Як копійка змусила мене почуватися мільйонером
-
0:01 - 0:05Мені п'ять років, і я дуже горда.
-
0:05 - 0:08Мій батько щойно побудував найкращу вбиральню у дворі
-
0:08 - 0:11у нашому маленькому селі в Україні.
-
0:11 - 0:14Всередині, це смердюча діра у землі,
-
0:14 - 0:18але поза нею - це перлинно-білий жаростійкий пластик,
-
0:18 - 0:22який буквально виблискує на сонці.
-
0:22 - 0:26Це змушує мене відчувати себе такою гордою, що важливо,
-
0:26 - 0:29що я призначаю себе лідером маленької групи друзів
-
0:29 - 0:31і вигадую для нас місії.
-
0:31 - 0:34Таким чином ми бродимо від будинку до будинку,
-
0:34 - 0:37шукаючи мух, які потрапили в павутини,
-
0:37 - 0:40і звільняємо їх.
-
0:40 - 0:42Чотири роки раніше, коли мені був один рік,
-
0:42 - 0:43після аварії на Чорнобильській АЕС,
-
0:43 - 0:46йшов чорний дощ,
-
0:46 - 0:48і волосся моєї сестри перетворилося на згустки,
-
0:48 - 0:50а я провела дев'ять місяців у лікарні.
-
0:50 - 0:52Туди не впускали жодного відвідувача,
-
0:52 - 0:56так що моя мати підкупила працівника лікарні.
-
0:56 - 0:59Вона придбала форму медсестри
-
0:59 - 1:03і щоночі пробиралася, щоб сидіти поруч.
-
1:03 - 1:06П'ять років опісля нам несподівано пощастило.
-
1:06 - 1:10Завдяки Чорнобилю, ми отримуємо притулок у США.
-
1:10 - 1:14Мені шість років, і я не плачу, коли ми залишаємо домівку
-
1:14 - 1:15і їдемо до Америки,
-
1:15 - 1:19тому що я очікую, що це місце наповнене рідкісними
-
1:19 - 1:23та дивовижними речами, такими як банани і шоколад
-
1:23 - 1:26і жувальна гумка Базука,
-
1:26 - 1:30жувальна гумку Базука з маленькими обгортками з мультфільму всередині,
-
1:30 - 1:33Базука, яку ми отримували один раз на рік в Україні
-
1:33 - 1:37і повинні були жувати одну із них протягом усього тижня.
-
1:37 - 1:39Таким чином, першого дня ми дістаємось до Нью-Йорка,
-
1:39 - 1:41моя бабуся і я знаходимо копійку
-
1:41 - 1:45на підлозі притулку для бездомних, де зупинилася моя сім'я.
-
1:45 - 1:46Лишень ми не знаємо, що це притулок для бездомних.
-
1:46 - 1:49Ми вважаємо, що це готель, готель з великою кількістю щурів.
-
1:49 - 1:54Отож ми знаходимо цю копійку, приліплену до підлоги,
-
1:54 - 1:57і вважаємо, що її мабуть залишив якийсь багатій,
-
1:57 - 2:00адже звичайні люди не гублять грошей.
-
2:00 - 2:02Я тримаю цю копійку на долоні.
-
2:02 - 2:05Вона липка та іржава,
-
2:05 - 2:08але таке відчуття, що я тримаю удачу.
-
2:08 - 2:10Я вирішила, що я збираюся отримати мій власний шматочок
-
2:10 - 2:12жувальної гумки Базука.
-
2:12 - 2:16І в ту мить я відчула себе мільйонеркою.
-
2:16 - 2:18Приблизно через рік, я знову почувалася так само,
-
2:18 - 2:21коли ми знайшли повну торбу іграшок у смітті.
-
2:21 - 2:23Раптом я отримала найбільше іграшок
-
2:23 - 2:25у своєму житті.
-
2:25 - 2:28У мене знову склалося таке враження, коли я почула стукіт
-
2:28 - 2:30у двері нашої квартири у Брукліні.
-
2:30 - 2:32Тоді ми з сестрою відчинили і побачили кур'єра
-
2:32 - 2:35з коробкою піци, якої ми не замовляли.
-
2:35 - 2:38Так ми отримали піцу, нашу найпершу піцу,
-
2:38 - 2:41яку поглинули шматок за шматком,
-
2:41 - 2:44тоді як постачальник стояв і дивився на нас з порога.
-
2:44 - 2:47Він попрохав нас заплатити, але ми не говорили англійською.
-
2:47 - 2:50Вийшла моя мама, і він попросив її заплатити,
-
2:50 - 2:51але вона не мала достатньо грошей.
-
2:51 - 2:54Вона щодня проходила пішки 50 житлових кварталів у дорозі на роботу та додому,
-
2:54 - 2:57тільки щоб не витрачати гроші на проїзд в автобусі.
-
2:57 - 2:59Тоді наша сусідка раптово висунула голову,
-
2:59 - 3:01і почервоніла від люті, коли зрозуміла,
-
3:01 - 3:04що ті іммігранти знизу
-
3:04 - 3:08якось роздобули її піцу.
-
3:08 - 3:09Всі засмучені.
-
3:09 - 3:13Але піца смачна.
-
3:13 - 3:19Аж через кілька років я усвідомила, якими ми були бідними.
-
3:19 - 3:21Наш 10-річний ювілей перебування у США
-
3:21 - 3:24ми вирішили відсвяткувати, зарезервувавши номер
-
3:24 - 3:26у готелі, в якому ми спершу зупинилися, коли дісталися до США.
-
3:26 - 3:29Чоловік на рецепції засміявся і сказав:
-
3:29 - 3:32"Ви не можете забронювати тут номер. Це притулок для бездомних".
-
3:32 - 3:34Ми були в шоці.
-
3:34 - 3:38Мій чоловік Брайан був також бездомним у дитинстві.
-
3:38 - 3:41Його сім'я втратила все, і в 11 років
-
3:41 - 3:44він змушений був жити в мотелях зі своїм батьком.
-
3:44 - 3:47Ці мотелі забирали всі їхні харчі
-
3:47 - 3:50і тримали їх як заставу, поки вони не були в змозі оплатити рахунок.
-
3:50 - 3:52А одного разу, коли він нарешті отримав свій ящик
-
3:52 - 3:56заморожених пластівців назад, на них повзали таргани.
-
3:56 - 3:58Але у нього було одне.
-
3:58 - 4:00У нього була взуттєва коробка, яку він скрізь носив за собою.
-
4:00 - 4:03Вона містила дев'ять коміксів,
-
4:03 - 4:06два з яких, намальовані Г.І. Джосом, виглядали як Людина-павук,
-
4:06 - 4:09а п'ять - розповідали про Ґоботсів. Це був його скарб.
-
4:09 - 4:12Це була його власна збірка героїв,
-
4:12 - 4:15яка оберігала його від наркотиків і банд,
-
4:15 - 4:17і від знехтування своїми мріями.
-
4:17 - 4:18Я збираюся розповісти вам про ще одного
-
4:18 - 4:21колишнього бездомного члена нашої сім'ї.
-
4:21 - 4:23Це Скарлетт.
-
4:23 - 4:26Колись давно Скарлет використали як приманку в собачих боях.
-
4:26 - 4:28Її зв'язали і кинули в коло, щоб інші собаки
-
4:28 - 4:32нападали на неї. Так вони набиралися злості перед боєм.
-
4:32 - 4:37Тепер вона їсть органічні продукти харчування
-
4:37 - 4:39і спить на ортопедичному ліжку, на якому викарбуване її ім'я,
-
4:39 - 4:44але коли ми наливаємо воду для неї в миску,
-
4:44 - 4:48вона як і раніше піднімає погляд угору і махає хвостом на знак подяки.
-
4:48 - 4:51Іноді Брайан і я йдемо через парк зі Скарлетт,
-
4:51 - 4:53вона бавиться у траві,
-
4:53 - 4:56а ми просто дивимося на неї,
-
4:56 - 4:57а потім один на одного
-
4:57 - 5:01і відчуваємо вдячність.
-
5:01 - 5:05Ми забуваємо про наші нові середньо-класові відчаї
-
5:05 - 5:07та розчарування,
-
5:07 - 5:10і відчуваємо себе мільйонерами.
-
5:10 - 5:11Дякую.
-
5:11 - 5:15(Оплески)
- Title:
- Як копійка змусила мене почуватися мільйонером
- Speaker:
- Таня Луна
- Description:
-
У дитинстві Таня Луна залишила домівку в пост-чорнобильській Україні та знайшла притулок у США. Одного прекрасного дня, на підлозі нью-йоркського притулку для бездомних, де вони з сім'єю мешкали, вона знайшла копійку. Пізніше вона ніколи не почувалася такою багатою. Роздуми щодо гірких радощів дитинства - і як пам'ятати про них.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 05:31
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire | ||
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire | ||
Наталия Пятакова accepted Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire | ||
Наталия Пятакова edited Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire | ||
Mariya Udud edited Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire | ||
Mariya Udud edited Ukrainian subtitles for How a penny made me feel like a millionaire |