Боно: Хороші новини про бідність (Так, саме хороші)

Людство веде боротьбу проти соціальної нерівності і бідності ось уже впродовж 3.000 років. Та зараз цей процес починає пришвидшуватись. Боно знайомить нас із своїм "внутрішнім розумником" і ділиться оптимістичним даними, які свідчать, що кінець бідності вже близько... якщо зможемо спрямувати рушійну силу у потрібне русло.

Кріс Андерсон запитав, чи зможу я 25 років

своєї участі у кампанії по боротьбі з бідністю
скоротити до 10-хвилинної промови для TED.

І це англієць просить ірландця бути лаконічним.

(Сміх)

Я відповів: "Кріс, мало б статися диво".

А він мені: "Боно, зате для твого комплексу Мессії
було б гарне застосування, не вважаєш?"

Ну от.

Тоді я подумав, ану ж повернемось навіть далі, ніж на 25 років.

Повернімося на три тисячоліття назад,
у часи до Ісуса,

коли насправді, я вважаю, почалися пошуки справедливості

та боротьба проти соціальної нерівності і бідності.

Три тисячі років тому,

коли цивілізація тільки-но зароджувалась на берегах Нілу,

кілька рабів, у нашому випадку - якісь єврейські чабани,

що попахують овечим лайном,

мовили до Фараона, що споглядав
з висоти свого трону:

"Ваша Величносте, ми рівні із Вами".

А Фараон їм на це: "О ні.

Ви, Ваша Нікчемносте, мабуть, жартуєте".

А вони кажуть: "Ні, ні, саме так сказано

у нашій святій книзі".

Повернімося до наших часів - та ж країна, ті ж піраміди,

та вже нові люди поширюють усе ту ж ідею

рівності вже за допомогою іншої "святої книги".

Тепер вона називається Facebook.

На площі Тахрір збираються натовпи.

Вони перетворили соціальну мережу
з віртуальної на реальну,

і наче перезавантажили 21 століття.

Не хочу ані применшувати брудних та потворних

наслідків Арабської весни,

ані співати оди ролі технологій у наші дні,

проте саме ці речі дозволили нам усвідомити наші можливості,

коли вікова модель влади, ця піраміда,

раптом стає з ніг на голову, вивищуючи людей до своєї вершини,

а фараонів сьогодення опускаючи донизу.

Ці речі також відкрили нам дещо настільки могутнє,

як інформація, поширення якої може стати зброєю проти нерівності,

тому що факти, як і люди,

просяться на волю, і коли це трапляється -

свобода починає майоріти на горизонті,

навіть для найбідніших із бідних -

ці факти можуть кинути виклик цинізму

та байдужості, яка робить нас інертними,

факти, які вказують нам,
що ми робимо правильно і,

найголовніше, що ні,
даючи можливість це виправити,

і якщо ми зможемо дослухатися до них,
ці факти допоможуть нам

впоратися із завданням,
що його озвучив ще Нельсон Мандела

у 2005-му,

коли просив нас стати саме тим
великим поколінням,

що подолає найбільшу прикрість людства, -

крайню бідність.

Саме ці факти створюють могутню рушійну силу.

Тож я подумав, забудьмо про рок-оперу

і помпезність - мої звичні прийоми.

І єдине, що я сьогодні "співатиму" -
це голі факти,

бо я нарешті вивів на світ божий свого внутрішнього розумника.

Тож залишимо осторонь рок-зірку.

Сьогодні я стану активістом, спраглим до фактів, - фактивістом.

Адже факти говорять нам,

що довгий, повільний шлях,

тривалий рух людства до рівності

починає пришвидшуватись.

Погляньмо, чого вже вдалось досягти.

Подивіться на ці дані.

З 2000-го року - з початку нового тисячоліття -

на 8 мільйонів більше ВІЛ-інфікованих пацієнтів

отримують рятівні антиретровірусні препарати.

Малярія: у восьми країнах Центральної Африки

рівень смертності скоротився на 75%.

А смертність серед дітей до 5-ти років,

щороку зменшується на 2,5 мільйони.

А це значить - 7.256 врятованих дитячих життів щодня.

Неймовірно. Просто неймовірно.
(Оплески)

Зупинімось на хвильку
і усвідомимо це.

Чи за останній тиждень вам траплялося щось

хоча б на йоту настільки ж важливе,
як оці цифри? Неймовірно.

Чудові новини.
Мене страшенно дратує той факт,

що більшість, схоже, про це
навіть не здогадуються.

Сім тисяч дітей щодня. Ось двоє з них.

Це Майкл і Бенедікта,

і вони вижили багато у чому завдяки

доктору Патриції Асамоа
- вона чудова -

а також Глобальному Фонду,
який ви усі фінансово підтримуєте,

навіть якщо й не знаєте про це.

Глобальний Фонд забезпечує
антиретровірусними препаратами,

що запобігають передачі ВІЛ
від матері до дитини.

Ці чудові речі не сталися самі по собі.

За них йшла боротьба,
проводилися кампанії

здійснювалися нововведення.

І ці чудові речі призвели
до ще більш втішних новин,

а саме - погляньмо на тенденцію.

Кількість людей,
що живуть в умовах важкої

та гнітючої крайньої бідності зменшилась

із 43% усього населення світу
у 1990-му

до 33% у 2000-му,

а згодом до 21% до 2010 року.

Це варте оплесків.
(Оплески)

Вполовину менше.
Вполовину.

Проте цей рівень залишається високим -
багато людей продовжують помирати

хоча могли б бути врятовані.

Попереду ще багато роботи.

Але від цих даних перехоплює подих.
Вони вражають.

І для тих, хто живе менш,
ніж на 1,25 доларів на день,

у такій неймовірній бідності, -

це не просто цифри.

Це - усе.

Якщо ви батьки, що хочуть для своєї дитини
лише найкращого, а я із цієї категорії,

така позитивна тенденція -
це вихід із відчаю на шлях надії.

І знаєте що? Якщо ця тенденція
не змінюватиметься,

то погляньте, якою буде кількість людей,
що живуть на 1,25 доларів на день,

до 2030 року.

Аж не віриться, правда?

Так нам каже статистика.
Якщо рух у цьому напрямку продовжиться,

то ми дійдемо - оце так! - до нульової позначки.

А для таких любителів цифр, як ми,

це наче ерогенна зона,

і, варто сказати, я вже добряче

збудився від цих обчислень.

Отож, це, фактично,
повна ліквідація бідності,

під якою ми розуміємо людей
із бюджетом у 1,25 доларів на день,

беручи відправною точкою 1990 рік
і, звичайно, враховуючи тодішню інфляцію.

Всі люблять
хороші відправні точки.

Це неймовірно.

Впевнений, дехто з вас вважає,
що такий прогрес

лише у Азії чи Латинській Америці,

або ж країнах-моделях,
як-от Бразилія

(хто ж не любить бразильських моделей?)

Але погляньте на Центральну Африку.

Там є ряд країн, дехто називає їх "левами",

у яких за останнє десятиліття відбулося і

стопроцентне анулювання боргів,

і потроєння обсягів соціальної допомоги,

і десятикратне збільшення
прямих іноземних інвестицій,

яке призвело до збільшення внутрішніх ресурсів
- місцевої валюти - учетверо,

розумне використання яких
(а це правильна політика "верхів")

дозволило скоротити рівень
дитячої смертності на 1/3,

подвоїти відсоток освіченого населення

і рівень крайньої бідності тут також
зменшився вдвічі,

а такими темпами ці 10 країн
також дійдуть до нульової позначки.

Тож цей "левовий прайд"

є доказом нашої теорії.

У цьому є чимало переваг.

Ну от хоча б те, що вам
не доведеться вислуховувати

малого нестерпного вискочку з
комплексом Ісуса, себто мене.

Як вам таке? (Оплески)

А 2028-й, 2030-й? До них вже рукою подати.

Тобто, це десь три прощальних концерти
Rolling Stones - і ми там.

(Сміх у залі) Вірю і сподіваюсь.

На фоні цього ми ще такі молоді.

Тож чому ми не стрибаємо з радості через це?

А тому, що хоч перспектива й є реальною -
реальним є і ризик.

Ми не реалізуємо це,
допоки не усвідомимо,

що дійсно на це здатні.

Погляньте на графік.

Це - інерція.
Саме так ми можемо усе зіпсувати.

Наступний графік просто прекрасний.

Це - рушійна сила.

Завдяки ній ми можемо
зігнути арку історії

донизу, до нуля,

просто роблячи те, що дійсно працює.

Отже, інерція проти рушійної сили.

Існує ризик, і, звичайно,

чим ближчі ми до заповітної
позначки, тим стає важче.

Ми знаємо про перешкоди,
що стоять на нашому шляху

сьогодні, у ці нелегкі часи.

І саме у ці часи зараз
у вашій столиці

ті, контролюють гроші
країни, хочуть врізати

фінансування програм, що рятують
життя, як Глобальний Фонд.

Але у ваших силах щось із цим зробити.

Ви можете донести до політиків той факт,

що подібні скорочення
можуть коштувати життів.

Між іншим, зараз у Осло

нафтові компанії виборюють
право не розголошувати

сум їхніх виплат урядам

за видобуток нафти у країнах,
що розвиваються.

І цьому ви також можете зарадити.

Ви можете долучитися до фонду ONE

і таких лідерів, як Мо Ібрагім,
підприємця у сфері телекомуніцкацій.

Ми виборюємо закони,
згідно з якими хоча б дехто

із тих, що живуть за межею бідності,

отримуватимуть допомогу тих,
кому пощастило більше.

Тепер ми знаємо

що найстрашнішою хворобою

є, по суті, не хвороба.
А корупція.

Але проти неї також існує вакцина.

І це - відкритість,
вільне поширення інформації,

те, чим успішно займається TED-спільнота.

Гласність, якщо бажаєте. Прозорість.

І технології дають цьому чудове підгрунтя.

Стає все важче приховати недобрі вчинки.

Хочу розказати вам про
неймовірний проект U-report.

150 тисяч молодих людей

з усієї Уганди,

озброєні 2G телефонами
та соціальною СМС-мережею,

намагаються викрити корупцію в уряді,

і вимагають інформацію
про бюджет країни

і те, на що ідуть їхні гроші.

Це вражає.

Послухайте, якщо у вас є такі засоби,

ви просто не можете
їх не використовувати.

Якщо ви щось знаєте -
вже не можете не знати.

Не можете видалити ці дані
із вашої голови,

але можете стерти стереотипний образ

благаючих про допомогу убогих людей,

що не можуть дати раду у житті.

Ви можете викорінити цей образ,
справді можете,

бо він більше не відповідає дійсності.
(Оплески у залі)

Він еволюціонує.

2030 рік? До 2030-го роботи

не лише подаватимуть нам Guinness,
а й самі питимуть його.

До часу, коли ми дістанемося 2030-го,

у світі не залишиться місць,

із недолугою владою.

Тож зараз я тут,... мабуть, уся наша команда тут

для того, аби "заразити" вас цим цілющим
вірусом, що живиться фактами і

який ми називаємо фактивізмом.

Він не вб'є вас.

Власне, він може врятувати безліч життів.

І усі ми з фонду ONE хотіли б,

щоб ви стали носіями цього вірусу,
поширювали його та "заражали" усіх навколо.

Так разом із нами та багатьма
іншими ви долучитесь

до того, що я щиро вважаю
найграндіознішою мандрівкою усіх часів, -

виснажливого шляху до рівності.

Чи справді ми зможемо
стати великим поколінням,

яким хотів нас бачити Мандела?

Чи зможемо відповісти на цей
заклик шляхом науки,

здорового глузду, фактів

і, не побоюсь цього слова, почуттів?

Адже очевидно, що фактивісти
також не позбавлені емоцій.

Я от пригадав собі Ваеля Гоніма.

Дехто з вас його знає.
Він створив групу у Facebook,

поштовхом до якої стали події
на площі Тахрір у Каїрі.

За це він опинився у в'язниці,

та його слова надовго
закарбувались у моїй пам'яті:

"Ми переможемо,
бо не розуміємо політику.

Ми переможемо, бо
не граємо у їхні брудні ігри.

Ми переможемо, бо не дотримуємося
політичних програм партій.

Ми переможемо, бо сльози

у наших очах насправді течуть
із наших сердець.

Ми переможемо, бо у нас є мрії,

за які ми готові боротися".

Ваель має рацію.

Ми переможемо,

якщо працюватимемо, як єдине ціле.

Тому що влада людей

є значно могутнішою за людей при владі.

Дякую.

(Оплески у залі)

Щиро дякую. (Оплески)