Коли ми пишемо програму, ми з'ясувуємо
спосіб як перетворити блискучі ідеї в
нашій голові в реальний код.
Я хочу говорити про техніку, яку багато
програмістів використовують для цього,
і це те, що ми називаємо псевдокодом.
Зараз, слово псевдокод, ймовірно, ви не
чули його раніше, але в основному це код
що виглядає дуже схоже на англійську або
будь-яку іншу мову якою ви б говорили.
Ну, добре це не має сенсу, тому поговоримо
через природний приклад
Скажемо, я хочу намалювати приємне
симетричне лице.
Отже, я могла б почати, дивлячись на себе
в дзеркало і, можливо, накреслила його і
і виглядає, добре,
Що ж, я маю це овальне лице.
Маю двоє очей, і вони приблизно на цьому
рівні.
І це є центр лиця, і тепер у мене є ідея
для того, як
я хочу щоб моє лице виглядало.
Так що я почну писати це в псевдокоді.
Отже, подивимося спочатку, що я хотіла б
зробити, це намалювати лице,
що є овалом в центрі.
Тоді ми хотіли б намалювати двоє очей,
два овали, що становлять дві треті
верхньої частини лиця.
та одну п'яту цілого розміру лиця.
не точний збіг просто дивлячись на
моє власне обличчя.
А потім ми малюємо рот, який є лінією,
невеликою на обличчі
і можливо одна третя відстані вгору.
Тому, зверніть увагу, як я пишу мій
псевдокод як коментарі.
Почавши кожен рядок
двома косими рисами тут.
Таким чином я можу написати мій псевдокод
в самій програмі і не доведеться
турбуватися про отримання будь-яких
синтаксичних помилок.
Оскільки програма ігноруватиме коментарі.
Тепер, коли я написала це в псевдокоді,
я можу витратити час, щоб перетворити
кожен з цих рядків псевдокоду в дійсні
біти коду, чи не так?
Отже, подивимося на обличчя мені
потрібно овал в центрі.
Для цього я використаю функцію еліпс, щоб
з'ясувати, що центр екрану тут,
і з'ясувати, розміри очей.
Гаразд?
Виглядає гарно.
Для очей знову ж таки ці еліпси.
І це буде, подивимося, трохи порахуємо
тут, щоб отримати очі
в гарному розташуванні, і зробимо їх
приблизно п'ятою частиною всього розміру.
Гаразд, це виглядає добре для першого ока.
Я просто скопіюю та вставлю наступне око.
Прекрасно.
Тепер я можу навіть залишити мій псевдокод
для друга, щоб виконав, і вони, ймовірно,
зможуть, так як вони це можуть, і знаєте я
написала справді хороший опис.
Так що я збираюся зробити це тут,
тому що ви знаєте, що ми друзі, чи не так?
Отже, ви можете подумати, що це нерозумно.
Чому нам потрібно мучитись і писати
програму два рази?
По-перше, людською мовою,
а потім на мові програми.
Ну, цей приклад був досить простий,
але дуже скоро ви будете будувати
складніші програми, і це може бути важко
для вас тримати всю програму в голові
перед її кодуванням.
Так що я зазвичай роблю записую загальну
ідею псевдокодом, а потім я витрачу
більше часу на деталі
кожної частини цієї ідеї, перетворюючи
кожен рядок псевдокоду в реальний код.
Я думаю, ви зрозумієте, що, як тільки
ви почнете використовувати псевдокод
ви будете робити це все більше і частіше.
Спробуйте це у вашій наступній програмі
і побачите.