Як я перетворила смертоносну рослину на успішний бізнес

Водний гіацинт може видатись безневинною, навіть гарною квіткою, але насправді це загарбницький водяний бур'ян, який створює перепони на водних шляхах, зупиняє торгівлю, не дає дітям ходити до школи й руйнує повсякденне життя. Але в цій напасті екологнічний підприємець Аченьйо Ідачаба розгледіла можливість. Послухайте, як вона перетворила бур'ян на плетені дива.

Ласкаво прошу до Байєку.

Річкова спільнота в Ікороду,
що в Лагосі --

яскравий приклад декількох
річкових спільнот в Нігерії,

спільнот, чиї водні шляхи
заражені паразитами -

загарбницькими водними бур'янами;

громад, де ускладнені економічні
засоби існування:

риболовля, річкові перевезення

й торгівля;

громад, де вилов риби
зменшується;

громад, де школярі
не можуть дістатися до школи

протягом декількох днів,
а іноді й кількох тижнів поспіль.

Хто б подумав, що ця рослина

з круглим листям, роздутими стеблами
й ефектними бузковими квітами

викличе такий хаос
в цих громадах?

Рослина, що відома як водний гіацинт

і має ботанічне ім'я
Eichhornia crassipes.

Цікаво, що в Нігерії ця рослина
також відома під іншими іменами,

іменами, що асоціюються
з історичними подіями,

а також міфами.

В деяких місцях
рослину називають Бабанґіда.

Коли ви чуєте Бабанґіда, ви тут же згадуєте
військових і військові перевороти.

І думаєте: страх, стриманість.

У деяких районах Нігерії та дельти Нігера
ця рослина також відома як Абіола.

Коли ви чуєте Абіола,
то згадуєте анульовані вибори

і думаєте: нездійсненні надії.

У південно-західній частині Нігерії

ця рослина відома як Ґбеборун.

Ґбеборун - слово в мові йоруба,

що перекладається як "плітка"
або "пліткар''.

Коли ви думаєте про плітку, вам на думку спадає:
швидке відтворення, руйнування.

А в частині Нігерії,
що розмовляє мовою ігала,

рослина відома, як А Кпіє Кпома.

Коли ви чуєте це,
то думаєте про смерть.

Це дослівно перекладається
як "смерть матері й дитини".

Я побачила цю рослину
на власні очі в 2009 році.

Це було одразу після того, як я переїхала
з США до Нігерії.

Я звільнилася з роботи
в корпоративній Америці

та вирішила зробити
цей великий стрибок віри.

Стрибок віри, що зародилася
з глибокого переконання,

що в Нігерії багато роботи

в галузі сталого розвитку.

Отож, я була тут в 2009 році,

точніше, в кінці 2009-го,

в Лагосі на Третьому материковому мості.

Я поглянула ліворуч
і побачила дуже цікаву картину.

Риболовецькі човни,

затиснуті щільним настилом
водного гіацинту.

Та мені стало боляче
від того, що я побачила,

тому я подумала собі:

"Бідні рибалки,

як вони збираються виконувати свої
денні обов'язки

в таких умовах?"

І потім я подумала:
"Повинен існувати кращий спосіб".

Взаємовигідне рішення, де
довкілля доглянуте,

шлях очищений від бур'янів,

і потім це перетворюється
в економічний прибуток

для суспільств,
чиї життя найбільше потерпають

від зараження бур'янами.

У той момент мене осяяло.

Отож, я провела ще одне дослідження,
щоб дізнатися більше

про способи використання цих бур'янів
із користю.

Один із них вразив мене найбільше.

Це було використання рослин
для виробів ручної роботи.

Я подумала: "Яка гарна ідея!"

Особисто я люблю вироби ручної роботи,

особливо вироби,
сплетені навколо історії.

Тому подумала: "Цей спосіб можуть
легко застосувати громади

без особливих
технічних навичок".

І подумала собі:
"Три прості кроки до мега-рішення".

Перший крок: Зібрати водний гіацинт,
який росте на водних шляхах.

Таким чином, ви створите доступ.

Другий крок: висушити
стебла водного гіацинту.

І третій: виплести
продукти з водного гіацинту.

Третій крок був важким.

Розумієте, я комп'ютерний науковець
за фахом

і нічого не тямлю в творчих мистецтвах.

Тому я почала досліджувати,

як мені навчитися плести.

І ці дослідження привели мене
в спільноту в Ібадан, де я оселилася.

Вона зветься Сабо.

Сабо перекладається як "чужі оселі".

І спільнота переважно складається
з людей

з північної частини країни.

Отже, я буквально взяла
висушені бур'яни в руку,

декілька пучків,

і пішла від дверей до дверей,
щоб знайти того, хто навчить мене,

як виплітати з цих
водяних гіацинтів мотузки.

Мене послали
до Малам Ягайя.

Але виникла проблема:
Малам Ягайя не розмовляє англійською,

а я не говорила мовою гауза.

Але мене врятували дітлахи,

які допомогли нам з перекладом.

Ось так я почала вчитися плести

й перетворювати ці
висушені стеблі водного гіацинта

на довгі мотузки.

З довгими мотузками в руці,

я була готова виготовляти товари.

І це був початок
партнерства.

Роботи з виробниками плетених кошиків,
щоб створити з ними різні товари.

Тримаючи це в руці, я почуваюсь впевненою,

що буду в змозі
привезти ці знання

назад в річкові громади

й допоможу їм перетворити
їхні негаразди в процвітання.

Отже, ми беремо ці бур'яни
та перетворюємо їх

у товари, які можна продати.

В нас є ручки, посуд,

гаманці, коробки для серветок.

Таким чином, ми допомагаємо громадам

побачити водяний гіацинт в іншому світлі.

Побачити водний гіацинт як цінну,

естетичну,
міцну, жорстку, пружну рослину.

Змінюючи імена, ми змінюємо
засоби до існування,

Від Ґбеборун, пліткаря,

до Олусотан. оповідача.

І від А Кпіє Кпома,
"вбивці матері й дитини",

до Я ду євн кпОма,

"постачальника їжі для матері та дитини".

Хочу закінчити
цитатою Майкла Марґоліса.

Він сказав, якщо ти хочеш знати
про культуру, слухай історії.

А якщо хочеш змінити культуру,
змінюй історії".

Отож, від громади Макоко,
до Абобірі, Евої,

до Коло, до Овахва, Есаба,

ми змінили історію.

Дякую за увагу.

(Оплески)