1
00:00:00,885 --> 00:00:02,407
Я розмірковував щодо різниці

2
00:00:02,407 --> 00:00:05,541
між якостями для резюме
та якостями для поминальної промови.

3
00:00:05,541 --> 00:00:08,443
Якості для резюме – це те,
про що пишуть у своєму резюме,

4
00:00:08,443 --> 00:00:11,909
уміння, з якими виходять на ринок праці.

5
00:00:11,909 --> 00:00:13,647
Якості для поминальної промови – ті,

6
00:00:13,647 --> 00:00:15,129
про які згадують на панахиді,

7
00:00:15,129 --> 00:00:18,067
які значно глибші:
хто ти у глибинах душі,

8
00:00:18,067 --> 00:00:19,843
які відносини у тебе зі світом,

9
00:00:19,843 --> 00:00:23,407
чи ти сміливий, люблячий,
надійний, послідовний?

10
00:00:23,407 --> 00:00:24,901
Більшість із нас скажуть,

11
00:00:24,901 --> 00:00:28,117
що якості для поминальної промови
важливіші.

12
00:00:28,127 --> 00:00:30,200
Та якщо взяти мене, чи про них

13
00:00:30,200 --> 00:00:33,002
я думаю більше всього? Ні.

14
00:00:33,002 --> 00:00:35,295
Я міркував над цією проблемою.

15
00:00:35,295 --> 00:00:36,463
Допоміг мені у цих роздумах

16
00:00:36,463 --> 00:00:38,076
рабин на прізвище
Йозеф Соловейчик,

17
00:00:38,076 --> 00:00:41,446
який у 1965 році написав книгу
«Самотній віруючий».

18
00:00:41,446 --> 00:00:44,766
Соловейчик вважав,
що наше єство має дві сторони,

19
00:00:44,766 --> 00:00:47,156
які він назвав Адам І та Адам ІІ.

20
00:00:47,156 --> 00:00:48,888
Адам І – мирська, амбіційна,

21
00:00:48,888 --> 00:00:51,111
зовнішня сторона нашого єства.

22
00:00:51,111 --> 00:00:53,184
Він хоче будувати, творити,
створювати фірми,

23
00:00:53,184 --> 00:00:54,730
створювати щось нове.

24
00:00:54,730 --> 00:00:57,468
Адам ІІ – соромлива сторона нашого єства.

25
00:00:57,468 --> 00:01:00,285
Він прагне не тільки робити добро,
але й бути добрим,

26
00:01:00,285 --> 00:01:02,232
жити у такий спосіб,

27
00:01:02,232 --> 00:01:06,035
що шанує Бога, творення
та наші можливості.

28
00:01:06,035 --> 00:01:07,923
Адам І хоче завоювати світ.

29
00:01:07,923 --> 00:01:10,687
Адам ІІ хоче почути покликання
та підкоритися світові.

30
00:01:10,687 --> 00:01:13,175
Адам І насолоджується досягненнями.

31
00:01:13,175 --> 00:01:15,857
Адаму ІІ смакує
внутрішню узгодженість та силу.

32
00:01:15,857 --> 00:01:18,600
Адама І цікавить те, як речі працюють.

33
00:01:18,600 --> 00:01:20,918
Адама ІІ – чому ми тут.

34
00:01:20,918 --> 00:01:23,022
Гасло Адама І – «успіх».

35
00:01:23,022 --> 00:01:27,268
Гасло Адама ІІ – «любов,
спокута та повернення».

36
00:01:27,268 --> 00:01:29,118
Соловейчик вважав,
що ці сторони

37
00:01:29,118 --> 00:01:31,766
нашого єства воюють між собою.

38
00:01:31,766 --> 00:01:33,830
Ми живемо у вічному протиборстві

39
00:01:33,830 --> 00:01:37,094
між зовнішнім успіхом
та внутрішніми цінностями.

40
00:01:37,094 --> 00:01:39,578
Ще більше ускладнює цю проблему те,

41
00:01:39,578 --> 00:01:41,270
що ці дві сторони нашого єства

42
00:01:41,270 --> 00:01:43,680
працюють згідно з різними логіками.

43
00:01:43,680 --> 00:01:45,914
Зовнішня логіка – економічна:

44
00:01:45,914 --> 00:01:49,380
вхід веде до виходу,
ризик веде до нагороди.

45
00:01:49,380 --> 00:01:51,156
Внутрішня сторона керується моральною,

46
00:01:51,156 --> 00:01:54,577
часто оберненою логікою.

47
00:01:54,577 --> 00:01:56,451
Щоб отримати, ти повинен дати.

48
00:01:56,451 --> 00:01:58,167
Треба підкоритися чомусь ззовні тебе,

49
00:01:58,167 --> 00:02:00,449
щоб здобути внутрішню силу.

50
00:02:00,449 --> 00:02:02,770
Треба подолати бажання,
щоб отримати бажане.

51
00:02:02,770 --> 00:02:05,561
Треба забути про себе,
щоб реалізувати себе.

52
00:02:05,561 --> 00:02:09,872
Треба втратити себе, щоб знайти себе.

53
00:02:09,872 --> 00:02:12,809
Вийшло так, що ми живемо у суспільстві,
що прихильне до Адама І

54
00:02:12,809 --> 00:02:15,049
та часто нехтує Адамом ІІ.

55
00:02:15,049 --> 00:02:18,281
Біда в тому, що це
перетворює тебе в кмітливу тварину,

56
00:02:18,281 --> 00:02:19,838
що ставиться до життя як гри,

57
00:02:19,838 --> 00:02:22,563
і ти стаєш холодним
розважливим створінням,

58
00:02:22,563 --> 00:02:25,369
що сповзає у якусь посередність,

59
00:02:25,369 --> 00:02:26,829
аж доки ти не помітиш цю різницю

60
00:02:26,829 --> 00:02:29,401
між тим, ким ти бажаєш бути, та ким ти є.

61
00:02:29,401 --> 00:02:33,374
Ти не заробиш такої промови, що ти хочеш,

62
00:02:33,374 --> 00:02:34,934
що маєш надію хтось скаже про тебе.

63
00:02:34,934 --> 00:02:36,660
У тебе немає глибини переконань.

64
00:02:36,660 --> 00:02:39,197
Немає емоційної звучності.

65
00:02:39,197 --> 00:02:40,966
Немає зацікавленості в задачах,

66
00:02:40,966 --> 00:02:44,180
що не можуть бути розв'язані
протягом життя.

67
00:02:44,180 --> 00:02:47,627
Це нагадало мені,
як протягом всієї історії

68
00:02:47,627 --> 00:02:50,389
зазвичай будували цілісного Адама ІІ,

69
00:02:50,389 --> 00:02:52,399
будували глибину характеру.

70
00:02:52,399 --> 00:02:55,124
За всі часи люди зверталися

71
00:02:55,124 --> 00:02:57,010
до свого особистого минулого,

72
00:02:57,010 --> 00:02:59,260
інколи до дорогих для них хвилин життя,

73
00:02:59,260 --> 00:03:00,719
до їхнього дитинства,

74
00:03:00,719 --> 00:03:04,685
а часто думки тяжіють у минулому

75
00:03:04,685 --> 00:03:06,073
до миті ганьби,

76
00:03:06,073 --> 00:03:09,000
до учинення гріху, себелюбного вчинку,

77
00:03:09,000 --> 00:03:11,290
недогляду, обмеженості,

78
00:03:11,290 --> 00:03:14,033
гріху гніву, гріху жалості до себе,

79
00:03:14,033 --> 00:03:17,618
браку відваги, намагання улестити людей.

80
00:03:17,618 --> 00:03:22,313
Ми будуємо Адама І,
спираючись на нашу силу.

81
00:03:22,313 --> 00:03:26,409
Ми будуємо Адама ІІ
у боротьбі з нашими недоліками.

82
00:03:26,409 --> 00:03:29,267
Зазирнувши у себе, ти знаходиш гріх,

83
00:03:29,267 --> 00:03:30,939
що чинив знов і знов
протягом життя,

84
00:03:30,939 --> 00:03:32,740
твій характерний гріх,

85
00:03:32,740 --> 00:03:35,431
який породжує інші,

86
00:03:35,431 --> 00:03:38,295
і ти б’єшся із цим гріхом,
борешся з ним,

87
00:03:38,295 --> 00:03:41,431
і з цього двобою, цих страждань

88
00:03:41,431 --> 00:03:45,049
народжується глибина характеру.

89
00:03:45,049 --> 00:03:46,951
Часто нас не навчають,

90
00:03:46,951 --> 00:03:48,087
як знайти цей гріх в собі,

91
00:03:48,087 --> 00:03:49,935
наша культура не вчить нас,

92
00:03:49,935 --> 00:03:51,882
як боротися з ним,

93
00:03:51,882 --> 00:03:54,555
як стати віч-на віч із ним та битися.

94
00:03:54,555 --> 00:03:57,885
Ми живемо у культурі
зі складом розуму Адама І,

95
00:03:57,885 --> 00:04:01,054
де ми небагатослівні щодо Адама ІІ.

96
00:04:01,054 --> 00:04:02,710
Зрештою, Рейнгольд Нібур

97
00:04:02,710 --> 00:04:04,845
підсумував це протиріччя
у бажанні прожити

98
00:04:04,845 --> 00:04:08,398
життя і Адама І, і Адама ІІ таким чином:

99
00:04:08,398 --> 00:04:11,660
«Нічого з того, що варто робити,
не можна зробити протягом життя;

100
00:04:11,660 --> 00:04:14,042
тому нас повинна врятувати надія.

101
00:04:14,042 --> 00:04:17,148
Ніщо справжнє або прекрасне
не можна осягнути,

102
00:04:17,148 --> 00:04:20,103
дивлячись тільки на сьогодення;

103
00:04:20,103 --> 00:04:22,782
тому нас повинна врятувати віра.

104
00:04:22,782 --> 00:04:26,672
Якою б доброчесною не була наша справа,
ми не зробимо її самі;

105
00:04:26,672 --> 00:04:29,718
тому нас повинна врятувати любов.

106
00:04:29,718 --> 00:04:32,155
Ні друг, ні ворог не оцінять
наші дії так високо,

107
00:04:32,155 --> 00:04:36,141
як оцінимо їх ми самі.

108
00:04:36,141 --> 00:04:38,968
Тому нас повинен врятувати
цей найвищий вид любові --

109
00:04:38,968 --> 00:04:40,604
прощення».

110
00:04:40,604 --> 00:04:42,680
Дякую.

111
00:04:42,680 --> 00:04:44,398
(Оплески)