Торкніться свого обличчя. Давайте. Що ви відчуваєте? М'якість? Вологість? Це ж ви, вірно? Ви відчуваєте себе? Та це не зовсім так. Насправді, ви відчуваєте тисячі мікроскопічних істот, які живуть на наших обличчях та пальцях. Ви відчуваєте деякі грибки, що сьогодні спустилися повітряними каналами. Вони провокують наші алергії і пахнуть цвіллю. Ви відчуваєте деякі з 100 мільярдів бактеріальних клітин, які живуть на нашій шкірі. Вони збираються біля нашого шкірного жиру і розмножуються, утворюючи запах тіла. Ви, ймовірно, навіть торкаєтеся фекальних бактерій, які розпилилися на вас під час останнього змиву туалету, або тих бактерій, які живуть у наших водяних трубах та розпилилися на вас під час останнього душу. Вибачте. (Сміх) Ви, напевно, навіть даєте мікроскопічні "п'ять" двом видам кліщів, які живуть на наших обличчях, на всіх наших обличчях. Вони провели ніч, звиваючись на вашому обличчі і займаючись сексом на перетинці вашого носа. (Сміх) Чимало з них зараз випорожнилися у ваші пори. (Сміх) Тепер подивіться на свій палець. Як почуваєтеся? Бруднено? Відчайдушно потребуєте мила чи дезінфекції? Саме так ви зараз почуваєтеся, але так точно не буде у майбутньому. Протягом останніх 100 років ми мали не надто добрі стосунки з найближчим до нас мікрожиттям. Якщо б я вам сказала, що у вашому домі є мікроб, або бактерія у вашій раковині, людина б придумала рішення — якийсь продукт для знищення, усунення, дезінфекції. Зараз ми намагаємось знищити більшість мікрожиття у нашому світі. Але при цьому ми ігноруємо найкращі джерела нових технологій на цій планеті. Останні 100 років продемонстрували людські рішення щодо мікробних проблем, але наступні 100 років покажуть мікробні рішення щодо людських проблем. Я вчена, і працюю з дослідниками в Університеті штату Північна Кароліна та Університеті Колорадо, щоб розкрити найближче до нас мікроскопічне життя, і найчастіше - це мікроби з нашого найінтимнішого та найбільш повсякденного середовища. Наприклад, з-під наших диванів чи з нашого заднього двору, чи з наших пупків. Я роблю цю роботу, адже, виявляється, ми дуже мало знаємо про найближче до нас мікроскопічне життя. Ще кілька років тому жоден учений не міг би сказати, які жуки чи мікроорганізми живуть у вас вдома — у вашому будинку, тобто у місці, яке ви знаєте краще за будь-що інше. І тому я та цілі команди інших озброєні стерильними тампонами та пінцетами, а також вдосконаленими методами дослідження ДНК, щоб дослідити найближче до нас мікроскопічне життя. При цьому ми виявили понад 600 видів жуків, які живуть в будинках США, усі — від павуків і тарганів до крихітних кліщів, які живуть у пір'ї. І ми знайшли понад 100 000 видів бактерій та грибків, які живуть у пилюці, а також тисячі інших, які живуть на нашому одязі або в наших душових. Ми пішли ще далі, і подивилися на мікроорганізми, які живуть всередині кожного з цих жуків у наших оселях. У кожній комасі, наприклад, в осі, ми бачимо на пластині петрі цілі мікроскопічні джунглі, світ сотень яскравих видів. Це біологічний космос! Так багато видів, на які ви зараз дивитеся, ще не мають назв. Більша частина життя навколо нас залишається невідомою. Я пам'ятаю, коли вперше відкрила і дала назву новому виду. Це був грибок, який живе в гнізді паперової оси. Він білий і пухнастий, і я назвала його "mucor nidicola", що з латини означає "той, хто живе в гнізді іншого". Це його зображення, коли він виріс на динозаврі, адже всі думають, що динозаври круті. У той час я вчилася в аспірантурі, і була так схвильована, що знайшла цю нову форму життя. Я покликала свого тата, і сказала: "Тату, я щойно відкрила новий вид мікроорганізмів". Він засміявся і мовив: "Це чудово. Я сподіваюся, що ти також знайшла, як це вилікувати". (Сміх) "Вилікувати це" Тепер мій тато є моїм найбільшим шанувальником, тому в той розгублений момент, коли він хотів убити мою нову маленьку форму життя, я зрозуміла, що насправді я програла йому, як донька і як вчена. Поки я працювала у лабораторіях та на задніх дворах людей, вивчаючи і каталогізуючи мікрожиття навколо нас, я ніколи до кінця не розуміла свою справжню місію. Моя мета не в тому, щоб знайти технологію і вбити нове мікрожиття. Моя мета - знайти нову технологію з цього життя, що допоможе людям врятувати себе. Різноманітність життя в наших будинках - це список з більше 100 000 нових видів. Це 100 000 нових джерел для вирішення людських проблем. Я знаю, важко повірити, що все, що є настільки малим, або й зовсім однією клітиною, може зробити що-небудь потужне, але вони можуть. Ці істоти — це мікроскопічні алхіміки, здатні трансформувати своє середовище з допомогою арсеналу хімічних інструментів. Це означає, що вони можуть жити будь-де на цій планеті, і вони можуть їсти будь-яку їжу навколо них. Це означає, що вони можуть їсти все - від токсичних відходів до пластику, а їхні відходи - це масло та джерела живлення, і навіть крихітні злитки справжнього золота. Вони можуть перетворити неїстівні продукти на харчові. Вони можуть перетворити цукор в алкоголь. Вони надають шоколаду аромату і надають землі родючості. Я тут, щоб сказати вам, що у наступні 100 років ці мікроскопічні істоти будуть вирішувати чимало наших проблем. І тут є з чого вибирати. Це звичайні проблеми: поганий запах одягу або м'яка їжа. Та у нас є проблеми монументальні — хвороби, забруднення, війна. І це є моєю місією: не просто каталогізувати мікрожиття навколо нас, а з'ясувати, які його унікальні здібності зможуть нам допомогти. Ось приклад. Ми почали зі шкідників, оси, яка живе у багатьох наших будинках. Всередині оси, ми виокремили маловідомий вид мікроорганізмів з унікальною здатністю: він міг робити пиво. На це здатні лише деякі види на цій планеті. Фактично, все комерційне виробництво пива, яке ви коли-небудь вживали, походить від одного з трьох видів мікроорганізмів. Однак наш вид міг робити пиво на смак, як мед, а також чудове терпке пиво. Тож цей вид мікроорганізму із черева оси може виробляти цінні кислі види пива краще, ніж будь-які інші види на цій планеті. Зараз існує чотири види, які виробляють комерційне пиво. Отже, побачивши шкідника, спершу подумайте, як у майбутньому смакуватимете улюблене пиво. Другий приклад. Я працювала з науковцями, ми копалися у багнюці на подвір'ях людей. Там ми виявили мікроорганізм, який міг виробляти нові антибіотики, такі, які можуть вбити найгірші супербактерії в світі. Це чудово, що можна знайти щось подібне, але ось секрет: протягом останніх 60 років більшість антибіотиків на ринку походять від подібних ґрунтових бактерій. Щодня ви та я, і всі, хто в цій кімнаті та на цій планеті, рятуємося аналогічними ґрунтовими бактеріями, які виробляють більшість наших антибіотиків. Отже, коли побачите багнюку, подумайте про ліки. Чи не найулюбленіший для мене приклад прийшов від колег, які вивчають ставковий мікроорганізм, що трагічно був названий на честь коров'ячого гною, де вперше був виявлений. Це досить непривабливо і недоречно для обговорення, та дослідники з'ясували — якщо ви згодуєте його мишам, він вакцинує проти посттравматичного стресового розладу. Він вакцинує проти страху. Тож коли проходитимете повз ставок, подумайте про надію. Є значно більше прикладів про мікроби, про які я не встигну розповісти сьогодні. Я навела вам приклади, на що здатні лише три види, але уявіть собі, що решта 100 000 видів можуть нам дати. У майбутньому вони можуть зробити вас сексуальнішими чи розумнішими, чи, можливо, дозволять довше жити. Подивіться знову на палець. Подумайте про всі ті мікроскопічні істоти, які ще невідомі. Подумайте про те, на що вони можуть бути здатні у майбутньому, що вони здатні зробити, подумайте про те, що вони зможуть зберегти. Що ви зараз відчуваєте у своєму пальці? Можливо, трохи більше сили? Це тому, що ви відчуваєте майбутнє. Дякую. (Оплески)