WEBVTT 00:00:00.960 --> 00:00:06.256 Уявіть себе неспроможним сказати: "я хочу їсти", "мені боляче", 00:00:06.280 --> 00:00:08.816 "дякую" або "я люблю тебе". 00:00:08.840 --> 00:00:10.936 Зачиненим у пастці всередині вашого тіла, 00:00:10.960 --> 00:00:14.096 тіла, яке не відповідає на команди. 00:00:14.120 --> 00:00:15.776 Оточеним людьми, 00:00:15.800 --> 00:00:17.416 але вкрай самотнім. 00:00:17.440 --> 00:00:19.536 Бути частиною того, що відбувається, 00:00:19.536 --> 00:00:23.376 встановлювати зв'язки, втішати, брати участь. 00:00:23.400 --> 00:00:26.480 Протягом довгих 13 років це було моєю реальністю. NOTE Paragraph 00:00:27.520 --> 00:00:33.056 Більшість з нас не задумується про те, як ми балакаємо, як ми спілкуємося. 00:00:33.080 --> 00:00:35.216 Я багато про це думав. 00:00:35.240 --> 00:00:37.896 У мене було багато часу для роздумів. NOTE Paragraph 00:00:37.920 --> 00:00:40.016 У перші 12 років мого життя 00:00:40.040 --> 00:00:42.736 я був звичайним, веселим, здоровим хлопчиком. 00:00:42.760 --> 00:00:44.896 А потім все змінилося. 00:00:44.920 --> 00:00:47.176 Мій мозок вразила хвороба. 00:00:47.200 --> 00:00:49.496 Лікарі не могли точно сказати, що це, 00:00:49.520 --> 00:00:52.016 але надавали мені найкраще лікування. 00:00:52.040 --> 00:00:55.416 Однак, мені поступово ставало все гірше. 00:00:55.440 --> 00:00:59.616 Зрештою, я втратив здатність контролювати свої рухи, 00:00:59.640 --> 00:01:01.126 встановлювати зоровий контакт, 00:01:01.126 --> 00:01:04.239 і, врешті, здатність розмовляти. NOTE Paragraph 00:01:04.870 --> 00:01:06.496 Поки я лежав в лікарні, 00:01:06.520 --> 00:01:09.096 мені страшенно хотілося додому. 00:01:09.120 --> 00:01:12.416 Я мовив до своєї матері: "Коли додому?" 00:01:12.440 --> 00:01:16.896 Це останні слова, які я вимовив власним голосом. 00:01:16.920 --> 00:01:20.736 Зрештою, я завалив кожен тест на розумове усвідомлення дійсності. 00:01:20.760 --> 00:01:23.576 Моїм батькам сказали, що мене вже фактично немає, 00:01:23.600 --> 00:01:28.216 що я овоч із розумом тримісячного малюка. 00:01:28.240 --> 00:01:31.896 Їм сказали, щоб вони забрали мене додому і старатися доглядати за мною, 00:01:31.920 --> 00:01:33.120 поки я не помру. NOTE Paragraph 00:01:34.000 --> 00:01:37.536 Життя моїх батьків та, фактично, всієї моєї сім'ї, 00:01:37.560 --> 00:01:41.856 стало обтяженим через догляд за мною, який вони здійснювали, як могли. 00:01:41.880 --> 00:01:44.216 Їхні друзі кудись зникли. 00:01:44.240 --> 00:01:46.056 За першим роком настав другий, 00:01:46.080 --> 00:01:47.400 за другим - третій. 00:01:48.240 --> 00:01:52.656 Здавалося, що людина, якою я колись був, почала зникати. 00:01:52.680 --> 00:01:57.576 Конструктор Леґо та електронні схеми, з якими я грався в дитинстві, було сховано. 00:01:57.600 --> 00:02:02.056 Мене виселили з моєї кімнати і помістили в іншу, більш практичну. 00:02:02.080 --> 00:02:03.776 Я став привидом, 00:02:03.800 --> 00:02:08.175 побляклим спогадом про хлопця, якого люди колись знали і любили. NOTE Paragraph 00:02:08.199 --> 00:02:12.456 Тим часом, мій розум почав відновлюватися. 00:02:12.480 --> 00:02:15.496 Моя свідомість почала поступово повертатися. 00:02:15.520 --> 00:02:18.856 Але ніхто не здогадувався, що я повернувся до життя. 00:02:18.880 --> 00:02:20.696 Я усвідомлював усе, 00:02:20.720 --> 00:02:22.736 як будь-яка звичайна людина. 00:02:22.760 --> 00:02:25.056 Я все бачив і розумів, 00:02:25.080 --> 00:02:27.920 але не міг придумати спосіб дати знати про це іншим. 00:02:28.560 --> 00:02:32.536 Моя особистість була похованою у зовні бездіяльному тілі, 00:02:32.608 --> 00:02:35.608 а живий розум схований на виду всередині оболонки. NOTE Paragraph 00:02:36.160 --> 00:02:39.656 Мене вразила думка про жорстоку реальність, в якій мені доведеться провести 00:02:39.680 --> 00:02:42.336 решту свого життя заблокованим всередині себе, 00:02:42.360 --> 00:02:44.056 абсолютно самотнім. 00:02:44.080 --> 00:02:47.696 Я був у пастці, і все, що мав - то були мої думки. 00:02:47.720 --> 00:02:49.896 Мене ніколи не врятують. 00:02:49.920 --> 00:02:52.856 Ніхто ніколи не проявить до мене ласки. 00:02:52.880 --> 00:02:55.136 Я ніколи не поговорю з другом. 00:02:55.160 --> 00:02:57.080 Ніхто ніколи не буде мене любити. 00:02:57.920 --> 00:03:02.056 Я не мав ні мрій, ні надії, нічого не чекав. 00:03:02.080 --> 00:03:04.576 Тобто, нічого хорошого. 00:03:04.600 --> 00:03:05.936 Я жив наляканим, 00:03:05.960 --> 00:03:07.496 і, прямо кажучи, чекав, 00:03:07.520 --> 00:03:10.576 коли смерть мене нарешті звільнить, 00:03:10.600 --> 00:03:14.496 передбачаючи, що помиратиму в цілковитій самотності в притулку. NOTE Paragraph 00:03:14.520 --> 00:03:17.896 Я не певен, чи справді можна виразити словами, 00:03:17.920 --> 00:03:20.736 як це - не мати здатності спілкуватися. 00:03:20.760 --> 00:03:24.176 Твоя особистість губиться у густому тумані, 00:03:24.200 --> 00:03:29.976 а всі твої емоції та бажання обмежені, придушені та заглушені в тобі. 00:03:30.000 --> 00:03:34.496 Найгіршим для мене було відчуття цілковитого безсилля. 00:03:34.520 --> 00:03:35.960 Я просто існував. 00:03:36.680 --> 00:03:39.136 Опинитися в такій ситуації дуже погано, 00:03:39.160 --> 00:03:41.840 оскільки, в якійсь мірі, ти вже зник. 00:03:43.000 --> 00:03:46.216 Усі аспекти мого життя контролювали інші люди. 00:03:46.240 --> 00:03:48.536 Вони вирішували, що мені їсти і коли, 00:03:48.560 --> 00:03:52.536 чи лежати мені на боці, чи сидіти, прив'язаним в інвалідному візку. 00:03:52.560 --> 00:03:55.936 Я часто проводив дні, сидячи перед телевізором 00:03:55.960 --> 00:03:57.800 і дивлячись повтори серіалу про Барні. 00:03:58.440 --> 00:04:01.336 Думаю, те, що Барні такий веселий і радісний, 00:04:01.360 --> 00:04:03.096 а я точно таким не був, 00:04:03.120 --> 00:04:04.800 робило цю ситуацію набагато гіршою. NOTE Paragraph 00:04:05.800 --> 00:04:09.216 Я був абсолютно безсилим змінити щось у своєму житті 00:04:09.240 --> 00:04:11.696 або у тому, як сприймають мене інші люди. 00:04:11.720 --> 00:04:15.296 Я був лише мовчазним, невидимим спостерігачем за тим, як поводяться люди, 00:04:15.320 --> 00:04:17.696 коли вони думають, що їх ніхто не бачить. 00:04:17.720 --> 00:04:21.416 На жаль, я був не лише спостерігачем. 00:04:21.440 --> 00:04:25.416 Не маючи змоги повідомити яку-небудь інформацію, я став ідеальною жертвою: 00:04:25.440 --> 00:04:29.416 беззахисним об'єктом, що нібито не мав почуттів, 00:04:29.440 --> 00:04:33.176 який люди використовували, щоб вимістити на ньому свої найтемніші бажання. 00:04:33.200 --> 00:04:36.856 Більше 10 років люди, на яких був покладений догляд за мною, 00:04:36.880 --> 00:04:40.570 жорстоко ставилися до мене у фізичному, словесному та сексуальному відношенні. 00:04:40.590 --> 00:04:43.520 Не дивлячись на те, що вони думали, я все-таки все відчував. 00:04:44.400 --> 00:04:46.136 Коли це сталося вперше, 00:04:46.160 --> 00:04:48.816 я був шокований та сповнений невіри. 00:04:48.840 --> 00:04:50.700 Як вони могли так зі мною чинити? 00:04:51.120 --> 00:04:52.696 Я був спантеличений. 00:04:52.720 --> 00:04:54.840 Чим я таке заслужив? 00:04:55.440 --> 00:04:59.496 Частина мене хотіла плакати, а інша частина рвалася в бій. 00:04:59.520 --> 00:05:03.256 Біль, сум та злість накрили мене з головою. 00:05:03.280 --> 00:05:05.056 Я почувався нікчемним. 00:05:05.080 --> 00:05:07.320 Поруч не було нікого, хто міг би мене втішити. 00:05:08.080 --> 00:05:11.336 Але жоден з моїх батьків не знав, що таке відбувається. 00:05:11.360 --> 00:05:15.416 Я жив у страху, розуміючи, що це повторюватиметься знову й знову. 00:05:15.440 --> 00:05:17.536 Тільки я не знав, коли саме. 00:05:17.560 --> 00:05:20.320 Я лише знав, що вже ніколи не буду таким, як раніше. 00:05:21.360 --> 00:05:24.976 Пам'ятаю, якось я почув, як Вітні Х'юстон співала: 00:05:25.000 --> 00:05:29.856 "Хай що хочуть від мене вони украдуть, та гідність мою в мене не відберуть". 00:05:29.880 --> 00:05:32.800 І подумав про себе: "Поб'ємося об заклад?" NOTE Paragraph 00:05:35.120 --> 00:05:38.856 Можливо, мої батьки могли про це дізнатися і допомогти мені. 00:05:38.880 --> 00:05:41.136 Проте, роки неперервного догляду за мною, 00:05:41.160 --> 00:05:44.056 обов'язок прокидатися кожні дві години, щоб мене перевернути, 00:05:44.080 --> 00:05:47.456 разом з фактичним оплакуванням втрати сина, 00:05:47.480 --> 00:05:50.816 виснажили мою матір з батьком. 00:05:50.840 --> 00:05:54.416 Після чергової палкої суперечки між моїми батьками, 00:05:54.440 --> 00:05:57.056 у мить відчаю й безвиході, 00:05:57.080 --> 00:06:00.400 моя мама повернулася до мене і сказала, що я повинен померти. 00:06:02.160 --> 00:06:05.296 Це вразило мене, але думаючи про те, що вона сказала, 00:06:05.320 --> 00:06:09.336 я сповнився великим співчуттям і любов'ю до своєї матері, 00:06:09.360 --> 00:06:11.320 і все ж я нічого не міг вдіяти. NOTE Paragraph 00:06:12.640 --> 00:06:15.016 Багато разів я здавався, 00:06:15.040 --> 00:06:17.416 скочуючись в темну безодню. 00:06:17.440 --> 00:06:20.576 Я пам'ятаю один особливо поганий момент. 00:06:20.600 --> 00:06:22.856 Мій батько залишив мене одного в машині, 00:06:22.880 --> 00:06:26.456 щоб швиденько збігати купити щось в магазині. 00:06:26.480 --> 00:06:29.096 Повз проходив якийсь незнайомець, 00:06:29.120 --> 00:06:31.960 який поглянув на мене і усміхнувся. 00:06:32.880 --> 00:06:36.016 Не знаю, чому, але ця проста дія, 00:06:36.040 --> 00:06:38.336 швидкоплинна мить зв'язку між людьми, 00:06:38.360 --> 00:06:40.736 змінила те, як я себе почував, 00:06:40.760 --> 00:06:42.680 мені захотілося продовжувати боротьбу. NOTE Paragraph 00:06:43.760 --> 00:06:46.696 Монотонність робила моє існування нестерпним; 00:06:46.720 --> 00:06:49.736 така реальність часто здавалася надто важким тягарем. 00:06:49.760 --> 00:06:53.896 Залишаючись наодинці зі своїми думками, я вигадував заплутані історії 00:06:53.920 --> 00:06:57.296 про мурах, що бігали по підлозі. 00:06:57.320 --> 00:07:02.416 Я навчився визначати час дивлячись, де падають тіні. 00:07:02.440 --> 00:07:06.576 Вивчивши, як рухаються тіні по мірі того, як минають години, 00:07:06.600 --> 00:07:11.256 я знав, скільки мені потрібно чекати перед тим, як мене піднімуть і заберуть додому. 00:07:11.280 --> 00:07:14.536 Бачити, як мій батько заходить у двері, щоб забрати мене, 00:07:14.560 --> 00:07:16.720 було найкращим моментом дня. NOTE Paragraph 00:07:17.310 --> 00:07:19.936 Мій розум став інструментом, за допомогою якого я міг 00:07:19.960 --> 00:07:22.776 або закритися і втекти від своєї реальності, 00:07:22.800 --> 00:07:27.776 або розгорнути широчезний простір, який я міг наповнювати фантазіями. 00:07:27.800 --> 00:07:29.776 Я сподівався, що моя дійсність зміниться, 00:07:29.800 --> 00:07:32.656 і що хтось побачить, що я повернувся до життя. 00:07:32.680 --> 00:07:35.376 Але мене вже змило, ніби піщаний замок, 00:07:35.400 --> 00:07:37.536 побудований надто близько до хвиль, 00:07:37.560 --> 00:07:41.736 а на моєму місці була людина, яку очікували бачити інші люди. 00:07:41.760 --> 00:07:45.536 Для декого я був Мартіном, пустою черепашкою, овочем, 00:07:45.560 --> 00:07:49.976 що заслуговує різких слів, забуття і навіть образ. 00:07:50.000 --> 00:07:52.936 Для інших я був трагічно ураженим хворобою мозку хлопчиком, 00:07:52.960 --> 00:07:55.176 який виріс і став чоловіком. 00:07:55.200 --> 00:07:58.376 Кимось, до кого вони добре ставилися і про кого піклувалися. 00:07:58.400 --> 00:08:00.896 Добре це було чи погано, але я був чистим полотном, 00:08:00.920 --> 00:08:04.240 на який проектувалися різні варіанти мене самого. NOTE Paragraph 00:08:05.160 --> 00:08:08.456 Лише нова людина змогла побачити мене інакше. 00:08:08.480 --> 00:08:12.736 Десь раз на тиждень до притулку почала приходити ароматерапевт. 00:08:12.760 --> 00:08:15.736 Чи то завдяки інтуїції, чи її увазі до дрібних речей, 00:08:15.760 --> 00:08:17.776 які не помічали інші, 00:08:17.800 --> 00:08:21.936 вона здогадалася, що я розумів те, що мовиться. 00:08:21.960 --> 00:08:25.456 Вона переконала моїх батьків відвезти мене на експертне тестування 00:08:25.480 --> 00:08:28.776 за допомогою допоміжних та альтернативних методів комунікації. 00:08:28.800 --> 00:08:30.016 Протягом року 00:08:30.040 --> 00:08:34.096 я починав використовувати для спілкування комп'ютерну програму. 00:08:34.120 --> 00:08:37.856 Це дуже підбадьорювало, але часом приводило у відчай. 00:08:37.880 --> 00:08:39.856 У мене в думках було так багато слів, 00:08:39.880 --> 00:08:42.696 що я не міг дочекатися, коли зможу ними поділитися. 00:08:42.720 --> 00:08:47.456 Іноді я казав щось самому собі, просто тому, що я міг. 00:08:47.480 --> 00:08:50.096 У своїй особі я знаходив уважного слухача, 00:08:50.120 --> 00:08:53.256 і думав, що коли буду висловлювати свої думки й бажання, 00:08:53.280 --> 00:08:55.016 інші слухатимуть також. NOTE Paragraph 00:08:55.040 --> 00:08:57.296 Але коли я почав спілкуватися більше, 00:08:57.320 --> 00:09:00.496 я зрозумів, що це насправді був лише початок 00:09:00.520 --> 00:09:03.456 створення нового голосу для себе. 00:09:03.480 --> 00:09:07.816 Я був закинутий у світ, в якому не зовсім знав, як функціонувати. 00:09:07.840 --> 00:09:09.496 Я перестав ходити до притулку 00:09:09.520 --> 00:09:13.376 і зміг отримати свою першу роботу, роблячи ксерокопії. 00:09:13.400 --> 00:09:16.856 Як би просто це не звучало, це було чудесно. 00:09:16.880 --> 00:09:18.896 Мій новий світ був справді захопливим, 00:09:18.920 --> 00:09:21.736 але часто досить подавленим і наляканим. 00:09:21.760 --> 00:09:23.576 Я був, наче доросла дитина, 00:09:23.600 --> 00:09:25.696 і хоча це багато від чого мене звільняло, 00:09:25.720 --> 00:09:27.456 мені було важко. 00:09:27.480 --> 00:09:31.016 Також я дізнався, що багато з тих, хто знав мене давно, 00:09:31.040 --> 00:09:35.696 ніяк не могли позбутися уявлення про Мартіна, яке у них вкорінилося. 00:09:35.720 --> 00:09:37.336 А тим, кого я вперше зустрічав, 00:09:37.360 --> 00:09:41.120 було важко розгледіти у мені щось іще, окрім мовчазного чоловіка у візку. 00:09:42.000 --> 00:09:44.736 Я зрозумів, що деякі люди слухають мене лише тоді, 00:09:44.760 --> 00:09:47.776 коли я говорю те, що вони очікують почути. 00:09:47.800 --> 00:09:49.816 В іншому випадку мої слова ігнорувалися, 00:09:49.840 --> 00:09:52.496 ці люди робили те, що самі вважали за потрібне. NOTE Paragraph 00:09:52.520 --> 00:09:54.536 Я виявив, що справжнє спілкування - 00:09:54.560 --> 00:09:58.376 це не просто фізична передача інформації. 00:09:58.400 --> 00:10:01.360 Треба ще зробити так, щоб цю інформацію почули й визнали. 00:10:02.960 --> 00:10:05.216 Все ж справи йшли добре. 00:10:05.240 --> 00:10:07.816 Моє тіло потихеньку ставало міцнішим. 00:10:07.840 --> 00:10:10.736 У мене була робота в комп'ютерній сфері, яка мені подобалася, 00:10:10.736 --> 00:10:15.216 і навіть з'явився Кояк, пес, про якого я мріяв роками. NOTE Paragraph 00:10:15.240 --> 00:10:19.176 Однак, я палко жадав ділити своє життя з кимось іще. 00:10:19.200 --> 00:10:23.616 Пам'ятаю, як я дивився у вікно, поки батько віз мене додому з роботи, 00:10:23.640 --> 00:10:28.336 думаючи про те, що всередині мене так багато любові, і нікому її дарувати. 00:10:28.360 --> 00:10:32.816 Якраз тоді, коли я змирився з тим, що проведу решту життя у самотності, 00:10:32.840 --> 00:10:34.616 я зустрів Джоан. 00:10:34.640 --> 00:10:38.096 Вона не тільки найкращий подарунок мого життя, 00:10:38.120 --> 00:10:43.016 але також Джоан допомогла мені у боротьбі з хибними уявленнями про самого себе. 00:10:43.040 --> 00:10:47.656 Джоан сказала, що вона закохалася в мене завдяки словам, що я говорив. 00:10:47.680 --> 00:10:50.456 Однак, після всього, що я пережив, 00:10:50.480 --> 00:10:52.366 я досі не міг позбутися думки про те, 00:10:52.366 --> 00:10:55.456 що ніхто по-справжньому не міг бачити щось поза моєю вадою 00:10:55.480 --> 00:10:58.056 і прийняти мене таким, яким я є. NOTE Paragraph 00:10:58.080 --> 00:11:02.256 Мені також було дуже важко усвідомити, що я дорослий чоловік. 00:11:02.280 --> 00:11:05.096 Коли хтось уперше назвав мене чоловіком, 00:11:05.120 --> 00:11:07.416 я завмер на місці. 00:11:07.440 --> 00:11:12.056 Я хотів озирнутися і запитати: "Це ви про мене?" 00:11:12.080 --> 00:11:14.256 З появою Джоан усе змінилося. 00:11:14.280 --> 00:11:15.856 Ми чудово розуміємо одне одного, 00:11:15.880 --> 00:11:20.536 я зрозумів, як важливо спілкуватися відкрито й щиро. 00:11:20.560 --> 00:11:25.496 Я почувався захищеним, і це дало мені впевненість говорити саме те, що я думаю. 00:11:25.520 --> 00:11:29.816 Я знову відчув себе повноцінним, чоловіком, гідним любові. NOTE Paragraph 00:11:29.840 --> 00:11:32.296 Я почав заново творити свою долю. 00:11:32.320 --> 00:11:34.896 Я почав трохи більше виступати за свої права на роботі. 00:11:34.896 --> 00:11:38.936 Я відстоював свою потребу незалежності від оточуючих мене людей. 00:11:38.960 --> 00:11:42.816 Отримання засобу комунікації змінило все. 00:11:42.840 --> 00:11:47.056 Я використовував силу слів та волі, щоб кинути виклик упередженням, 00:11:47.080 --> 00:11:50.656 які були щодо мене в оточуючих та в мене самого. NOTE Paragraph 00:11:50.680 --> 00:11:53.376 Спілкування - це те, що робить нас людьми, 00:11:53.400 --> 00:11:55.696 надаючи нам змогу встановлювати глибинні зв'язки 00:11:55.720 --> 00:11:57.656 з людьми навколо нас, 00:11:57.680 --> 00:11:59.256 розповідаючи власні історії, 00:11:59.280 --> 00:12:02.896 висловлюючи потреби і бажання, 00:12:02.920 --> 00:12:06.056 або чуючи їх від інших, справді слухаючи. 00:12:06.080 --> 00:12:09.416 За допомогою всього цього світ дізнається, ким ми є. 00:12:09.440 --> 00:12:11.240 То хто ми такі без цього? NOTE Paragraph 00:12:12.480 --> 00:12:15.656 Справжнє спілкування сприяє розумінню 00:12:15.680 --> 00:12:18.720 і створює більш турботливий і співчутливий світ. 00:12:19.800 --> 00:12:22.896 Колись мене сприймали за неживий об'єкт, 00:12:22.920 --> 00:12:26.216 безтямний привид хлопчика у візку. 00:12:26.240 --> 00:12:28.496 Сьогодні я - щось набагато більше. 00:12:28.520 --> 00:12:30.936 Чоловік своєї дружини, син, друг, 00:12:30.960 --> 00:12:35.216 брат, власник бізнесу, випускник-відмінник університету, 00:12:35.240 --> 00:12:37.576 завзятий фотограф-любитель. 00:12:37.600 --> 00:12:41.440 Саме моя здатність спілкуватися подарувала мені все це. NOTE Paragraph 00:12:42.320 --> 00:12:46.016 Нам кажуть, що вчинки говорять голосніше, ніж слова. 00:12:46.040 --> 00:12:47.976 Та в мене є питання, 00:12:48.000 --> 00:12:49.200 чи справді це так? 00:12:50.880 --> 00:12:53.536 Наші слова, як би ми їх не передавали, 00:12:53.560 --> 00:12:55.656 є настільки ж потужними. 00:12:55.680 --> 00:12:58.416 Немає значення, чи ми вимовляємо слова власним голосом, 00:12:58.440 --> 00:12:59.886 друкуємо їх за допомогою очей 00:12:59.886 --> 00:13:04.056 чи повідомляємо їх невербально комусь, хто каже їх за нас, 00:13:04.080 --> 00:13:06.960 слова є одним з наших найвпливовіших інструментів. NOTE Paragraph 00:13:08.400 --> 00:13:11.216 Я прийшов до вас крізь жахливу темряву, 00:13:11.240 --> 00:13:13.336 будучи визволеним з неї люблячими серцями 00:13:13.360 --> 00:13:15.696 і самою мовою. 00:13:15.720 --> 00:13:19.736 Те, що ви сьогодні мене слухаєте, веде мене далі у світле життя. 00:13:19.760 --> 00:13:22.056 Ми сяємо тут разом. 00:13:22.080 --> 00:13:26.376 Якщо назвати одну найважчу перешкоду мого способу комунікації, 00:13:26.400 --> 00:13:28.446 то це те, що іноді мені хочеться кричати, 00:13:28.446 --> 00:13:32.656 а часом - просто прошепотіти слова любові або вдячності. 00:13:32.680 --> 00:13:34.936 А воно все озвучується однаково. 00:13:34.960 --> 00:13:36.376 Але, якщо хочете, 00:13:36.400 --> 00:13:40.160 уявіть, будь ласка, ці наступні два слова сказаними якнайтепліше: NOTE Paragraph 00:13:42.480 --> 00:13:43.680 Дякую вам. 00:13:44.501 --> 00:13:48.501 (Оплески)