

але я хочу поговорити про те, що дошкільна освіта робить

для економіки штатів

та їхнього економічного розвитку.

І це дійсно важливо,

адже якщо ми збираємося отримати більше інвестицій

у програми для малюків,

ми мусимо в цьому зацікавити уряди штатів.

Уряд США має багато різних соціальних програм

і працює над багатьма новими проектами.

Тому нам варто звернутися до них -

законодавців державного управління -

і апелювати до того, що вони розуміють,

що мусять сприяти розвитку

економіки свого штату.

Під сприянням економічному розвитку

я не маю на увазі нічого надзвичайного.

Мені йдеться тільки про те, що дошкільна освіта

може принести більше і кращих робочих місць у штат

і тим самим сприятиме вищим доходам на душу населення

для мешканців штату.

Загалом, коли люди думають про

державний та місцевий економічний розвиток,

вони не думають насамперед про те, що вони роблять для

програм по догляду за дітьми та програм для малюків.

Я це знаю. Більша частина моєї кар'єри пішла на дослідження цих програм.

Я розмовляв про ці проблеми з багатьма керівниками

агенцій економічного розвитку штатів

та багатьма законодавцями.

Коли законодавці та інші люди думають про економічний розвиток,

то насамперед вони думають про податкові заохочення для бізнесу,

пільги з податку на майно, податкові пільги при створенні робочих місць.

Знаєте, цих програм є мільйони.

Так, наприклад, штати дуже енергійно конкурують,

щоб залучити нові автомобільні заводи або розширити існуючі.

Вони роздають податкові пільги всім видам бізнесу.

Взагалі, ці програми мають сенс,

якщо вони насправді забезпечують нові рішення на місцях:

тобто створюють

більше кращих робочих місць,

підвищують рівень зайнятості та піднімають заробіток на душу населення мешканцям штату.

Тобто ці програми є благом для мешканців штату,

співрозмірним із витратами, що їх вони зазнають,

сплачуючи за ці податкові пільги для бізнесу.

На мою думку, програми для дошкільнят

можуть зробити точно те саме:

створити більше і кращих робочих місць, але по-іншому.

Це дещо більш опосередкований спосіб.

Ось як ці програми сприятимуть створенню кращих робочих місць.

Підтримуючи їх, ви інвестуєте у високоякісну дошкільну освіту,

яка розвиває навики місцевої робочої сили.

Якщо їх достатньо, то, своєю чергою,

ця висококваліфікована місцева робоча сила

буде ключовою рушійною силою створення робочих місць та

вищих заробітків на душу населення у місцевій спільноті.

Тепер дозвольте мені навести деякі показники.

Добре. Якщо ви подивитеся на матеріали досліджень -

кількість яких зростає - на те, скільки програм для дошкільнят

впливають на освітній рівень, заробітні плати та навички

колишніх учасників дошкільних програм у дорослому віці,

і врахуєте ці відомі результати,

а також те, скільки з цих людей мають

залишитися в державному або місцевому економічному середовищі і не виїхати,

і подивитеся на результати досліджень про те, наскільки навички

зумовлюють створення робочих місць, ви зробите висновок,

з цих трьох окремих напрямів дослідження,

що за кожен долар, який інвестували в програми для малюків,

заробітки жителів на душу населення

зростають на два долари і 78 центів.

Отже, віддача складає три до одного.

Загалом можна отримати набагато більшу віддачу,

до 16-ти до одного, якщо ви включите вигоди у боротьбі зі злочинністю

та переваги для колишніх учасників програм для дошкільнят,

які переїхали в якусь іншу державу.

Але є вагомі підстави зосередитися на цих трьох доларах,

бо це є основним

для законодавців і творців державної політики,

і саме державам доведеться діяти.

Отже, ця ключова перевага є важливою

для творців державної політики з погляду економічного розвитку.

Одне заперечення, яке ви часто чуєте,

або можливо ви його не чуєте, тому що люди надто ввічливі, щоб його сказати вголос, це

"Чому я мушу платити більше податків,

щоб інвестувати в чужих дітей?

Чим це вигідно для мене?"

Це обурення

відображає повне нерозуміння

того, наскільки місцеві економіки

заохочують кожного бути взаємозалежними.

Зокрема, взаємозалежність тут проявляється в

існуванні величезних надлишків навичок-

коли діти інших людей отримують більше навичок,

це насправді збільшує добробут кожного,

зокрема й людей, кваліфікація яких не змінилася.

Так, наприклад, показали численні наукові дослідження.

Подивіться, що справді прискорює

темп зростання мегаполісів -

не низькі податки, низькі затрати і низька заробітна плата.

Це навички області. Зокрема, показник навичок,

що використовують - це відсоток випускників вузів у регіоні.

Якщо подивитися, наприклад, на мегаполіси

такі як Бостон, Міннеаполіс-Сент-Пол,

Кремнієву долину, ці райони процвітають економічно

не тому, що вони недорогі.

Я не знаю, чи ви коли-небудь намагалися купити будинок в Кремнієвій долині.

Це не так дешево.

Ці райони ростуть, бо мають високий рівень навичок.

Тому коли ми інвестуємо в чужих дітей

і розвиваємо їхні навички, ми сприяємо загальному зростанню кількості робочих місць

у регіоні.

Ще один приклад - подивимось на те,

що визначає заробітну плату індивіда,

та зробимо статистичні дослідження того, що визначає заробітні плати.

Ми знаємо, що заробітна плата індивідуума буде залежати, зокрема,

від його освіти,

наприклад, від того, чи він має вищу освіту.

Дуже цікаво,

що навіть після того, як ми залишаємо статистично незмінним

ефект вашої власної освіти,

освіта всіх інших у вашому регіоні

також впливає на вашу заробітну плату.

Так, зокрема, якщо ви вважатимете вашу освіту постійною,

ви залишитесь у відсотках випускників вузів у вашому регіоні,

Ви побачите, що це має значний позитивний вплив на вашу заробітну плату,

не змінюючи вашу освіту взагалі.

По суті, цей ефект є настільки сильним,

що коли хтось отримує вищу освіту,

наслідки цього на заробітну плату

інших людей в регіоні

є насправді більшими, ніж прямий вплив.

Так, якщо хтось отримує вищу освіту, його заробітки протягом життя

зростають на величезну суму - понад 700 000 доларів.

Зростання відсотка випускників вищих навчальних закладів

впливає і на всіх інших у регіоні,

і якщо це все підсумувати, -- це невеликий вплив для кожного,

але якщо це підсумувати по всіх у регіоні

ви насправді побачите, що збільшення заробітної плати всіх інших

у регіоні становить майже мільйон доларів.

Це насправді більше, ніж пряма вигода

людини, яка збирається отримати освіту.

Отже, що ж відбувається?

Як пояснити ці величезні побічні результати освіти?

Добре, подумаймо про це таким чином.

Я можу бути найкваліфікованішою людиною в світі,

але якщо всім іншим у моїй фірмі не вистачає навичок,

моєму роботодавцю буде важче

впровадити нові технології та методи виробництва.

Отже, мій роботодавець вироблятиме менше

і не зможе дозволити собі платити мені настільки хорошу зарплату.

Навіть якщо кожен у моїй фірмі має гарні навички,

якщо працівники постачальників моєї фірми

не є кваліфікованими,

моя фірма буде менш конкурентоспроможною

на національному та міжнародних ринках.

І знову ж таки, фірма, яка є менш конкурентоспроможною,

не зможе платити настільки хороші зарплати,

і до того ж - особливо у високотехнологічних компаніях -

постійно крадуть ідеї і працівників у інших компаній.

Звичайно продуктивність фірм у Кремнієвій долині

має багато спільного з навичками не тільки працівників тамтешніх фірм,

а й працівників усіх інших компаній регіону.

В результаті, якщо ми можемо інвестувати в чужих дітей

через дошкільні та інші високоякісні програми для малюків,

ми не тільки допомагаємо цим дітям,

ми допомагаємо кожному в регіоні

отримувати більшу зарплату і сприяємо

зростанню кількості робочих місць у регіоні.

Ще один аргумент

проти інвестицій у програми для малюків -

це хвилювання про тих людей, які виїжджають.

Знаєте, можливо в Огайо і думають про інвестиції

у кращу дошкільну освіту

для дітей у місті Колумбус, штат Огайо,

але вони хвилюються, що ці маленькі "Каштанчики"

з якоїсь незрозумілої причини вирішать переїхати в Анн-Арбор, штат Мічиган,

і стати "Росомахами".

І можливо в Мічигані думатимуть про інвестування

у дошкільну освіту в Анн-Арборі, штат Мічиган і хвилюватимуться про те, що

ці маленькі "Росомахи" зрештою переїдуть в Огайо і стануть "Каштанчиками".

І тому вони обоє будуть недоінвестовувати, тому що всі збираються виїхати.

Але насправді, якщо подивитися на дані,

то американці не такі аж гіпермобільні, як люди іноді вважають.

Понад 60 відсотків американців

проводять більшу частину свого працездатного віку

у штаті, в якому вони народилися, понад 60 відсотків.

Цей відсоток не дуже коливається між штатами.

Він не змінюється дуже сильно через стан економіки держави,

у депресії вона чи на підйомі.

Він також не дуже змінюється з часом.

Таким чином, якщо ви інвестуєте в дітей,

вони залишаться.

Або, принаймні, їх залишиться достатньо,

щоб витрати окупилися для економіки вашого штату.

Отож, чимало дослідників стверджують,

що програми для малюків - якщо працювати над ними якісно -

виплачуються у вищих навичках у дорослому віці.

Багато матеріалів досліджень доводять,

що ці люди залишаться в економічному середовищі штату,

а наявність більшої кількості працівників

з кращими навичками в місцевій економіці

окуповується вищими зарплатами і зростанням кількості робочих місць.

Якщо провести обчислення - за кожен витрачений долар

ми отримуємо приблизно три долари

у вигодах для економіки штату.

На мій погляд, докази досліджень,

як і логіка обчислень, є переконливими.

Отже, що не дає втілити ці програми в життя?

Одним очевидним бар'єром є вартість.

Якщо проаналізувати затрати,

коли кожен уряд штату інвестуватиме

в універсальну дошкільну програму для чотириліток, цілоденну дошкільну програму для дітей віком чотири роки,

загальна щорічна вартість для держави становитиме приблизно

30 мільярдів доларів.

30 мільярдів доларів - це чимала сума.

З іншого боку, якщо подумати про те,

що населення США становить понад 300 мільйонів,

ми говоримо про кількість грошей,

що становить 100 доларів на душу населення.

Чуєте? Сто доларів на душу населення, на людину,

це те, що уряд будь-якого штату може собі дозволити зробити.

Зробити це - всього лише просте питання політичної волі.

І, звичайно, як я вже згадував,

ці витрати мають відповідні вигоди.

Я згадував, що існує множник близько трьох,

2.78, для економіки штату,

з точки зору понад 80 мільярдів додаткових заробітків.

І якщо перетворити ці мільярди доларів

у щось більш зрозуміле, то йдеться ось про що:

для середньостатистичної дитини із родини з низьким рівнем доходів

більші інвестиції означають зростання заробітків майже на 10 відсотків

протягом всієї її кар'єри. Достатньо просто отримати дошкільну освіту -

не покращити К-12 чи результати інших екзаменів,

не чіпати навчання у коледжі чи доступ до вищої школи.

Достатньо просто поліпшити дошкільну освіту,

щоб гарантувати вищі на п'ять відсотків доходи

для дітей середнього класу.

Так що це інвестиції,

що окуповуються у дуже чіткі терміни

для груп населення із різним рівнем доходів,

і дарують великі і відчутні переваги.

Ось, це один бар'єр.

Я думаю, що серйознішим бар'єром

є довгостроковий характер вигоди від програм для малюків.

Я хочу довести, що поліпшуючи

якість місцевої робочої сили,

ми тим самим сприяємо зростанню економічного розвитку.

Очевидно, якщо у нас є освіта для дошкільнят у чотирирічному віці,

ми ж не посилаємо цих дітей

до роботи в майстерень у п'ятирічному віці, правильно? Принаймні я на це сподіваюся.

Отже, ми говоримо про інвестиції,

які з точки зору впливу на економіку штату

справді не будуть окуповуватися протягом 15-20 років,

і, звичайно, американське суспільство горезвісне тим, що

є орієнтованим на миттєвий результат.

Ви можете зауважити -

я теж часто згадую про це у своїх виступах -

що ці програми мають деякі переваги:

вони скорочують витрати на спеціальну та виправну освіту.

Існують пільги, батьки піклуються про дошкільну освіту,

можливо, ті, хто шукає хорошу школу для дошкільнят,

переїдуть у її пошуках в інший район чи місто.

Так, це правда,

але це не найголовніше.

Йдеться про те, що

ми інвестуємо в майбутнє сьогодні.

Я хочу, щоб Ви замислилися

над ключовим питанням.

Я економіст, але це, зрештою

не економічне питання, це питання моралі:

Чи готові ми, американці,

чи ще здатне наше суспільство

зробити політичний вибір і жертвувати сьогодні,

сплачуючи більше податків,

щоб поліпшити довгострокове майбутнє

не тільки наших дітей, але й нашого суспільства?

Чи ми ще здатні на це як країна?

Кожен громадянин

і виборець мусить запитати це в самого себе.

Чи ми досі в цьому зацікавлені,

чи все ще віримо в поняття інвестицій?

Ось що таке інвестиції.

Ви жертвувєте зараз заради прибутку в майбутньому.

Я гадаю, що докази досліджень

щодо переваг програм для малюків

для місцевої економіки є напрочуд вагомими.

Однак моральний та політичний вибір

поки що залишається за нами, як громадянами і виборцями.

Щиро дякую. (Оплески)