Керрі Мей Вімз "Блукання"
Я вважаю, що архітектура
за своєю суттю
та її структура
великою мірою зображає владу.
Якщо розглядати Рим,
де я проживала декілька років тому,
тут ви відчуваєте
могуність держави
у відношенні до підвладних держав.
До підвладних держав
та до простого люду загалом.
Ви завжди усвідомлюєте, що ви мізерні
у порівнянні з цією велетенською спорудою,
спорудою влади.
Яке ставлення цієї влади до вас?
І яке ваше ставлення до влади?
І як ви протистоятимете їй?
І як ви спробуєте
змусити когось відчути її?
Ось ви підповзаєте до церкви.
[Сміх]
І тоді я подумала:
можливо, якщо використати
мою власну шкіру,
у ряді показів
тоді я б змогла використати тіло
як засіб приведення глядача
до цих просторів
усвідомивши їх
та кидаючи їм виклик.
Кидаючи їм виклик
і називаючи їх тим, чим вони є
Вони, звісно, монументальні,
і вони прекрасні
і будівлі незвичайні.
Але мене не спантеличує те,
що вони повинні означати
і те, що вони повинні робити.
Можливо, більшість людей також
частково обізнані з ними.
Вони приймають їх,
та наче скорюються їм.
А я, безумовно, більш зацікавлена
у протистоянні їм
Навіть тоді, коли я переконана,
що вони по-своєму величні.