WEBVTT 00:00:00.000 --> 00:00:04.000 Я народився та виріс у Північній Кореї. 00:00:04.000 --> 00:00:09.000 Хоча моя сім'я постійно боролась із бідністю, 00:00:09.000 --> 00:00:12.000 мене завжди любили і про мене турбувались у першу чергу, 00:00:12.000 --> 00:00:14.000 бо я був єдиним сином 00:00:14.000 --> 00:00:18.000 і наймолодшим з двох у сім'ї. NOTE Paragraph 00:00:18.000 --> 00:00:21.000 Але року 1994 почався великий голод. 00:00:21.000 --> 00:00:24.000 Мені було 4 роки. 00:00:24.000 --> 00:00:27.000 Моя сестра і я ходили у пошуках хмизу, 00:00:27.000 --> 00:00:29.000 починаючи о 5 ранку, 00:00:29.000 --> 00:00:32.000 і поверталися після полудня. 00:00:32.000 --> 00:00:36.000 Я блукав вулицями у пошуках їжі 00:00:36.000 --> 00:00:38.000 і пам'ятаю, що бачив маленьку дитину, 00:00:38.000 --> 00:00:41.000 прив'язану до маминої спини, яка їла картоплю, 00:00:41.000 --> 00:00:44.000 і я хотів вкрасти її у дитини. NOTE Paragraph 00:00:44.000 --> 00:00:49.000 Голод - це приниження. Голод - це безнадія. 00:00:49.000 --> 00:00:52.000 Для голодної дитини політика та свобода 00:00:52.000 --> 00:00:55.000 не варті навіть думки про них. 00:00:55.000 --> 00:00:58.000 На мій дев'ятий день народження мої батьки 00:00:58.000 --> 00:01:01.000 не могли дати мені їжі. 00:01:01.000 --> 00:01:05.000 Але навіть дитиною я відчував, як їм важко 00:01:05.000 --> 00:01:08.000 на душі. NOTE Paragraph 00:01:08.000 --> 00:01:13.000 Понад мільйон жителів Північної Кореї померли з голоду у той час, 00:01:13.000 --> 00:01:17.000 і 2003 року, коли мені було 13 років, 00:01:17.000 --> 00:01:20.000 мій батько став одним із них. 00:01:20.000 --> 00:01:24.000 Я бачив, як мій батько чахнув та помирав. 00:01:24.000 --> 00:01:28.000 Того ж року одного дня зникла моя мати, 00:01:28.000 --> 00:01:30.000 і тоді моя сестра сказала мені, 00:01:30.000 --> 00:01:33.000 що вона вирушає в Китай заробляти гроші, 00:01:33.000 --> 00:01:37.000 і пообіцяла, що вона незабаром повернеться з грошима та їжею. 00:01:37.000 --> 00:01:40.000 Оскільки до того ми ніколи не розлучались, 00:01:40.000 --> 00:01:43.000 то я думав, що ми завжди будемо разом. 00:01:43.000 --> 00:01:46.000 Я навіть не обійняв її, коли вона пішла. 00:01:46.000 --> 00:01:51.000 Це була найбільша помилка у моєму житті. 00:01:51.000 --> 00:01:52.000 Але знову ж таки, я не знав, 00:01:52.000 --> 00:01:56.000 що це буде прощання надовго. 00:01:56.000 --> 00:02:01.000 Я не бачив своєї мами та сестри з того часу. NOTE Paragraph 00:02:01.000 --> 00:02:05.000 Раптом я став бездомним сиротою. 00:02:05.000 --> 00:02:08.000 Моє щоденне життя стало дуже важким, 00:02:08.000 --> 00:02:10.000 але дуже простим у той же час. 00:02:10.000 --> 00:02:14.000 Моєю метою було знайти брудний шматок хліба у смітті. 00:02:14.000 --> 00:02:17.000 Але це не вихід, щоб вижити. 00:02:17.000 --> 00:02:22.000 Я почав усвідомлювати, що жебрання - це не вихід. 00:02:22.000 --> 00:02:27.000 Тому я почав красти їжу з візків на незаконних ринках. 00:02:27.000 --> 00:02:30.000 Деколи я знаходив дрібні підробітки 00:02:30.000 --> 00:02:32.000 в обмін на їжу. 00:02:32.000 --> 00:02:36.000 Одного разу я навіть провів два місяці взимку, 00:02:36.000 --> 00:02:37.000 працюючи на вугільній шахті, 00:02:37.000 --> 00:02:43.000 33 метри під землею без жодного захисту 00:02:43.000 --> 00:02:47.000 до 16 годин на день. 00:02:47.000 --> 00:02:49.000 Це не було незвично. 00:02:49.000 --> 00:02:56.000 Багато інших сиріт виживали у такий спосіб, або й гірший. NOTE Paragraph 00:02:56.000 --> 00:03:01.000 Коли я не міг заснути від жахливого холоду 00:03:01.000 --> 00:03:02.000 або болю від голоду, 00:03:02.000 --> 00:03:05.000 я надіявся, що наступного ранку 00:03:05.000 --> 00:03:08.000 моя сестра повернеться, щоб мене збудити 00:03:08.000 --> 00:03:10.000 з моєю улюбленою їжею. 00:03:10.000 --> 00:03:13.000 Ця надія допомагала мені жити. 00:03:13.000 --> 00:03:16.000 Я не маю на увазі велику, грандіозну надію. 00:03:16.000 --> 00:03:19.000 Я про ту, що змушувала мене вірити, 00:03:19.000 --> 00:03:21.000 що у наступному смітнику буде хліб, 00:03:21.000 --> 00:03:24.000 хоча зазвичай його там не було. 00:03:24.000 --> 00:03:28.000 Але якби я не вірив у це, я б навіть не пробував, 00:03:28.000 --> 00:03:30.000 і тоді я б помер. 00:03:30.000 --> 00:03:34.000 Надія давала мені життя. 00:03:34.000 --> 00:03:37.000 Кожного дня я казав собі: 00:03:37.000 --> 00:03:39.000 "Хоч як важко мені буде, 00:03:39.000 --> 00:03:43.000 я мушу жити". NOTE Paragraph 00:03:43.000 --> 00:03:47.000 Прочекавши три роки на повернення сестри, 00:03:47.000 --> 00:03:52.000 я вирішив поїхати до Китаю, щоб шукати її самотужки. 00:03:52.000 --> 00:03:55.000 Я усвідомив, 00:03:55.000 --> 00:03:58.000 що не міг так жити далі. 00:03:58.000 --> 00:04:01.000 Я знав, що дорога буде ризикованою, 00:04:01.000 --> 00:04:04.000 але я б наразив своє життя на небезпеку так чи інакше. 00:04:04.000 --> 00:04:08.000 Я міг померти з голоду, як мій батько у Північній Кореї 00:04:08.000 --> 00:04:12.000 або податися на пошуки кращого життя 00:04:12.000 --> 00:04:15.000 до Китаю. NOTE Paragraph 00:04:15.000 --> 00:04:18.000 Я дізнався,що багато людей намагались перетнути 00:04:18.000 --> 00:04:23.000 кордон Китаю вночі, щоб їх не помітили. 00:04:23.000 --> 00:04:27.000 Охоронці кордону Північної Кореї часто стріляли і вбивали людей, 00:04:27.000 --> 00:04:30.000 що намагалися перетнути кордон без дозволу. 00:04:30.000 --> 00:04:33.000 Китайські солдати зловлять 00:04:33.000 --> 00:04:35.000 і відішлють назад жителів Північної Кореї, 00:04:35.000 --> 00:04:39.000 де вони зустрінуть суворе покарання. 00:04:39.000 --> 00:04:42.000 Я вирішив перетнути кордон вдень, 00:04:42.000 --> 00:04:48.000 по-перше, тому що я все ще був дитиною і боявся темряви, 00:04:48.000 --> 00:04:52.000 по-друге, бо я знав, що вже ризикую, 00:04:52.000 --> 00:04:56.000 і оскільки небагато людей намагались перейти вдень, 00:04:56.000 --> 00:04:57.000 я подумав, що зможу перетнути 00:04:57.000 --> 00:05:01.000 непоміченим. NOTE Paragraph 00:05:01.000 --> 00:05:05.000 Я добрався до Китаю 15 лютого 2006. 00:05:05.000 --> 00:05:07.000 Мені було 16 років. 00:05:07.000 --> 00:05:10.000 Я думав, що у Китаї все стане легше, 00:05:10.000 --> 00:05:13.000 бо там було більше їжі. 00:05:13.000 --> 00:05:16.000 Я сподівався, що більше людей допоможуть мені. 00:05:16.000 --> 00:05:20.000 Але це було важче, ніж життя у Північній Кореї, 00:05:20.000 --> 00:05:22.000 бо я не був вільним. 00:05:22.000 --> 00:05:25.000 Я завжди боявся, що мене спіймають 00:05:25.000 --> 00:05:27.000 і відправлять назад. NOTE Paragraph 00:05:27.000 --> 00:05:31.000 Дивом кілька місяців потому 00:05:31.000 --> 00:05:32.000 я зустрів когось, хто керував 00:05:32.000 --> 00:05:35.000 підземним притулком для корейців, 00:05:35.000 --> 00:05:38.000 і мені дозволили жити там 00:05:38.000 --> 00:05:43.000 і їсти регулярно вперше за багато років. 00:05:43.000 --> 00:05:48.000 Пізніше того ж року активіст допоміг мені втекти з Китаю 00:05:48.000 --> 00:05:52.000 і поїхати в Сполучені Штати як біженець. NOTE Paragraph 00:05:52.000 --> 00:05:55.000 Я поїхав до Америки, не знаючи й слова англійською, 00:05:55.000 --> 00:06:00.000 хоча мій соціальний працівник сказав мені, що я мав ходити до школи. 00:06:00.000 --> 00:06:04.000 Навіть у Північній Кореї я був двієчником. 00:06:04.000 --> 00:06:05.000 (Сміх) 00:06:05.000 --> 00:06:09.000 Я ледве закінчив початкову школу. 00:06:09.000 --> 00:06:12.000 Пам'ятаю, що я бився у школі більше, ніж раз на день. 00:06:12.000 --> 00:06:16.000 Підручники та бібліотека не були моїм поприщем. 00:06:16.000 --> 00:06:20.000 Мій батько намагався мотивувати мене вчитись, 00:06:20.000 --> 00:06:23.000 але йому нічого не виходило. 00:06:23.000 --> 00:06:26.000 І одніє миті у батька опустилися руки. 00:06:26.000 --> 00:06:30.000 Він сказав: "Ти мені більше не син". 00:06:30.000 --> 00:06:34.000 Мені було лише 11 чи 12, але це мене глибоко вразило. 00:06:34.000 --> 00:06:37.000 Проте мій рівень мотивації 00:06:37.000 --> 00:06:42.000 не змінювався до самісінького моменту його смерті. 00:06:42.000 --> 00:06:45.000 Тому в Америці це було трохи смішно, 00:06:45.000 --> 00:06:48.000 коли вони сказали, що мені варто піти у старшу школу. 00:06:48.000 --> 00:06:50.000 Я не ходив навіть до середньої. 00:06:50.000 --> 00:06:53.000 Я вирішив піти тільки тому, що мені сказали, 00:06:53.000 --> 00:06:56.000 не докладаючи особливих зусиль. NOTE Paragraph 00:06:56.000 --> 00:06:59.000 Але одного дня я прийшов додому і моя названа мати 00:06:59.000 --> 00:07:03.000 приготувала курячі крильця на обід. 00:07:03.000 --> 00:07:06.000 Під час обіду я захотів ще одне крильце, 00:07:06.000 --> 00:07:09.000 але усвідомив, що там не було достатньо для всіх, 00:07:09.000 --> 00:07:12.000 тому я вирішив не брати більше. 00:07:12.000 --> 00:07:15.000 Коли я поглянув на мою тарілку, 00:07:15.000 --> 00:07:20.000 я побачив останнє крильце, яке мій прийомний батько віддав мені. 00:07:20.000 --> 00:07:22.000 Я був такий щасливий. 00:07:22.000 --> 00:07:25.000 Я поглянув на нього, він сидів біля мене. 00:07:25.000 --> 00:07:28.000 Він просто поглянув у відповідь дуже сердечно, 00:07:28.000 --> 00:07:31.000 але нічого не сказав. 00:07:31.000 --> 00:07:35.000 Раптом я згадав свого біологічного батька. 00:07:35.000 --> 00:07:38.000 Маленький акт любові мого прийомного батька 00:07:38.000 --> 00:07:41.000 нагадав мені про мого батька, 00:07:41.000 --> 00:07:44.000 що хотів би поділитись зі мною їжею, 00:07:44.000 --> 00:07:48.000 коли він був голодний, навіть якщо він помирав з голоду. 00:07:48.000 --> 00:07:53.000 Я почувався страшенно пригніченим, адже я мав стільки їжі в Америці, 00:07:53.000 --> 00:07:56.000 а мій батько помер з голоду. 00:07:56.000 --> 00:08:00.000 Моїм єдиним бажанням тієї ночі було приготувати йому їжу, 00:08:00.000 --> 00:08:04.000 і тієї ночі я також подумав, що ще я можу зробити, 00:08:04.000 --> 00:08:06.000 щоб вшанувати його честь. 00:08:06.000 --> 00:08:09.000 Тож я пообіцяв собі, 00:08:09.000 --> 00:08:12.000 що наполегливо вчитимусь і отримаю найкращу освіту 00:08:12.000 --> 00:08:16.000 в Америці, щоб вшанувати його жертву. NOTE Paragraph 00:08:16.000 --> 00:08:18.000 Я сприйняв школу серйозно, 00:08:18.000 --> 00:08:21.000 і вперше у своєму житті 00:08:21.000 --> 00:08:25.000 отримав академічну нагороду за досягнення, 00:08:25.000 --> 00:08:30.000 і потрапив у список декана з першого семестру у старшій школі. NOTE Paragraph 00:08:30.000 --> 00:08:38.000 (Оплески) NOTE Paragraph 00:08:38.000 --> 00:08:41.000 Те куряче крильце змінило моє життя. 00:08:41.000 --> 00:08:45.000 (Сміх) NOTE Paragraph 00:08:45.000 --> 00:08:48.000 Надія - це особисте. Надія - це щось, 00:08:48.000 --> 00:08:51.000 що ніхто не може дати тобі. 00:08:51.000 --> 00:08:54.000 Ти мусиш вибрати вірити надії. 00:08:54.000 --> 00:08:57.000 Ти мусиш зробити це самостійно. 00:08:57.000 --> 00:09:00.000 У Північній Кореї я сам це зробив. 00:09:00.000 --> 00:09:03.000 Надія привела мене до Америки. 00:09:03.000 --> 00:09:06.000 Але в Америці я не знав, що робити, 00:09:06.000 --> 00:09:11.000 бо мав цю приголомшливу свободу. 00:09:11.000 --> 00:09:15.000 Мій прийомний батько під час того обіду дав мені напрямок, 00:09:15.000 --> 00:09:19.000 і дав мені мотивацію та мету 00:09:19.000 --> 00:09:23.000 жити в Америці. NOTE Paragraph 00:09:23.000 --> 00:09:26.000 Я не сам прийшов сюди. 00:09:26.000 --> 00:09:31.000 Я мав надію, але надія сама по собі - це недостатньо. 00:09:31.000 --> 00:09:35.000 Багато людей допомогли мені по дорозі сюди. 00:09:35.000 --> 00:09:39.000 Жителі Північної Кореї важко борються за життя. 00:09:39.000 --> 00:09:42.000 Вони мають змушувати себе жити, 00:09:42.000 --> 00:09:44.000 мати надію вижити, 00:09:44.000 --> 00:09:49.000 але вони не можуть зробити цього без допомоги. NOTE Paragraph 00:09:49.000 --> 00:09:51.000 Це моє повідомлення вам. 00:09:51.000 --> 00:09:54.000 Майте надію для себе, 00:09:54.000 --> 00:09:57.000 але також допомагайте один одному. 00:09:57.000 --> 00:10:04.000 Життя може бути важким для всіх, де б ви не жили. 00:10:04.000 --> 00:10:08.000 Мій прийомний батько не мав наміру змінити моє життя. 00:10:08.000 --> 00:10:12.000 Таким же чином ви можете також змінити чиєсь життя 00:10:12.000 --> 00:10:17.000 навіть найменшим виявом любові. 00:10:17.000 --> 00:10:22.000 Шматок хліба може задовільнити ваш голод, 00:10:22.000 --> 00:10:25.000 і надія принесе вам хліб, 00:10:25.000 --> 00:10:27.000 щоб допомогти вам жити. 00:10:27.000 --> 00:10:30.000 Але я з впевненістю вірю, 00:10:30.000 --> 00:10:34.000 що ваш вияв любові та турботи 00:10:34.000 --> 00:10:37.000 може також зберегти життя іншого Джозефа 00:10:37.000 --> 00:10:43.000 і змінити тисячі інших Джозефів, 00:10:43.000 --> 00:10:47.000 які досі мають надію вижити. NOTE Paragraph 00:10:47.000 --> 00:10:48.000 Дякую. NOTE Paragraph 00:10:48.000 --> 00:10:57.000 (Оплески) NOTE Paragraph 00:11:24.000 --> 00:11:27.000 Адріан Гонґ: Джозефе, дякую, що поділився 00:11:27.000 --> 00:11:30.000 цією дуже особистою і особливою історією з нами. 00:11:30.000 --> 00:11:33.000 Я знаю, ти не бачив своєї сестри протягом, ти казав, 00:11:33.000 --> 00:11:36.000 майже десятиліття, 00:11:36.000 --> 00:11:38.000 і на випадок, якщо вона зможе це побачити, 00:11:38.000 --> 00:11:40.000 ми вирішили дати тобі можливість 00:11:40.000 --> 00:11:42.000 відправити їй повідомлення. NOTE Paragraph 00:11:42.000 --> 00:11:43.000 Джозеф Кім: Корейською? NOTE Paragraph 00:11:43.000 --> 00:11:46.000 А.Г.: Можеш англійською або корейською - байдуже. NOTE Paragraph 00:11:46.000 --> 00:11:50.000 (Сміх) NOTE Paragraph 00:11:50.000 --> 00:11:52.000 Дж.К.: Добре, я не збираюсь більше робити це корейською, 00:11:52.000 --> 00:11:55.000 бо я не думаю, що зможу зробити це 00:11:55.000 --> 00:11:59.000 без сліз. NOTE Paragraph 00:11:59.000 --> 00:12:03.000 Нуна, минуло вже 10 років, 00:12:03.000 --> 00:12:10.000 відколи я бачив тебе востаннє. 00:12:10.000 --> 00:12:13.000 Я просто хотів сказати, 00:12:13.000 --> 00:12:17.000 що я сумую за тобою і люблю тебе, 00:12:17.000 --> 00:12:22.000 будь ласка, повертайся до мене і залишайся живою. 00:12:22.000 --> 00:12:27.000 І я ...о, Боже. 00:12:27.000 --> 00:12:31.000 Я досі не втратив надію побачити тебе. 00:12:33.000 --> 00:12:38.000 Я проживу своє життя щасливо 00:12:38.000 --> 00:12:41.000 і наполегливо вчитимусь, 00:12:41.000 --> 00:12:43.000 поки тебе побачу, 00:12:43.000 --> 00:12:48.000 і я обіцяю, що не буду більше плакати. 00:12:48.000 --> 00:12:49.000 (Сміх) 00:12:49.000 --> 00:12:52.000 Так, я з нетерпінням чекаю, щоб побачитись з тобою, 00:12:52.000 --> 00:12:54.000 і якщо ти можеш знайти мене, 00:12:54.000 --> 00:12:57.000 я також шукатиму тебе, 00:12:57.000 --> 00:13:00.000 і я сподіваюся зустріти тебе одного дня. 00:13:00.000 --> 00:13:03.000 І чи можу я також передати маленьке повідомлення для моєї мами? NOTE Paragraph 00:13:03.000 --> 00:13:05.000 А.Г.: Звичайно, будь ласка. NOTE Paragraph 00:13:05.000 --> 00:13:08.000 Дж.К.: Я не провів з тобою багато часу, 00:13:08.000 --> 00:13:10.000 але я знаю: ти все ще мене любиш, 00:13:10.000 --> 00:13:13.000 і ти, напевно, все ще молишся за мене 00:13:13.000 --> 00:13:16.000 і думаєш про мене. 00:13:16.000 --> 00:13:18.000 Я просто хотів тобі подякувати 00:13:18.000 --> 00:13:21.000 за те, що дала мені можливість жити у цьому світі. 00:13:21.000 --> 00:13:23.000 Дякую. NOTE Paragraph 00:13:23.000 --> 00:13:28.000 (Оплески)