Що означає проводити час з користю?

Я витрачаю багато часу,

роздумуючи про те, як його провести.

Навіть дуже багато.
Мабуть, я схиблений на цьому.

Так думають мої друзі.

Але мені здається, що я повинен
про це думати тому, що зараз

я відчуваю, як швидко минає час,

і коли це трапляється, я відчуваю,
як частина мого життя проходить повз мене.

Зокрема,

я відчуваю, як мій час вислизає

на такі речі, як гаджети -

я перевіряю, чи написав мені хтось.

Для прикладу:

з'являється це повідомлення -

хто з вас не отримував такі листи, правда?

Я був позначений на фото.

Коли воно з'являється,

я відразу ж клацаю на нього.

Що якщо це невдале фото?

Тому я маю відразу ж відкрити його.

Але я не просто натисну "Подивитись фото",

насправді, я витрачу цілих 20 хвилин.

(Сміх)

Найгірше те, що я розумію це,

але навіть усвідомлення цього

не зупинить мене і наступного разу.

Або я опиняюся в такій ситуації,

коли перевіряю мою пошту і оновлюю вхідні.

Через 60 секунд

я оновлюю їх знову.

Навіщо я це роблю?

В цьому немає ніякого сенсу.

Але я поясню вам,
чому це трапляється.

Як Ви думаєте - що у США прибутковіше

за фільми, парки для полювання
і бейсбол разом взяті?

Ігрові автомати.

Як ігрові автомати можуть
бути такими прибутковими,

якщо ми граємо з такою
мізерною кількістю грошей?

Ми граємо за копійки.

Як це можливо?

Знаєте...

мій телефон - це ігровий автомат.

Кожен раз, перевіряючи телефон,

я граю на автоматі, щоб побачити,

що я можу отримати.

Що я отримаю?

Кожен раз, перевіряючи пошту,

я граю на автоматі,

гадаючи: "Що ж я отримаю?"

Кожен раз, переглядаючи новини
в соціальних мережах,

я граю на автоматі, щоб дізнатись,

що я отримаю далі.

Проблема в тому, що

розуміючи, як це працює,
як розробник,

я точно знаю психологію цих приладів.

Я точно знаю, що відбувається,

але я все одно не маю вибору.

Це все одно мене затягує.

І що ж ми можемо зробити?

Ми маємо все, або нічого у стосунках

з технологією, правда?

Ви або онлайн

і Вас постійно відволікають,

або оффлайн,

але тоді Ви хвилюєтесь,

чи не пропускаєте Ви щось важливе?

Іншими словами, Ви або відволікаєтесь,

або боїтесь щось пропустити.

Правильно?

Тож треба відновити право вибору.

Ми хочемо використовувати технології так,

щоб ми самі вирішували,
як витрачати на них час.

Тому ми потребуємо
допомоги від розробників,

бо саме лиш розуміння 
проблеми не допомагає.

Нам знадобиться допомога в розробці.

Якою вона має бути?

Візьмемо, наприклад, те,
з чим ми всі стикаємось -

чат - текстові повідомлення.

Уявімо двох людей.

Ліворуч Ненсі: вона працює з документами,

а праворуч - Джон.

І раптом Джон згадує:

"Поки не забув,
потрібно попросити у Ненсі цей документ".

Відправивши їй повідомлення,

він відволікає її.

Ми постійно так робимо -
відволікаємо одне одного

туди-сюди.

І це нам дорого коштує,

бо, відволікаючись, ми щоразу

витрачаємо в середньому 23 хвилини,

щоб знову зосередитись.

Ми, фактично, маневруємо
між двома різними справами,

перш ніж повернутись до початкової.

Дослідження Ґлорії Марк
спільно з Майкрософт

виявило це.

Її дослідження також показує,
що саме так виробляються шкідливі звички.

Що більше нас відволікають,

то більш ми звикаємо відволікатись.

Насправді, ми самі себе
відволікаємо кожні 3,5 хвилини.

Неймовірно.

Як же з цим боротись?

Бо Ненсі і Джон мають все або
нічого в цих стосунках.

Якщо Ненсі захоче відключитись,

то буде переживати:

чи не пропускаю я чогось важливого?

Проблема розв'язується
за допомогою дизайну.

Знову уявімо Ненсі ліворуч,

а Джона праворуч.

Джон згадує: 
«Я повинен відправити Ненсі документ».

Тільки цього разу

Ненсі може зазначити, що вона зайнята.

Вона перетягує повзунок і відзначає:

«Не відволікати 30 хвилин».

і.. бам - вона зосереджена.

Тепер, якщо Джон захоче їй написати,

він може позбутися цієї думки.

У нього є потреба, є думка,

яку треба висловити, поки він не забув.

Тільки цього разу

повідомлення затримується,
і Ненсі залишається зосередженою,

а Джон може викинути думку з голови.

Але це працює при дотриманні
наступного правила:

якщо Ненсі потрібно знати
про щось дійсно важливе,

Джон може її перервати.

Але замість випадкових
і несвідомих переривань,

тепер ми перериваємо свідомо.

Отже, ми зробили дві справи:

Ми надали Ненсі і Джону
нові можливості вибору.

Є ще й друге, ледь вловиме,
що ми робимо тут теж.

Ми змінюємо орієнтири.

Замість завдання для чату:

«Створимо дизайн 
для простого відправлення повідомлень» --

таке завдання

повинне полегшити
відправлення повідомлень -

ми ставимо іншу, важливішу й кориснішу:

«Створимо високоякісний зв'язок

у стосунках між двома людьми».

Ми вдосконалили свою задачу.

Чи справді це важливо для дизайнерів?

Чи хочемо ми обговорювати
найважливіші, найкорисніші завдання?

Що ж, я розповім вам одну історію.

Трохи більше року тому

я допомагав організовувати зустріч

між провідними ІТ-дизайнерами
і Тхіть Нят Ханом.

Тхіть Нят Хан є міжнародним представником
усвідомленої медитації.

Це була приголомшлива зустріч.

Уявіть кімнату,

в якій з одного боку
сидить група айтішників,

а з іншого -

група бритоголових буддійських ченців
в довгих коричневих вбраннях.

А питання були про
найглибші людські цінності:

як будуть виглядати технології,

коли йдеться про найважливіші питання

і ключові людські цінності?

У бесіді особлива увага приділялася тому,

які це можуть бути цінності.

У розмові він пожартував,

що, якби замість перевірки орфографії

була б перевірка співчуття,

тобто, можна було б виділити слово,
яке виявиться занадто різким,

різким на думку інших.

Чи обговорюються такого типу питання
в реальному світі,

крім обговорень на зборах?

Звичайно, обговорюються.

Один з моїх улюблених прикладів -
Couchsurfing.

Якщо Ви не знаєте,
Couchsurfing - це сайт,

який об'єднує людей,
які шукають житло для ночівлі,

де є вільне ліжко,
і тих, хто його пропонує.

Це чудовий сервіс.

Яке було б дизайнерське завдання?

Що б Ви розробляли,
працюючи в Couchsurfing?

Ви подумаєте - пошук гостей і господарів.

Так?

Дуже хороше завдання.

Але воно схоже на завдання
з текстовими повідомленнями,

які ми просто хочемо доставити.

Що ж буде важливіше і цінніше?

Вони поставили перед собою завдання

створити позитивний досвід
і довгострокові відносини

між людьми,
які ніколи не зустрічалися раніше.

І найцікавіше відбулося в 2007 році:

тоді знайшли спосіб оцінки,

який є неймовірним.

Розповім, як це працює.

Кожне дизайнерське завдання

повинне мати
відповідну систему оцінки,

яка показуватиме,
як Ви працюєте.

Це спосіб
вимірювання успіху.

Ось що вони зробили:

ви берете двох людей, які зустрілися,

і кількість днів,
які вони провели разом.

Потім з цих днів
оцінюєте кількість годин:

скільки годин ці люди провели разом?

Після спільного проведення часу

їх запитують:

Як добре Ви провели час?

Можливо, у вас є хороший досвід
з цією людиною, з якою Ви зустрілися?

І від тих позитивних годин віднімають

кількість часу, 
що люди провели на сайті,

тому що це ціна людського життя.

Чому саме так оцінюється успіх?

Час, що залишився,

вони називають «чистим часом спілкування»

або просто
«добре проведеним часом».

Якби не було «чистих» годин,
Couchsurfing би не існував.

Уявіть, як натхненно було б
приходити на роботу кожен день

і вимірювати свій успіх

за тим, скільки ви створили

чистих годин

в житті інших людей -

позитивних годин.

Цих годин не було б

без вашої щоденної роботи.

Чи можете Ви собі уявити, що
всі у світі працюють за таким принципом?

Уявіть соціальну мережу.

Наприклад, Ви любите готувати.

Успіх вимірювався б у кількості
організованих вечірніх уроків

і кулінарних статей,
які Ви прочитали з задоволенням,

і вирахувати з тих статей,
які вам не сподобались.

або часу, витраченого на їх прокрутку.

Уявіть професійну соціальну мережу,

яка міряє успіх
не кількістю нових контактів

або відправлених повідомлень,

а кількістю запрошень на роботу,
які отримала людина,

і які б її зацікавили.

Але за мінусом часу,
витраченого людьми на сайті.

Або уявіть служби знайомств,

на зразок Tinder чи щось таке,

де замість визначення кількості
проведень вліво і вправо -

так вони вимірюють успіх зараз -

він буде вимірюватися
створеними глибокими,

романтичними і повноцінними стосунками.

Якими б вони не були.

Але чи можете Ви уявити, що всі у світі
працюють за таким принципом,

що допомагає вам
проводити час з користю?

Для цього вам знадобляться нові методи

тому що ви, мабуть, думаєте,

що сьогодні економіка інтернету

і економіка в цілому

вимірюється

витраченим часом.

Більше користувачів -

більша активність -

більше витрачено часу -

саме так визначається успіх.

Але ми вже розв'язали цю проблему.

А саме появою
органічних продуктів,

коли ми сказали,
що оцінювати треба по-іншому.

Ми сказали, що це інший тип продуктів.

І не варто порівнювати їх за ціною;

це інша категорія.

Ми вирішили її з Leed Certification,

коли сказали, що це інший тип будівель,

що дотримується інших цінностей
екологічної сталості.

Що, як ми зробимо щось
схоже з технологіями?

Що, як ми вже маємо щось,
чия мета і завдання -

допомога у створенні чистого позитивного
внеску в людське життя?

І що, як ми могли б оцінювати по-іншому,

і це насправді спрацює?

Уявіть, що Ви по-іншому оцінюєте
додатки в App Store.

Уявіть,
що ваші браузери допомагають знайти

такі дизайнерські продукти.

Чи можете Ви собі уявити, як цікаво буде
створювати цей світ і жити в ньому?

Сьогодні ми можемо створити такий світ.

Керівники компаній, 
все, що вам потрібно зробити -

це лише встановити нові критерії,

які будуть показником чистого позитивного 
внеску в людське життя,

і відверто про це говорити.

Можливо, у вас спочатку не вийде.

Але просто почніть про це говорити.

Дизайнери, Ви можете переглянути
оцінку успіху і перевизначити дизайн.

Мабуть, Ви маєте більше влади,
ніж інші люди в організації,

Ви можете створити рішення,
з якими всі ми будемо жити.

На зразок медицини,

де є клятва Гіппократа

для усвідомлення своєї відповідальності
і найвищої цінності

у лікування пацієнтів.

Що, якби дизайнери
давали подібну клятву,

обіцяючи застосовувати

цей новий підхід при розробках?

І користувачі

мають право вимагати технології,
які працюють за таким принципом.

Так, це може звучати складно.

Але в McDonalds не було салатів,
поки не було споживчого попиту.

У Wall-Mart не було органічних продуктів,
поки не було споживчого попиту.

Ми повинні вимагати новий вид технологій,

і ми можемо це зробити.

І робити це -

означало б перейти від світу,
орієнтованого

виключно на витрату часу,

до світу, орієнтованого
на корисне проведення часу.

Я хочу жити в такому світі

і хочу, щоб про це почали говорити.

Тож почнемо розмову сьогодні.

Дякую.

(Оплески)