Чому ми повинні переосмислити капіталізм

Пол Тюдор Джонс II любить капіталізм. Ця система принесла йому хороший прибуток за останні кілька десятиліть. Але тим не менш, керівник хедж-фонду й філантроп стурбований тим, що повне фокусування на прибутку, як він висловився, "загрожує основам суспільства". В цій змістовній та пристрасній промові він описує запланований контрнаступ, що базується на концепції "справедливості".

Це історія про капіталізм.

Систему, яку я люблю

за успіхи та можливості, які вона дала
мені та мільйонам інших.

У свої 20 я почав торгувати товарами
на біржі, зокрема бавовною в біржових ямах,

і якщо колись й існував вільний ринок,
вільний для всіх, то це був він,

де чоловіки носили краватки, а
поводились, як гладіатори,

боролися буквально та фізично за прибуток.

На щастя, я був доволі успішним
і вже до 30 років

спромігся пробитися нагору - у світ
управління фінансами,

де я провів наступні три десятиліття,
працюючи глобальним макро-трейдером.

Протягом цього часу я бачив багато
божевільних речей на ринку,

торгував під впливом
багатьох маній.

І на жаль,

мені сумно про це казати,
але ми під владою

однієї з найжахливіших маній
за мою кар'єру,

і варто зазначити,
що манії ніколи не завершуються добром.

За останні 50 років,

ми, як суспільство, почали розглядати
компанії та корпорації

в дуже вузькому,
майже мономаніакальному сенсі

в плані того, як ми їх оцінюємо.

Ми дуже сильно акцентуємо
увагу на прибутках,

короткостроковому квартальному доході
і цінах на акції,

але забуваємо про все інше.

Схоже, що ми "вийняли"
людяність з наших компаній.

Але ми не робимо так -
не спрощуємо все до набору чисел,

з якими можна гратися,
як з іграшками "Лего".

Ми не робимо так у власному житті.

Ми не ставимось до когось
і не оцінюємо його

ґрунтуючись на його місячному
доході або кредитній історії,

але ці подвійні стандарти з'являються,

коли справа доходить до оцінки бізнесу.

І знаєте що?

Це загрожує основам
нашого суспільства.

Я вам це доведу.

Дана діаграма показує
корпоративний прибуток за 40 років

у відсотках від виручки.

Ми знаходимось на максимальній позначці
за 40 років - 12,5%.

Це звісно - «Ура!», якщо ви акціонер.

Але якщо ви по інший бік,
якщо ви звичайний американський роботяга,

то в мене для вас погані новини.

[Частка доходу, що йде на ЗП та
відношення оплати директора/працівника]

Як бачимо, великий прибуток
не збільшує суспільного багатства.

Він, насправді, лише
посилює нерівність у доходах,

і це погано.

Але інтуїтивно, це зрозуміло, так?

Адже якщо 10% американських сімей

володіють 90% акцій,

то вони отримують більшу частину
корпоративного прибутку,

і тоді залишається менше грошей
для інших членів суспільства.

Повторюся: нерівність у доходах -
погана річ.

Ця діаграма,
зроблена "Equality Trust",

охоплює 21 країну від Австрії
до Японії та Нової Зеландії.

На горизонтальній осі показано
нерівність доходів.

Що далі вправо,
то більша нерівність.

На вертикальній осі - дев'ять соціальних
показників і показників здоров'я.

Що вище рухатися по діаграмі,
то гірше йдуть справи.

Ці показники включають тривалість життя,
підліткову вагітність, грамотність,

соціальну мобільність -
я називаю лише кілька з них.

Думаю, багато американців у залі
бажають дізнатися,

який же показник у США?

Де США на цій діаграмі?

І знаєте що?

Ми в буквальному сенсі поза діаграмою.

Так, саме ми.

У нас найбільша нерівність доходів

і найсерйозніші соціальні проблеми,
згідно з цими показниками.

Можна легко спрогнозувати,

що розрив між багатими і бідними

буде закрито.

Так завжди було в історії.

І тут є три основні сценарії:

революція, високі податки або війни.

Жодного з них
немає в моєму списку бажань.

(Сміх)

Але є й інший спосіб.

Він полягає в тому, щоб збільшити
справедливість в поведінці компаній.

Те, як ми діємо зараз,

потребуватиме величезних змін у поведінці.

І як для наркомана, що намагається
позбутися залежності,

перший крок - це визнання проблеми.

Скажу вам,
що ця манія доходів

так глибоко вкоренилася,

що ми не усвідомлюємо,
як сильно шкодимо суспільству.

Ось маленький, але вражаючий
приклад того, як ми це робимо:

ця діаграма показує
корпоративні винагороди

у відсотках від доходів, а не прибутків,
за останні 30 років.

Зіставте її з діаграмою корпоративного
прибутку, яку було представлено раніше.

Спитайте себе, чи це правильно?

Якщо чесно, то коли я почав це писати,
то подумав:

"Ого! А що робить моя компанія?"

І я зрозумів, що ми віддаємо 1%
корпоративного прибутку

на благодійність щороку.

І мене вважають філантропом?

Коли я зрозумів це,
мене майже знудило.

Але головне, ця манія
так глибокого вкоренилася,

що навіть люди з добрими намірами, як я,
не розуміють, що є частиною цього.

Ми не збираємось міняти
корпоративну поведінку

тільки через збільшення
благодійності або розмірів внесків.

Між іншим, відтоді
ми збільшили наш відсоток в 4 рази.

Але - (Оплески) - Прошу вас.

Але ми можемо це змінити,
мотивуючи чесну поведінку.

Єдиний шлях зробити це -
власне покластися на систему,

яка і привела нас сюди,

тобто на вільну ринкову систему.

Близько року тому я і мої друзі

заснували некомерційну
організацію "Just Capital".

Її завдання дуже просте:

допомагати компаніям і корпораціям

навчитися, як діяти більш справедливо,
спираючись на громадську думку,

щоб точно визначати, якими є критерії
справедливої корпоративної поведінки.

На даний момент немає
загальноприйнятого стандарту,

що його міг би наслідувати бізнес, для цього
і потрібна наша компанія "Just Capital",

адже починаючи з цього року
ми будемо проводити опитування

з репрезентативною вибіркою
з 20 000 американців,

щоб точно з'ясувати, що вони вважають

критеріями справедливості
корпоративної поведінки.

Цю модель скоро буде запущено в США,

але її може поширити
й по всьому світу.

І, можливо, ми виявимо,

що найважливішим для людей

є забезпечення прожитковим мінімумом
або створення здорових продуктів,

або допомога, а не шкода, довкіллю.

У "Just Capital" ми не знаємо відповіді,
і це не нам вирішувати.

Ми всього лише посланці,

але у нас є 100% впевненості й віри
в американське суспільство,

в те, що воно знає.

Цьогоріч у вересні ми вперше опублікуємо
отримані дані,

а наступного року
знову проведемо опитування.

І в той раз ми підемо далі,

ми зробимо рейтинг 1000 найбільших
американських компаній -

від першої і до останньої,
і всіх, що між ними.

Ми називаємо це "індекс справедливості".

І пам'ятайте: ми незалежна,
неупереджена і некомерційна організація,

Ми змусимо почути голос
американського народу.

Можливо, з часом ми виявимо,
що в міру того, як люди дізнаються,

які компанії найбільш справедливі,

людські та економічні ресурси
почнуть направляти в ці компанії,

і вони стануть найбільш процвітаючими

і допоможуть нашій країні
стати найбільш процвітаючою.

Насправді капіталізм відповідальний
за кожну велику інновацію,

яка робила цей світ більш надихаючим
і чудовим місцем для життя.

Капіталізм повинен бути
заснований на справедливості.

Це просто необхідно, особливо тепер,

коли економічне розшарування
продовжує зростати.

Підрахували, що 47%
американських робітників

можуть втратити роботу
протягом наступних 20 років.

Я не проти прогресу.

Я хочу мати безпілотний автомобіль
і реактивний ранець, як і всі.

Але я прошу вас визнати,
що зі збільшенням добробуту і доходів

повинна прийти більша корпоративна
соціальна відповідальність.

"Якщо справедливість буде знищено", -
сказав Адам Сміт, батько капіталізму, -

"велика неосяжна тканина
людського суспільства

миттєво розпадеться на атоми".

Коли я був молодий,
якщо мені траплялася якась проблема,

моя мама завжди зітхала,
хитала головою та говорила:

"Помилуй нас Господь".

Але зараз не час,
не час для всіх нас їх милувати.

Зараз час показати їм справедливість,

і ми можемо зробити це, ви і я,

почавши з підприємств, де працюємо.

Коли ми поставимо справедливість
на один рівень з прибутком,

ми отримаємо найчудовішу річ у світі.

Ми повернемо нашу людяність.

Дякую.

(Оплески)