Як расизм шкодить вагітним жінкам -- і що може допомогти

Люди хворіють через расизм -- особливо чорношкірі жінки і діти, каже Міріам Зоїла Перес. Акушерка, яка стала журналісткою, досліджує взаємозвязок між расою, класом і хворобами, і каже нам про радикальну співчутливу пренатальну програму догляду, яка може захистити вагітну жінку від стресу, з яким люди різних рас стикаються кожного дня.

Більшості з вас, напевно, знайоме те,

що я зараз відчуваю.

Моє серце вискакує з грудей.

Мої долоні трошки липкі.

Я пітнію.

І у мене трохи поверхневе дихання.

Ці знайомі відчуття,

очевидно,

є результатом того,

що я стою перед тисячею людей

і виступаю з доповіддю, яка
може транслюватись онлайн

ще приблизно мільйону.

Але ці фізичні відчуття ,
що я зараз відчуваю,

насправді, є результатом більш
базового механізму розум-тіло.

Моя нервова система посилає
потік гормонів,

таких як кортизол і адреналін,
в кров.

Це дуже стара і важлива реакція,
що постачає кров і кисень

органам і м`язам,
які можуть мені знадобитись ,

щоб швидко відреагувати на потенційну
загрозу.

Але ця реакція має одну проблему,

вона може бути надмірно активована.

Якщо б я стикалась з такими стресовими
чинниками щоденно,

Зокрема, протягом тривалого періоду часу,

це могло б перевантажити мою систему.

Так що, впринципі, якщо ця реакція
трапляється рідко,

вона є меганеобхідною для мого
благополуччя та виживання .

Проте, якщо вона трапляється занадто
часто,

це може стати причиною захворювання.

Росте кількість досліджень про
взаємозв`язок

між хронічним стресом та хворобами .

Наприклад, було підтверджено наявність
зв`язку між стресом

та розвитком хвороб серця
та, навіть, раку.

І це тому, що з часом надмірна
стресова активація

може втрутитись в процеси, які
підтримують здоров`я мого тіла.

А зараз давайте уявимо на хвилинку ,
що я вагітна.

Який вплив міг би мати такий стрес,

зокрема, якби він тривав
протягом всієї моєї вагітності ,

як міг би він позначитись

на здоровому розвитку мого плоду?

Ви, мабуть, не здивуєтесь,
якщо я скажу,

що такий стрес під час вагітності
є небажаним.

Він навіть може спровокувати
передчасні пологи,

тому що базовим завданням стресу
є сповістити,

що утроба матері більше не є безпечним
місцем для дитини.

Стрес під час вагітності є причиною,
наприклад, високого тиску

чи низької ваги новонароджених,

і він може запустити ланцюгову реакцію
проблем зі здоров`ям,

через які пологи стають більш небезпечними,

як для матері, так і для дитини.

Зараз, звичайно, стрес, особливо
в нашому сучасному житті,

є дещо універсальним досвідом, чи не так?

Можливо, вам ніколи не доводилось
виступати на ТЕD,

але ви стикались з масштабною презентацією
на роботі,

раптовою втратою роботи,

важливим іспитом,

гострим конфліктом з членом сім`ї
чи другом.

Але, виявляється, що тип напруження,
в якому ми перебуваємо,

і здатність залишатись спокійним
достатньо довго

для того, щоб наше тіло працювало
належним чином,

залежить від того, ким ми є.

Також зростає число досліджень,

які показують, що люди, які зазнають
більшої дискримінації,

є більш схильними мати
проблеми зі здоров`ям.

Навіть ризик дискримінації,

як наприклад, занепокоєння, що вас може
зупинити поліція, коли ви за кермом,

може мати негативний впив на ваше здоров`я.

Професор Гарвардського університету
доктор Девід Вільямс,

людина, що вперше відкрила ресурси,
що підтвердили ці взаємозв`язки,

стверджує, що більш маргінальні групи
в нашому суспільстві

зазнають більшої дискримінації
і більшого впливу на їхнє здоров`я.

Я цікавлюсь цими питаннями вже більше
десяти років.

Я зацікавилась охороною материнства,

коли провал на підготовчих медичних
курсах підштовхнув мене

шукати інші способи допомагати вагітним
жінкам.

Я стала акушеркою ,

дилетантом, навченим надавати допомогу

людям протягом вагітності та
під час полоів.

Оскільки я латино-американка і розмовляю
іспанською,

в перший рік моєї волонтерської роботи,
в державній лікарні в Північній Кароліні,

я чітко бачила, який вплив мали раса
і клас на те,через що проходили

ці жінки, яких я підтримувала.

Якщо ми подивимося на статистику
щодо рівня хвороб

під час вагітності та пологів,

то чітко побачимо закономірність,
сформульовану доктором Вільямсом.

Афро-американські жінки зокрема

стикаються з абсолютно іншими
результатами, ніж білі жінки,

коли йдеться про народження здорових дітей.

У деяких частинах країни,
особливо на далекому півдні,

показники смертності темношкірих
породіль та немовлят

майже такі ж, як в південній частині Африки.

В тих же громадах

показники білих жінок близькі до нуля.

Навіть на національному рівні
вірогідність смерті темношкірих жінок

під час вагітності та пологів
вчетверо вища

в порівнянні з білими.

Вірогідність смерті в 4 рази вища.

Окрім того, їхні немовлята в два рази
частіше помирають

у віці до одного року,

ніж білі немовлята,

і в два-три рази більша ймовірність

передчасних пологів чи народження
немовлят із занизькою вагою -

це свідчить про недостатній розвиток.

У місцевих жінок теж спостерігається вищий
рівень показників цих проблем,

ніж у білих жінок,

як, наприклад, у деяких груп
латино-американців.

Останнє десятиліття, відколи акушерка
стала журналістом і блогером,

я намагаюсь бити на сполох,

говорячи про те, якими є переживання
жінок іншого кольору шкіри,

а зокрема темношкірих жінок,

коли йдеться про вагітність та пологи
в США.

Але коли я кажу людям
про цю страхітливу статистику,

я зазвичай стикаюсь з припущеннями,
що це або через бідність,

або відсутність доступу до медичної
допомоги.

Але, виявлється, жоден з варіантів
не дає нам повного пояснення.

Навіть чорношкірі жінки середнього класу
все ж показують набагато гірші результати,

ніж білошкірі жінки, які теж
належать до середнього класу.

Різниця, насправді, збільшується серед
цієї групи.

І, хоча доступ до медичної допомоги,
безумовно, досі є проблемою,

жінки різних рас, які отримують
рекомендовану передпологову меддопомогу,

все ще страждають від цих високих
показників.

І так ми повертаємось назад на стежку,

що веде від дискримінації до стресу
до поганого здоров`я,

і починає вимальовуватись картинка, з якою
погоджуються багато людей різних рас:

расизм справді робить нас хворими.

Все ще звучить як перебільшення?

Тоді погляньте на це: імігранти, а, зокрема,
чорношкірі та латино-американці,

насправді мають кращий стан здоров`я,
коли вперше приїжджають в Америку.

Але чим довше вони перебувають в країні,
тим гіршим цей стан стає.

Такі люди як я, що народились в Америці
в сім`ї кубинських імігрантів,

насправді, є більш схильними до проблем з
здоров`ям, ніж були мої предки.

Це те, що дослідники називають
«Парадокс імігранта»,

це також вказує на те,

що є щось таке в
наколишній обстановці США,

що робить нас хворими.

Але ось в чому справа:

ця проблема, що расизм робить
людей різних рас,

а особливо чорношкірих, хворими,
є величезною.

Я могла би витратити весь мій час
на розповідь про це,

але я не робитиму цього, тому що хочу бути
впевненою, що розповіла вам про вирішення.

І хороша новина полягає в тому, що це
вирішення не є надто дорогим

та не потребує ніякого особливого
медикаментозного лікування

та сучасних технологій.

Вирішення називається, «JJ Way».

Знайомтесь, це Дженні Джозеф.

Вона акушерка
в Орландо, штат Флорида,

яка надає послуги вагітним жінкам
упродовж вже більше десяти років.

В своїй легкодоступній
клініці, як вона її називає,

Дженні та її команда надають допологовий
догляд більш, ніж шестистам жінок на рік.

ЇЇ клієнти, більшість яких є чорношкірими,
гаїтянками та латино-американками,

народжують в місцевій лікарні.

Але надаючи доступний та шанобливий
допологовий догляд,

Дженні добилась чогось неймовірного:

майже всі її клієнти народжують
здорових доношених дітей.

Її метод оманливо простий.

Дженні каже, що всі її прийоми починаються
зі стійки реєстрації.

Кожен член її команди і кожна хвилина
перебування жінок в її клініці

є настільки підтримуючими,
наскільки це можливо.

Нікому не було відмовлено
через нестачу коштів.

JJ Way заключається в тому, щоб добитись
фінансування незважаючи на перешкоди.

Нікого не карають за запізнення на
прийом.

Ні до кого не ставляться нешанобливо
та нікого не принижують.

Приймальня Дженні більш схожа на вітальню
вашої тітки, ніж на клініку.

Вона називає це місце
"замаскований клас".

На плюшевих кріслах,
розташованих по колу,

жінки очікують на прийом,
розмовляючи тет-а-тет

зs штатним педагогом,

або у складі групи передпологової
підготовки.

Коли вас врешті викликають на прийом,

вас зустрічає Алексіс або Тріна,

дві медичні асистентки Дженні.

Обидві є молодими афро-американками
і самі є мамами.

Їхній підхід є простим та дружнім.

На одному з візитів я спостерігала,

як Тріна розмовляла з майбутньою
мамою,

поки вимірювала її артеріальний тиск.

Ця латино-американська мама мала проблеми
з травленням через нудоту.

Коли Tріна спустила манжет тискоміра,

вона сказала: "Ми подумаємо над зміною
ваших рекомендацій, добре?

Ми не можемо допустити,
щоб ви не їли."

Це «ми» насправді дуже важливий аспект
моделі Дженні.

Вона бачить своїх працівників як частину
команди, яка, разом з жінкою і її сім'єю,

має одну мету:

довести маму до планового дня пологів
зі здоровим немовлям

Дженні говорить, що Тріна і Алексіс
насправді є центром її моделі догляду,

і що її роль лікуючого лікаря полягає
лише в тому, щоб підтримувати їхню роботу.

Тріна витрачає багато свого часу
на мобільний телефон,

переписуючись з клієнтами
на різноманітні теми.

Одна жінка написала, щоб запитати, чи ліки,
які їй призначили в лікарні,

можна приймати в період вагітності.

Відповідь була негативною.

Ще одна жінка надсилала фотографії
немовляти, народженого під опікою Дженні.

І, вкінці, коли вас, нарешті, викликають
на прийом до лікаря,

ви вже самі визначили свою вагу
в приймальні ,

і зробили свій власний тест сечі
у туалеті.

Це великий відхід
від традиційної медичної моделі,

тому що він покладає
відповідальність і інформацію

знову на жінку.

Тому, на відміну від медичного закладу,
де вас можуть покарати

за недотримання наданих
рекомендацій --

тип установ, доступних
для жінок з низьким рівнем доходів --

модель Дженні намагається бути настільки
підтримуючою, наскільки можливо.

І ця підтримка забезпечує
критично-важливий захист

від стресу расизму та дискримінації,
з якими ці жінки стикаються щоденно.

Але ось найкраще в моделі Дженні:

вона неймовірно успішна.

Пам`ятаєте ту статистику,
про яку я вам говорила,

що чорношкірі жінки частіше
народжують передчасно,

народжують немовлят з недостатньою
вагою,

та навіть помирають через ускладнення
при вагітності та пологах?

Отож, JJ Way майже повністю
усунув ці проблеми,

починаючи з "худорлявих немовлят",
як їх називає Дженні.

Їй вдалось довести майже всіх її клієнтів
до дня пологів

зі здоровими пухленькими немовлятами,
як ось це.

Аудиторія: Оу!

Міріам Зоїла Перес:
це дівчинка,

яку народила клієнтка Дженні
в червні цього року.

Жінки з району Дженні, які належать
до схожої соціально-демографічної групи

та народжували у тій же лікарні,
що і її клієнти,

в три рази частіше народжували

дітей з занизькою вагою.

Дженні добивається успіху
в тому, що десятиліттями вважалось

практично безвихідною проблемою.

Дехто з вас може подумати ,

що все це індивідуальне піклування,
якого вимагає JJ Way,

мусить бути задорогим,
щоб наважитись на нього.

Що ж, ви помиляєтесь.

Прийом у лікуючого лікаря не є
основним в моделі Дженні,

і не даремно.

Ці прийоми є дорогими і, для того,
щоб підтримувати її модель,

їй потрібно приймати багато клієнтів,
щоб покрити витрати.

Але Дженні не потрібно витрачати
багато часу на кожну жінку,

якщо усі члени її команди можуть надати
підтримку, інформацію

та турботу, яких потребують її клієнти.

Привабливості моделі Дженні надає те,
що вона дійсно вважає,

що її можна реалізувати практично
в будь-якій медичній установі.

Це революція в сфері догляду,
яка ось-ось розпочнеться.

Ці проблеми, якими я поділилась з вами,
є великими.

Вони обумовлені довгим впливом
расизму, класизму,

суспільства, заснованого на расовому та
класовому розшаруванні.

Вони включають в себе складні фізіологічні
механізми,

що покликані захищати нас,

які, коли надмірно активовані, насправді
шкодять нам.

Але якщо я чомусь і навчилась
працюючи акушеркою,

так це тому, що трішки беззастережної
підтримки може в значній мірі допомогти.

Історія показала, що люди
неймовірно стійкі,

і поки ми не можемо викорінити расизм,

чи стрес, який він зразу провокує,

ми могли б створити середовище,
яке забезпечує певний захист

від того, що люди різних рас
переживають щодня.

І під час вагітності цей захист може
бути неймовірним інструментом

в боротьбі проти впливу расизму

на майбутні покоління.

Дякую.

(Оплески)