Керрі Мей Вімз "Блукання"

Я вважаю, що архітектура

за своєю суттю

та її структура

великою мірою зображає владу.

Якщо розглядати Рим,

де я проживала декілька років тому,

тут ви відчуваєте

могуність держави

у відношенні до підвладних держав.

До підвладних держав

та до простого люду загалом.

Ви завжди усвідомлюєте, що ви мізерні

у порівнянні з цією велетенською спорудою,

спорудою влади.

Яке ставлення цієї влади до вас?

І яке ваше ставлення до влади?

І як ви протистоятимете їй?

І як ви спробуєте

змусити когось відчути її?

Ось ви підповзаєте до церкви.

[Сміх]

І тоді я подумала:

можливо, якщо використати 
мою власну шкіру,

у ряді показів

тоді я б змогла використати тіло

як засіб приведення глядача
до цих просторів

усвідомивши їх

та кидаючи їм виклик.

Кидаючи їм виклик

і називаючи їх тим, чим вони є

Вони, звісно, монументальні,

і вони прекрасні

і будівлі незвичайні.

Але мене не спантеличує те, 
що вони повинні означати

і те, що вони повинні робити.

Можливо, більшість людей також 
частково обізнані з ними.

Вони приймають їх,

та наче скорюються їм.

А я, безумовно, більш зацікавлена
у протистоянні їм

Навіть тоді, коли я переконана,
що вони по-своєму величні.