WEBVTT

00:00:09.098 --> 00:00:10.678
Любі хлопчики й дівчатка,

00:00:10.678 --> 00:00:11.888
зайчики і каченятка,

00:00:11.888 --> 00:00:13.318
добрий день!

00:00:13.318 --> 00:00:14.310
(Оплески)

00:00:14.310 --> 00:00:16.621
Вітаю вас у цьому залі.

00:00:16.621 --> 00:00:19.644
Мені запропонували розповісти

00:00:19.644 --> 00:00:23.655
про плекання таланту для дітей,

00:00:23.655 --> 00:00:26.461
взагалі, як плекався ніби мій талант.

00:00:26.461 --> 00:00:28.582
Я не впевнений, що він є.

00:00:28.582 --> 00:00:34.008
І про те, як видавництво
давало приклади іншим.

00:00:34.648 --> 00:00:39.624
І я згадав той час,

00:00:39.624 --> 00:00:43.421
коли я писав книжку про Моцарта.

00:00:45.451 --> 00:00:48.572
Я її не дописав, тому що так сталося,

00:00:48.572 --> 00:00:53.590
що пограбували мою машину
і рукопис пропав.

00:00:53.590 --> 00:00:56.562
А я мав на комп'ютері тільки тези
і те, що я розписав,

00:00:56.562 --> 00:01:00.400
я вже не мав натхнення повернутися знову,

00:01:00.400 --> 00:01:06.116
але бачу вже якісь такі знаки,
що мені треба до цього повертатися.

00:01:06.686 --> 00:01:14.808
І на прикладі Моцарта можна побачити,
як домашнє виховання,

00:01:14.808 --> 00:01:19.350
як виховання батьків
найкраще впливає на дітей.

00:01:20.200 --> 00:01:22.442
Є парадокс.

00:01:22.442 --> 00:01:26.845
Всі біографи Моцарта
багато беруть з одного листа

00:01:26.845 --> 00:01:30.348
друга родини Моцартів, Шахнера -

00:01:30.348 --> 00:01:35.364
музиканта, який часто
бував у них і який пише...

00:01:35.364 --> 00:01:37.140
Це лист зовсім невеличкий,

00:01:37.140 --> 00:01:42.201
я знаю там, три-чотири, може, сторіночки
звичайного тексту.

00:01:42.201 --> 00:01:44.710
І зокрема він пише, що Моцарт,

00:01:44.710 --> 00:01:46.512
про талант його,

00:01:46.512 --> 00:01:52.081
і що з нього міг вирости
найгірший лиходій.

00:01:52.081 --> 00:01:57.340
Такий він був сприйнятливий
до всіх імпульсів світу, які були,

00:01:57.340 --> 00:01:59.953
тому що йому був цікавий увесь світ.

00:01:59.953 --> 00:02:03.735
І тільки те високе виховання,
яке дав йому тато,

00:02:03.735 --> 00:02:06.843
дозволило йому стати генієм.

00:02:06.843 --> 00:02:10.180
Я, в принципі, думаю, що це спірна теза,

00:02:10.180 --> 00:02:14.745
тому що я думаю, що геній і талант -
це дар Божий,

00:02:14.745 --> 00:02:16.501
і тут, як би ми не виховували,

00:02:16.501 --> 00:02:18.618
як би ми не плекали,

00:02:18.618 --> 00:02:22.316
але як тобі не вділено цього дару,

00:02:22.316 --> 00:02:25.286
то ти будеш хорошою, талановитою,

00:02:25.286 --> 00:02:28.440
але того прориву,
який був у Моцарта не буде.

00:02:28.440 --> 00:02:30.201
Як же ж виховував його тато?

00:02:30.201 --> 00:02:33.231
Тато справді робив свою школу.

00:02:33.231 --> 00:02:38.813
Він створив кілька зошитів з музики,

00:02:38.813 --> 00:02:43.211
на яких він виховував і Моцарта - Вольфі,
і його сестру Маріанну,

00:02:43.211 --> 00:02:45.830
яку в родині називали Наннерль.

00:02:45.830 --> 00:02:48.494
І це була музика дивна.

00:02:48.494 --> 00:02:52.429
До речі, Которович, Богодар Которович
ще за життя

00:02:52.429 --> 00:02:54.740
і його донька Мирослава Которович,

00:02:54.740 --> 00:02:58.734
вони записали одну з симфоній
Леопольда Моцарта -

00:02:58.734 --> 00:03:01.575
тата Вольфганга Моцарта.

00:03:01.575 --> 00:03:04.140
І ця симфонія,
я би радив вам усім послухати,

00:03:04.140 --> 00:03:08.360
вона незвичайна, тому що її виконують
на різних свищиках.

00:03:08.360 --> 00:03:12.003
Там і звучить, звичайно, головна музика,

00:03:12.003 --> 00:03:15.173
але там, як пташечка звучить,

00:03:15.173 --> 00:03:17.652
і дитині зрозуміло, звідки береться музика,

00:03:17.652 --> 00:03:19.686
звідки беруться трелі.

00:03:19.686 --> 00:03:24.322
І в цих оповідях про Моцарта,

00:03:24.322 --> 00:03:25.519
ви, мабуть, усі знаєте,

00:03:25.519 --> 00:03:29.348
що він з 3-4-х років уже сам
починав писати якісь ноти.

00:03:29.348 --> 00:03:31.720
І він ставив величезні клякси,
бо він не вмів.

00:03:31.720 --> 00:03:33.650
Чорнило капало йому спочатку на зошит,

00:03:33.650 --> 00:03:36.877
він витирав,
поверх того він писав музику.

00:03:36.877 --> 00:03:38.406
І коли тато вперше побачив,

00:03:38.406 --> 00:03:40.518
він сміявся з нього.

00:03:40.518 --> 00:03:44.052
І тут Вольфі, він дуже посерйознішав.

00:03:44.052 --> 00:03:47.198
Він завжди був дуже серйозний,
коли йшлося про музику.

00:03:47.198 --> 00:03:52.217
Він ображався, це було на грані
його життя і смерті.

00:03:52.217 --> 00:03:56.516
Але виховувалася любов до музики
дуже весело.

00:03:56.516 --> 00:04:00.667
Вони завжди грали або якісь легкі мелодії,

00:04:00.667 --> 00:04:02.941
або Моцарт просився, щоб зіграти з татом,

00:04:02.941 --> 00:04:05.965
бо дома вони грали і квартети,

00:04:05.965 --> 00:04:07.870
приходили серйозні музиканти,

00:04:07.870 --> 00:04:09.775
і маленький Моцарт просився.

00:04:09.775 --> 00:04:11.610
Одного разу йому 5 років,

00:04:11.610 --> 00:04:13.934
а він просить,
щоб він зіграв другу скрипку.

00:04:13.934 --> 00:04:15.659
Тато його каже: "Ти що? Як? Іди.

00:04:15.659 --> 00:04:18.924
Ти бачиш, тут...",
ну, все ж таки мала дитина.

00:04:18.924 --> 00:04:20.472
І він образився.

00:04:20.472 --> 00:04:21.582
І він плакав.

00:04:21.582 --> 00:04:24.977
І цей Шахнер, він каже,
що я попросив Леопольда,

00:04:24.977 --> 00:04:28.812
пана Леопольда, що дозвольте йому
другу скрипку зіграти.

00:04:28.812 --> 00:04:31.219
І він грав, і вони були шоковані,

00:04:31.219 --> 00:04:33.970
як він, пальчики ще не могли там встигати,

00:04:33.970 --> 00:04:35.743
як він перестрибував дуже смішно.

00:04:35.743 --> 00:04:38.377
А на фортепіано взагалі,
він не міг октаву брати,

00:04:38.377 --> 00:04:42.098
але він так блискавично...
Він відчував музику,

00:04:42.098 --> 00:04:47.079
і все-таки встигав грати те, що треба.

00:04:47.079 --> 00:04:53.524
Коли вони йшли, збиралися спати,
маленький Моцарт ставав.

00:04:53.524 --> 00:04:56.465
Він був вигадав такий ритуал:

00:04:56.465 --> 00:05:00.002
він ставав на табурет,
тато підходив до нього,

00:05:00.002 --> 00:05:05.945
і вони співали вигадану Моцартом мелодію
на бездумні слова.

00:05:05.945 --> 00:05:08.896
Вони називалися "Оранія Фігата".

00:05:08.896 --> 00:05:12.325
Оранія Фігата. Це було
абсолютно незрозуміло.

00:05:12.325 --> 00:05:15.847
І вони співали цю Оранію Фігату
дуже серйозно, ставали,

00:05:15.847 --> 00:05:19.673
тоді Моцарт маленький цілував тата в ніс,

00:05:19.673 --> 00:05:21.953
і казав, що коли він постаріє,

00:05:21.953 --> 00:05:25.952
то він буде до нього ставитися
дуже з пошаною

00:05:25.952 --> 00:05:28.449
і зберігати його в скляному футлярі.

00:05:28.449 --> 00:05:31.620
І так вони лягали спати.

00:05:31.620 --> 00:05:36.976
Тобто і Моцарт,
і, скажімо, ми в Україні

00:05:36.976 --> 00:05:40.526
можемо згадати Лесю Українку.

00:05:40.526 --> 00:05:45.857
Блискучу освіту, в неї була домашня освіта
разом з братом Михайлом.

00:05:45.857 --> 00:05:49.484
І в цьому величезна заслуга
її мами Олени Пчілки -

00:05:49.484 --> 00:05:53.614
дитячої поетеси, взагалі письменниці
і громадської діячки,

00:05:53.614 --> 00:05:55.920
яка навчила їх дома.

00:05:55.920 --> 00:06:02.582
І Леся Українка мала
одну з найблискучіших освіт,

00:06:02.582 --> 00:06:04.702
яку отримували тоді в Україні.

00:06:04.702 --> 00:06:08.196
Вона була дуже начитана

00:06:08.196 --> 00:06:10.028
і це їй дало можливість,

00:06:10.028 --> 00:06:14.421
що вже десь в 16-річному віці
вона для свого братика Михайла

00:06:14.421 --> 00:06:17.864
так само написала книжку з історії,

00:06:17.864 --> 00:06:22.769
здається, давньої Греції, Риму,
світової історії.

00:06:22.769 --> 00:06:28.115
Тобто домашнє виховання,
воно важливо для плекання таланту.

00:06:28.115 --> 00:06:31.250
І важливо, щоб ми розгледіли
який талант у дитини,

00:06:31.250 --> 00:06:33.058
бо маємо пам'ятати Шахнера,

00:06:33.058 --> 00:06:36.081
що дитина, якщо вона талановита,
вона хоче все,

00:06:36.081 --> 00:06:39.745
але ми повинні відчути,
що вона найбільше хоче.

00:06:39.745 --> 00:06:45.733
Я пам'ятаю...
Тепер перейду на свій приклад.

00:06:45.733 --> 00:06:50.713
Мені 16 років, я пишу вірші з 8-ми років,

00:06:50.713 --> 00:06:54.526
я вже вчуся в музичному училищі,

00:06:55.916 --> 00:06:58.734
я скрипаль, я у Івано-Франківську,

00:06:58.734 --> 00:07:02.337
я люблю літературу,
але мене послали на музику.

00:07:03.577 --> 00:07:07.281
В мене це двоїсте відчуття, бо я бачу...

00:07:07.281 --> 00:07:11.121
Я був у школі відмінником, але не таким,

00:07:11.121 --> 00:07:13.587
я ніколи не зубрив.

00:07:13.587 --> 00:07:16.749
Я якось ставився легко до цього.

00:07:16.749 --> 00:07:18.212
Я прийшов в музичне училище,

00:07:18.212 --> 00:07:23.402
я дивлюся, а тут є діти,
які краще за мене грають.

00:07:23.402 --> 00:07:28.693
Мені страшенно муляло,
я розумів, що я не можу тут

00:07:29.383 --> 00:07:32.240
якось з ними конкурувати так,

00:07:32.240 --> 00:07:35.118
тому що я не дуже любив займатися.

00:07:35.118 --> 00:07:37.915
Я сидів в бібліотеках, я любив читати,

00:07:37.915 --> 00:07:43.012
але мені вдавалися
кантиленні речі - повільні.

00:07:43.012 --> 00:07:44.940
І коли були якісь академконцерти,

00:07:44.940 --> 00:07:46.872
чи вже річні концерти,

00:07:46.872 --> 00:07:50.139
приходили дивитися багато людей,
як я граю,

00:07:50.139 --> 00:07:53.799
тому що в мене була дуже смішна міміка.

00:07:53.799 --> 00:07:57.491
Окрім всього, я дуже переживав цей твір.

00:07:58.161 --> 00:08:02.756
І коли приїхав на державний іспит
професор з Києва.

00:08:02.756 --> 00:08:03.810
І це був шок.

00:08:03.810 --> 00:08:05.929
І я думав, що це буде страшний провал.

00:08:05.929 --> 00:08:09.427
Йому так... Я виконував першу кантилену,

00:08:09.427 --> 00:08:15.748
і йому так сподобалося, що він зупинив,
і я далі вже швидку річ не грав.

00:08:15.748 --> 00:08:20.660
І це мене врятувало, я отримав п'ять
на державному іспиті.

00:08:20.660 --> 00:08:25.781
Але ось я вчуся в музичному училищі
і на кухоньці свого дядька

00:08:25.781 --> 00:08:28.465
я зустрічаюся з поетом
Тарасом Мельничуком.

00:08:28.465 --> 00:08:29.960
Мабуть, мало хто з вас знає.

00:08:29.960 --> 00:08:31.637
Це лауреат Шевченківської премії,

00:08:31.637 --> 00:08:35.600
один з найбільших українських поетів,
дисидент,

00:08:35.600 --> 00:08:42.421
який сидів, власне, з Ігорем Калинцем
суто за свою поетичну творчість.

00:08:42.421 --> 00:08:46.618
І от після першої відсидки,
після першої тюрми,

00:08:46.618 --> 00:08:48.355
над ним висить уже друга тюрма,

00:08:48.355 --> 00:08:52.184
він туди потрапить,
ми зустрічаємось з ним на кухоньці.

00:08:53.064 --> 00:08:56.158
І дядько сказав, що я пишу вірші.

00:08:56.588 --> 00:09:00.190
І він мені читає свої вірші.

00:09:01.740 --> 00:09:03.271
І це неймовірне відчуття,

00:09:03.271 --> 00:09:08.002
що поет мені, як дорослому,
читає свої вірші, як рівному,

00:09:08.002 --> 00:09:10.245
тому що мені 16 років.

00:09:10.245 --> 00:09:12.494
І ми п'ємо чай.

00:09:13.024 --> 00:09:16.928
І стоїть такий пузатий чайничок
білий з заваркою,

00:09:16.928 --> 00:09:18.516
і він мені каже:

00:09:18.516 --> 00:09:20.877
"Ти бачиш, це не чайник,

00:09:21.677 --> 00:09:25.847
це султан. Подивися, яка в нього чалма".
Оця накривочка.

00:09:27.287 --> 00:09:30.772
Так відкриває.
"А ти бачиш, це ж не заварка.

00:09:30.772 --> 00:09:32.247
Ти подивись, який він бундючий.

00:09:32.247 --> 00:09:37.054
Це його бундючість,
аж над груди виходить, цей султан.

00:09:37.054 --> 00:09:38.916
А це телефон. Ти бачиш це..."

00:09:38.916 --> 00:09:44.259
Це трубка, був такий апарат телефонний
і трубка перекинута.

00:09:44.259 --> 00:09:49.574
"Бачиш, це конаючий торреро,
який поранений лежить на коні

00:09:49.574 --> 00:09:51.516
і його кінь несе".

00:09:51.516 --> 00:09:54.931
І він раптом мені розкриває світ,

00:09:54.931 --> 00:09:57.369
він мені відкриває двері метафори.

00:09:57.369 --> 00:10:02.995
І я розумію, що абсолютно весь світ
наповнений поезією.

00:10:02.995 --> 00:10:06.984
А я про це взагалі,
я про це навіть не підозрював.

00:10:07.824 --> 00:10:12.279
І я чую, як мене щось пощипує в лопатках.

00:10:12.279 --> 00:10:15.760
Я думаю, що оце почали
пробиватися крила тоді,

00:10:15.760 --> 00:10:21.818
коли одна людина от такою розмовою,
якоюсь довірливою,

00:10:21.818 --> 00:10:26.237
яку не дала мені ні школа,
ні потім, можливо, університет.

00:10:26.237 --> 00:10:30.473
Завжди є кілька викладачів, можливо,
на яких ти рівняєшся,

00:10:30.473 --> 00:10:33.389
але ось такі люди,
які тобі щасливо трапляються

00:10:33.389 --> 00:10:36.316
або не трапляються на твоєму шляху,

00:10:36.316 --> 00:10:37.872
вони відкривають по-новому світ.

00:10:37.872 --> 00:10:39.521
Але якщо ти чогось дуже хочеш...

00:10:39.521 --> 00:10:42.525
Для мене найважливіше - це те,

00:10:42.525 --> 00:10:46.849
що ти відчув, щоб ти хотів іти цим шляхом
і якісно його робив.

00:10:46.849 --> 00:10:53.264
Якість - найвище,
що я усвідомив для себе в житті.

00:10:54.034 --> 00:10:56.939
Я нічого не розумію досі в бізнесі.

00:10:56.939 --> 00:11:01.986
Коли я читаю звіт бухгалтерії за рік,

00:11:01.986 --> 00:11:04.766
я зачиняюся на 20 хвилин,

00:11:04.766 --> 00:11:08.344
щоб думала головний бухгалтер,
що я вивчаю цей звіт.

00:11:08.344 --> 00:11:12.054
Мене цікавить тільки дві цифри,
бо я досі не знаю там брутто-нетто,

00:11:12.054 --> 00:11:14.144
я плутаюся, що воно таке.

00:11:14.144 --> 00:11:17.046
Ви не думайте, що я граю під дурника.

00:11:17.046 --> 00:11:19.534
Це справді так.
Вони мене не дуже цікавлять.

00:11:19.534 --> 00:11:21.560
Я працюю інтуїтивно,

00:11:21.560 --> 00:11:26.966
тобто я знаю, що я хочу видавати,
я знаю, що для мене найважливіше - якість.

00:11:26.966 --> 00:11:31.933
Коли в мене будуть якісні книжки,
значить, це перейде в іншу якість:

00:11:31.933 --> 00:11:33.521
в економічну, в фінансову.

00:11:33.521 --> 00:11:39.116
На сьогодні наші книжки
читають діти в 19-ти країнах світу.

00:11:39.736 --> 00:11:41.629
Пам'ятаю, перший такий успіх,

00:11:41.629 --> 00:11:45.012
коли ми привезли в Москву
нашу "Снігову Королеву",

00:11:45.012 --> 00:11:47.835
українською мовою й англійською.

00:11:47.835 --> 00:11:50.174
І там до нас черги страшні стояли.

00:11:50.174 --> 00:11:52.395
І росіяни: "А на русском?"

00:11:53.255 --> 00:11:54.506
"Ну, нема".

00:11:54.506 --> 00:11:55.727
"Как нет на русском?"

00:11:55.727 --> 00:11:57.935
"Та ми українське видавництво.

00:11:57.935 --> 00:12:02.007
У вас же немає
українських книжок в Росії".

00:12:02.007 --> 00:12:04.120
"Ну как, на русском нет?"

00:12:04.120 --> 00:12:06.206
І вони мусили купувати українською мовою.

00:12:06.206 --> 00:12:08.095
Ми казали: в нас є англійською.

00:12:08.095 --> 00:12:10.430
І так десь 90 на 10 відсотків.

00:12:10.430 --> 00:12:12.434
Купували більше українською,

00:12:12.434 --> 00:12:16.144
і вони були зачаровані цією красою.

00:12:16.674 --> 00:12:19.844
Краса, вона сильна річ.

00:12:20.864 --> 00:12:27.494
А вчора я був з дітьми,
з родиною, з друзями.

00:12:27.494 --> 00:12:30.468
Нас щось було 17 чи 19 людей,

00:12:30.468 --> 00:12:37.277
ми поїхали в Батурин подивитися
на відбудовану столицю Мазепи.

00:12:40.797 --> 00:12:47.267
І як було мені сумно
відчути знову ту невідповідність,

00:12:48.187 --> 00:12:50.872
яка є в нашій країні,

00:12:50.872 --> 00:12:56.671
ту потьомкінщину,
яка постійно присутня в нашому житті.

00:12:56.671 --> 00:12:59.707
Тобто ми можемо
щось таке хороше вибудувати,

00:12:59.707 --> 00:13:03.458
а не наповнити її справжнім,
талановитим, своїм.

00:13:03.458 --> 00:13:07.681
Я впевнений, що на цій землі буде лад,
буде порядок,

00:13:07.681 --> 00:13:09.925
буде достаток, буде успіх тоді,


00:13:09.935 --> 00:13:14.909
коли ми найтонші енергії
зуміємо акумулювати

00:13:14.909 --> 00:13:16.815
і зрозуміти їхню силу,

00:13:16.815 --> 00:13:20.630
а саме будемо пам'ятати,
що Біблія починається з того,

00:13:20.630 --> 00:13:23.543
що "Спочатку було слово".

00:13:23.543 --> 00:13:26.482
Але ми чомусь про це забуваємо.

00:13:26.482 --> 00:13:32.656
Я впевнений, що тут має звучати:
жито, Дніпро.

00:13:32.656 --> 00:13:33.790
Це наші слова,

00:13:33.790 --> 00:13:35.311
більше в світі таких нема.

00:13:35.311 --> 00:13:38.560
Українських слів.
Отак, як вони звучать.

00:13:38.560 --> 00:13:41.360
І коли вони будуть звучати у всіх нас...

00:13:41.360 --> 00:13:44.358
Ми зв'язані з Космосом.

00:13:44.358 --> 00:13:47.200
Ми не можемо бути в подобі,
ми не можемо вдавати.

00:13:47.200 --> 00:13:54.643
Це так, якби зайці їхали
у лисичому чи вовчому потязі

00:13:54.643 --> 00:13:57.196
і сиділи з вовками,
і вдавали, що вони вовки,

00:13:57.196 --> 00:13:59.688
курили, тобто якусь іншу шкіру.

00:13:59.688 --> 00:14:03.503
Чи вони би їхали в ховрашиному
якомусь товаристві,

00:14:03.503 --> 00:14:05.490
сиділи і вдавали, що вони ховрахи.

00:14:05.490 --> 00:14:08.431
Тобто ми є ми.

00:14:08.431 --> 00:14:11.760
І ми повинні... Тільки тут буде лад тоді,

00:14:11.760 --> 00:14:14.240
коли ми зуміємо і зрозуміємо,

00:14:14.240 --> 00:14:19.201
що енергія мови, енергія своєї культури

00:14:19.201 --> 00:14:21.179
вона дуже важлива.

00:14:21.179 --> 00:14:25.097
І більше в світі ніде немає
другої України

00:14:25.097 --> 00:14:27.015
і ми повинні знати своє.

00:14:27.015 --> 00:14:30.120
В Батурині я відчув Російську імперію,

00:14:30.120 --> 00:14:31.940
я відчув про те, що розказують

00:14:31.940 --> 00:14:35.200
про Кирила Розумовського,
все в артефактах якихось.

00:14:35.200 --> 00:14:37.165
Оце там якась защіпочка,

00:14:37.165 --> 00:14:40.170
оце якась там квіточка ще старого,

00:14:40.170 --> 00:14:42.897
а отут качівня якась від Кочубея.

00:14:42.897 --> 00:14:45.815
А про Мазепу розкажіть.

00:14:45.815 --> 00:14:49.439
А я нічого не чую, що це столиця Мазепи,

00:14:49.439 --> 00:14:51.265
столиця духу нашого.

00:14:51.265 --> 00:14:55.173
І про Розумовського Кирила,

00:14:56.433 --> 00:14:58.801
ніяк не в'яжуть його
з українськими справами,

00:14:58.801 --> 00:15:01.042
хоча цей музей відбудовувався для того,

00:15:01.042 --> 00:15:04.585
щоб якось про це казати:

00:15:04.585 --> 00:15:06.027
як він відродив,

00:15:06.027 --> 00:15:07.983
чому він став останнім гетьманом,

00:15:07.983 --> 00:15:11.252
чому він переніс свою столицю
саме в Батурин,

00:15:11.252 --> 00:15:13.238
як він пам'ятав про Мазепу,

00:15:13.238 --> 00:15:16.493
як він з усипальниці з церкви Мазепи,

00:15:16.493 --> 00:15:23.609
він будував з тої цегли зруйнованої

00:15:23.609 --> 00:15:25.263
будував свою усипальницю.

00:15:25.263 --> 00:15:27.381
Я цього взагалі нічого не чув.

00:15:27.381 --> 00:15:28.928
Я не чув про наш дух.

00:15:28.928 --> 00:15:29.895
Я заходив у церкву:

00:15:29.895 --> 00:15:31.000
"Ой, яка гарна церква".

00:15:31.000 --> 00:15:34.799
Ми заходимо туди, а там немає наповнення.

00:15:34.799 --> 00:15:38.155
Там тільки кричать "платочкі накіньтє"
і це все.

00:15:40.340 --> 00:15:42.281
І це мене дуже вразило.

00:15:42.281 --> 00:15:46.623
Це мене вразило,
що ми й досі перебуваємо десь там.

00:15:46.623 --> 00:15:50.940
Ми не сурідною, суродна праця,

00:15:50.940 --> 00:15:52.801
ви знаєте, у Сковороди,

00:15:52.801 --> 00:15:56.181
але ми якось не в гармонії з собою.

00:15:56.181 --> 00:15:58.445
Ці екскурсоводи - і молоді, і старі -

00:15:58.445 --> 00:16:00.894
вони говорили наче з радянських часів.

00:16:00.894 --> 00:16:02.998
Те, що можна було,
про Кирила Розумовського

00:16:02.998 --> 00:16:06.442
говорили тільки під соусом
Російської імперії.

00:16:06.442 --> 00:16:08.872
Про Андрія так трошечки згадали.

00:16:08.880 --> 00:16:12.461
А він приятелював з Бетховеном, з Моцартом
і підтримував їх,

00:16:12.461 --> 00:16:14.996
Моцарт присвятив йому дві симфонії,

00:16:14.996 --> 00:16:18.576
Бетховен присвятив дві симфонії:
п'яту і шосту, три квартети.

00:16:18.576 --> 00:16:21.069
І вони названі квартетами Розумовського.

00:16:21.069 --> 00:16:25.089
Тобто про його участь
в українських справах

00:16:25.089 --> 00:16:27.040
взагалі про це не говориться.

00:16:27.040 --> 00:16:28.481
І в нас так на кожному кроці.

00:16:28.481 --> 00:16:31.817
Що ми знаємо все,
ми знаємо такі науки.

00:16:33.387 --> 00:16:37.417
Якщо пишуть до мене рукописи письменники.

00:16:37.425 --> 00:16:41.838
І це фентезі зараз. Діти, юнаки, старі.
Фентезі.

00:16:41.838 --> 00:16:44.900
Там будуть імена всі англійські

00:16:44.900 --> 00:16:47.952
чи які будь китайські,
вигадані на основі цього,

00:16:47.952 --> 00:16:49.320
тільки не українські.

00:16:50.068 --> 00:16:55.209
Коли я читаю якісь англійські твори,
чи там ми бачимо Карлсона,

00:16:55.209 --> 00:16:58.494
ми розуміємо, де це діється,
в якій країні.

00:16:58.494 --> 00:17:01.220
Коли пишуть письменники про нас,
там Україна не присутня.

00:17:01.220 --> 00:17:02.212
Ми не присутні тут.

00:17:02.212 --> 00:17:07.560
Поки ми не присутні тут, поки ми
не станемо господарями тут,

00:17:07.560 --> 00:17:12.669
поки ми не відчуємо, що ми на цій землі,
доти у нас не буде ладу.

00:17:12.669 --> 00:17:19.052
Але кожен з нас може творити
щось найкраще,

00:17:19.052 --> 00:17:22.090
щось те, що він може талановито робити.

00:17:22.090 --> 00:17:24.229
Якщо ми це будемо робити якісно,

00:17:24.229 --> 00:17:25.993
нас будуть поважати.

00:17:25.993 --> 00:17:29.781
Я пам'ятаю, коли я привіз
на Франкфуртську виставку

00:17:29.781 --> 00:17:33.187
"Снігової Королеви" оригінал один.

00:17:33.187 --> 00:17:37.617
І власниця англійського видавництва
"Темплієр",

00:17:37.617 --> 00:17:41.422
які видають такі книжки,
можливо, ви їх гептологію бачили,

00:17:41.422 --> 00:17:43.893
драконологію.
Видає їх видавництво Махаон.

00:17:43.893 --> 00:17:47.389
І коли вона побачила цей оригінал,
вона примчала.

00:17:47.389 --> 00:17:51.785
Їй сказали. Примчала з якихось переговорів.

00:17:51.785 --> 00:17:53.565
Вона прибігла і вона не повірила.

00:17:53.565 --> 00:17:56.270
"Ми хочемо купувати ці права".

00:17:56.270 --> 00:17:59.872
Ми в процесі переговорів,
і вони видали цю книжку.

00:17:59.872 --> 00:18:03.713
Ця книжка стала в трійці кращих
різдвяних продажів Великобританії.

00:18:03.713 --> 00:18:08.120
"Снігова Королева", власне,
нашого художника Владислава Ярка -

00:18:08.120 --> 00:18:10.366
одного з двох головних художників.

00:18:10.366 --> 00:18:14.686
Наші книжки зараз
від Великої Британії до Південної Кореї

00:18:14.694 --> 00:18:16.471
читають діти.

00:18:16.471 --> 00:18:18.593
В 19 країнах.

00:18:18.593 --> 00:18:23.193
Ми і ще одне чеське видавництво,
зі слов’янських видавництв,

00:18:23.193 --> 00:18:26.210
і моє, ми продаємо права туди.

00:18:26.210 --> 00:18:30.752
Всі решта купують звідти,
з Заходу, з інших країн права,

00:18:30.752 --> 00:18:33.210
бо якщо ти маєш гроші,
ти можеш все сьогодні купити.

00:18:33.210 --> 00:18:37.353
А набагато складніше,
коли ти можеш щось таке створити,

00:18:37.353 --> 00:18:41.826
щоб хотіли побачити і придбати твоє.

00:18:43.176 --> 00:18:45.849
Ми тут не видаємо книжок російською мовою.

00:18:45.849 --> 00:18:49.694
Принципово, тому що українська мова
ми бачимо, в якому становищі.

00:18:49.694 --> 00:18:51.443
Але в Росії наші книжки виходять.

00:18:52.193 --> 00:18:53.991
І якщо би ми видавали тут російською,

00:18:53.991 --> 00:18:55.330
ми б мали вдвічі більше,

00:18:55.330 --> 00:18:59.320
а тепер уже й ще більше оборотів,

00:18:59.320 --> 00:19:04.940
тому що колись, ще в 2006-2008 роках,

00:19:04.940 --> 00:19:07.372
українські книжки, якщо той же Махаон,

00:19:07.380 --> 00:19:09.700
це колеги мої,

00:19:09.700 --> 00:19:13.251
вони продавали українського накладу
такої самої книжки

00:19:13.251 --> 00:19:15.537
від 15 до 25% більше.

00:19:15.537 --> 00:19:18.723
Тепер продають російських книжок
до 30% більше,

00:19:18.723 --> 00:19:24.521
тобто вітри політичні
вони діють і на правила книжок.

00:19:25.401 --> 00:19:29.548
Але. Я вже маю закінчувати.
Мій час закінчився.

00:19:29.548 --> 00:19:31.510
Я ще хотів одну штуку сказати,

00:19:31.510 --> 00:19:32.521
але не можу перебирати,

00:19:32.521 --> 00:19:33.959
бо тут дуже серйозне зібрання,

00:19:33.959 --> 00:19:36.799
тому я насамкінець прочитаю вірша.

00:19:37.419 --> 00:19:40.221
Краєм світу уночі,

00:19:40.221 --> 00:19:42.298
при Господній при свічі,

00:19:42.298 --> 00:19:44.628
хтось бреде собі самотньо

00:19:44.628 --> 00:19:47.211
із янголом на плечі.

00:19:47.211 --> 00:19:50.255
Іде в ніде, в невороття,

00:19:50.255 --> 00:19:52.850
іде лелійно, як дитя.

00:19:52.850 --> 00:19:54.769
І жене його у спину

00:19:54.769 --> 00:19:57.083
сірий маятник життя.

00:19:57.083 --> 00:19:59.184
Щоб не вештав уночі,

00:19:59.184 --> 00:20:01.270
при Господній при свічі,

00:20:01.270 --> 00:20:03.279
щоб по світі не тинявся

00:20:03.279 --> 00:20:05.866
із янголом на плечі.

00:20:05.866 --> 00:20:07.686
Віє вітер вировий.

00:20:07.686 --> 00:20:10.043
Виє Ірод моровий.

00:20:10.043 --> 00:20:13.049
Маятник все дужче бухка.

00:20:13.049 --> 00:20:15.909
Стогне янгол ледь живий.

00:20:15.910 --> 00:20:17.784
А він йде і йде,

00:20:17.784 --> 00:20:21.308
хоча вже й не дихає свіча.

00:20:21.308 --> 00:20:24.611
Лиш вуста дрижать гарячі:

00:20:24.611 --> 00:20:27.593
"Янголе, не впадь з плеча".

00:20:27.593 --> 00:20:30.843
Я бажаю, щоб ваші янголи
ніколи не покидали ваших пліч.

00:20:30.843 --> 00:20:31.644
(Оплески)

00:20:31.644 --> 00:20:34.038
Й допомагали Вам у всіх
найкращих справах.

00:20:34.038 --> 00:20:34.768
Дякую.