Дизайнер одягу / Креативний директор Неллі Партов| Неллі Партов | TEDxMarthasVineyard

Ця промова була виголошена на місцевому заході TEDx, організованому незалежно від конференції TED. Неллі Партов зарекомендувала себе як дизайнер вишуканого одягу, що поєднує у собі витончений мінімалізм з легким підходом. Впродовж своєї кар'єри Партов також важко працювала над іншою своєю пристрастю - боксом.

Дуже дякую вам друзі.

Мене звати Неллі Партов,

я дизайнер одягу з Нью-Йорку.

І я б хотіла сьогодні поговорити
з вами про життєвий шлях,

поділитись досвідом творчої діяльності

та розповісти про мій життєвий досвід.

Сподіваюсь, я зможу пояснити,

що я зрозуміла.

Я маю декілька питань до залу.

Якщо зможете, підніміть руки -

Як багато людей здійснило свою мрію?

Чудово.

Дивовижно.

Як багато людей працюють над
здійсненням своєї мрії?

Чудово, я також.

Отже, я б хотіла поділитись своєю мрією

та розповісти, як я потрапила у фешн-індустрію.

Я була 8-річною дівчинкою,

яка знала, чим хоче займатись.

Я закохалася в дизайн,

в творчість, майстерність,
яку він поєднує у собі,

у деталі та елементи,

які визначають дизайнера одягу.

Я вирішила для себе,
що зроблю все можливе

заради здійснення мрії,

та створення власної марки одягу.

Заради цього я відвідувала бізнес-школу

та отримала ступінь в галузі управління

комерційними підприємствами,
щоб знати, як управляти власною компанією.

Після закінчення бізнес-школи

я вступила в школу дизайну
імені Парсона в Нью-Йорку.

Навчаючись у школі,

я мала можливість працювати
з Донною Каран.

Та після завершення

я отримала свою першу посаду як
дизайнер у Кельвін Кляйн.

Опісля я мала щастя та можливість

працювати з Джоном Варватосом.

Після 10 років досвіду в фешн-індустрії,

я вирішила зробити рішучий крок
та відкрити власну компанію.

Це надзвичайний досвід.

Приблизно три роки тому
я відкрила власну марку одягу.

Та впродовж цього часу
я мала цікаве хобі.

Я займаюсь боксом, я - боксер.

Розповім вам трішки про цю історію ,
оскільки вона багатьох цікавить.

Мені було 15, і я любила спорт.

Я хотіла бути стрункою, проте

не любила займатись в гімнастичному залі.

Одного разу я проходила повз

боксерський зал та подумала,
що це було б цікаво спробувати.

Я не знала, що зайшла в зал,
де тренувалась національна команда США.

Тренер відвів мене вбік,

враховуючи, що тренувалась я всього місяць,

та сказав: "Ти маєш якості бійця".

Я знала, що це безумство,
моя мама вб'є мене,

тому відповіла:"Ні в якому разі, я
не хочу, щоб мене били в обличчя,

це не цікавить мене, взагалі!"

Добре, відповів він.
Ми відвідаємо боксерський поєдинок.

Він привів мене на поєдинок.

Здавалось, він знає, що робить.

Я закохалася в цей спорт.

Та через декілька місяців,

я була на рингу в Комптоні, Лос-Анджелес.

де билася на
очах власних батьків.

Це було дійсно моє,

те, з чим я прожила впродовж
усієї кар'єри дизайнера.

Вирішальною в моєму
житті стала подія 2007 року.

Я билась в комплексі Медісон Сквер Ґарден

за титул чемпіона New York Daily News

Golden Gloves Championship.

Це був визначний момент для мене.

Я його ніколи не забуду.

Я замотувала свої руки
та була вкрай знервованою -

майже так як зараз.

Моє серце вискакувало з грудей,

я намагалась зосередитись

та вийти на ринг.

Мій тренер обмотував мені руки -

те, що він робив багато поєдинків до того -

а тоді відвів мене в бік перед тим, як
виходити на ринг, і сказав:

"Я хочу, щоб ти знала одну річ:

поки тобі це приносить задоволення,
не має значення, програла ти чи виграла".

Вихід на ринг був неймовірною
хвилиною для мене.

Тієї ночі я виграла титул чемпіона,

та що найвжливіше, отримала цінний урок.

Я зрозуміла, що сенс полягає не в виграші титулу

чи створенні кар'єри, про яку ви мріяли,

а в мірі насолоди, яку

ми відчуваємо впродовж усього процесу.

Я думаю, що ми як людські істоти

намагаємося досягти поставлених цілей

та мети, незалежно чи пов'язнано
це з кар'єрою, фінансами

та особистими цілями.

Проте забуваємо насолоджуватись

та жити, не обмежуючи себе тим,

ким ми є, та ким хочемо стати.

Я вважаю, що творчий процес та краса життя

полягає в можливості
насолоджуватись цими хвилинами.

Надіюсь, я змогла
донести до вас свою думку

та нагадала це вам та самій собі.

Я сподіваюсь, це допоможе.

А тепер я б хотіла запросити
кого- небудь

на три раунди спарингу.

Отже, мені потрібен
доброволець. (Сміх)

Жартую.

Щиро дякую вам, друзі.

Я вдячна вам за цей час,
проведений зі мною.

Я дуже це ціную.

(Оплески)