1
00:00:00,000 --> 00:00:03,000
Якщо я матиму доньку,

2
00:00:03,000 --> 00:00:05,000
замість "Мам",

3
00:00:05,000 --> 00:00:08,000
вона зватиме мене "Точка Б",

4
00:00:08,000 --> 00:00:11,000
тому що відтак вона знатиме - що б не трапилося,

5
00:00:11,000 --> 00:00:14,000
принаймні, вона завжди зможе знайти свій шлях до мене.

6
00:00:14,000 --> 00:00:17,000
І я збираюся намалювати сонячні системи на звороті її долонь,

7
00:00:17,000 --> 00:00:20,000
так, щоб вона мусила вивчити цілий Всесвіт

8
00:00:20,000 --> 00:00:23,000
перш, ніж вона зможе сказати: "О, я знаю це, як свої п'ять пальців".

9
00:00:23,000 --> 00:00:25,000
І вона вивчить,

10
00:00:25,000 --> 00:00:28,000
що це життя боляче битиме в обличчя,

11
00:00:28,000 --> 00:00:31,000
чекаючи, доки ти підведешся - тільки щоб штурхнути тебе в живіт.

12
00:00:31,000 --> 00:00:33,000
Але вибити з тебе подих

13
00:00:33,000 --> 00:00:35,000
- це єдиний спосіб нагадати твоїм легеням,

14
00:00:35,000 --> 00:00:37,000
як сильно їм подобається смак повітря.

15
00:00:37,000 --> 00:00:39,000
Існує такий біль,

16
00:00:39,000 --> 00:00:41,000
який не можна зцілити перев`язками чи поезією.

17
00:00:41,000 --> 00:00:43,000
Тож вперше, коли вона усвідомить,

18
00:00:43,000 --> 00:00:45,000
що Диво-Жінка не прийде,

19
00:00:45,000 --> 00:00:47,000
я переконаюсь, що вона знає,

20
00:00:47,000 --> 00:00:49,000
що не мусить вдягти цей плащ сама.

21
00:00:49,000 --> 00:00:51,000
Тому, що незалежно від того, наскільки широко ти розчепіриш свої пальці,

22
00:00:51,000 --> 00:00:53,000
твої руки завжди будуть замалі

23
00:00:53,000 --> 00:00:55,000
щоб охопити весь біль, що ти хочеш загоїти.

24
00:00:55,000 --> 00:00:57,000
- Повір, я намагалася.

25
00:00:57,000 --> 00:00:59,000
"І, дитятко", скажу я їй,

26
00:00:59,000 --> 00:01:01,000
- не тримай свій ніс ось так по вітру

27
00:01:01,000 --> 00:01:03,000
- я знаю, цей трюк, я робила так мільйон разів.

28
00:01:03,000 --> 00:01:05,000
Ти просто винюхуєш дим,

29
00:01:05,000 --> 00:01:08,000
щоб прослідкувати його аж до палаючого будинку,

30
00:01:08,000 --> 00:01:10,000
й знайти хлопчика, що втратив все у вогні,

31
00:01:10,000 --> 00:01:12,000
щоб побачити, чи ти зможеш його врятувати.

32
00:01:12,000 --> 00:01:16,000
Або ж, передусім - щоб знайти хлопчика, що запалив пожежу,

33
00:01:16,000 --> 00:01:18,000
щоб побачити, чи ти можеш змінити його ".

34
00:01:18,000 --> 00:01:20,000
Але я знаю, що вона все одно буде,

35
00:01:20,000 --> 00:01:22,000
тож натомість я завжди триматиму посилений запас

36
00:01:22,000 --> 00:01:24,000
шоколаду та дощових черевиків поруч,

37
00:01:24,000 --> 00:01:27,000
тому що немає такого розбитого серця, що не може виправити шоколад.

38
00:01:28,000 --> 00:01:30,000
- Добре, є певні, що шоколад виправити не може.

39
00:01:30,000 --> 00:01:32,000
Але це те, для чого потрібні гумаки.

40
00:01:32,000 --> 00:01:36,000
Тому, що дощ змиє все, якщо ти дозволиш.

41
00:01:36,000 --> 00:01:38,000
Я хочу, щоб вона дивилася на світ

42
00:01:38,000 --> 00:01:40,000
через прозоре дно субмарини,

43
00:01:40,000 --> 00:01:42,000
роздивлялася крізь мікроскоп

44
00:01:42,000 --> 00:01:44,000
галактики, що існують

45
00:01:44,000 --> 00:01:46,000
на самому вістрі людського розуму,

46
00:01:46,000 --> 00:01:48,000
бо так моя мама навчила мене.

47
00:01:48,000 --> 00:01:50,000
Що будуть дні, як цей.

48
00:01:50,000 --> 00:01:53,000
♫ Ще будуть дні як цей, казала моя мама. ♫

49
00:01:53,000 --> 00:01:55,000
Коли ти відкриєш свої руки, щоб впіймати

50
00:01:55,000 --> 00:01:57,000
та закінчиш самими пухирями й синцями,

51
00:01:57,000 --> 00:02:00,000
коли ти вийдеш з телефонної будки, намагаючись злетіти

52
00:02:00,000 --> 00:02:02,000
і ті самі люди, яких ти хочеш вберегти

53
00:02:02,000 --> 00:02:04,000
- вони ж стоятимуть на твоєму плащі;

54
00:02:04,000 --> 00:02:06,000
коли твої черевики наллються дощем,

55
00:02:06,000 --> 00:02:08,000
і ти будеш по коліна в розчаруванні.

56
00:02:08,000 --> 00:02:11,000
- То будуть саме ті дні, коли ти матимеш найбільше підстав сказати "Дякую".

57
00:02:11,000 --> 00:02:13,000
Тому що немає нічого красивішого

58
00:02:13,000 --> 00:02:16,000
ніж те, як океан відмовляється припинити цілувати берег,

59
00:02:16,000 --> 00:02:19,000
байдуже скільки разів його відкинуто й змито.

60
00:02:19,000 --> 00:02:22,000
Ти додаси вітру у свою привітність, втратиш трохи з неї.

61
00:02:22,000 --> 00:02:24,000
Ти вкладеш зорі

62
00:02:24,000 --> 00:02:26,000
у свої нові й нові спроби.

63
00:02:26,000 --> 00:02:29,000
І не важливо, скільки мін вибухатиме щохвилини,

64
00:02:29,000 --> 00:02:31,000
- переконайся, що помічаєш

65
00:02:31,000 --> 00:02:33,000
осередки краси у цьому кумедному місці під назвою життя.

66
00:02:33,000 --> 00:02:36,000
І - так, за шкалою від одного - до віри в усе підряд,

67
00:02:36,000 --> 00:02:38,000
я таки до біса наївна.

68
00:02:38,000 --> 00:02:41,000
Але я хочу, щоб вона знала, що цей світ зроблений з цукру.

69
00:02:41,000 --> 00:02:43,000
Він може розсипатись так легко,

70
00:02:43,000 --> 00:02:46,000
але не бійся висолопити язика і скуштувати його.

71
00:02:46,000 --> 00:02:49,000
"Крихітко", скажу я їй: "Пам'ятай, що твоя мама - воїн,

72
00:02:49,000 --> 00:02:51,000
а твій татусь - воїн,

73
00:02:51,000 --> 00:02:53,000
а ти - дівча з маленькими рученятами і великими очима,

74
00:02:53,000 --> 00:02:55,000
що завжди вимагатиме більше. "

75
00:02:55,000 --> 00:02:57,000
Пам'ятай, що хороші речі стаються по три

76
00:02:57,000 --> 00:02:59,000
- так само й погані речі.

77
00:02:59,000 --> 00:03:01,000
І завжди перепроси, коли вчинила щось погане.

78
00:03:01,000 --> 00:03:03,000
Але не смій вибачатись,

79
00:03:03,000 --> 00:03:06,000
за те, що твої очі відмовляються втрачати свій блиск.

80
00:03:06,000 --> 00:03:09,000
Твій голос малий, але ніколи не припиняй співати.

81
00:03:09,000 --> 00:03:11,000
І коли тобі завдадуть страждань,

82
00:03:11,000 --> 00:03:14,000
коли підіпхнуть ворожість та ненависть в щілину під твоїми дверима

83
00:03:14,000 --> 00:03:16,000
і коли тобі пропонуватимуть агітки

84
00:03:16,000 --> 00:03:18,000
на роздоріжжі цинізму і поразки,

85
00:03:18,000 --> 00:03:23,000
- скажи їм, що їм справді доведеться мати справу з твоєю мамою.

86
00:03:24,000 --> 00:03:28,000
Дякую. Дякую.

87
00:03:28,000 --> 00:03:30,000
(Оплески)

88
00:03:30,000 --> 00:03:32,000
Дякую!

89
00:03:32,000 --> 00:03:35,000
(Оплески)

90
00:03:35,000 --> 00:03:37,000
Спасибі.

91
00:03:37,000 --> 00:03:39,000
(Оплески)

92
00:03:39,000 --> 00:03:41,000
Дякую!

93
00:03:41,000 --> 00:03:45,000
(Оплески)

94
00:03:45,000 --> 00:03:48,000
Гаразд, отже я хочу, щоб ви зупинились на мить,

95
00:03:48,000 --> 00:03:50,000
і я хочу, щоб ви подумали про три речі

96
00:03:50,000 --> 00:03:52,000
що ви вважаєте правдою.

97
00:03:52,000 --> 00:03:54,000
Вони можуть стосуватись чого забажаєте -

98
00:03:54,000 --> 00:03:56,000
технологій, розваг, дизайну,

99
00:03:56,000 --> 00:03:58,000
вашої родини, того, чим ви поснідали.

100
00:03:58,000 --> 00:04:01,000
Єдине правило - не думати надто натужно.

101
00:04:01,000 --> 00:04:03,000
Отже, готові? Почали.

102
00:04:09,000 --> 00:04:11,000
Добре.

103
00:04:11,000 --> 00:04:13,000
Тож - ось три речі, які, я переконана - є правдою:

104
00:04:13,000 --> 00:04:15,000
Я знаю, що Жан-Люк Годар був правий,

105
00:04:15,000 --> 00:04:17,000
кажучи , що "Гарна історія

106
00:04:17,000 --> 00:04:19,000
має початок, середину і кінець,

107
00:04:19,000 --> 00:04:22,000
хоча і не обов'язково саме в такому порядку. "

108
00:04:22,000 --> 00:04:25,000
Я знаю, що я неймовірно схвильована і захоплена бути тут,

109
00:04:25,000 --> 00:04:27,000
що значно погіршує мою здатність триматись круто.

110
00:04:27,000 --> 00:04:29,000
(Сміх)

111
00:04:29,000 --> 00:04:31,000
І я знаю,

112
00:04:31,000 --> 00:04:33,000
що я прочекала весь тиждень, щоб розповісти цей жарт.

113
00:04:33,000 --> 00:04:35,000
(Сміх)

114
00:04:35,000 --> 00:04:38,000
Чому опудало запросили на TED?

115
00:04:38,000 --> 00:04:41,000
- Тому що воно стояло ззовні / вирізнялося (гра слів) на своєму полі.

116
00:04:41,000 --> 00:04:44,000
(Сміх)

117
00:04:44,000 --> 00:04:47,000
- Вибачте.

118
00:04:47,000 --> 00:04:50,000
Отже, ці три речі, які я переконана - є правдою.

119
00:04:50,000 --> 00:04:53,000
Але є безліч речей, з розумінням яких я маю труднощі.

120
00:04:53,000 --> 00:04:57,000
Тож, я пишу вірші, щоб збагнути речі.

121
00:04:57,000 --> 00:04:59,000
Іноді я знаю єдиний спосіб, щоб пройти через щось -

122
00:04:59,000 --> 00:05:01,000
- написавши вірша.

123
00:05:01,000 --> 00:05:03,000
І часом я дістаюся кінця вірша

124
00:05:03,000 --> 00:05:05,000
і озираюся, і тоді: - "Овва, ось це все до чого."

125
00:05:05,000 --> 00:05:07,000
А іноді вірш закінчується

126
00:05:07,000 --> 00:05:09,000
і не вирішує нічогісінько,

127
00:05:09,000 --> 00:05:11,000
але принаймні з цього я маю новий вірш.

128
00:05:11,000 --> 00:05:14,000
Усна поетика - це мистецтво поетичної вистави.

129
00:05:14,000 --> 00:05:16,000
Я кажу людям, що це є творенням такої поезії

130
00:05:16,000 --> 00:05:18,000
що просто не хоче лишитись на папері

131
00:05:18,000 --> 00:05:21,000
- в ній є щось, що вимагає бути висловленим вголос і почутим,

132
00:05:21,000 --> 00:05:23,000
чи побаченим на власні очі.

133
00:05:23,000 --> 00:05:25,000
Коли я була в дев`ятому класі,

134
00:05:25,000 --> 00:05:29,000
Я була живою електромережею нервових гормонів.

135
00:05:29,000 --> 00:05:31,000
І я була недорозвиненою

136
00:05:31,000 --> 00:05:33,000
і надмірно збудливою.

137
00:05:33,000 --> 00:05:35,000
І, незважаючи на страх

138
00:05:35,000 --> 00:05:37,000
перебувати будь-коли під пильною увагою надто довго,

139
00:05:37,000 --> 00:05:40,000
я була зачарована ідеєю розмовної поезії.

140
00:05:40,000 --> 00:05:43,000
Я відчувала, що два мої таємні закохання - поезія та театр

141
00:05:43,000 --> 00:05:46,000
зійшлися, народили маля,

142
00:05:46,000 --> 00:05:48,000
маля, що я мала пізнати.

143
00:05:48,000 --> 00:05:50,000
Тож я вирішила спробувати.

144
00:05:50,000 --> 00:05:52,000
Мій перший розмовний вірш,

145
00:05:52,000 --> 00:05:56,000
нафаршований всією мудрістю 14-річної,

146
00:05:56,000 --> 00:05:58,000
був про несправедливість

147
00:05:58,000 --> 00:06:00,000
коли тебе сприймають нежіночною.

148
00:06:00,000 --> 00:06:02,000
Вірш був дуже обуреним,

149
00:06:02,000 --> 00:06:04,000
і загалом - перебільшеним,

150
00:06:04,000 --> 00:06:07,000
але єдиний розмовний вірш, що я бачила до того часу

151
00:06:07,000 --> 00:06:09,000
і був здебільшого обуреним,

152
00:06:09,000 --> 00:06:11,000
тож я подумала, що це те, що від мене очікували.

153
00:06:11,000 --> 00:06:13,000
Коли вперше я виступила,

154
00:06:13,000 --> 00:06:16,000
аудиторія підлітків гула та викрикувала своє співчуття,

155
00:06:16,000 --> 00:06:19,000
і коли я зійшла зі сцени - мене трусило.

156
00:06:19,000 --> 00:06:21,000
Я відчула цей дотик до мого плеча,

157
00:06:21,000 --> 00:06:23,000
і я обернулася, щоб побачити

158
00:06:23,000 --> 00:06:25,000
цю гігантську дівчину в сорочці-балахоні, що вийшла з натовпу.

159
00:06:25,000 --> 00:06:27,000
Вона була зростом може вісім футів

160
00:06:27,000 --> 00:06:29,000
і видавалося що вона могла побити мене однією лівою,

161
00:06:29,000 --> 00:06:31,000
але натомість вона лише кивнула мені

162
00:06:31,000 --> 00:06:34,000
і сказала: "Гей, я дійсно відчувала це. Дякую."

163
00:06:34,000 --> 00:06:36,000
І вдарила блискавка.

164
00:06:36,000 --> 00:06:38,000
Я бувла вражена.

165
00:06:38,000 --> 00:06:41,000
Я розвідала цей бар на Нижньому Іст-Сайді Манхеттена

166
00:06:41,000 --> 00:06:44,000
, що проводив щотижневі відкріти поетичні виступи,

167
00:06:44,000 --> 00:06:47,000
і мої здивовані, але підтримуючі батьки відвели мене

168
00:06:47,000 --> 00:06:50,000
просякнутись кожною унцією сказаного, що я могла.

169
00:06:50,000 --> 00:06:53,000
Я була наймолодшою, меншою принаймні на десятиліття,

170
00:06:53,000 --> 00:06:56,000
але чомусь поети Bowery Poetry Club

171
00:06:56,000 --> 00:06:59,000
, не здавались стурбованими, 14-річним дівчам, що там вешталось -

172
00:06:59,000 --> 00:07:01,000
направду, вони прийняли мене.

173
00:07:01,000 --> 00:07:03,000
І саме тут, слухаючи цих поетів, що ділилися своїми історіями

174
00:07:03,000 --> 00:07:06,000
- я дізнався, що розмовна поезія не мусить бути обуреною,

175
00:07:06,000 --> 00:07:09,000
вона може бути смішною чи болісною

176
00:07:09,000 --> 00:07:11,000
або серйозною, або дурнуватою.

177
00:07:11,000 --> 00:07:14,000
Bowery Poetry Club став моєю класною кімнатою і моєю домівкою.

178
00:07:14,000 --> 00:07:16,000
І поети, що виступали

179
00:07:16,000 --> 00:07:18,000
заохочували мене поділитись також і моїми історіями.

180
00:07:18,000 --> 00:07:20,000
Не зважаючи на той факт, що мені було 14 -

181
00:07:20,000 --> 00:07:23,000
вони казали мені: "Напиши про те, як бути 14-річною".

182
00:07:23,000 --> 00:07:25,000
Так я і зробила, і стояла вражена щотижня

183
00:07:25,000 --> 00:07:28,000
коли ці блискучі, дорослі поети

184
00:07:28,000 --> 00:07:30,000
сміялася зі мною і стогнали від співчуття

185
00:07:30,000 --> 00:07:33,000
і плескали, і казали мені: - "Гей, я дійсно відчував це теж".

186
00:07:34,000 --> 00:07:37,000
Тепер я можу розділити свою подорож розмовним жанром

187
00:07:37,000 --> 00:07:39,000
на три етапи.

188
00:07:39,000 --> 00:07:41,000
Першии кроком був момент, коли я сказала:

189
00:07:41,000 --> 00:07:43,000
"Я можу. Я можу це зробити".

190
00:07:43,000 --> 00:07:45,000
І це було завдяки дівчині в балахоні.

191
00:07:45,000 --> 00:07:47,000
Кроком другий був момент, коли я сказла:

192
00:07:47,000 --> 00:07:49,000
"Я буду. Я буду продовжувати.

193
00:07:49,000 --> 00:07:52,000
Я люблю розмовну поезію. Я буду повертатися тиждень за тижнем ".

194
00:07:52,000 --> 00:07:54,000
А третій етап розпочався

195
00:07:54,000 --> 00:07:56,000
коли я зрозуміла, що я не мушу писати буремні вірші,

196
00:07:56,000 --> 00:07:58,000
якщо це не те, чим я була.

197
00:07:58,000 --> 00:08:00,000
Були речі, що були властиві мені,

198
00:08:00,000 --> 00:08:03,000
і чим більше я зосереджувалася на тих речах,

199
00:08:03,000 --> 00:08:05,000
тим дивнішою ставала моя поезія,

200
00:08:05,000 --> 00:08:07,000
але тим більше вона відчувалася як моя.

201
00:08:07,000 --> 00:08:10,000
Це не просто приказка "пиши те, що знаєш",

202
00:08:10,000 --> 00:08:13,000
- йдеться про зібрання всього знання та досвіду

203
00:08:13,000 --> 00:08:15,000
що ти одержала аж до зараз,

204
00:08:15,000 --> 00:08:18,000
щоб допомогти тобі порнути в речі, яких ти не знаєш.

205
00:08:18,000 --> 00:08:20,000
Я використовую поезію, щоб розібратись з тим, чого я не розумію,

206
00:08:20,000 --> 00:08:22,000
але я повстаю перед кожним новим віршем

207
00:08:22,000 --> 00:08:24,000
з рюкзаком, сповненим

208
00:08:24,000 --> 00:08:26,000
звідусіль де я вже була.

209
00:08:26,000 --> 00:08:29,000
Коли я потрапила в університет, я зустріла товариша поета

210
00:08:29,000 --> 00:08:32,000
що розділяв мою віру в магію розмовної поезії.

211
00:08:32,000 --> 00:08:34,000
І насправді, Філ Кей і я

212
00:08:34,000 --> 00:08:37,000
випадково ділимо також однакове прізвище.

213
00:08:37,000 --> 00:08:40,000
Коли я навчалася в середній школі я створила проект V.O.I.C.E.

214
00:08:40,000 --> 00:08:43,000
як спосіб заохотити моїх друзів створювати розмовну поезію зі мною.

215
00:08:43,000 --> 00:08:46,000
Але Філ і я вирішили перевинайти проект V.O.I.C.E. -

216
00:08:46,000 --> 00:08:48,000
цього разу змінивши його місію

217
00:08:48,000 --> 00:08:51,000
до використання розмовної поезії як способу розважити,

218
00:08:51,000 --> 00:08:53,000
просвітити та надхнути.

219
00:08:53,000 --> 00:08:55,000
Ми лишалися студентами денної форми навчання, але споміж того - ми подорожували,

220
00:08:55,000 --> 00:08:57,000
виступаючи та викладаючи

221
00:08:57,000 --> 00:09:00,000
аудиторії від дев'ятирічних і до кандидатів в МЗС ,

222
00:09:00,000 --> 00:09:03,000
від Каліфорнії до штату Індіана, до Індії

223
00:09:03,000 --> 00:09:06,000
до державної середньої школи, просто вгору по вулиці від університетського кампусу.

224
00:09:06,000 --> 00:09:08,000
І ми бачили, знову і знову

225
00:09:08,000 --> 00:09:10,000
яким чином розмовна поезія

226
00:09:10,000 --> 00:09:12,000
трощить, відкриває замки.

227
00:09:12,000 --> 00:09:14,000
Але, виявляється, іноді,

228
00:09:14,000 --> 00:09:16,000
поезія може бути по-справжньому лякаючою.

229
00:09:16,000 --> 00:09:18,000
Виявляється, іноді,

230
00:09:18,000 --> 00:09:21,000
що ти маєш заманити підлітків до розмовної поезії.

231
00:09:21,000 --> 00:09:24,000
Тож я вийшла з перекліками. Кожен може скласти перелік.

232
00:09:24,000 --> 00:09:26,000
І перший перелік, що я доручаю

233
00:09:26,000 --> 00:09:29,000
це "10 речей, які, я переконана, є правдою".

234
00:09:29,000 --> 00:09:32,000
І ось що відбувається, і ось те, що ви також виявили-б

235
00:09:32,000 --> 00:09:34,000
якби ми всі почали ділитися нашим переліками вголос.

236
00:09:34,000 --> 00:09:36,000
У певний момент, ви усвідомлюєте,

237
00:09:36,000 --> 00:09:39,000
що хтось має точно те саме,

238
00:09:39,000 --> 00:09:41,000
або дуже подібне,

239
00:09:41,000 --> 00:09:43,000
до чогось у вашому переліку.

240
00:09:43,000 --> 00:09:45,000
І тоді хтось інший

241
00:09:45,000 --> 00:09:48,000
має щось повністю протилежне вашому.

242
00:09:48,000 --> 00:09:51,000
По-третє, хтось має щось, про що ви ніколи навіть не чули досі.

243
00:09:51,000 --> 00:09:54,000
І по-четверте, хтось має щось, про що ви гадали - знаєте все,

244
00:09:54,000 --> 00:09:57,000
але вони пропонують новий кут сприйняття цього.

245
00:09:57,000 --> 00:10:00,000
І я кажу людям, що це те місце, звідки розпочинаються величні історії -

246
00:10:00,000 --> 00:10:02,000
ці чотири перетини

247
00:10:02,000 --> 00:10:04,000
того, чим ви захоплені

248
00:10:04,000 --> 00:10:06,000
і те, в що, можливо вкладаються інші.

249
00:10:06,000 --> 00:10:09,000
І більшість людей відповідають дуже добре на цю вправу.

250
00:10:09,000 --> 00:10:12,000
Але одна з моїх студенток, першокурсниця на ім`я Шарлотта,

251
00:10:12,000 --> 00:10:14,000
не була переконана.

252
00:10:14,000 --> 00:10:17,000
Шарлотта була дуже здібною в складанні переліків, але вона відмовлялася писати буль-які вірші.

253
00:10:17,000 --> 00:10:20,000
"Місс", вона б сказала: "Я просто не цікава.

254
00:10:20,000 --> 00:10:23,000
Я не маю нічого цікавого, щоб висловити. "

255
00:10:23,000 --> 00:10:25,000
Тож я призначала їй перелік за переліком,

256
00:10:25,000 --> 00:10:27,000
і одного дня я доручила їй перелік

257
00:10:27,000 --> 00:10:29,000
"10 речей, які я мусила-б вивчити до тепер."

258
00:10:29,000 --> 00:10:31,000
Номером три в переліку Шарлотти було,

259
00:10:31,000 --> 00:10:33,000
"Я повинна була-б тричі навчитись не западати на хлопців

260
00:10:33,000 --> 00:10:35,000
в моєму віці ".

261
00:10:35,000 --> 00:10:37,000
Я запитала її, що це означає,

262
00:10:37,000 --> 00:10:39,000
І вона сказала: "Місс, це ніби довга історія."

263
00:10:39,000 --> 00:10:42,000
І я сказав: "Шарлотто, це звучить доволі цікаво для мене."

264
00:10:42,000 --> 00:10:44,000
І так вона написала свій перший вірш,

265
00:10:44,000 --> 00:10:47,000
любовний вірш, відмінний від будь-якого, що я колись чула раніше.

266
00:10:47,000 --> 00:10:50,000
І вірш починався,

267
00:10:50,000 --> 00:10:52,000
"Андерсон Купер - шикарний мужчина".

268
00:10:52,000 --> 00:10:54,000
(Сміх)

269
00:10:54,000 --> 00:10:56,000
"Ви бачили його на шоу 60 Minutes,

270
00:10:56,000 --> 00:10:58,000
змагаючись з Майклом Фелпсом в басейні -

271
00:10:58,000 --> 00:11:00,000
не прикритого нічим окрім плавок -

272
00:11:00,000 --> 00:11:02,000
поринаючим у воду, сповненим рішучості перемогти цього чемпіона за плавання?

273
00:11:02,000 --> 00:11:05,000
Після зманання, він відкинув мокре, хмарково-біле волосся

274
00:11:05,000 --> 00:11:07,000
і сказав: "Ти бог".

275
00:11:07,000 --> 00:11:09,000
Ні, Андерсон, ти - бог. "

276
00:11:09,000 --> 00:11:11,000
(Сміх)

277
00:11:11,000 --> 00:11:15,000
(Оплески)

278
00:11:15,000 --> 00:11:18,000
Тепер я знаю, що правило номер один, щоб бути крутою

279
00:11:18,000 --> 00:11:20,000
це здаватися байдужою,

280
00:11:20,000 --> 00:11:23,000
ніколи не визнавати, що будь-що лякає тебе

281
00:11:23,000 --> 00:11:25,000
вражає або хвилює.

282
00:11:25,000 --> 00:11:27,000
Хтось якось сказав мені:

283
00:11:27,000 --> 00:11:29,000
це наче ось так так прогулюватись життям.

284
00:11:29,000 --> 00:11:31,000
Ти захищаєш себе

285
00:11:31,000 --> 00:11:34,000
від усіх несподіваних страждань чи болю, що можуть трапитись.

286
00:11:34,000 --> 00:11:36,000
Але я намагаюся йти по життю ось так.

287
00:11:36,000 --> 00:11:39,000
І так, це означає нахапатись всіх цих стражданнь і болю,

288
00:11:39,000 --> 00:11:42,000
але це також означає, що, коли красиві, дивовижні речі

289
00:11:42,000 --> 00:11:44,000
просто падають з неба,

290
00:11:44,000 --> 00:11:46,000
я готова, зловити і їх.

291
00:11:46,000 --> 00:11:48,000
Я використовую розмовну поезію, щоб допомогти моїм студентам

292
00:11:48,000 --> 00:11:50,000
знову відкрити для себе чудо,

293
00:11:50,000 --> 00:11:53,000
боротися зі своїми інстинктами бути спокійним і байдужим

294
00:11:53,000 --> 00:11:56,000
і, натомість, сповідувати активне занурення в усе, що відбувається довкола них,

295
00:11:56,000 --> 00:11:59,000
, щоб вони могли інтерпретувати це, і створювати щось з цього.

296
00:11:59,000 --> 00:12:01,000
Не те, щоб я думала, що розмовна поезія

297
00:12:01,000 --> 00:12:03,000
є ідеальною формою мистецтва.

298
00:12:03,000 --> 00:12:06,000
Я завжди намагаюся знайти найліпший спосіб розповісти, кожну історію.

299
00:12:06,000 --> 00:12:09,000
Я пишу мюзикли, я роблю короткометражні фільми, поруч з моїми віршами.

300
00:12:09,000 --> 00:12:11,000
Але я викладаю розмовну поезію

301
00:12:11,000 --> 00:12:13,000
тому що вона доступна.

302
00:12:13,000 --> 00:12:15,000
Не кожен може читати ноти

303
00:12:15,000 --> 00:12:17,000
чи має камеру,

304
00:12:17,000 --> 00:12:19,000
але кожен може в певний спосіб спілкуватися,

305
00:12:19,000 --> 00:12:21,000
і в кожного є історії

306
00:12:21,000 --> 00:12:23,000
, з яких решта нас може повчитись.

307
00:12:23,000 --> 00:12:26,000
Крім того, розмовна поезія робить можливим негайний зворотній зв`язок.

308
00:12:26,000 --> 00:12:28,000
Це не рідкість для людей - почуватись одинаками

309
00:12:28,000 --> 00:12:30,000
або, що ніхто не розуміє їх,

310
00:12:30,000 --> 00:12:32,000
але розмовна поезія вчить,

311
00:12:32,000 --> 00:12:35,000
що якщо у вас є можливість заявити про себе

312
00:12:35,000 --> 00:12:37,000
і мужність, презентувати ці розповіді і думки,

313
00:12:37,000 --> 00:12:39,000
- ви можете бути винагороджені

314
00:12:39,000 --> 00:12:41,000
кімнатою ваших однолітків,

315
00:12:41,000 --> 00:12:43,000
або вашою громадою, що слухатиме.

316
00:12:43,000 --> 00:12:45,000
А може - навіть і гігантською дівчиною в балахоні,

317
00:12:45,000 --> 00:12:47,000
що матиме зв’язок з тим, чим ви поділились.

318
00:12:47,000 --> 00:12:50,000
І це дивовижне усвідомлення,

319
00:12:50,000 --> 00:12:52,000
надто, коли вам 14.

320
00:12:52,000 --> 00:12:54,000
Крім того, тепер з YouTube,

321
00:12:54,000 --> 00:12:56,000
той зв`язок навіть не обмежений цією аудиторією.

322
00:12:56,000 --> 00:12:59,000
Мені так пощастило, що є цей архів виступів

323
00:12:59,000 --> 00:13:01,000
яким я можу поділитися зі своїми учнями.

324
00:13:01,000 --> 00:13:03,000
Це відкриває навіть більше можливостей

325
00:13:03,000 --> 00:13:06,000
для них, знайти поета чи вірш

326
00:13:06,000 --> 00:13:08,000
пов`язаний з ними.

327
00:13:08,000 --> 00:13:10,000
Це принадливо - щойно ви зрозуміли це

328
00:13:10,000 --> 00:13:12,000
- є спокуса - продовжувати той самий вірш,

329
00:13:12,000 --> 00:13:15,000
чи продовжувати розповідати ту ж історію, знову і знову,

330
00:13:15,000 --> 00:13:17,000
після того як ви з'ясували, що він здобуде вам оплески.

331
00:13:17,000 --> 00:13:20,000
Цього не достатньо, просто навчити, що ти можеш виражати себе,

332
00:13:20,000 --> 00:13:22,000
ти маєш рости та досліджувати

333
00:13:22,000 --> 00:13:24,000
і йти на ризик і кидати собі виклик.

334
00:13:24,000 --> 00:13:27,000
І це крок третій:

335
00:13:27,000 --> 00:13:29,000
сповнити справу що ти робиш

336
00:13:29,000 --> 00:13:31,000
особливостями, що роблять тебе тобою,

337
00:13:31,000 --> 00:13:33,000
навіть тоді, коли ці речі постійно змінюються.

338
00:13:33,000 --> 00:13:36,000
Тому що третій етап ніколи не закінчується.

339
00:13:36,000 --> 00:13:38,000
Але ти не розпочнеш третього етапу,

340
00:13:38,000 --> 00:13:41,000
доки не подолаєш перший: "Я можу".

341
00:13:41,000 --> 00:13:43,000
Викладаючи я багато подорожую,

342
00:13:43,000 --> 00:13:46,000
і я не завжди можу спостерігати як всі мої студентіи, досягають їх третього етапу,

343
00:13:46,000 --> 00:13:48,000
але мені дуже пощастило з Шарлоттою,

344
00:13:48,000 --> 00:13:51,000
, подорож якої я спостерігала весь час, доки вона розгорталася.

345
00:13:51,000 --> 00:13:53,000
Я спостерігала як вона зрозуміла,

346
00:13:53,000 --> 00:13:56,000
, що вкладаючи речі, в правдивість яких вона вірить, в те що вона робить,

347
00:13:56,000 --> 00:13:59,000
вона може створювати вірші, які може написати тільки Шарлотта --

348
00:13:59,000 --> 00:14:02,000
про очні яблука і ліфти, і Дослідницю Дору.

349
00:14:02,000 --> 00:14:04,000
І я намагаюся розповідати історії, що тільки я можу розповісти -

350
00:14:04,000 --> 00:14:06,000
як цю історію.

351
00:14:06,000 --> 00:14:09,000
Я провела багато часу, вигадуючи найкращий спосіб розповісти цю історію,

352
00:14:09,000 --> 00:14:11,000
і я роздумувала, чи кращий спосіб

353
00:14:11,000 --> 00:14:13,000
має бути презентацією PowerPoint чи короткометражним фільмом -

354
00:14:13,000 --> 00:14:15,000
і де саме був початок або середина, чи завершення?

355
00:14:15,000 --> 00:14:18,000
І я думала, чи я нарешті дістанусь кінця цієї промови,

356
00:14:18,000 --> 00:14:21,000
і, зрештою, чи розберусь я в цьому всьому, чи ні.

357
00:14:21,000 --> 00:14:23,000
І я завжди гадала, що мій старт відбувся в Bowery Poetry Club,

358
00:14:23,000 --> 00:14:26,000
але цілком можливо, що це було набагато раніше.

359
00:14:26,000 --> 00:14:28,000
При підготовці до TED,

360
00:14:28,000 --> 00:14:30,000
я відшукала цю сторінку щоденника в старому журналі.

361
00:14:30,000 --> 00:14:34,000
Гадаю, 54-те грудня, ймовірно, мало бути 24-тим.

362
00:14:34,000 --> 00:14:36,000
Очевидно, що коли я була дитиною,

363
00:14:36,000 --> 00:14:38,000
Я безумовно йшла життям на кшталт цього.

364
00:14:38,000 --> 00:14:40,000
Я думаю ми всі так йшли.

365
00:14:40,000 --> 00:14:43,000
Я хотіла б, допомогти іншим знов відкрити це диво -

366
00:14:43,000 --> 00:14:45,000
хотіти зайнятись цим, хотіти навчатись,

367
00:14:45,000 --> 00:14:47,000
хотіти ділитись тим, чому вони навчилися,

368
00:14:47,000 --> 00:14:49,000
тим, що вони виявили правдивим

369
00:14:49,000 --> 00:14:51,000
і тим, що вони досі з'ясовують.

370
00:14:51,000 --> 00:14:54,000
Тож я б хотіла закінчити цим віршем.

371
00:14:54,000 --> 00:14:57,000
Коли вони бомбили Хіросіму,

372
00:14:57,000 --> 00:15:00,000
вибух сформував малу супернову,

373
00:15:00,000 --> 00:15:03,000
так що кожна жива тварина, людини чи рослина

374
00:15:03,000 --> 00:15:05,000
, які зазнали прямого контакту

375
00:15:05,000 --> 00:15:07,000
з променями цього сонця

376
00:15:07,000 --> 00:15:09,000
- миттєво перетворилися на попіл.

377
00:15:09,000 --> 00:15:11,000
І те, що залишилося від міста незабаром відправилось слідом.

378
00:15:11,000 --> 00:15:13,000
Тривале ураження ядерним випромінюванням

379
00:15:13,000 --> 00:15:16,000
спричинило те, що все місто і його населення

380
00:15:16,000 --> 00:15:19,000
перетворились на порох.

381
00:15:19,000 --> 00:15:22,000
Коли я народилася, казала мама, я роздивилася лікарняну кімнату

382
00:15:22,000 --> 00:15:26,000
з поглядом, що промовляв: "Це? Я вже це проходила".

383
00:15:26,000 --> 00:15:28,000
Вона каже, що я маю старі очі.

384
00:15:28,000 --> 00:15:31,000
Коли мій дідусь Генджі помер, мені було всього п'ять років,

385
00:15:31,000 --> 00:15:33,000
але я взяла маму за руку і сказала їй:

386
00:15:33,000 --> 00:15:36,000
"Не хвилюйся, він повернеться немовлям".

387
00:15:36,000 --> 00:15:39,000
І все ж, для того, хто ніби-то вже це проходив,

388
00:15:39,000 --> 00:15:42,000
я ще досі нічого не зрозуміла.

389
00:15:42,000 --> 00:15:45,000
Мої коліна все ще підгинаються щораз, коли я опиняюсь на сцені.

390
00:15:45,000 --> 00:15:47,000
Моя самовпевненість може бути виміряна

391
00:15:47,000 --> 00:15:49,000
чайними ложками, вмішаними мою поезію

392
00:15:49,000 --> 00:15:52,000
що досі завжди смакує смішно на моєму язику.

393
00:15:52,000 --> 00:15:55,000
Але в Хіросімі, деякі люди були начисто витерті,

394
00:15:55,000 --> 00:15:58,000
лишивши по собі тільки годинники чи сторінки щоденників.

395
00:15:58,000 --> 00:16:01,000
Тому байдуже, що я маю перепон вдосталь , щоб напхати всі мої кишені,

396
00:16:01,000 --> 00:16:03,000
- я все намагаюся,

397
00:16:03,000 --> 00:16:05,000
сподіваючись, що одного разу я напишу вірш

398
00:16:05,000 --> 00:16:07,000
який я зможу гордо залишити на музейній експозиції

399
00:16:07,000 --> 00:16:09,000
як єдиний доказ того, що я існувала.

400
00:16:09,000 --> 00:16:11,000
Мої батьки назвали мене Сара,

401
00:16:11,000 --> 00:16:13,000
що є біблійним ім'ям.

402
00:16:13,000 --> 00:16:16,000
В первинній історії Бог сказав Сарі, що вона може зробити щось нездійсненне,

403
00:16:16,000 --> 00:16:19,000
і вона засміялась,

404
00:16:19,000 --> 00:16:21,000
тому що перша Сара,

405
00:16:21,000 --> 00:16:23,000
- вона не знала, що робити з неможливим.

406
00:16:23,000 --> 00:16:26,000
А я? - Ну, я теж не знаю,

407
00:16:26,000 --> 00:16:28,000
але я бачу неможливе щодня.

408
00:16:28,000 --> 00:16:31,000
Неможливе - це намагатись об`єднатись в цьому світі,

409
00:16:31,000 --> 00:16:33,000
силуючись втриматись за інших, доки все вибухає довкола вас,

410
00:16:33,000 --> 00:16:35,000
знаючи, що доки ти говориш,

411
00:16:35,000 --> 00:16:38,000
вони не просто чекають своєї черги говорити - вони чують тебе.

412
00:16:38,000 --> 00:16:40,000
Вони відчувають саме те, що ти відчуваєш,

413
00:16:40,000 --> 00:16:42,000
в той самий час, що й ти.

414
00:16:42,000 --> 00:16:44,000
Це те, чого я прагну щораз, коли відкриваю рота -

415
00:16:44,000 --> 00:16:46,000
цього неможливого зв`язку.

416
00:16:46,000 --> 00:16:49,000
Там у Хіросімі э шматок стіни,

417
00:16:49,000 --> 00:16:52,000
, який був суцільно випалений дочорна радіацією.

418
00:16:52,000 --> 00:16:54,000
Але спершу людина, що сиділа там

419
00:16:54,000 --> 00:16:56,000
блокувала камінь від потрапляння випромінювання.

420
00:16:56,000 --> 00:16:58,000
Єдине, що залишилося зараз

421
00:16:58,000 --> 00:17:00,000
є перманентна світла напівтінь.

422
00:17:00,000 --> 00:17:02,000
Після бомби,

423
00:17:02,000 --> 00:17:04,000
фахівці заявили, що знадобиться 75 років

424
00:17:04,000 --> 00:17:07,000
щоб на уражених радіацією грунтах Хіросіми

425
00:17:07,000 --> 00:17:09,000
коли-небудь будь-що виросло знову.

426
00:17:09,000 --> 00:17:12,000
Але тієї весни нові пуп’янки з’явилися з землі.

427
00:17:12,000 --> 00:17:14,000
Коли я зустрічаюся з вами - в той момент

428
00:17:14,000 --> 00:17:16,000
я більше не частина вашого майбутнього.

429
00:17:16,000 --> 00:17:18,000
Я починаю швидко долучатись до вашого минулого.

430
00:17:18,000 --> 00:17:21,000
Але в цю мить, я розділяю ваше сьогодення.

431
00:17:21,000 --> 00:17:23,000
А ви - ви розділяєте зі мною моє.

432
00:17:23,000 --> 00:17:25,000
І це найбільший дарунок з усіх.

433
00:17:25,000 --> 00:17:27,000
Тож якщо ви скажете мені, що я можу зробити неможливе,

434
00:17:27,000 --> 00:17:29,000
я певно з вас посміюся.

435
00:17:29,000 --> 00:17:31,000
Я ще не знаю, чи я можу змінити світ,

436
00:17:31,000 --> 00:17:33,000
бо я так багато ще не знаю про нього -

437
00:17:33,000 --> 00:17:35,000
і я не так багато знаю також про реінкарнацію,

438
00:17:35,000 --> 00:17:37,000
але якщо ви змушуєте мене сміятись достатньо гучно,

439
00:17:37,000 --> 00:17:40,000
інколи я забуваю в якому сторіччі я знаходжуся.

440
00:17:40,000 --> 00:17:43,000
Це не перший мій раз тут. І це не останній мій раз тут.

441
00:17:43,000 --> 00:17:45,000
Це не останні слова якими я поділюся.

442
00:17:45,000 --> 00:17:48,000
Але, про всяк випадок, - я з усіх сил намагаюся

443
00:17:48,000 --> 00:17:51,000
зрозуміти все вірно вже цього разу.

444
00:17:51,000 --> 00:17:53,000
Дякую!

445
00:17:53,000 --> 00:17:57,000
(Оплески)

446
00:17:57,000 --> 00:17:59,000
Дякую!

447
00:17:59,000 --> 00:18:01,000
(Оплески)

448
00:18:01,000 --> 00:18:03,000
Дякую!

449
00:18:03,000 --> 00:18:07,000
(Оплески)