Історична математика

Що математики можуть сказати про історію? На думку стипендіата програми TED Fellow Жана-Батіста Мішеля, дуже багато. Від змін у мові до смертельності воєн він показує, як оцифрована історія починає відкривати глибокі шаблони, що лежать в основі її змін.

Виявляється, що математика
є дуже могутньою мовою.

Вона сприяла значним відкриттям
у фізиці,

біології та економіці,

чого не скажеш про гуманітарні науки
та історію.

Здається, існує думка, що це неможливо,

що не можна виразити кількісно
діяння людства,

не можна виміряти історію.

Та, гадаю, це не так.

Я хочу навести декілька прикладів
для підтвердження.

Разом з моїм колегою Ерезом
я взяв до уваги один факт:

двоє королів, розділених сторіччями,

розмовляли дуже різними мовами.

Це могутня історична сила.

Король Англії, Альфред Великий,

використовував словниковий запас
та граматику,

які добряче різняться
від мови короля хіп-хопу, Jay-Z.

(Сміх)

Так є і все тут.

Мова змінюється з роками,
вона є могутньою силою.

Ми з Ерезом хотіли дізнатися
про це більше.

Ми звернули увагу на особливе граматичне
правило, відмінювання в минулому часі.

Ви просто додаєте "ed" вкінці дієслова
для позначення минулого часу.

"Сьогодні я ходжу [walk]
Вчора я ходив [walked]."

Але деякі дієслова неправильні.

"Вчора я подумав [thought]".

Цікаво те,

що неправильні дієслова в Альфреда
та Jay-Z стають правильними.

Як, скажімо, стає правильним дієслово
"to wed" (одружуватись).

Ми з Ерезом прослідкували розвиток
понад 100 неправильних дієслів

протягом 12 століть англійської мови,

і побачили, власне, дуже простий
математичний шаблон,

який окреслює цю складну
історичну зміну,

а саме - якщо дієслово у 100 разів
частіше вживане за інше,

воно стає правильним у 10 разів
повільніше.

Це історична зміна,
але з математичною обгорткою.

У деяких випадках математика
може пояснити навіть,

або запропонувати пояснення
історичних факторів.

Разом зі Стівом Пінкером

ми вивчали масштаби війн
за останні два століття.

І спостерегли добре відому закономірність:

кількість війн, які призвели
до у 100 разів більшої кількості смертей,

є у 10 разів меншою.

Тож було 30 воєн, настільки ж згубних
як Шестиденна війна,

але тільки чотири війни,
у 100 разів смертельніших -

як Перша світова війна.

Який же історичний механізм
може призводити до цього?

Звідки це взялося?

З допомогою математичного аналізу
ми зі Стівом

висуваємо припущення, що за цим
стоїть дуже просте явище,

пов'язане з нашим мозком.

Це добре відома характеристика -

ми сприймаємо кількість відносно -

такі величини як інтенсивність світла
або гучність звуку.

Наприклад, задіяння 10 000 солдатів
у наступній битві звучить як велика цифра.

Це відносно величезна цифра,
якщо перед тим ви задіяли 1 000 солдатів.

Але це не так багато,

і відносно не достатньо,
не так вагомо,

якщо перед тим ви
задіяли 100 000 солдатів.

Тож бачте, через те, як ми
сприймаємо кількість,

в ході війни

число задіяних у ній солдатів

зростатиме не лінійно -

як 10 000, 11 000, 12 000 -

але експоненційно - 10 000, потім 20 000,
пізніше 40 000.

Це пояснює шаблон,
який ми бачили раніше.

Тут математика здатна пов'язати
добре відому рису індивідуального мислення

з довгостроковим історичним шаблоном,

який розгортається протягом сторіч
на різних континентах.

На сьогодні є лише кілька
таких прикладів,

та, гадаю, в наступному десятиріччі
вони почастішають.

Причиною є те, що
історичні документи

оцифровуються дуже швидкими темпами.

Існує десь 130 мільйонів книг,

написаних за всі часи.

Такі компанії як Google оцифрували
більшість із них -

десь близько 20 мільйонів.

Коли історичні відомості доступні
у цифровому вигляді,

стає можливо провести
математичний аналіз

дуже швидкого та підходящого

огляду трендів у нашій історії
та культурі.

Тож, гадаю, в наступному десятиріччі

наука та суспільство наблизяться

до відповіді на ці глибокі питання
щодо людства.

Я вважаю, що математика буде
потужною мовою для цього.

Вона буде здатна відкрити нові тренди
в нашій історії,

іноді пояснити їх,

і, можливо, навіть в майбутньому
зможе передбачити, що трапиться.

Щиро дякую.

(Оплески)