Як це - виховувати дитину на війні
-
0:01 - 0:06По всьому світу близько 1.5 млрд людей
переживають збройні конфлікти. -
0:07 - 0:10Тому вони змушені тікати зі своєї країни,
-
0:10 - 0:13результат - 15 мільйонів біженців.
-
0:14 - 0:15Діти, без сумніву,
-
0:15 - 0:17є безневинними і найвразливішими
жертвами... -
0:19 - 0:21і не тільки явної фізичної загрози,
-
0:21 - 0:25але і морального впливу війни.
-
0:26 - 0:29Війна ставить дітей під серйозну загрозу
-
0:30 - 0:32виникнення проблем психіки та поведінки.
-
0:34 - 0:36Можна тільки уявити, якими діти є
-
0:36 - 0:37наляканими.
-
0:39 - 0:40Але є і хороші новини.
-
0:40 - 0:44Якість піклування за дітьми в сім'ї
-
0:44 - 0:48може вплинути на їхнє благополуччя більше,
-
0:48 - 0:51ніж війна, яку вони переживають.
-
0:52 - 0:55Справді, дітей можна захистити
-
0:55 - 1:00хорошим вихованням під час і після війни.
-
1:02 - 1:05У 2011 році я поступила в аспірантуру
-
1:05 - 1:08Манчестерського університету
школи психології. -
1:09 - 1:10Як і багато з вас,
-
1:11 - 1:14я слідкувала за війною в Сирії на екрані.
-
1:15 - 1:17Моя сім'я із Сирії,
-
1:17 - 1:18і тому дуже рано
-
1:18 - 1:21трагічно загинули мої рідні.
-
1:22 - 1:24Ми усі разом дивилися телевізор.
-
1:25 - 1:27І бачили ті сцени:
-
1:27 - 1:29як бомби зносять будинки,
-
1:29 - 1:30хаос, порожнеча,
-
1:31 - 1:33люди кричать і тікають.
-
1:33 - 1:37Саме це мене пронизує найбільше,
-
1:37 - 1:40а особливо налякані діти.
-
1:41 - 1:45У мене було двоє звичайних допитливих
дітей. -
1:45 - 1:47Тоді їм було 4 і 6 років,
-
1:47 - 1:50вік, коли вони найбільше задають питань,
-
1:50 - 1:52і чекають чесних, переконливих відповідей.
-
1:53 - 1:56Я почала уявляти, як би я
-
1:56 - 1:59виховувала своїх дітей у хаосі війни,
у таборі біженців. -
2:00 - 2:02Змінилися б мої діти?
-
2:03 - 2:06Моя дочка б втратила той вогник у очах?
-
2:07 - 2:12Чи став би мій безтурботний син замкненим?
-
2:13 - 2:14Справилася би я?
-
2:15 - 2:17Змінилася б я?
-
2:19 - 2:21Ми, психологи і спеціалісти у сфері сім'ї,
-
2:21 - 2:25знаємо, що умілі батьки
-
2:25 - 2:27можуть значно вплинути на стан дітей,
-
2:28 - 2:30і це ми називаємо підготовкою батьків.
-
2:31 - 2:33У мене було питання,
-
2:33 - 2:36чи зможуть такі програми допомогти сім'ям,
-
2:36 - 2:39які живуть у зоні війни?
-
2:39 - 2:42Чи можемо ми чимось їм допомогти,
-
2:42 - 2:44щоб побороти усі ці труднощі?
-
2:46 - 2:49Я запитала свого наукового керівника,
-
2:49 - 2:50професора Рейчел Келем,
-
2:50 - 2:54як я можу змінити світ.
-
2:55 - 2:57Я не знала, як саме мені це зробити.
-
2:58 - 3:00Вона терпляче вислухала мене,
-
3:00 - 3:01а тоді, на щастя, відповіла:
-
3:02 - 3:04"Якщо це важливо для тебе,
-
3:04 - 3:06тоді давай це зробимо.
-
3:06 - 3:09Давай дізнаємося, чи можуть ці програми
-
3:09 - 3:11допомогти сім'ям у такому становищі."
-
3:12 - 3:15Вже 5 років ми з колегами -
-
3:15 - 3:17професором Келем і доктором Кім Картрайт -
-
3:17 - 3:20розробляємо способи допомоги сім'ям,
-
3:20 - 3:22які пережили війну і вимушений переїзд.
-
3:24 - 3:27Щоб зрозуміти, чим їм допомогти,
-
3:27 - 3:28подбати про їхніх дітей,
-
3:28 - 3:32спочатку треба дізнатися, у чому їх біда,
-
3:32 - 3:33так?
-
3:34 - 3:35Це очевидно.
-
3:35 - 3:37Як правило, найвразливіші із тих,
-
3:37 - 3:39кому ми намагаємося допомогти,
-
3:39 - 3:40це ті, кого ми не питаємо.
-
3:40 - 3:43Скільки разів ми були впевнені, що знаємо
-
3:43 - 3:47кому і як допомагати, без ніяких питань?
-
3:47 - 3:51Я була у таких таборах у Сирії, Турції,
-
3:51 - 3:53Я сідала разом з сім'ями і слухала.
-
3:54 - 3:57Я вислуховувала труднощі батьків,
-
3:57 - 3:59те, як вони стараються,
-
3:59 - 4:01слухала їх крик про допомогу.
-
4:02 - 4:04Інколи я просто зупинялася,
-
4:04 - 4:06все, що було в моїх силах -
взяти їх за руки -
4:06 - 4:08і тихо плакати та молитися.
-
4:09 - 4:11Вони розказували про свої труднощі,
-
4:11 - 4:15про суворі, жорстокі умови у таборі,
-
4:15 - 4:18де неможливо зосередитися на необхідному,
-
4:18 - 4:20наприклад, похід за питною водою.
-
4:21 - 4:23Вони ділилися, як їхні діти стають чужими;
-
4:24 - 4:27сум, депресія, злість,
-
4:27 - 4:30нетримання, переляк, страх гучних звуків,
-
4:30 - 4:32страх нічних жахіть -
-
4:32 - 4:34лякаючі, страшні сни.
-
4:35 - 4:39Вони пережили все, що ми бачимо на екрані.
-
4:39 - 4:40Матері,
-
4:40 - 4:43з яких майже половина вдови військових,
-
4:43 - 4:45або, які навіть не знали, чи живі
їхні чоловіки - -
4:45 - 4:48розказували, як важко їм було.
-
4:49 - 4:54Вони бачили, що діти потребують допомоги,
але не знали, як їм допомогти. -
4:54 - 4:57Вони не знали, як відповідати на їхні
запитання. -
4:57 - 5:01Мене вражало і дивувало те,
-
5:01 - 5:06як батькам вдавалося підтримувати дітей.
-
5:06 - 5:08Не дивлячись на всі труднощі у житті,
-
5:08 - 5:10вони старалися допомагати дітям.
-
5:10 - 5:14Вони шукали підтримки у працівників
неурядових організацій, -
5:14 - 5:16у вихователів з таборів біженців,
-
5:16 - 5:17у лікарів,
-
5:17 - 5:18інших батьків.
-
5:19 - 5:22Я зустріла маму, яка тут всього 4 дні,
-
5:22 - 5:24вона вже неодноразово намагалася
-
5:24 - 5:26знайти допомогу своїй 8-річній дочці,
-
5:26 - 5:28у якої були жахливі кошмари.
-
5:30 - 5:33На жаль, майже завжди, без результату.
-
5:34 - 5:36Лікарі, якщо вони взагалі тут є,
-
5:36 - 5:38практично завжди надто зайняті
-
5:38 - 5:42або брак належних знань заважає їм
допомогти батькам. -
5:42 - 5:45Вихователі і батьки також є
-
5:46 - 5:50частиною спільноти, яка намагається з цим
боротися. -
5:51 - 5:53І тоді ми почали думати.
-
5:54 - 5:56Як можна їм допомогти?
-
5:57 - 6:01Сім'ї справлялися з небаченими проблемами.
-
6:01 - 6:03Конфлікт у Сирії дав зрозуміти,
-
6:03 - 6:08що неможливо підтримати кожного в сім'ї.
-
6:08 - 6:10Чим ще можна їм допомогти?
-
6:10 - 6:14Як допомогти людям на ширшому рівні
-
6:14 - 6:16при низьких затратах
-
6:17 - 6:20у ці важкі, жахливі часи?
-
6:21 - 6:23Після довгих розмов з благодійними
організаціями -
6:23 - 6:26поступила чудова ідея
-
6:26 - 6:31поширення інформації через обгортку хліба,
-
6:31 - 6:35який доставляли тутешнім людям
-
6:35 - 6:37гуманітарні працівники.
-
6:37 - 6:39Так ми і зробили.
-
6:39 - 6:42Упаковка хліба ніяк не змінилася ззовні
-
6:42 - 6:44крім двох додаткових листків паперу.
-
6:45 - 6:50На одному - базові поради при проблемах,
-
6:50 - 6:53які могли б спіткати батьків
-
6:53 - 6:55та дітей.
-
6:55 - 6:59Та поради, як допомогти собі та дітям,
-
6:59 - 7:03наприклад, як приділити час дитині,
-
7:03 - 7:05показати свою любов,
-
7:05 - 7:07як можна бути більш терплячими до них,
-
7:07 - 7:09як розмовляти з ними.
-
7:09 - 7:12На іншому листку була анкета,
-
7:12 - 7:14і, звичайно, ручка.
-
7:14 - 7:18Тож, це просто якесь
поширення інформації, -
7:18 - 7:21чи надання першої психологічної допомоги
-
7:22 - 7:25для забезпечення теплого, надійного і
турботливого виховання? -
7:25 - 7:29Тільки за один тиждень ми розіслали 3000
копій. -
7:30 - 7:34Ми й не очікували отримати 60% відповідей.
-
7:34 - 7:38Відповіли 60% із 3000 сімей.
-
7:38 - 7:41Не знаю, скільки досліджень ми маємо зараз,
-
7:41 - 7:43але такий показник просто вражає.
-
7:43 - 7:46Успіхом був би такий показник у Манчестері,
-
7:46 - 7:49не говорячи вже і про Сирію -
-
7:49 - 7:53це дійсно багато про що говорить.
-
7:55 - 7:59Пригадую, як з нетерпінням ми чекали
результатів. -
7:59 - 8:02Сім'ї залишили сотні листів -
-
8:02 - 8:04в загальному, позитивних і надихаючих.
-
8:04 - 8:06Але мій улюблений - наступний:
-
8:06 - 8:09"Дякуємо, що пам'ятаєте про нашу сім'ю."
-
8:10 - 8:12Ми відкриваємо можливі способи
-
8:12 - 8:15надання психологічної допомоги сім'ям,
-
8:15 - 8:17а також налагодження взаємного зв'язку.
-
8:17 - 8:20Уявімо собі розповсюдження інших засобів:
-
8:20 - 8:24молоко, засоби гігієни для жінок,
-
8:24 - 8:26чи навіть їжа.
-
8:28 - 8:30Але давайте подумаємо глибше,
-
8:30 - 8:31тому що проблема біженців
-
8:31 - 8:34впливає на кожного з нас.
-
8:35 - 8:39Щоденно нас закидують статистикою і фото,
-
8:39 - 8:41і це не дивно,
-
8:41 - 8:42бо за останній місяць
-
8:42 - 8:45більше мільйона біженців дісталися Європи.
-
8:45 - 8:46Один мільйон.
-
8:47 - 8:50Біженці проникають в наші спільноти,
-
8:50 - 8:52стають нашими сусідами,
-
8:52 - 8:54і їхні діти вчаться з нашими.
-
8:55 - 8:59Тому ми переробили листівки під
потреби європейських біженців, -
9:00 - 9:02вони є у відкритому доступі в інтернеті,
-
9:02 - 9:05на території високого напливу біженців.
-
9:05 - 9:08Наприклад, таку листівку завантажив
сайт МОЗ Швеції, -
9:08 - 9:10і за 45 хвилин
-
9:10 - 9:13її завантажили 343 рази -
-
9:13 - 9:15це показує, наскільки важливим є
-
9:15 - 9:18для волонтерів, лікарів та батьків
-
9:18 - 9:21мати відкритий доступ до першої
психологічної допомоги. -
9:23 - 9:292013 рік, я сиділа на холодній, твердій
підлозі намету у таборі біженців, -
9:29 - 9:33де я проводила заняття для матерів.
-
9:33 - 9:36Навпроти мене сиділа літня жінка,
-
9:36 - 9:39а поруч, здається, лежала 13-річна
дівчинка, -
9:39 - 9:42схиливши голову на коліна цій жінки.
-
9:42 - 9:45Дівчина мовчала під час заняття,
-
9:45 - 9:46не промовила ні слова,
-
9:46 - 9:48притиснувши коліна до грудей.
-
9:49 - 9:51Ближче до кінця заняття,
-
9:51 - 9:54коли я дякувала за прихід,
-
9:54 - 9:57літня жінка, поглянувши на мене,
вказала на дівчинку, -
9:57 - 9:59і запитала мене:
"Можете допомогти з...?" -
10:00 - 10:02Не зовсім розумію, чого вона очікувала,
-
10:02 - 10:04я поглянула на дівчинку і посміхнулася,
-
10:04 - 10:06і сказала арабською:
-
10:06 - 10:08"Salaam alaikum. Shu-ismak?"
-
10:08 - 10:09"Як тебе звати?"
-
10:10 - 10:12Вона подивилася на мене ніяково і байдуже,
-
10:12 - 10:14а тоді сказала: Халюль.
-
10:15 - 10:19Халюль - це пестлива форма жіночого імені
Хала, -
10:19 - 10:22так, зазвичай, кажуть до маленьких
дівчаток, -
10:23 - 10:27Тут я зрозуміла, що Хала є значно старшою.
-
10:28 - 10:32Виявилося, що вона 25-річна мама трьох
дітей. -
10:33 - 10:37Вона була впевненою, енергійною
та турботливою матір'ю -
10:37 - 10:38для своїх дітей,
-
10:38 - 10:40але війна все змінила.
-
10:41 - 10:45Вона пережила бомбардування свого міста;
-
10:45 - 10:48вибухи.
-
10:48 - 10:51Коли ворожі літаки літали над їхнім
будинком, -
10:51 - 10:52скидаючи бомби,
-
10:52 - 10:55її діти кричали, нажахані шумом.
-
10:55 - 10:58Хала прикривала подушками вуха дітей,
-
10:58 - 10:59оберігаючи їх від шуму,
-
10:59 - 11:01в той час, як і сама кричала.
-
11:02 - 11:04Діставшись до табору біженців,
-
11:04 - 11:07Хала відчула безпеку,
-
11:07 - 11:10і почала поводитися, як дитина.
-
11:11 - 11:13Вона повністю відкинула своою сімю -
-
11:14 - 11:16дітей, чоловіка.
-
11:17 - 11:19Вона просто більше не витримала.
-
11:21 - 11:23Це приклад боротьби з дуже жорстоким
закінченням, -
11:24 - 11:25і, на жаль, це не рідкість.
-
11:25 - 11:28Ті, хто пережили війну та переїзд,
-
11:28 - 11:31зіштовхнуться з серйозними емоційними
проблемами. -
11:32 - 11:34Це стосується кожного із нас.
-
11:35 - 11:38Ви ті, хто пережив труднощі,
-
11:39 - 11:42чи втратив когось чи щось важливе,
-
11:43 - 11:45як жити з цим далі?
-
11:47 - 11:50Чи зможете ви далі піклуватися про себе
і дітей? -
11:51 - 11:55Враховуючи, що перші роки життя є важливі
-
11:55 - 11:58для фізичного і емоційного здоров'я,
-
11:58 - 12:03і що 1.5 млн людей все ще під загрозою -
-
12:03 - 12:06багато людей приєднується до нас -
-
12:06 - 12:08ми не можемо просто закрити очі
-
12:08 - 12:11на їхні потреби.
-
12:13 - 12:15Їхні потреби мають бути на першому місці -
-
12:15 - 12:20для всіх зовнішніх та внутрішніх
переселенців. -
12:21 - 12:26Особливо це стосується благодійних
організацій, політиків, -
12:26 - 12:30ВОOЗ, УВКБ ООН та кожного з нас
-
12:30 - 12:34незалежно від нашої ролі у суспільстві.
-
12:36 - 12:41Коли ми розпізнаємо окремі обличчя
на карті війни, -
12:41 - 12:45коли помічаємо складні емоції на обличчях,
-
12:45 - 12:47ми починаємо бачити в них людей.
-
12:48 - 12:51Ми починаємо розуміти їхні потреби,
-
12:51 - 12:52дійсно важливі потреби.
-
12:54 - 12:57Якщо ставити їхні пріоритети на перше
місце, -
12:57 - 13:00зросте і піклування про дітей
-
13:00 - 13:05і розкриється першочергова роль
у підтримці дітей. -
13:06 - 13:08Про духовне сімейне здоров'я заговорять
-
13:08 - 13:10по всьому світу.
-
13:11 - 13:15Дітям не доведеться зустрічатися із
соціальними службами -
13:15 - 13:16в країнах переселенців
-
13:16 - 13:19тому, що ми завчасно допоможемо їхнім
сім'ям. -
13:21 - 13:23Ми будемо більш відкритими,
-
13:23 - 13:25дружніми, турботливими,
-
13:25 - 13:29більше довірятимемо тим, хто приєднується
до нас. -
13:30 - 13:32Ми повинні зупинити війни.
-
13:33 - 13:37Ми повинні зробити все, щоб дітям снилися
літаки з подарунками, -
13:37 - 13:39а не з бомбами.
-
13:39 - 13:43І поки ми не зупинимо збройні конфлікти,
-
13:43 - 13:46це все продовжуватиметься,
-
13:46 - 13:47і відбиватиметься на дітях.
-
13:48 - 13:51Але покращуючи систему підтримки батьків,
-
13:51 - 13:56є шанс викреслити війну із нашого життя,
-
13:56 - 13:58з життя наших дітей.
-
13:59 - 14:00Дякую.
-
14:00 - 14:02(Оплески)
- Title:
- Як це - виховувати дитину на війні
- Speaker:
- Аала Ель-Хані
- Description:
-
Як батьки захищають дітей і допомагають їм знову відчути безпеку, коли їхні будинки стирає з лиця землі війна? У цій теплій помові психолог Аала Ель-Хані ділиться своїм досвідом співпраці з сім'ями біженців, які постраждали через війну у Сирії. Головне питання: чим допомогти цим люблячим батькам дарувати дітям тепло та безпеку, які їм так потрібні?
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 14:16
Khrystyna Romashko approved Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko accepted Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for What it's like to be a parent in a war zone |