1
00:00:09,098 --> 00:00:10,678
Любі хлопчики й дівчатка,

2
00:00:10,678 --> 00:00:11,888
зайчики і каченятка,

3
00:00:11,888 --> 00:00:13,318
добрий день!

4
00:00:13,318 --> 00:00:14,310
(Оплески)

5
00:00:14,310 --> 00:00:16,621
Вітаю вас у цьому залі.

6
00:00:16,621 --> 00:00:19,644
Мені запропонували розповісти

7
00:00:19,644 --> 00:00:23,655
про плекання таланту для дітей,

8
00:00:23,655 --> 00:00:26,461
взагалі, як плекався ніби мій талант.

9
00:00:26,461 --> 00:00:28,582
Я не впевнений, що він є.

10
00:00:28,582 --> 00:00:34,008
І про те, як видавництво
давало приклади іншим.

11
00:00:34,648 --> 00:00:39,624
І я згадав той час,

12
00:00:39,624 --> 00:00:43,421
коли я писав книжку про Моцарта.

13
00:00:45,451 --> 00:00:48,572
Я її не дописав, тому що так сталося,

14
00:00:48,572 --> 00:00:53,590
що пограбували мою машину
і рукопис пропав.

15
00:00:53,590 --> 00:00:56,562
А я мав на комп'ютері тільки тези
і те, що я розписав,

16
00:00:56,562 --> 00:01:00,400
я вже не мав натхнення повернутися знову,

17
00:01:00,400 --> 00:01:06,116
але бачу вже якісь такі знаки,
що мені треба до цього повертатися.

18
00:01:06,686 --> 00:01:14,808
І на прикладі Моцарта можна побачити,
як домашнє виховання,

19
00:01:14,808 --> 00:01:19,350
як виховання батьків
найкраще впливає на дітей.

20
00:01:20,200 --> 00:01:22,442
Є парадокс.

21
00:01:22,442 --> 00:01:26,845
Всі біографи Моцарта
багато беруть з одного листа

22
00:01:26,845 --> 00:01:30,348
друга родини Моцартів, Шахнера -

23
00:01:30,348 --> 00:01:35,364
музиканта, який часто
бував у них і який пише...

24
00:01:35,364 --> 00:01:37,140
Це лист зовсім невеличкий,

25
00:01:37,140 --> 00:01:42,201
я знаю там, три-чотири, може, сторіночки
звичайного тексту.

26
00:01:42,201 --> 00:01:44,710
І зокрема він пише, що Моцарт,

27
00:01:44,710 --> 00:01:46,512
про талант його,

28
00:01:46,512 --> 00:01:52,081
і що з нього міг вирости
найгірший лиходій.

29
00:01:52,081 --> 00:01:57,340
Такий він був сприйнятливий
до всіх імпульсів світу, які були,

30
00:01:57,340 --> 00:01:59,953
тому що йому був цікавий увесь світ.

31
00:01:59,953 --> 00:02:03,735
І тільки те високе виховання,
яке дав йому тато,

32
00:02:03,735 --> 00:02:06,843
дозволило йому стати генієм.

33
00:02:06,843 --> 00:02:10,180
Я, в принципі, думаю, що це спірна теза,

34
00:02:10,180 --> 00:02:14,745
тому що я думаю, що геній і талант -
це дар Божий,

35
00:02:14,745 --> 00:02:16,501
і тут, як би ми не виховували,

36
00:02:16,501 --> 00:02:18,618
як би ми не плекали,

37
00:02:18,618 --> 00:02:22,316
але як тобі не вділено цього дару,

38
00:02:22,316 --> 00:02:25,286
то ти будеш хорошою, талановитою,

39
00:02:25,286 --> 00:02:28,440
але того прориву,
який був у Моцарта не буде.

40
00:02:28,440 --> 00:02:30,201
Як же ж виховував його тато?

41
00:02:30,201 --> 00:02:33,231
Тато справді робив свою школу.

42
00:02:33,231 --> 00:02:38,813
Він створив кілька зошитів з музики,

43
00:02:38,813 --> 00:02:43,211
на яких він виховував і Моцарта - Вольфі,
і його сестру Маріанну,

44
00:02:43,211 --> 00:02:45,830
яку в родині називали Наннерль.

45
00:02:45,830 --> 00:02:48,494
І це була музика дивна.

46
00:02:48,494 --> 00:02:52,429
До речі, Которович, Богодар Которович
ще за життя

47
00:02:52,429 --> 00:02:54,740
і його донька Мирослава Которович,

48
00:02:54,740 --> 00:02:58,734
вони записали одну з симфоній
Леопольда Моцарта -

49
00:02:58,734 --> 00:03:01,575
тата Вольфганга Моцарта.

50
00:03:01,575 --> 00:03:04,140
І ця симфонія,
я би радив вам усім послухати,

51
00:03:04,140 --> 00:03:08,360
вона незвичайна, тому що її виконують
на різних свищиках.

52
00:03:08,360 --> 00:03:12,003
Там і звучить, звичайно, головна музика,

53
00:03:12,003 --> 00:03:15,173
але там, як пташечка звучить,

54
00:03:15,173 --> 00:03:17,652
і дитині зрозуміло, звідки береться музика,

55
00:03:17,652 --> 00:03:19,686
звідки беруться трелі.

56
00:03:19,686 --> 00:03:24,322
І в цих оповідях про Моцарта,

57
00:03:24,322 --> 00:03:25,519
ви, мабуть, усі знаєте,

58
00:03:25,519 --> 00:03:29,348
що він з 3-4-х років уже сам
починав писати якісь ноти.

59
00:03:29,348 --> 00:03:31,720
І він ставив величезні клякси,
бо він не вмів.

60
00:03:31,720 --> 00:03:33,650
Чорнило капало йому спочатку на зошит,

61
00:03:33,650 --> 00:03:36,877
він витирав,
поверх того він писав музику.

62
00:03:36,877 --> 00:03:38,406
І коли тато вперше побачив,

63
00:03:38,406 --> 00:03:40,518
він сміявся з нього.

64
00:03:40,518 --> 00:03:44,052
І тут Вольфі, він дуже посерйознішав.

65
00:03:44,052 --> 00:03:47,198
Він завжди був дуже серйозний,
коли йшлося про музику.

66
00:03:47,198 --> 00:03:52,217
Він ображався, це було на грані
його життя і смерті.

67
00:03:52,217 --> 00:03:56,516
Але виховувалася любов до музики
дуже весело.

68
00:03:56,516 --> 00:04:00,667
Вони завжди грали або якісь легкі мелодії,

69
00:04:00,667 --> 00:04:02,941
або Моцарт просився, щоб зіграти з татом,

70
00:04:02,941 --> 00:04:05,965
бо дома вони грали і квартети,

71
00:04:05,965 --> 00:04:07,870
приходили серйозні музиканти,

72
00:04:07,870 --> 00:04:09,775
і маленький Моцарт просився.

73
00:04:09,775 --> 00:04:11,610
Одного разу йому 5 років,

74
00:04:11,610 --> 00:04:13,934
а він просить,
щоб він зіграв другу скрипку.

75
00:04:13,934 --> 00:04:15,659
Тато його каже: "Ти що? Як? Іди.

76
00:04:15,659 --> 00:04:18,924
Ти бачиш, тут...",
ну, все ж таки мала дитина.

77
00:04:18,924 --> 00:04:20,472
І він образився.

78
00:04:20,472 --> 00:04:21,582
І він плакав.

79
00:04:21,582 --> 00:04:24,977
І цей Шахнер, він каже,
що я попросив Леопольда,

80
00:04:24,977 --> 00:04:28,812
пана Леопольда, що дозвольте йому
другу скрипку зіграти.

81
00:04:28,812 --> 00:04:31,219
І він грав, і вони були шоковані,

82
00:04:31,219 --> 00:04:33,970
як він, пальчики ще не могли там встигати,

83
00:04:33,970 --> 00:04:35,743
як він перестрибував дуже смішно.

84
00:04:35,743 --> 00:04:38,377
А на фортепіано взагалі,
він не міг октаву брати,

85
00:04:38,377 --> 00:04:42,098
але він так блискавично...
Він відчував музику,

86
00:04:42,098 --> 00:04:47,079
і все-таки встигав грати те, що треба.

87
00:04:47,079 --> 00:04:53,524
Коли вони йшли, збиралися спати,
маленький Моцарт ставав.

88
00:04:53,524 --> 00:04:56,465
Він був вигадав такий ритуал:

89
00:04:56,465 --> 00:05:00,002
він ставав на табурет,
тато підходив до нього,

90
00:05:00,002 --> 00:05:05,945
і вони співали вигадану Моцартом мелодію
на бездумні слова.

91
00:05:05,945 --> 00:05:08,896
Вони називалися "Оранія Фігата".

92
00:05:08,896 --> 00:05:12,325
Оранія Фігата. Це було
абсолютно незрозуміло.

93
00:05:12,325 --> 00:05:15,847
І вони співали цю Оранію Фігату
дуже серйозно, ставали,

94
00:05:15,847 --> 00:05:19,673
тоді Моцарт маленький цілував тата в ніс,

95
00:05:19,673 --> 00:05:21,953
і казав, що коли він постаріє,

96
00:05:21,953 --> 00:05:25,952
то він буде до нього ставитися
дуже з пошаною

97
00:05:25,952 --> 00:05:28,449
і зберігати його в скляному футлярі.

98
00:05:28,449 --> 00:05:31,620
І так вони лягали спати.

99
00:05:31,620 --> 00:05:36,976
Тобто і Моцарт,
і, скажімо, ми в Україні

100
00:05:36,976 --> 00:05:40,526
можемо згадати Лесю Українку.

101
00:05:40,526 --> 00:05:45,857
Блискучу освіту, в неї була домашня освіта
разом з братом Михайлом.

102
00:05:45,857 --> 00:05:49,484
І в цьому величезна заслуга
її мами Олени Пчілки -

103
00:05:49,484 --> 00:05:53,614
дитячої поетеси, взагалі письменниці
і громадської діячки,

104
00:05:53,614 --> 00:05:55,920
яка навчила їх дома.

105
00:05:55,920 --> 00:06:02,582
І Леся Українка мала
одну з найблискучіших освіт,

106
00:06:02,582 --> 00:06:04,702
яку отримували тоді в Україні.

107
00:06:04,702 --> 00:06:08,196
Вона була дуже начитана

108
00:06:08,196 --> 00:06:10,028
і це їй дало можливість,

109
00:06:10,028 --> 00:06:14,421
що вже десь в 16-річному віці
вона для свого братика Михайла

110
00:06:14,421 --> 00:06:17,864
так само написала книжку з історії,

111
00:06:17,864 --> 00:06:22,769
здається, давньої Греції, Риму,
світової історії.

112
00:06:22,769 --> 00:06:28,115
Тобто домашнє виховання,
воно важливо для плекання таланту.

113
00:06:28,115 --> 00:06:31,250
І важливо, щоб ми розгледіли
який талант у дитини,

114
00:06:31,250 --> 00:06:33,058
бо маємо пам'ятати Шахнера,

115
00:06:33,058 --> 00:06:36,081
що дитина, якщо вона талановита,
вона хоче все,

116
00:06:36,081 --> 00:06:39,745
але ми повинні відчути,
що вона найбільше хоче.

117
00:06:39,745 --> 00:06:45,733
Я пам'ятаю...
Тепер перейду на свій приклад.

118
00:06:45,733 --> 00:06:50,713
Мені 16 років, я пишу вірші з 8-ми років,

119
00:06:50,713 --> 00:06:54,526
я вже вчуся в музичному училищі,

120
00:06:55,916 --> 00:06:58,734
я скрипаль, я у Івано-Франківську,

121
00:06:58,734 --> 00:07:02,337
я люблю літературу,
але мене послали на музику.

122
00:07:03,577 --> 00:07:07,281
В мене це двоїсте відчуття, бо я бачу...

123
00:07:07,281 --> 00:07:11,121
Я був у школі відмінником, але не таким,

124
00:07:11,121 --> 00:07:13,587
я ніколи не зубрив.

125
00:07:13,587 --> 00:07:16,749
Я якось ставився легко до цього.

126
00:07:16,749 --> 00:07:18,212
Я прийшов в музичне училище,

127
00:07:18,212 --> 00:07:23,402
я дивлюся, а тут є діти,
які краще за мене грають.

128
00:07:23,402 --> 00:07:28,693
Мені страшенно муляло,
я розумів, що я не можу тут

129
00:07:29,383 --> 00:07:32,240
якось з ними конкурувати так,

130
00:07:32,240 --> 00:07:35,118
тому що я не дуже любив займатися.

131
00:07:35,118 --> 00:07:37,915
Я сидів в бібліотеках, я любив читати,

132
00:07:37,915 --> 00:07:43,012
але мені вдавалися
кантиленні речі - повільні.

133
00:07:43,012 --> 00:07:44,940
І коли були якісь академконцерти,

134
00:07:44,940 --> 00:07:46,872
чи вже річні концерти,

135
00:07:46,872 --> 00:07:50,139
приходили дивитися багато людей,
як я граю,

136
00:07:50,139 --> 00:07:53,799
тому що в мене була дуже смішна міміка.

137
00:07:53,799 --> 00:07:57,491
Окрім всього, я дуже переживав цей твір.

138
00:07:58,161 --> 00:08:02,756
І коли приїхав на державний іспит
професор з Києва.

139
00:08:02,756 --> 00:08:03,810
І це був шок.

140
00:08:03,810 --> 00:08:05,929
І я думав, що це буде страшний провал.

141
00:08:05,929 --> 00:08:09,427
Йому так... Я виконував першу кантилену,

142
00:08:09,427 --> 00:08:15,748
і йому так сподобалося, що він зупинив,
і я далі вже швидку річ не грав.

143
00:08:15,748 --> 00:08:20,660
І це мене врятувало, я отримав п'ять
на державному іспиті.

144
00:08:20,660 --> 00:08:25,781
Але ось я вчуся в музичному училищі
і на кухоньці свого дядька

145
00:08:25,781 --> 00:08:28,465
я зустрічаюся з поетом
Тарасом Мельничуком.

146
00:08:28,465 --> 00:08:29,960
Мабуть, мало хто з вас знає.

147
00:08:29,960 --> 00:08:31,637
Це лауреат Шевченківської премії,

148
00:08:31,637 --> 00:08:35,600
один з найбільших українських поетів,
дисидент,

149
00:08:35,600 --> 00:08:42,421
який сидів, власне, з Ігорем Калинцем
суто за свою поетичну творчість.

150
00:08:42,421 --> 00:08:46,618
І от після першої відсидки,
після першої тюрми,

151
00:08:46,618 --> 00:08:48,355
над ним висить уже друга тюрма,

152
00:08:48,355 --> 00:08:52,184
він туди потрапить,
ми зустрічаємось з ним на кухоньці.

153
00:08:53,064 --> 00:08:56,158
І дядько сказав, що я пишу вірші.

154
00:08:56,588 --> 00:09:00,190
І він мені читає свої вірші.

155
00:09:01,740 --> 00:09:03,271
І це неймовірне відчуття,

156
00:09:03,271 --> 00:09:08,002
що поет мені, як дорослому,
читає свої вірші, як рівному,

157
00:09:08,002 --> 00:09:10,245
тому що мені 16 років.

158
00:09:10,245 --> 00:09:12,494
І ми п'ємо чай.

159
00:09:13,024 --> 00:09:16,928
І стоїть такий пузатий чайничок
білий з заваркою,

160
00:09:16,928 --> 00:09:18,516
і він мені каже:

161
00:09:18,516 --> 00:09:20,877
"Ти бачиш, це не чайник,

162
00:09:21,677 --> 00:09:25,847
це султан. Подивися, яка в нього чалма".
Оця накривочка.

163
00:09:27,287 --> 00:09:30,772
Так відкриває.
"А ти бачиш, це ж не заварка.

164
00:09:30,772 --> 00:09:32,247
Ти подивись, який він бундючий.

165
00:09:32,247 --> 00:09:37,054
Це його бундючість,
аж над груди виходить, цей султан.

166
00:09:37,054 --> 00:09:38,916
А це телефон. Ти бачиш це..."

167
00:09:38,916 --> 00:09:44,259
Це трубка, був такий апарат телефонний
і трубка перекинута.

168
00:09:44,259 --> 00:09:49,574
"Бачиш, це конаючий торреро,
який поранений лежить на коні

169
00:09:49,574 --> 00:09:51,516
і його кінь несе".

170
00:09:51,516 --> 00:09:54,931
І він раптом мені розкриває світ,

171
00:09:54,931 --> 00:09:57,369
він мені відкриває двері метафори.

172
00:09:57,369 --> 00:10:02,995
І я розумію, що абсолютно весь світ
наповнений поезією.

173
00:10:02,995 --> 00:10:06,984
А я про це взагалі,
я про це навіть не підозрював.

174
00:10:07,824 --> 00:10:12,279
І я чую, як мене щось пощипує в лопатках.

175
00:10:12,279 --> 00:10:15,760
Я думаю, що оце почали
пробиватися крила тоді,

176
00:10:15,760 --> 00:10:21,818
коли одна людина от такою розмовою,
якоюсь довірливою,

177
00:10:21,818 --> 00:10:26,237
яку не дала мені ні школа,
ні потім, можливо, університет.

178
00:10:26,237 --> 00:10:30,473
Завжди є кілька викладачів, можливо,
на яких ти рівняєшся,

179
00:10:30,473 --> 00:10:33,389
але ось такі люди,
які тобі щасливо трапляються

180
00:10:33,389 --> 00:10:36,316
або не трапляються на твоєму шляху,

181
00:10:36,316 --> 00:10:37,872
вони відкривають по-новому світ.

182
00:10:37,872 --> 00:10:39,521
Але якщо ти чогось дуже хочеш...

183
00:10:39,521 --> 00:10:42,525
Для мене найважливіше - це те,

184
00:10:42,525 --> 00:10:46,849
що ти відчув, щоб ти хотів іти цим шляхом
і якісно його робив.

185
00:10:46,849 --> 00:10:53,264
Якість - найвище,
що я усвідомив для себе в житті.

186
00:10:54,034 --> 00:10:56,939
Я нічого не розумію досі в бізнесі.

187
00:10:56,939 --> 00:11:01,986
Коли я читаю звіт бухгалтерії за рік,

188
00:11:01,986 --> 00:11:04,766
я зачиняюся на 20 хвилин,

189
00:11:04,766 --> 00:11:08,344
щоб думала головний бухгалтер,
що я вивчаю цей звіт.

190
00:11:08,344 --> 00:11:12,054
Мене цікавить тільки дві цифри,
бо я досі не знаю там брутто-нетто,

191
00:11:12,054 --> 00:11:14,144
я плутаюся, що воно таке.

192
00:11:14,144 --> 00:11:17,046
Ви не думайте, що я граю під дурника.

193
00:11:17,046 --> 00:11:19,534
Це справді так.
Вони мене не дуже цікавлять.

194
00:11:19,534 --> 00:11:21,560
Я працюю інтуїтивно,

195
00:11:21,560 --> 00:11:26,966
тобто я знаю, що я хочу видавати,
я знаю, що для мене найважливіше - якість.

196
00:11:26,966 --> 00:11:31,933
Коли в мене будуть якісні книжки,
значить, це перейде в іншу якість:

197
00:11:31,933 --> 00:11:33,521
в економічну, в фінансову.

198
00:11:33,521 --> 00:11:39,116
На сьогодні наші книжки
читають діти в 19-ти країнах світу.

199
00:11:39,736 --> 00:11:41,629
Пам'ятаю, перший такий успіх,

200
00:11:41,629 --> 00:11:45,012
коли ми привезли в Москву
нашу "Снігову Королеву",

201
00:11:45,012 --> 00:11:47,835
українською мовою й англійською.

202
00:11:47,835 --> 00:11:50,174
І там до нас черги страшні стояли.

203
00:11:50,174 --> 00:11:52,395
І росіяни: "А на русском?"

204
00:11:53,255 --> 00:11:54,506
"Ну, нема".

205
00:11:54,506 --> 00:11:55,727
"Как нет на русском?"

206
00:11:55,727 --> 00:11:57,935
"Та ми українське видавництво.

207
00:11:57,935 --> 00:12:02,007
У вас же немає
українських книжок в Росії".

208
00:12:02,007 --> 00:12:04,120
"Ну как, на русском нет?"

209
00:12:04,120 --> 00:12:06,206
І вони мусили купувати українською мовою.

210
00:12:06,206 --> 00:12:08,095
Ми казали: в нас є англійською.

211
00:12:08,095 --> 00:12:10,430
І так десь 90 на 10 відсотків.

212
00:12:10,430 --> 00:12:12,434
Купували більше українською,

213
00:12:12,434 --> 00:12:16,144
і вони були зачаровані цією красою.

214
00:12:16,674 --> 00:12:19,844
Краса, вона сильна річ.

215
00:12:20,864 --> 00:12:27,494
А вчора я був з дітьми,
з родиною, з друзями.

216
00:12:27,494 --> 00:12:30,468
Нас щось було 17 чи 19 людей,

217
00:12:30,468 --> 00:12:37,277
ми поїхали в Батурин подивитися
на відбудовану столицю Мазепи.

218
00:12:40,797 --> 00:12:47,267
І як було мені сумно
відчути знову ту невідповідність,

219
00:12:48,187 --> 00:12:50,872
яка є в нашій країні,

220
00:12:50,872 --> 00:12:56,671
ту потьомкінщину,
яка постійно присутня в нашому житті.

221
00:12:56,671 --> 00:12:59,707
Тобто ми можемо
щось таке хороше вибудувати,

222
00:12:59,707 --> 00:13:03,458
а не наповнити її справжнім,
талановитим, своїм.

223
00:13:03,458 --> 00:13:07,681
Я впевнений, що на цій землі буде лад,
буде порядок,

224
00:13:07,681 --> 00:13:09,925
буде достаток, буде успіх тоді,


225
00:13:09,935 --> 00:13:14,909
коли ми найтонші енергії
зуміємо акумулювати

226
00:13:14,909 --> 00:13:16,815
і зрозуміти їхню силу,

227
00:13:16,815 --> 00:13:20,630
а саме будемо пам'ятати,
що Біблія починається з того,

228
00:13:20,630 --> 00:13:23,543
що "Спочатку було слово".

229
00:13:23,543 --> 00:13:26,482
Але ми чомусь про це забуваємо.

230
00:13:26,482 --> 00:13:32,656
Я впевнений, що тут має звучати:
жито, Дніпро.

231
00:13:32,656 --> 00:13:33,790
Це наші слова,

232
00:13:33,790 --> 00:13:35,311
більше в світі таких нема.

233
00:13:35,311 --> 00:13:38,560
Українських слів.
Отак, як вони звучать.

234
00:13:38,560 --> 00:13:41,360
І коли вони будуть звучати у всіх нас...

235
00:13:41,360 --> 00:13:44,358
Ми зв'язані з Космосом.

236
00:13:44,358 --> 00:13:47,200
Ми не можемо бути в подобі,
ми не можемо вдавати.

237
00:13:47,200 --> 00:13:54,643
Це так, якби зайці їхали
у лисичому чи вовчому потязі

238
00:13:54,643 --> 00:13:57,196
і сиділи з вовками,
і вдавали, що вони вовки,

239
00:13:57,196 --> 00:13:59,688
курили, тобто якусь іншу шкіру.

240
00:13:59,688 --> 00:14:03,503
Чи вони би їхали в ховрашиному
якомусь товаристві,

241
00:14:03,503 --> 00:14:05,490
сиділи і вдавали, що вони ховрахи.

242
00:14:05,490 --> 00:14:08,431
Тобто ми є ми.

243
00:14:08,431 --> 00:14:11,760
І ми повинні... Тільки тут буде лад тоді,

244
00:14:11,760 --> 00:14:14,240
коли ми зуміємо і зрозуміємо,

245
00:14:14,240 --> 00:14:19,201
що енергія мови, енергія своєї культури

246
00:14:19,201 --> 00:14:21,179
вона дуже важлива.

247
00:14:21,179 --> 00:14:25,097
І більше в світі ніде немає
другої України

248
00:14:25,097 --> 00:14:27,015
і ми повинні знати своє.

249
00:14:27,015 --> 00:14:30,120
В Батурині я відчув Російську імперію,

250
00:14:30,120 --> 00:14:31,940
я відчув про те, що розказують

251
00:14:31,940 --> 00:14:35,200
про Кирила Розумовського,
все в артефактах якихось.

252
00:14:35,200 --> 00:14:37,165
Оце там якась защіпочка,

253
00:14:37,165 --> 00:14:40,170
оце якась там квіточка ще старого,

254
00:14:40,170 --> 00:14:42,897
а отут качівня якась від Кочубея.

255
00:14:42,897 --> 00:14:45,815
А про Мазепу розкажіть.

256
00:14:45,815 --> 00:14:49,439
А я нічого не чую, що це столиця Мазепи,

257
00:14:49,439 --> 00:14:51,265
столиця духу нашого.

258
00:14:51,265 --> 00:14:55,173
І про Розумовського Кирила,

259
00:14:56,433 --> 00:14:58,801
ніяк не в'яжуть його
з українськими справами,

260
00:14:58,801 --> 00:15:01,042
хоча цей музей відбудовувався для того,

261
00:15:01,042 --> 00:15:04,585
щоб якось про це казати:

262
00:15:04,585 --> 00:15:06,027
як він відродив,

263
00:15:06,027 --> 00:15:07,983
чому він став останнім гетьманом,

264
00:15:07,983 --> 00:15:11,252
чому він переніс свою столицю
саме в Батурин,

265
00:15:11,252 --> 00:15:13,238
як він пам'ятав про Мазепу,

266
00:15:13,238 --> 00:15:16,493
як він з усипальниці з церкви Мазепи,

267
00:15:16,493 --> 00:15:23,609
він будував з тої цегли зруйнованої

268
00:15:23,609 --> 00:15:25,263
будував свою усипальницю.

269
00:15:25,263 --> 00:15:27,381
Я цього взагалі нічого не чув.

270
00:15:27,381 --> 00:15:28,928
Я не чув про наш дух.

271
00:15:28,928 --> 00:15:29,895
Я заходив у церкву:

272
00:15:29,895 --> 00:15:31,000
"Ой, яка гарна церква".

273
00:15:31,000 --> 00:15:34,799
Ми заходимо туди, а там немає наповнення.

274
00:15:34,799 --> 00:15:38,155
Там тільки кричать "платочкі накіньтє"
і це все.

275
00:15:40,340 --> 00:15:42,281
І це мене дуже вразило.

276
00:15:42,281 --> 00:15:46,623
Це мене вразило,
що ми й досі перебуваємо десь там.

277
00:15:46,623 --> 00:15:50,940
Ми не сурідною, суродна праця,

278
00:15:50,940 --> 00:15:52,801
ви знаєте, у Сковороди,

279
00:15:52,801 --> 00:15:56,181
але ми якось не в гармонії з собою.

280
00:15:56,181 --> 00:15:58,445
Ці екскурсоводи - і молоді, і старі -

281
00:15:58,445 --> 00:16:00,894
вони говорили наче з радянських часів.

282
00:16:00,894 --> 00:16:02,998
Те, що можна було,
про Кирила Розумовського

283
00:16:02,998 --> 00:16:06,442
говорили тільки під соусом
Російської імперії.

284
00:16:06,442 --> 00:16:08,872
Про Андрія так трошечки згадали.

285
00:16:08,880 --> 00:16:12,461
А він приятелював з Бетховеном, з Моцартом
і підтримував їх,

286
00:16:12,461 --> 00:16:14,996
Моцарт присвятив йому дві симфонії,

287
00:16:14,996 --> 00:16:18,576
Бетховен присвятив дві симфонії:
п'яту і шосту, три квартети.

288
00:16:18,576 --> 00:16:21,069
І вони названі квартетами Розумовського.

289
00:16:21,069 --> 00:16:25,089
Тобто про його участь
в українських справах

290
00:16:25,089 --> 00:16:27,040
взагалі про це не говориться.

291
00:16:27,040 --> 00:16:28,481
І в нас так на кожному кроці.

292
00:16:28,481 --> 00:16:31,817
Що ми знаємо все,
ми знаємо такі науки.

293
00:16:33,387 --> 00:16:37,417
Якщо пишуть до мене рукописи письменники.

294
00:16:37,425 --> 00:16:41,838
І це фентезі зараз. Діти, юнаки, старі.
Фентезі.

295
00:16:41,838 --> 00:16:44,900
Там будуть імена всі англійські

296
00:16:44,900 --> 00:16:47,952
чи які будь китайські,
вигадані на основі цього,

297
00:16:47,952 --> 00:16:49,320
тільки не українські.

298
00:16:50,068 --> 00:16:55,209
Коли я читаю якісь англійські твори,
чи там ми бачимо Карлсона,

299
00:16:55,209 --> 00:16:58,494
ми розуміємо, де це діється,
в якій країні.

300
00:16:58,494 --> 00:17:01,220
Коли пишуть письменники про нас,
там Україна не присутня.

301
00:17:01,220 --> 00:17:02,212
Ми не присутні тут.

302
00:17:02,212 --> 00:17:07,560
Поки ми не присутні тут, поки ми
не станемо господарями тут,

303
00:17:07,560 --> 00:17:12,669
поки ми не відчуємо, що ми на цій землі,
доти у нас не буде ладу.

304
00:17:12,669 --> 00:17:19,052
Але кожен з нас може творити
щось найкраще,

305
00:17:19,052 --> 00:17:22,090
щось те, що він може талановито робити.

306
00:17:22,090 --> 00:17:24,229
Якщо ми це будемо робити якісно,

307
00:17:24,229 --> 00:17:25,993
нас будуть поважати.

308
00:17:25,993 --> 00:17:29,781
Я пам'ятаю, коли я привіз
на Франкфуртську виставку

309
00:17:29,781 --> 00:17:33,187
"Снігової Королеви" оригінал один.

310
00:17:33,187 --> 00:17:37,617
І власниця англійського видавництва
"Темплієр",

311
00:17:37,617 --> 00:17:41,422
які видають такі книжки,
можливо, ви їх гептологію бачили,

312
00:17:41,422 --> 00:17:43,893
драконологію.
Видає їх видавництво Махаон.

313
00:17:43,893 --> 00:17:47,389
І коли вона побачила цей оригінал,
вона примчала.

314
00:17:47,389 --> 00:17:51,785
Їй сказали. Примчала з якихось переговорів.

315
00:17:51,785 --> 00:17:53,565
Вона прибігла і вона не повірила.

316
00:17:53,565 --> 00:17:56,270
"Ми хочемо купувати ці права".

317
00:17:56,270 --> 00:17:59,872
Ми в процесі переговорів,
і вони видали цю книжку.

318
00:17:59,872 --> 00:18:03,713
Ця книжка стала в трійці кращих
різдвяних продажів Великобританії.

319
00:18:03,713 --> 00:18:08,120
"Снігова Королева", власне,
нашого художника Владислава Ярка -

320
00:18:08,120 --> 00:18:10,366
одного з двох головних художників.

321
00:18:10,366 --> 00:18:14,686
Наші книжки зараз
від Великої Британії до Південної Кореї

322
00:18:14,694 --> 00:18:16,471
читають діти.

323
00:18:16,471 --> 00:18:18,593
В 19 країнах.

324
00:18:18,593 --> 00:18:23,193
Ми і ще одне чеське видавництво,
зі слов’янських видавництв,

325
00:18:23,193 --> 00:18:26,210
і моє, ми продаємо права туди.

326
00:18:26,210 --> 00:18:30,752
Всі решта купують звідти,
з Заходу, з інших країн права,

327
00:18:30,752 --> 00:18:33,210
бо якщо ти маєш гроші,
ти можеш все сьогодні купити.

328
00:18:33,210 --> 00:18:37,353
А набагато складніше,
коли ти можеш щось таке створити,

329
00:18:37,353 --> 00:18:41,826
щоб хотіли побачити і придбати твоє.

330
00:18:43,176 --> 00:18:45,849
Ми тут не видаємо книжок російською мовою.

331
00:18:45,849 --> 00:18:49,694
Принципово, тому що українська мова
ми бачимо, в якому становищі.

332
00:18:49,694 --> 00:18:51,443
Але в Росії наші книжки виходять.

333
00:18:52,193 --> 00:18:53,991
І якщо би ми видавали тут російською,

334
00:18:53,991 --> 00:18:55,330
ми б мали вдвічі більше,

335
00:18:55,330 --> 00:18:59,320
а тепер уже й ще більше оборотів,

336
00:18:59,320 --> 00:19:04,940
тому що колись, ще в 2006-2008 роках,

337
00:19:04,940 --> 00:19:07,372
українські книжки, якщо той же Махаон,

338
00:19:07,380 --> 00:19:09,700
це колеги мої,

339
00:19:09,700 --> 00:19:13,251
вони продавали українського накладу
такої самої книжки

340
00:19:13,251 --> 00:19:15,537
від 15 до 25% більше.

341
00:19:15,537 --> 00:19:18,723
Тепер продають російських книжок
до 30% більше,

342
00:19:18,723 --> 00:19:24,521
тобто вітри політичні
вони діють і на правила книжок.

343
00:19:25,401 --> 00:19:29,548
Але. Я вже маю закінчувати.
Мій час закінчився.

344
00:19:29,548 --> 00:19:31,510
Я ще хотів одну штуку сказати,

345
00:19:31,510 --> 00:19:32,521
але не можу перебирати,

346
00:19:32,521 --> 00:19:33,959
бо тут дуже серйозне зібрання,

347
00:19:33,959 --> 00:19:36,799
тому я насамкінець прочитаю вірша.

348
00:19:37,419 --> 00:19:40,221
Краєм світу уночі,

349
00:19:40,221 --> 00:19:42,298
при Господній при свічі,

350
00:19:42,298 --> 00:19:44,628
хтось бреде собі самотньо

351
00:19:44,628 --> 00:19:47,211
із янголом на плечі.

352
00:19:47,211 --> 00:19:50,255
Іде в ніде, в невороття,

353
00:19:50,255 --> 00:19:52,850
іде лелійно, як дитя.

354
00:19:52,850 --> 00:19:54,769
І жене його у спину

355
00:19:54,769 --> 00:19:57,083
сірий маятник життя.

356
00:19:57,083 --> 00:19:59,184
Щоб не вештав уночі,

357
00:19:59,184 --> 00:20:01,270
при Господній при свічі,

358
00:20:01,270 --> 00:20:03,279
щоб по світі не тинявся

359
00:20:03,279 --> 00:20:05,866
із янголом на плечі.

360
00:20:05,866 --> 00:20:07,686
Віє вітер вировий.

361
00:20:07,686 --> 00:20:10,043
Виє Ірод моровий.

362
00:20:10,043 --> 00:20:13,049
Маятник все дужче бухка.

363
00:20:13,049 --> 00:20:15,909
Стогне янгол ледь живий.

364
00:20:15,910 --> 00:20:17,784
А він йде і йде,

365
00:20:17,784 --> 00:20:21,308
хоча вже й не дихає свіча.

366
00:20:21,308 --> 00:20:24,611
Лиш вуста дрижать гарячі:

367
00:20:24,611 --> 00:20:27,593
"Янголе, не впадь з плеча".

368
00:20:27,593 --> 00:20:30,843
Я бажаю, щоб ваші янголи
ніколи не покидали ваших пліч.

369
00:20:30,843 --> 00:20:31,644
(Оплески)

370
00:20:31,644 --> 00:20:34,038
Й допомагали Вам у всіх
найкращих справах.

371
00:20:34,038 --> 00:20:34,768
Дякую.