1
00:00:00,960 --> 00:00:06,256
Уявіть себе неспроможним сказати:
"я хочу їсти", "мені боляче",

2
00:00:06,280 --> 00:00:08,816
"дякую" або "я люблю тебе".

3
00:00:08,840 --> 00:00:10,936
Зачиненим у пастці всередині вашого тіла,

4
00:00:10,960 --> 00:00:14,096
тіла, яке не відповідає на команди.

5
00:00:14,120 --> 00:00:15,776
Оточеним людьми,

6
00:00:15,800 --> 00:00:17,416
але вкрай самотнім.

7
00:00:17,440 --> 00:00:19,536
Бути частиною того,
що відбувається,

8
00:00:19,536 --> 00:00:23,376
встановлювати зв'язки, втішати,
брати участь.

9
00:00:23,400 --> 00:00:26,480
Протягом довгих 13 років це було
моєю реальністю.

10
00:00:27,520 --> 00:00:33,056
Більшість з нас не задумується про те,
як ми балакаємо, як ми спілкуємося.

11
00:00:33,080 --> 00:00:35,216
Я багато про це думав.

12
00:00:35,240 --> 00:00:37,896
У мене було багато часу для роздумів.

13
00:00:37,920 --> 00:00:40,016
У перші 12 років мого життя

14
00:00:40,040 --> 00:00:42,736
я був звичайним, веселим,
здоровим хлопчиком.

15
00:00:42,760 --> 00:00:44,896
А потім все змінилося.

16
00:00:44,920 --> 00:00:47,176
Мій мозок вразила хвороба.

17
00:00:47,200 --> 00:00:49,496
Лікарі не могли точно сказати, що це,

18
00:00:49,520 --> 00:00:52,016
але надавали мені 
найкраще лікування.

19
00:00:52,040 --> 00:00:55,416
Однак, мені поступово 
ставало все гірше.

20
00:00:55,440 --> 00:00:59,616
Зрештою, я втратив здатність
контролювати свої рухи,

21
00:00:59,640 --> 00:01:01,126
встановлювати зоровий контакт,

22
00:01:01,126 --> 00:01:04,239
і, врешті, здатність розмовляти.

23
00:01:04,870 --> 00:01:06,496
Поки я лежав в лікарні,

24
00:01:06,520 --> 00:01:09,096
мені страшенно хотілося додому.

25
00:01:09,120 --> 00:01:12,416
Я мовив до своєї матері: 
"Коли додому?"

26
00:01:12,440 --> 00:01:16,896
Це останні слова, які я
вимовив власним голосом.

27
00:01:16,920 --> 00:01:20,736
Зрештою, я завалив кожен тест
на розумове усвідомлення дійсності.

28
00:01:20,760 --> 00:01:23,576
Моїм батькам сказали,
що мене вже фактично немає,

29
00:01:23,600 --> 00:01:28,216
що я овоч із розумом 
тримісячного малюка.

30
00:01:28,240 --> 00:01:31,896
Їм сказали, щоб вони забрали мене додому
і старатися доглядати за мною,

31
00:01:31,920 --> 00:01:33,120
поки я не помру.

32
00:01:34,000 --> 00:01:37,536
Життя моїх батьків та,
фактично, всієї моєї сім'ї,

33
00:01:37,560 --> 00:01:41,856
стало обтяженим через догляд за мною,
який вони здійснювали, як могли.

34
00:01:41,880 --> 00:01:44,216
Їхні друзі кудись зникли.

35
00:01:44,240 --> 00:01:46,056
За першим роком настав другий,

36
00:01:46,080 --> 00:01:47,400
за другим - третій.

37
00:01:48,240 --> 00:01:52,656
Здавалося, що людина, якою я
колись був, почала зникати.

38
00:01:52,680 --> 00:01:57,576
Конструктор Леґо та електронні схеми, з
якими я грався в дитинстві, було сховано.

39
00:01:57,600 --> 00:02:02,056
Мене виселили з моєї кімнати
і помістили в іншу, більш практичну.

40
00:02:02,080 --> 00:02:03,776
Я став привидом,

41
00:02:03,800 --> 00:02:08,175
побляклим спогадом про хлопця,
якого люди колись знали і любили.

42
00:02:08,199 --> 00:02:12,456
Тим часом, мій розум 
почав відновлюватися.

43
00:02:12,480 --> 00:02:15,496
Моя свідомість почала
поступово повертатися.

44
00:02:15,520 --> 00:02:18,856
Але ніхто не здогадувався,
що я повернувся до життя.

45
00:02:18,880 --> 00:02:20,696
Я усвідомлював усе,

46
00:02:20,720 --> 00:02:22,736
як будь-яка звичайна людина.

47
00:02:22,760 --> 00:02:25,056
Я все бачив і розумів,

48
00:02:25,080 --> 00:02:27,920
але не міг придумати спосіб
дати знати про це іншим.

49
00:02:28,560 --> 00:02:32,536
Моя особистість була похованою
у зовні бездіяльному тілі,

50
00:02:32,608 --> 00:02:35,608
а живий розум схований на виду
всередині оболонки.

51
00:02:36,160 --> 00:02:39,656
Мене вразила думка про жорстоку реальність,
в якій мені доведеться провести

52
00:02:39,680 --> 00:02:42,336
решту свого життя заблокованим
всередині себе,

53
00:02:42,360 --> 00:02:44,056
абсолютно самотнім.

54
00:02:44,080 --> 00:02:47,696
Я був у пастці, і все, що
мав - то були мої думки.

55
00:02:47,720 --> 00:02:49,896
Мене ніколи не врятують.

56
00:02:49,920 --> 00:02:52,856
Ніхто ніколи не проявить
до мене ласки.

57
00:02:52,880 --> 00:02:55,136
Я ніколи не поговорю з другом.

58
00:02:55,160 --> 00:02:57,080
Ніхто ніколи не буде мене любити.

59
00:02:57,920 --> 00:03:02,056
Я не мав ні мрій, ні надії,
нічого не чекав.

60
00:03:02,080 --> 00:03:04,576
Тобто, нічого хорошого.

61
00:03:04,600 --> 00:03:05,936
Я жив наляканим,

62
00:03:05,960 --> 00:03:07,496
і, прямо кажучи, чекав,

63
00:03:07,520 --> 00:03:10,576
коли смерть мене
нарешті звільнить,

64
00:03:10,600 --> 00:03:14,496
передбачаючи, що помиратиму
в цілковитій самотності в притулку.

65
00:03:14,520 --> 00:03:17,896
Я не певен, чи справді
можна виразити словами,

66
00:03:17,920 --> 00:03:20,736
як це - не мати здатності спілкуватися.

67
00:03:20,760 --> 00:03:24,176
Твоя особистість губиться
у густому тумані,

68
00:03:24,200 --> 00:03:29,976
а всі твої емоції та бажання обмежені,
придушені та заглушені в тобі.

69
00:03:30,000 --> 00:03:34,496
Найгіршим для мене було
відчуття цілковитого безсилля.

70
00:03:34,520 --> 00:03:35,960
Я просто існував.

71
00:03:36,680 --> 00:03:39,136
Опинитися в такій ситуації
дуже погано,

72
00:03:39,160 --> 00:03:41,840
оскільки, в якійсь мірі, ти вже зник.

73
00:03:43,000 --> 00:03:46,216
Усі аспекти мого життя
контролювали інші люди.

74
00:03:46,240 --> 00:03:48,536
Вони вирішували, що мені їсти і коли,

75
00:03:48,560 --> 00:03:52,536
чи лежати мені на боці, чи сидіти,
прив'язаним в інвалідному візку.

76
00:03:52,560 --> 00:03:55,936
Я часто проводив дні,
сидячи перед телевізором

77
00:03:55,960 --> 00:03:57,800
і дивлячись повтори серіалу 
про Барні.

78
00:03:58,440 --> 00:04:01,336
Думаю, те, що Барні
такий веселий і радісний,

79
00:04:01,360 --> 00:04:03,096
а я точно таким не був,

80
00:04:03,120 --> 00:04:04,800
робило цю ситуацію набагато гіршою.

81
00:04:05,800 --> 00:04:09,216
Я був абсолютно безсилим
змінити щось у своєму житті

82
00:04:09,240 --> 00:04:11,696
або у тому, як сприймають 
мене інші люди.

83
00:04:11,720 --> 00:04:15,296
Я був лише мовчазним, невидимим
спостерігачем за тим, як поводяться люди,

84
00:04:15,320 --> 00:04:17,696
коли вони думають, що їх ніхто не бачить.

85
00:04:17,720 --> 00:04:21,416
На жаль, я був не лише спостерігачем.

86
00:04:21,440 --> 00:04:25,416
Не маючи змоги повідомити яку-небудь
інформацію, я став ідеальною жертвою:

87
00:04:25,440 --> 00:04:29,416
беззахисним об'єктом,
що нібито не мав почуттів,

88
00:04:29,440 --> 00:04:33,176
який люди використовували, щоб вимістити
на ньому свої найтемніші бажання.

89
00:04:33,200 --> 00:04:36,856
Більше 10 років люди, на яких
був покладений догляд за мною,

90
00:04:36,880 --> 00:04:40,570
жорстоко ставилися до мене у фізичному,
словесному та сексуальному відношенні.

91
00:04:40,590 --> 00:04:43,520
Не дивлячись на те, що вони
думали, я все-таки все відчував.

92
00:04:44,400 --> 00:04:46,136
Коли це сталося вперше,

93
00:04:46,160 --> 00:04:48,816
я був шокований та сповнений невіри.

94
00:04:48,840 --> 00:04:50,700
Як вони могли так зі мною чинити?

95
00:04:51,120 --> 00:04:52,696
Я був спантеличений.

96
00:04:52,720 --> 00:04:54,840
Чим я таке заслужив?

97
00:04:55,440 --> 00:04:59,496
Частина мене хотіла плакати,
а інша частина рвалася в бій.

98
00:04:59,520 --> 00:05:03,256
Біль, сум та злість
накрили мене з головою.

99
00:05:03,280 --> 00:05:05,056
Я почувався нікчемним.

100
00:05:05,080 --> 00:05:07,320
Поруч не було нікого,
хто міг би мене втішити.

101
00:05:08,080 --> 00:05:11,336
Але жоден з моїх батьків
не знав, що таке відбувається.

102
00:05:11,360 --> 00:05:15,416
Я жив у страху, розуміючи, що це
повторюватиметься знову й знову.

103
00:05:15,440 --> 00:05:17,536
Тільки я не знав, коли саме.

104
00:05:17,560 --> 00:05:20,320
Я лише знав, що вже ніколи
не буду таким, як раніше.

105
00:05:21,360 --> 00:05:24,976
Пам'ятаю, якось я почув,
як Вітні Х'юстон співала:

106
00:05:25,000 --> 00:05:29,856
"Хай що хочуть від мене вони украдуть,
та гідність мою в мене не відберуть".

107
00:05:29,880 --> 00:05:32,800
І подумав про себе:
"Поб'ємося об заклад?"

108
00:05:35,120 --> 00:05:38,856
Можливо, мої батьки могли про це
дізнатися і допомогти мені.

109
00:05:38,880 --> 00:05:41,136
Проте, роки неперервного 
догляду за мною,

110
00:05:41,160 --> 00:05:44,056
обов'язок прокидатися кожні дві
години, щоб мене перевернути,

111
00:05:44,080 --> 00:05:47,456
разом з фактичним оплакуванням
втрати сина,

112
00:05:47,480 --> 00:05:50,816
виснажили мою матір з батьком.

113
00:05:50,840 --> 00:05:54,416
Після чергової палкої суперечки
між моїми батьками,

114
00:05:54,440 --> 00:05:57,056
у мить відчаю й безвиході,

115
00:05:57,080 --> 00:06:00,400
моя мама повернулася до мене
і сказала, що я повинен померти.

116
00:06:02,160 --> 00:06:05,296
Це вразило мене, але думаючи
про те, що вона сказала,

117
00:06:05,320 --> 00:06:09,336
я сповнився великим співчуттям
і любов'ю до своєї матері,

118
00:06:09,360 --> 00:06:11,320
і все ж я нічого не міг вдіяти.

119
00:06:12,640 --> 00:06:15,016
Багато разів я здавався,

120
00:06:15,040 --> 00:06:17,416
скочуючись в темну безодню.

121
00:06:17,440 --> 00:06:20,576
Я пам'ятаю один особливо 
поганий момент.

122
00:06:20,600 --> 00:06:22,856
Мій батько залишив мене 
одного в машині,

123
00:06:22,880 --> 00:06:26,456
щоб швиденько збігати
купити щось в магазині.

124
00:06:26,480 --> 00:06:29,096
Повз проходив якийсь незнайомець,

125
00:06:29,120 --> 00:06:31,960
який поглянув на мене і усміхнувся.

126
00:06:32,880 --> 00:06:36,016
Не знаю, чому, але ця проста дія,

127
00:06:36,040 --> 00:06:38,336
швидкоплинна мить зв'язку між людьми,

128
00:06:38,360 --> 00:06:40,736
змінила те, як я себе почував,

129
00:06:40,760 --> 00:06:42,680
мені захотілося продовжувати боротьбу.

130
00:06:43,760 --> 00:06:46,696
Монотонність робила моє
існування нестерпним;

131
00:06:46,720 --> 00:06:49,736
така реальність часто здавалася
надто важким тягарем.

132
00:06:49,760 --> 00:06:53,896
Залишаючись наодинці зі своїми думками,
я вигадував заплутані історії

133
00:06:53,920 --> 00:06:57,296
про мурах, що бігали по підлозі.

134
00:06:57,320 --> 00:07:02,416
Я навчився визначати час
дивлячись, де падають тіні.

135
00:07:02,440 --> 00:07:06,576
Вивчивши, як рухаються тіні
по мірі того, як минають години,

136
00:07:06,600 --> 00:07:11,256
я знав, скільки мені потрібно чекати перед
тим, як мене піднімуть і заберуть додому.

137
00:07:11,280 --> 00:07:14,536
Бачити, як мій батько заходить
у двері, щоб забрати мене,

138
00:07:14,560 --> 00:07:16,720
було найкращим моментом дня.

139
00:07:17,310 --> 00:07:19,936
Мій розум став інструментом,
за допомогою якого я міг

140
00:07:19,960 --> 00:07:22,776
або закритися і втекти
від своєї реальності,

141
00:07:22,800 --> 00:07:27,776
або розгорнути широчезний простір,
який я міг наповнювати фантазіями.

142
00:07:27,800 --> 00:07:29,776
Я сподівався, що моя дійсність 
зміниться,

143
00:07:29,800 --> 00:07:32,656
і що хтось побачить, що
я повернувся до життя.

144
00:07:32,680 --> 00:07:35,376
Але мене вже змило,
ніби піщаний замок,

145
00:07:35,400 --> 00:07:37,536
побудований надто 
близько до хвиль,

146
00:07:37,560 --> 00:07:41,736
а на моєму місці була людина,
яку очікували бачити інші люди.

147
00:07:41,760 --> 00:07:45,536
Для декого я був Мартіном,
пустою черепашкою, овочем,

148
00:07:45,560 --> 00:07:49,976
що заслуговує різких слів,
забуття і навіть образ.

149
00:07:50,000 --> 00:07:52,936
Для інших я був трагічно ураженим 
хворобою мозку хлопчиком,

150
00:07:52,960 --> 00:07:55,176
який виріс і став чоловіком.

151
00:07:55,200 --> 00:07:58,376
Кимось, до кого вони добре
ставилися і про кого піклувалися.

152
00:07:58,400 --> 00:08:00,896
Добре це було чи погано,
але я був чистим полотном,

153
00:08:00,920 --> 00:08:04,240
на який проектувалися
різні варіанти мене самого.

154
00:08:05,160 --> 00:08:08,456
Лише нова людина
змогла побачити мене інакше.

155
00:08:08,480 --> 00:08:12,736
Десь раз на тиждень до притулку
почала приходити ароматерапевт.

156
00:08:12,760 --> 00:08:15,736
Чи то завдяки інтуїції,
чи її увазі до дрібних речей,

157
00:08:15,760 --> 00:08:17,776
які не помічали інші,

158
00:08:17,800 --> 00:08:21,936
вона здогадалася, що я
розумів те, що мовиться.

159
00:08:21,960 --> 00:08:25,456
Вона переконала моїх батьків
відвезти мене на експертне тестування

160
00:08:25,480 --> 00:08:28,776
за допомогою допоміжних та
альтернативних методів комунікації.

161
00:08:28,800 --> 00:08:30,016
Протягом року

162
00:08:30,040 --> 00:08:34,096
я починав використовувати для
спілкування комп'ютерну програму.

163
00:08:34,120 --> 00:08:37,856
Це дуже підбадьорювало,
але часом приводило у відчай.

164
00:08:37,880 --> 00:08:39,856
У мене в думках було так багато слів,

165
00:08:39,880 --> 00:08:42,696
що я не міг дочекатися, коли
зможу ними поділитися.

166
00:08:42,720 --> 00:08:47,456
Іноді я казав щось самому собі,
просто тому, що я міг.

167
00:08:47,480 --> 00:08:50,096
У своїй особі я знаходив
уважного слухача,

168
00:08:50,120 --> 00:08:53,256
і думав, що коли буду висловлювати
свої думки й бажання,

169
00:08:53,280 --> 00:08:55,016
інші слухатимуть також.

170
00:08:55,040 --> 00:08:57,296
Але коли я почав спілкуватися більше,

171
00:08:57,320 --> 00:09:00,496
я зрозумів, що це насправді
був лише початок

172
00:09:00,520 --> 00:09:03,456
створення нового голосу для себе.

173
00:09:03,480 --> 00:09:07,816
Я був закинутий у світ, в якому
не зовсім знав, як функціонувати.

174
00:09:07,840 --> 00:09:09,496
Я перестав ходити до притулку

175
00:09:09,520 --> 00:09:13,376
і зміг отримати свою першу
роботу, роблячи ксерокопії.

176
00:09:13,400 --> 00:09:16,856
Як би просто це не звучало,
це було чудесно.

177
00:09:16,880 --> 00:09:18,896
Мій новий світ був 
справді захопливим,

178
00:09:18,920 --> 00:09:21,736
але часто досить подавленим
і наляканим.

179
00:09:21,760 --> 00:09:23,576
Я був, наче доросла дитина,

180
00:09:23,600 --> 00:09:25,696
і хоча це багато від чого
мене звільняло,

181
00:09:25,720 --> 00:09:27,456
мені було важко.

182
00:09:27,480 --> 00:09:31,016
Також я дізнався, що багато з тих,
хто знав мене давно,

183
00:09:31,040 --> 00:09:35,696
ніяк не могли позбутися уявлення
про Мартіна, яке у них вкорінилося.

184
00:09:35,720 --> 00:09:37,336
А тим, кого я вперше зустрічав,

185
00:09:37,360 --> 00:09:41,120
було важко розгледіти у мені щось
іще, окрім мовчазного чоловіка у візку.

186
00:09:42,000 --> 00:09:44,736
Я зрозумів, що деякі люди
слухають мене лише тоді,

187
00:09:44,760 --> 00:09:47,776
коли я говорю те, що
вони очікують почути.

188
00:09:47,800 --> 00:09:49,816
В іншому випадку мої слова 
ігнорувалися,

189
00:09:49,840 --> 00:09:52,496
ці люди робили те, що самі
вважали за потрібне.

190
00:09:52,520 --> 00:09:54,536
Я виявив, що справжнє
спілкування -

191
00:09:54,560 --> 00:09:58,376
це не просто фізична
передача інформації.

192
00:09:58,400 --> 00:10:01,360
Треба ще зробити так, щоб цю
інформацію почули й визнали.

193
00:10:02,960 --> 00:10:05,216
Все ж справи йшли добре.

194
00:10:05,240 --> 00:10:07,816
Моє тіло потихеньку ставало міцнішим.

195
00:10:07,840 --> 00:10:10,736
У мене була робота в комп'ютерній
сфері, яка мені подобалася,

196
00:10:10,736 --> 00:10:15,216
і навіть з'явився Кояк, пес,
про якого я мріяв роками.

197
00:10:15,240 --> 00:10:19,176
Однак, я палко жадав ділити
своє життя з кимось іще.

198
00:10:19,200 --> 00:10:23,616
Пам'ятаю, як я дивився у вікно, поки
батько віз мене додому з роботи,

199
00:10:23,640 --> 00:10:28,336
думаючи про те, що всередині мене
так багато любові, і нікому її дарувати.

200
00:10:28,360 --> 00:10:32,816
Якраз тоді, коли я змирився з тим,
що проведу решту життя у самотності,

201
00:10:32,840 --> 00:10:34,616
я зустрів Джоан.

202
00:10:34,640 --> 00:10:38,096
Вона не тільки найкращий
подарунок мого життя,

203
00:10:38,120 --> 00:10:43,016
але також Джоан допомогла мені у боротьбі
з хибними уявленнями про самого себе.

204
00:10:43,040 --> 00:10:47,656
Джоан сказала, що вона закохалася
в мене завдяки словам, що я говорив.

205
00:10:47,680 --> 00:10:50,456
Однак, після всього, що я пережив,

206
00:10:50,480 --> 00:10:52,366
я досі не міг позбутися думки про те,

207
00:10:52,366 --> 00:10:55,456
що ніхто по-справжньому не міг
бачити щось поза моєю вадою

208
00:10:55,480 --> 00:10:58,056
і прийняти мене таким, яким я є.

209
00:10:58,080 --> 00:11:02,256
Мені також було дуже важко
усвідомити, що я дорослий чоловік.

210
00:11:02,280 --> 00:11:05,096
Коли хтось уперше
назвав мене чоловіком,

211
00:11:05,120 --> 00:11:07,416
я завмер на місці.

212
00:11:07,440 --> 00:11:12,056
Я хотів озирнутися
і запитати: "Це ви про мене?"

213
00:11:12,080 --> 00:11:14,256
З появою Джоан усе змінилося.

214
00:11:14,280 --> 00:11:15,856
Ми чудово розуміємо одне одного,

215
00:11:15,880 --> 00:11:20,536
я зрозумів, як важливо
спілкуватися відкрито й щиро.

216
00:11:20,560 --> 00:11:25,496
Я почувався захищеним, і це дало мені
впевненість говорити саме те, що я думаю.

217
00:11:25,520 --> 00:11:29,816
Я знову відчув себе повноцінним,
чоловіком, гідним любові.

218
00:11:29,840 --> 00:11:32,296
Я почав заново творити свою долю.

219
00:11:32,320 --> 00:11:34,896
Я почав трохи більше виступати
за свої права на роботі.

220
00:11:34,896 --> 00:11:38,936
Я відстоював свою потребу незалежності
від оточуючих мене людей.

221
00:11:38,960 --> 00:11:42,816
Отримання засобу комунікації
змінило все.

222
00:11:42,840 --> 00:11:47,056
Я використовував силу слів та волі,
щоб кинути виклик упередженням,

223
00:11:47,080 --> 00:11:50,656
які були щодо мене в оточуючих
та в мене самого.

224
00:11:50,680 --> 00:11:53,376
Спілкування - це те, що робить нас людьми,

225
00:11:53,400 --> 00:11:55,696
надаючи нам змогу
встановлювати глибинні зв'язки

226
00:11:55,720 --> 00:11:57,656
з людьми навколо нас,

227
00:11:57,680 --> 00:11:59,256
розповідаючи власні історії,

228
00:11:59,280 --> 00:12:02,896
висловлюючи потреби і бажання,

229
00:12:02,920 --> 00:12:06,056
або чуючи їх від інших,
справді слухаючи.

230
00:12:06,080 --> 00:12:09,416
За допомогою всього цього
світ дізнається, ким ми є.

231
00:12:09,440 --> 00:12:11,240
То хто ми такі без цього?

232
00:12:12,480 --> 00:12:15,656
Справжнє спілкування
сприяє розумінню

233
00:12:15,680 --> 00:12:18,720
і створює більш турботливий
і співчутливий світ.

234
00:12:19,800 --> 00:12:22,896
Колись мене сприймали
за неживий об'єкт,

235
00:12:22,920 --> 00:12:26,216
безтямний привид
хлопчика у візку.

236
00:12:26,240 --> 00:12:28,496
Сьогодні я - щось набагато більше.

237
00:12:28,520 --> 00:12:30,936
Чоловік своєї дружини, син, друг,

238
00:12:30,960 --> 00:12:35,216
брат, власник бізнесу,
випускник-відмінник університету,

239
00:12:35,240 --> 00:12:37,576
завзятий фотограф-любитель.

240
00:12:37,600 --> 00:12:41,440
Саме моя здатність спілкуватися
подарувала мені все це.

241
00:12:42,320 --> 00:12:46,016
Нам кажуть, що вчинки
говорять голосніше, ніж слова.

242
00:12:46,040 --> 00:12:47,976
Та в мене є питання,

243
00:12:48,000 --> 00:12:49,200
чи справді це так?

244
00:12:50,880 --> 00:12:53,536
Наші слова, як би ми їх не передавали,

245
00:12:53,560 --> 00:12:55,656
є настільки ж потужними.

246
00:12:55,680 --> 00:12:58,416
Немає значення, чи ми вимовляємо
слова власним голосом,

247
00:12:58,440 --> 00:12:59,886
друкуємо їх за допомогою очей

248
00:12:59,886 --> 00:13:04,056
чи повідомляємо їх невербально
комусь, хто каже їх за нас,

249
00:13:04,080 --> 00:13:06,960
слова є одним з наших
найвпливовіших інструментів.

250
00:13:08,400 --> 00:13:11,216
Я прийшов до вас
крізь жахливу темряву,

251
00:13:11,240 --> 00:13:13,336
будучи визволеним з неї
люблячими серцями

252
00:13:13,360 --> 00:13:15,696
і самою мовою.

253
00:13:15,720 --> 00:13:19,736
Те, що ви сьогодні мене слухаєте,
веде мене далі у світле життя.

254
00:13:19,760 --> 00:13:22,056
Ми сяємо тут разом.

255
00:13:22,080 --> 00:13:26,376
Якщо назвати одну найважчу
перешкоду мого способу комунікації,

256
00:13:26,400 --> 00:13:28,446
то це те, що іноді мені хочеться кричати,

257
00:13:28,446 --> 00:13:32,656
а часом - просто прошепотіти
слова любові або вдячності.

258
00:13:32,680 --> 00:13:34,936
А воно все озвучується однаково.

259
00:13:34,960 --> 00:13:36,376
Але, якщо хочете,

260
00:13:36,400 --> 00:13:40,160
уявіть, будь ласка, ці наступні два
слова сказаними якнайтепліше:

261
00:13:42,480 --> 00:13:43,680
Дякую вам.

262
00:13:44,501 --> 00:13:48,501
(Оплески)